Ставленням до України Чехія засвідчила справжню відданість принципам ЄС

Ексклюзив. Упродовж всього періоду кремлівської агресії ставлення певних країн до цього не було стале. Кризи, внутрішні проблеми нерідко впливали на уряди європейських країн стосовно навіть вербальних визначень цього злочину проти незалежної країни. Чехія демонструє постійність і відданість ідеалам вільного світу.

Чехія засвідчила справжню відданість принципам ЄС. Якою була зовнішня політика Чеської Республіки упродовж 2022 року

Асоціація з міжнародних справ презентувала аналіз зовнішньої політики Чеської Республіки за останні дванадцять місяців, її оцінку в п’яти ключових тематичних і територіальних сферах, а також рекомендації на наступний період в шістнадцятому випуску Порядку денного зовнішньої політики Чехії. Дослідження фундаментальне, написано англійською, тож водночас маєте змогу поліпшити англійську.

2021 і 2022 роки, ймовірно, є критичним переломним моментом у соціальних, політичних, економічних і міжнародних трендах. Паралельно з наслідками пандемії, що вплинули на економіку, ланцюги постачання та систему охорони здоров’я, війна в буквальному й найогиднішому сенсі цього слова повернулася до Європи. Тоді як covid-19 був загрозою, неспровоковане вторгнення Росії в Україну 24 лютого повернуло певний давній досвід, на що ніхто не сподівався в цій частині світу. Попри шок від російської жорстокості, самого рішення здійснити ворожі дії проти України, натомість щодо цього було чимало передбачень і попереджень. Протягом багатьох місяців агресія Росії в Україні визначала основну частину зовнішньополітичного порядку денного країн Заходу, одночасно загострюючи певні наявні проблеми, такі як економічна рецесія та зростання цін на енергоносії, і час та ресурси, необхідні для їхнього розв’язання. Наразі внаслідок стратегії Володимира Путіна саме Росія, а не Захід, диктує програму міжнародної політики, демонструючи на практиці, що безпеку Заходу не можна сприймати як належне, і жорстка сила продовжує залишатися основною мовою у перемовинах між супротивниками. Однак на разі видається, що Путін прорахувався, очікуючи падіння Заходу через неспроможність до об’єднання.

З початкових етапів війни Захід демонстрував спільну позицію щодо підтримки України та надання їй ресурсів для оборони. Слід визнати, що в риториці деяких лідерів держав-членів ЄС були певні нюанси – чи то готовність відвідати Кремль і спробувати вмовити російського президента, але в цілому Захід витримав іспит на єдність. Це насамперед важливо з огляду на трансатлантичні відносини, які щойно повернулися в річище після чотирьох років президентства Трампа, невдалий розвиток подій щодо угоди AUKUS і поспішне виведення американських військ з Афганістану торік.

Європейський Союз здивував багатьох, зокрема й себе, і не лише зумів вжити рішучих заходів щодо санкцій проти російського бізнесу та ключових фігур російського режиму, але також визнав, що настав час переглянути позицію щодо втоми від розширення та запропонувати статус кандидата Україні та Молдові та європейську перспективу Грузії. Нарешті після десятиріч існування поза НАТО, Швеція та Фінляндія вирішили приєднатися.

Хоча ці події, ймовірно, не тішать Путіна, єдиний підхід Заходу, звісно, не можна сприймати як належне. Оскільки конфлікт затягується, відчуття терміновості зменшується, населення в ЄС і США звикає до жахливих образів, що надходять з України, і стикається з іншими серйозними проблемами, в той час, як їхнє розчарування зростанням рівня інфляції та цін на енергоносії може спричинити суспільну поляризацію та спрямувати до популістів і політичних екстремістів. У таких обставинах формувалася зовнішня політика Чехії у 2022 році.

Західна єдність під загрозою розпаду, оскільки зростає кількість держав, де симпатії отримують політики, що наполягають на примиренні з РФ, плекають наївну надію на відновлення стабільності. Натомість трансатлантичне партнерство триває, адже ця війна засвідчила наскільки ЄС все ще покладається на США та НАТО.

Питання стратегічної автономії ЄС не на часі, тож цілком законна вимога США до європейських союзників посилити свої витрати на оборону збережеться, насамперед якщо серед у Білий дім прийде республіканець, схожий на Трампа після 2024 року. Хоча США продемонстрували велику відданість підтримці України та забезпеченню безпеки на східному фланзі НАТО, її поворот до Азії триватиме, змушуючи Європу більше покладатися на себе.

Крім того, реакція міжнародної спільноти на російську агресію в Україні також продемонструвала, що попри єдиний підхід Заходу, чимала частина ключових гравців не обов’язково згодна. «Про дружбу Китаю без обмежень» з Росією було не відомо ще до лютого, однак Індія не підтримувала жодної сторони в російсько-українській війні, в той час, як деякі африканські держави були відверто проросійські. Захід має критично осмислити недоліки своєї стратегії у відносинах з цими країнами та переглянути стратегію боротьби з російськими наративами. Підхід Заходу щодо поширення вакцин проти COVID-19 щодо країн глобального Півдня є лише одним із прикладів. І останнє, але не менш важливе: кліматична катастрофа попри війни містить непередбачувані наслідки, які, ймовірно, вплинуть на людське існування в усіх його аспектах.

Непростий міжнародний контекст відкрив можливість для нової влади Чехії довести ключову зовнішньополітичну відданість західній коаліції, те, що Чеська Республіка справді належить до Заходу. Країна не розгубилася попри внутрішні питання. З надзвичайно активним підходом і рішучістю уряд Фіали не лише висловив свою чітку підтримку Україні словом, а зробив важливі практичні кроки для доставляння військової, фінансової та гуманітарної допомоги та надання притулку сотням тисяч переміщених осіб через конфлікт. Чехія виступила відповідальним членом міжнародної спільноти, подолавши внутрішні тенденції попередніх урядів і заново відкриваючи ідентичність Чеської Республіки як країни, яка відстоює ключові цінності.

Повною мірою усвідомлюючи велику вагу прийняття сміливих зовнішньополітичних рішень проти агресивних дій Росії у цій війні, на відміну від пандемій чи решти нещодавніх криз (біженців і клімату), рішення виступити на підтримку України та брати участь у допомозі було вчасне й сміливе. У свідомості чеського суспільства наратив про зло, яке треба перемогти, і жертві якого треба допомагати, глибоко вкорінене, ще й надто коли зло йде з Росії. У цьому сенсі кроки після російського вторгнення в Україну були неминучі. Підхід уряду чітко резюмував прем’єр-міністр Фіала після поїздки до Києва в березні спільно зі своїм польськими та словенським колегами: «Треба робити те, у що віриш і що є правильним». Це твердження, безумовно, не підлягає оскарженню. Однак не всі найважливіші питання, якими має займатися чеська зовнішня політика найближчим часом в майбутньому, так само зрозуміле, як війна між Росією та Україною. Виявлення правильних рішень у ситуаціях складніших і в яких чеське суспільство може бути розколото, потребуватиме стільки ж мужності.

Події в ключових двосторонніх відносинах Чеської Республіки також були значною мірою обрамлені російською війною в Україні. Одна із часто згадуваних зовнішньополітичних цілей уряду Фіали був перегляд ставлення до Росії й Китаю. Після торішніх викриттів про причетність Росії до вибухів на складі боєприпасів у Врбетіце, відносини залишалися замороженими, агресія режиму Путіна в Україні лише сприяє просуванню інших країн ЄС у тому ж напрямі та прискоренню згортання контактів Прага-Москва майже до стану неіснування (докладніше про це PAVEL HAVLÍČEK у розділі 2). Відносинам з Китаєм останнім часом приділяється не найбільша увага. . Була розроблена Індо-Тихоокеанська стратегія, щоб охопити зв’язки Чехії з іншими країнами регіону, відповідно до підходу ЄС (докладніше див. у розділі 4 FILIP ŠEBOK).

Відносини з Польщею після суперечки щодо Турівської вугільної шахти поліпшилися. Проте це все ще відкрите питання як було допущено погіршення цього ключового партнерства і які ключові кроки зроблені. Відносини коаліції соціал-демократів, зелених і лібералів з новим урядом Німеччини також погіршилися. Проактивний підхід щодо допомоги ЄС Україні був у багатьох країн Центральної Європи, що сприяло формуванню конструктивного іміджу регіону, що не завжди було в останні роки. Водночас війна ще більше посилила важливість чеських відносин у регіоні, насамперед з Польщею, Словаччиною, Німеччиною, а також Австрією. З Вишеградською групою як традиційним наріжним каменем чеської політики в регіоні послаблення, є можливість для переформулювання чеської центральноєвропейської політики та переоцінювання її цілей засобів. Найгострішими питаннями стосовно цього є безпека, оборона та енергетична політика.

Росія використовує енергетичну залежність ЄС як зброю, спрямовану на підрив єдності Заходу та дуже конкретний вплив цієї тактики на громадян і бізнес держав ЄС, це винесло питання енергетичної безпеки на перший план політичного обговорення. Однак, як пише Romana J. Březovská у розділі 6, безпосереднє питання забезпечення енергетичної безпеки сприймається чеськими політиками як «більш актуальний», ніж енергетичний перехід, який важливий для досягнення загальних зусиль щодо декарбонізації, замість того, щоб дивитися на ширшу картину, в якій обидві проблеми тісно пов’язані між собою і повинні розв’язуватися разом.

У випусках Порядку денного чеської зовнішньої політики минулих років часто критикували занепокоєність політичного представництва внутрішньою політикою, недостатню увагу до міжнародних проблем або лише використання тем зовнішньої політики як проксі для зустрічі щодо внутрішніх інтересів. З нинішньою владою ситуація протилежна.

З боку міжнародного середовища зовнішня політика не стійка, якщо вона не спирається на принаймні базовий рівень згоди в суспільстві. Якщо немає рішучих дій щодо пом’якшення впливу економічної рецесії на громадян і запобігання поглибленню розчарування політичним представництвом у групах, які постраждали найбільше, крах внутрішньої політичної стабільності може вплинути на перелік досягнень на міжнародній арені. Серед іншого, резолюцію щодо усунення довгострокових недоліків щодо фінансування збройних сил – важливість якого була болісно акцентована діями Росії в Україні – знову може опинитися під загрозою.

Нарешті, російська війна в Україні затьмарює дещо менш помітне явище, коли йдеться про формулювання та реалізацію чеської зовнішньої політики. Зокрема ой факт, що після того, як неохоче призначив Яна Ліпавского міністром закордонних справ, президент Земан фактично ігнорував його існування та обговорював питання зовнішньої політики виключно з прем’єр-міністром Фіалою. МЗС під за лідерство найменшого партнера по коаліції справді стало автономнішим і помітнішим в порівнянні з попередніми роками. Однак ключові питання зовнішньої політики розв’язує Прем’єр-міністр або весь Уряд, що у цей неспокійний час не є неправильним кроком. Чеська зовнішня політика повинна бути готова до наполегливих вимог прем’єр-міністра в міжнародних питаннях. Однак, діяльність президента Земана в цій сфері пішла на спад, причому він висловив дуже критичну позицію щодо Росії на початку вторгнення.

Зовнішня політика Чехії мусить зберегти енергійність останніх місяців. Світ стає все менш безпечним місцем, і зовнішня політика є одним з інструментів для підтримки власної безпеки, процвітання та стабільності. Цю логіку необхідно постійно пояснювати громадянам і знаходити способи переконати навіть тих, хто не є електоратом нинішньої коаліції. Крім того, важливість викликів зовнішньої політики країни не зменшує важливості проблем, з якими люди стикаються і стикатимуться у своєму повсякденному житті. Уряд має акцентувати взаємодоповнюваність внутрішньої та зовнішньої політики в цьому сенсі.

З точки зору сьогоднішньої перспективи чеські зовнішньополітичні пріоритети зосереджені в трьох напрямах – безперебійне виконання головування в Раді ЄС. Розпочато багатонадійно, досягнуто угоди між державами-членами щодо солідарності – механізм, який використовується у разі критичного браку газу. Підтвердження компетентності та лідерство в ЄС є унікальним шансом для Чеської Республіки не лише збільшити свою роль в очах європейських партнерів, а також продемонструвати свій вплив у ЄС і переваги членства для чеського населення. На жаль, Чехія поки що не використала головування тим чинником, що може сприяти посиленню підтримки членства Чехії в ЄС, начебто це не було життєво важливим інтересом держави. Суспільна підтримка ЄС не найслабша, але крихка. У цьому світлі ігнорування спілкування – це втрачена можливість і помилка, яка може дорого коштувати в майбутньому. Тож комунікація європейських справ має бути активізована не лише упродовж головування.

По-друге, східна політика буде ключовою сферою. Підтримка України, включаючи планування потужної допомоги у відбудові, безумовно, є центральною для цього.

Чеська Республіка отримає не лише можливість для продовження відповідальної політики, але й для отримання економічних здобутків. Підтримка європейських прагнень України, Молдови, Грузії та країн Західних Балкан мають йти поряд з реконструкцією. Чеська Республіка також має бути учасником нової європейської політики щодо Росії. Останні місяці принесли подальше посилення голосу країн Центральної та Східної Європи, тож є сенс і надалі активізувати співпрацю з ними за цими напрямами. Однак це не означає, що Чеська Республіка повинна послабити свої зусилля щодо партнерства в Європі. Як вже згадувалось, успішне головування є способом посилення дипломатичного потенціалу Чеської Республіки в ЄС.

По-третє, важливим аспектом буде політика безпеки та оборони. Це повинно позначатися з огляду на висновки, зроблені НАТО та ЄС у своїх стратегічних документах, ухвалених цієї весни. Окрім збільшення витрат на оборону цей процес повинен містити низку інших сфер – захист східного флангу НАТО, переосмислення внеску Чехії в європейську оборонну співпрацю та порядок денний відносин з ключовими партнерами.

Найближчими місяцями будуть представлені стратегічні документи – Стратегія безпеки та Концепція зовнішньої політики. Попередні вже застаріли та насамперед після лютого 2022 року, не показують реальності.

Прага надсилає Україні медичного матеріалу на пів мільйона євро

Муніципалітет Праги безоплатно передасть Україні медичного матеріалу на суму близько 13 мільйонів крон (554,5 тис. євро). Рішення про це ухвалили члени міської ради у понеділок, і щойно пропозиція буде схвалена, матеріал вирушить до України. Це не перша допомога чеської столиці. Прага вже передала українським містам Києву та Миколаєву 626 дизельних обігрівачів та 18 електрогенераторів із власності Празького управління міського господарства.

За словами віцемера Праги Олександри Удженії, заплановане постачання міститиме захисні маски, рукавички, костюми, чохли, головні убори, респіратори та набори для вакцинації. Вона додала, що рада також схвалила виділення 14 мільйонів крон для міського Центру соціальних послуг, які будуть використані для розміщення українських біженців у столиці.

Минулого тижня мер міста Богуслав Свобода через інтернет зв’язався з мером Києва Віталієм Кличком, якому ще раз висловив свою підтримку, і вони також домовилися про взаємний візит. За словами мера, дата його приїзду до Києва поки не зрозуміла, орієнтовно йшлося про травень.

Впевненість у чеській економіці у квітні знову зросла, але поки низька

Впевненість у чеській економіці у квітні знову зросла. У порівнянні з попереднім місяцем вона збільшилась на 3,3 пункту до 97,2 пункту. Також зросла довіра до неї підприємців та споживачів. Це випливає із даних, опублікованих у понеділок Чеським статистичним управлінням. Довіра підприємців до економіки у квітні зросла у всіх галузях, найбільше у промисловості. Однак у річному вимірі рівень впевненості впав. У квітні минулого року він становив 100,3 бала.

Індикатор впевненості підприємців зріс на 2,8 пункту до 98,0. Хоча настрої у підприємницькому середовищі поступово поліпшуються, багато хто, як і раніше, обмежений недостатнім попитом, обмеженою доступністю окремих ресурсів, а в деяких секторах також браком кваліфікованих кадрів, констатував начальник відділу економічних досліджень ЧСУ Іржі Обст. За його словами, підприємці як перешкоди для економічного зростання називають законодавство, високе конкурентне середовище та загальну невизначеність поточної геополітичної ситуації.

Споживча довіра зросла на 5,8 пункту у місячному вимірі до 92,9. За даними ЧСУ, проти березня домогосподарства менше переймаються погіршенням загального економічного становища і, в порівнянні з попередніми дванадцятьма місяцями, дещо ліпше оцінюють власне фінансове становище. Скоротилася кількість споживачів, які очікують погіршення ситуації на найближчий рік.

Невідповідна комунікація з суспільством може спричинити переформатування влади, насамперед у рік виборів до парламенту

На думку політолога Лукаша Валеша, слід надавати більшої уваги антиурядовим протестам у Празі. Валеш зазначив, що гнів людей може спричинити перебудову політичної системи та формування нових коаліцій.

«Суспільство вкрай незадоволене неспроможністю уряду впоратися з поточними проблемами», – сказав політолог і акцентував, що уряд отримав погану оцінку ще до різких заходів, які ще більше вдарять по суспільству.

За його словами, демонстрації на Вацлавській площі масові. «Райхлю вдалося вдруге «продати» Вацлавака. Видно, що гнів перевищив критичну межу, і люди готові частіше виходити на вулиці», – сказав Валеш. Мовляв, частина громадськості певна, що навіть нинішня опозиція є надто ручною, і потрібні нові політичні партії та лідери, які б з більшою силою взялися за це.

За його словами, перед урядом стоять складні завдання. «Коли ми бачимо пропозиції Міністерства фінансів щодо допомоги державному бюджету, переважна більшість спрямована на погіршення і без того поганої економічної ситуації», — сказав Валеш, додавши, що Кабмін пішов у відставку щодо боротьби з інфляцією.

Водночас Валеш зазначив, що ймовірно відбудеться реконструкція політичної системи. «Рух ПРО може взяти частину виборців ANO і SPD. Значну частину виборців PRO Райхла можуть становити люди, які не прийшли на вибори, тому що ANO і SPD були для них слабким чаєм», – оцінив політолог. «Відомо лише те, що замість бажаної стабілізації ситуації ми спостерігаємо настільки стрімку зміну міністрів, що лише однієї відставки бракує для політичної кризи…», – акцентував політолог.

Але, за його словами, є інший сценарій. «Як і коаліція Spolu, (Петр Фіала), можна створити утворення скоординованих національно орієнтованих партій. Увійшли б рух PRO, SPD і, можливо, Триколор. Вони можуть об’єднати зусилля і створити щось на кшталт коаліції Spolu», – наголосив Валеш.

Рух PRO (Právo Respekt Odbornost), головою якого є Їндржі Райхл, організував демонстрацію на Вацлавській площі в середині березня, а також 16 квітня. Тисячі учасників принесли чеські прапори та банери з написами «Геть з НАТО!», «Ні війні!» або «Брехливі уряд і ЗМІ». Під час скандування протестувальники найчастіше закликали до відставки уряду прем’єр-міністра Петра Фіали (ODS), що Райхл назвав «переворотом».

Прем’єр Чехії Петр Фіала відвідав Казахстан

Прем’єр-міністр Петр Фіала прибув з візитом до Казахстану, де зустрівся з президентом Касим-Жомартом Токаєвим та прем’єр-міністром Аліханом Смаїловим, а також відкрив бізнес-форум.

Енергетика, транспорт, оборона та оборонно-промислове співробітництво було основними темами обговорення Петра Фіали та провідних політичних діячів Казахстану. Ця країна є найважливішим торговим партнером Чехії у Центрально-Азійському регіоні та другим за величиною постачальником нафти до Чеської Республіки.

Обіг взаємної торгівлі з Казахстаном у 2022 році сягнув майже 1,3 млрд доларів (бл. 28 млрд крон).Чехія найбільше експортувала до Казахстану реакторів, котлів, автомобілів, тракторів, велосипедів, а також пристроїв для записування та відтворення звуку. Зараз у Казахстані працює близько 30 чеських компаній.

В авіаційній галузі успішно працює Omnipol, ремонтуючи та модернізуючи літаки L-39 та продаючи літаки L-410 чеської компанії Aircraft Industries. У разі подальших постачань ця компанія також могла б виготовляти частину літака безпосередньо в Казахстані.

Всього під час форуму підписали шість домовленостей та меморандумів. Серед них – Меморандум між ЗООПАРК Прага та Казахстаном про проєкт повернення коней Пржевальського до Казахстану, тобто на місце первісного виникнення. Одним із пунктів візиту глави чеського уряду була екскурсія колишнім жіночим трудовим табором, створеним у роки сталінізму під Астаною за наказом НКВС. Дружини, дочки та сестри чоловіків, звинувачених у державній зраді, були інтерновані в так званий Акмолінський табір дружин зрадників Батьківщини (А. Л. Ж. І. Р.). Як повідомляє сайт посольства Чехії в Астані, серед ув’язнених також були дві чешки. В Астані прем’єр-міністр Чехії відвідав Центральну мечеть.

У Празі відбулася зустріч з колишніми українськими бранцями Кремля та цивільними заручниками

Зустріч з колишніми українськими бранцями Кремля та цивільними заручниками, які після Революції Гідності пройшли через пекло російської репресивної машини та були звільнені як частина великих обмінів полоненими, про які писали всі великі світові ЗМІ, відбулася в Празі в приміщенні Скаутського інституту (Staroměstské náměstí 4/1, 110 00 Prague, Czech Republic).

Модерував зустріч Девід Стулік, старший аналітик Центру безпеки європейських цінностей. Колишні бранці Кремля – Роман Сущенко, Ігор Козловський, Павло Гриб та Володимир Жемчугов – розповіли не лише про свій досвід політичних переслідувань та ув’язнень у в’язницях РФ та ОРДЛО, а й показали конкретні випадки російської пропаганди.

До Чехії з благодійною місією зібрався «Лісапетний батальйон»

На початку травня в Празі, Карлових Варах та Пардубіце виступатиме народне «камеді шоу» від Наталії ФАЛІОН «Лісапетний батальйон» з новими піснями та улюбленими хітами.

«Вперше в історії українського шоубізнесу аматорський колектив з маленького села підкорив найбільші концертні майданчики України, а тепер вирушив з Благодійною місією в Європу.

В кожній з веселих красунь можна впізнати себе, або ж куму чи сусідку. Кожна пісня – коротенька історія з реального життя багатьох з нас, з долею іронії, з гумором і позитивом, ліки проти потрясінь для тих, хто постраждав від війни в Україні».

Марина Ковальчук, власна кореспондентка Newssky (Словаччина, Чехія, Угорщина, Польща), керівниця проєкту V5 Media