Україна-ЄС. Вражають зусилля, докладені за останній рік для проведення реформ

05.07.2023 0 By NS.Writer

Ексклюзив. Станом на 2 липня

ЗСУ

92% українців хочуть, щоб Україна стала членом ЄС, та 89% підтримують вступ країни в НАТО, свідчить соціологічне опитування, яке Київський міжнародний інститут соціології на замовлення NDI провів у травні 2022 року, серпні 2022 року, січні 2023 року та нещодавно у травні 2023 року. Як свідчить опитування КМІС, яке провели у грудні 2021 року — за три місяці до повномасштабного вторгнення Росії, переважна більшість респондентів у разі проведення референдуму підтримала б вступ України до ЄС і НАТО — 75,7% і відповідно 67,8% респондентів, які взяли б участь у референдумі, проголосували б «за».

Перед візитом до Києва прем’єр-міністра Іспанії Педро Санчеса президент України дав інтерв’ю іспанським журналістам. «Саме з візиту до України Мадрид розпочинає своє піврічне головування в ЄС. Для нас це будуть визначальні шість місяців щодо початку переговорів про вступ. Розраховуємо в цьому на підтримку Іспанії. Ми маємо спільне завдання: працювати з країнами Латинської Америки та залучити якомога більше з них до реалізації нашої Формули миру», — зазначив Зеленський.

В ЄС вважають, що Україна як країна-кандидат здійснила значні успіхи до виконання реформ, щоб розпочати переговори про вступ. Про успіхи доповіла міністр із європейських справ головуючої в ЄС Швеції Джессіка Росвалл на прес-конференції, яка відбулася після неформального засідання Європейської ради з загальних питань. «Вражають зусилля, докладені за останній рік для проведення реформ: попри надзвичайні обставини, Україна зробила значні кроки вперед. Це, зокрема, проєкт закону про Конституційний суд, новий закон про медіа, закон про рекламу, реформу важливих судових інституцій, призначення нового глави антикорупційних інституцій, і цей список можна продовжити», — сказала вона. Основну доповідь щодо розширення буде представлено восени.

Спікер Верховної Ради Руслан Стефанчук заявив, що Україна до кінця року має намір розпочати розмову про повноцінне членство в ЄС.

Євросоюз має подвоїти підтримку України. Це стосується як фінансової допомоги, так і військової, заявила президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн, нагадавши, що комісія пропонує виділити €50 млрд Україні і продовжити підтримку до 2027 року. Від початку вторгнення країни ЄС надали Україні допомоги на €72 млрд.

Доходи від заморожених активів РФ передаватимуть на відбудову України. Також буде фінансова підтримка від ЄС на 4 роки. Про ці та інші результати міжнародної Конференції з питань відновлення України повідомив заступник керівника Офісу президента Ростислав Шурма. Окрім цього, за його словами, офіційно оголошено про запуск Українського фонду розвитку (Ukrainian Development Fund), який створюється за допомогою Blackrock, JP Morgan та McKinsey. Вперше з початку війни на конференції була значна кількість міжнародного бізнесу: AECOM, FMG, CRH, Shell, BP, Hyundai, CAMECO.

Європейський Союз підтвердив готовність разом зі своїми міжнародними партнерами та фінансовими інституціями забезпечити стабільну та передбачувану фінансову допомогу для України на наступні роки, яка буде призначена, у тому числі для повоєнної відбудови країни. Про це йдеться у тексті резолюції по Україні, що була прийнята у Брюсселі під час зустрічі глав держав та урядів ЄС.

Міжнародний центр з розслідування злочинів агресії РФ проти України розпочав свою роботу, повідомила у Twitter президентка Єврокомісії. «Сьогодні розпочинає роботу Міжнародний центр з розслідування злочинів агресії. Збір доказів та документування злочинів Росії, щоб винні могли бути притягнуті до відповідальності. Перший крок до трибуналу за злочин агресії», — зазначила Урсула фон дер Ляєн.

ЄС збирає докази для засудження РФ за підрив Каховської ГЕС.

Євросоюз передає Україні 500 генераторів зі своїх резервів для потреб районів, які постраждали внаслідок підриву росіянами Каховської ГЕС. ЄС мобілізує свої стратегічні резерви, розгортаючи три мобільні станції очищення води, щоб допомогти місцевій владі виробляти питну воду для постраждалих. Австрія, Бельгія, Болгарія, Чехія, Данія, Естонія, Фінляндія, Франція, Німеччина, Латвія, Литва, Нідерланди, Норвегія, Польща, Іспанія та Швеція запропонували свою допомогу через Механізм цивільного захисту ЄС, надавши автоцистерни, водяні насоси, човни та ін.

Євросоюз надасть грант у понад €50 млн на тимчасові мости для відновлення мобільності в Україні.

ЄС погодив створення нового механізму оборонної промисловості, що допоможе країнам модернізувати озброєння. Новий короткостроковий інструмент зі скороченою назвою EDIRPA допоможе закривати найбільш термінові оборонні потреби на тлі інтенсивної допомоги Україні, а також має підвищити ефективність і конкурентність європейських виробників. Бюджет закупівель для фінансування проєкту — €300 млн. ЄС вноситиме до 20% на кожну закупівлю від очікуваної вартості контракту про спільну закупівлю — для кожного консорціуму країн-членів та асоційованих країн. Країни, які спільно купуватимуть товари військового призначення, також зможуть домовитися купувати їх спільно з Україною та Молдовою. EDIRPA доповнить Європейський фонд миру, з якого зараз фінансують зокрема військову допомогу країн-членів для України.

Міністри закордонних справ Євросоюзу дійшли згоди в питанні збільшення фінансування військової допомоги для України ще на €3,5 млрд, а також підняли фінансову стелю Європейського фонду миру приблизно до €12 млрд. Крім України, гроші з фонду можуть бути надіслані також Боснії та Герцеговині, Грузії, Лівану та Мавританії.

Посли держав-членів Євросоюзу погодили збільшення виробництва боєприпасів до 1 млн на рік.

Європейський Союз має намір продовжити тренувальну місію EUMAM з навчання та підготовки українських військових, за підсумками зустрічі міністрів закордонних справ країн ЄС заявив Високий представник ЄС Жозеп Боррель. «Навіть після завершення війни ми маємо продовжувати підтримувати Україну для того, щоб розвивати її оборонні спроможності — як промислові, так і військові. Тож ідеться про довгострокове зусилля», — додав він. Голова Об’єднаного комітету начальників штабів США генерал Марк Міллі заявляв, що всього союзники підготували 60 тис. українських захисників.

ЄС та його країни-члени упродовж наступних тижнів активно обговорюватимуть можливі майбутні гарантії безпеки для України, щоб підтримати реалізацію української Формули миру. Про це у Брюсселі під час прес-конференції за підсумками другого дня роботи саміту ЄС заявила Урсула фон дер Ляєн, відповідаючи на запитання щодо європейського бачення запропонованого Україною Саміту миру та ймовірних модальностей щодо гарантій безпеки, які можуть бути надані Україні з боку міжнародних партнерів. «Щодо гарантій безпеки — ми будемо активно обговорювати цю тему протягом наступних тижнів, у тому числі під час саміту НАТО у Вільнюсі», — заявила вона.

За підсумками зустрічі в Копенгагені, присвяченої підготовці «саміту миру» в Україні, є підстави вважати, що зібрання може відбутися до кінця року. Про це на умовах анонімності розповів високопосадовець ЄС, чиї представники також були учасниками зустрічі в Копенгагені. Засідання відбулося на рівні національних радників із питань безпеки. Говорячи про те, які саме країни були представлені, співрозмовник журналістів повідомив, що були представники G7 і такі «ключові партнери», як Бразилія, Індія, Саудівська Аравія, ПАР і Туреччина.

Російською

Читайте також «Україна-НАТО. Вільнюс не має повторити помилки Бухареста»

ПетренкоТамара Петренко, помічник головного редактора Newssky, оглядач


Підтримати проект:

Підписатись на новини:




В тему: