Польща впевнено набуває статусу східного флангу НАТО

Доля Польщі та України доводить, що історія — це не пастка, з якої неможливо вирватися, і навіть наймогутніша держава повинна зважати на силу народу, який хоче свободи, — Матеуш Моравецкі

Польща відзначила День незалежності

У Варшаві пройшов Марш Незалежності під гаслом «Сильна нація — Велика Польща». Президент Асоціації «Марш Незалежності» Роберт Бонкевич стверджує, що в ньому взяли участь майже 100 тисяч осіб.

На початку мітингу його учасники виконали державний гімн. На Єрозолімській алеї майоріли біло-червоні прапори. Серед учасників Маршу Незалежності — політики з «Солідарної Польщі»: міністр юстиції Збігнєв Зіобро, віцеміністр сільського господарства Януш Ковальський, віцеміністр клімату Яцек Декора та євродепутат Патрик Які, депутат від ПіС Антоній Мацеревич.

Ми не хочемо ні Польщі як федеративної землі Європи, ні Польщі як генерал-губернаторства Російської Федерації. Ми не хочемо ідей польсько-української федерації, — заявив під час Маршу Незалежності депутат від Конфедерації Роберт Вінніцкі, гідний онук районного секретаря ПОРП, який так і не зміг закінчити університет.

Мер Варшави Рафал Тшасковскі зазначив, що єдине, що його бентежило, це антиукраїнські та антиєвропейські гасла, які прозвучали на марші. Натомість ми вже з вами знаємо походження таких речей і навіть не дивуємося, бо Кремль не був би Кремлем, якби не переймався незалежністю не лише, а й Польщі.

«Я глибоко переконаний, що у День Незалежності ми всі разом маємо замислитися над тим, що таке патріотизм. Патріотизм сьогодні означає прагнення до raison d’état Польщі, а саме до міцних відносин з Європейським Союзом і підтримки України», — наголосив він.

Прем’єр-міністр Польщі Матеуш Моравецкій написав цього дня на своїй сторінці у Фейсбуку: «Нація — це теж велика родина, тому давно на часі, щоб 11 листопада стало святом не лише піднесеним, але й радісним, бо завдяки незалежності ми можемо бути собою і насолоджуватися свободою».

Наступного року Польща витратить на озброєння від 3 до 4% ВВП

Російська загроза — тема дискусії у всьому світі на сьогодні. За словами глави уряду Польщі Матеуша Моравецкого, уряд Prawo i Sprawiedliwość знав, чого очікувати й попереджав про наміри Путіна ще задовго до російської агресії. Отже, інвестиції в оборону передбачаються чималі.

Наступного року Польща витратить на озброєння від 3 до 4% ВВП, що відносить країну до трійки найкращих членів NATO поряд із США, що свідчить про відданість Польщі колективній обороні та довірі. На думку Моравецкого, настав час для решти країн альянсу. Нові постачання зброї зі США, Південної Кореї та Великої Британії — очікує країна наступного року. Це сприятиме поліпшенню безпекового рівня Польщі.

Моравецкій наголосив, що незалежність не дається назавжди, і чинна влада Польщі не мала ілюзій щодо Росії, тож країна має на меті спільно з союзниками побудувати ефективну, потужну систему оборони проти російського домінування.

«Military Armaments Works у Бидгощі стане одним із небагатьох місць у світі, де обслуговуються винищувачі F-16. Це великий успіх для Польщі та нашого оборонного сектору, який є результатом чудової співпраці з нашими американськими друзями», — написав глава Уряду Польщі в Твіттер.

З огляду на нещодавні події — влучання російських ракет в територію Польщі — такі дії абсолютно прагматичні і правильні.

«Польща, як лідер східного флангу НАТО, захищає весь Альянс. — Як і 100 років тому, зараз Захід може на нас розраховувати», — також написав прем’єр-міністр Матеуш Моравецкій у статті, опублікованій у щоденнику «Ghanaian Times» з нагоди 104-ї річниці відновлення Польщею незалежності. Текст опубліковано в межах проєкту «Ми розповідаємо про Польщу світові».

У статті «Незалежна Польща як основа безпеки Заходу» голова польського уряду окреслив як історичну, так і сучасну роль Польщі на міжнародній арені. «Усвідомлення загроз розвинуло в поляків специфічне геополітичне почуття — обережність, яка дає змогу нам краще бачити майбутні виклики та загрози. Невипадково Польща першою застерігала від відродження російського імперіалізму. Протягом століть ми навчилися бути пильними», — наголосив він.

Глава уряду акцентував, що Перша Польська республіка була республіканським проєктом, першим таким у Європі, і вона хотіла бути державою, яка пропонує своїм громадянам більшу свободу, ніж її європейські сусіди. «Прагнення створити простір для співіснування багатьох націй і культур залишаються в силі донині. Цей альтернативний шлях сучасності може стати джерелом натхнення для сучасного ЄС», — написав прем’єр-міністр.

Він також зазначив, що «в історії польської боротьби за незалежність є разюча подібність до боротьби, яку сьогодні веде Україна з Росією. (…) У лютому, коли Росія напала на Україну, останній ніхто не давав шансу перемогти. Її доля здавалася приреченою. І все ж сталося інакше». Прем’єр-міністр додав:

«Доля Польщі та України доводить, що історія — це не пастка, з якої неможливо вирватися, і навіть наймогутніша держава повинна зважати на силу народу, який хоче свободи. Наша історія багато разів обманювала всіх, хто вірив у історичний дарвінізм».

Російського посла викликали до МЗС Польщі через влучання російської ракети в польську територію

Зустріч була дуже короткою. Сергія Андрєєва викликали через події в Пшеводово. На зерносушильний завод у цьому люблінському селі 15 листопада впала ракета. Двоє чоловіків загинули.

Це була перша зустріч Збігнєва Рау з Анрєєвим після 24 лютого, коли Росія вдерлася в Україну. Раніше Андрєєва приймали заступники Рау.

Оперативно, тихо, без рукостискань — так описав зустріч анонімний чиновник МЗС в інтерв’ю журналісту RMF FM Маріушу Пєкарскому. Андрєєв не розмовляв, вислухав слова міністра Рау, а потім залишив будівлю міністерства.

Як з’ясував журналіст, російський посол не коментував те, що сталося у Пшеводово.

Зустріч тривала чотири хвилини, повідомив речник Міністерства закордонних справ Лукаш Ясіна. Посол був у Міністерстві закордонних справ вчора за кілька хвилин до опівночі. Міністр передав послу дипломатичну ноту, в якій описав ситуацію та бачення цього питання, після чого Андрєєв залишив МЗС.

Натомість одне з рішень польського уряду має такий вигляд — підвищити бойову готовність обраних підрозділів збройних сил Польщі, з особливою увагою стежити за повітряним простором спільно з союзниками по НАТО.

У Сеймі передбачається розгляд поправок до Конституції Польської Республіки щодо недоторканності

Минулого тижня PiS внесла до Сейму проєкт поправок до конституції, які мають і обмежити імунітет парламентарів і суддів. «Ми сподіваємося, що опозиція приєднається і не блокуватиме рішення щодо обмеження недоторканності парламентаріїв, суддів і прокурорів», — заявив речник PiS Радослав Фогель. Він додав, що цей проєкт не розглядатиметься під час поточного засідання Сейму.

Йдеться про скасування аспекту недоторканності, що дає змогу прикриватися, коли йдеться про правопорушення, не пов’язані з виконанням обов’язків за мандатом.

Запропоновані зміни можуть набути чинності в наступному терміні Сейму.

Існує конституційна вимога, щодо мінімального тридцятиденного терміну підготовки до розгляду таких змін.

Відповідно до конституції, формальний імунітет захищає депутата чи сенатора від кримінального переслідування без згоди Сейму чи Сенату. Він охоплює всі дії, вчинені парламентарієм, зокрема ті, що не стосуються виконання повноважень, і поширюється на всі кримінальні провадження.

Народний депутат також захищений матеріальним імунітетом, який означає, що він не може бути притягнений до відповідальності за свою діяльність, що входить до сфери депутатського мандата (наприклад, виступи в парламенті, спосіб голосування, запропоновані законодавчі ініціативи) — ні під час його дії, ні після його завершення.

Акт про внесення змін до конституції приймається Сеймом більшістю не менше 2/3 голосів за наявності не менше половини встановленої законом кількості депутатів (307 голосів за повної присутності) і Сенатом абсолютною більшістю голосів. у присутності не менше половини від встановленої законом кількості сенаторів.

Польща надіслала до України гуманітарну місію

Міністр канцелярії очільника польського уряду Міхал Дворчик сповістив у Твіттер, що група гуманітарної та медичної допомоги прибула з черговою місією до Харківської області — Куп’янська, Ізюма та навколишніх сіл. Члени ZPHM проводять медичні огляди, надають медичні консультації, доставляють ліки до місцевих поліклінік та жителів.

До Херсона повернулися українське телебачення і радіо завдяки польським колегам

Інформатизувати розтрощений Херсон вдалося завдяки новим потужним передавачам, які надали Концерну радіомовлення, радіозв’язку та телебачення польські🇵🇱 колеги — Компанія Emitel SA.

У Херсоні та навколишніх містах відновлено сигнал одного з українських телеканалів та програму Українського радіо. Відтепер українці на звільненій території можуть отримувати перевірену інформацію про перебіг бойових дій та ситуацію в країні.

«Ми дякуємо нашим польським партнерам за обладнання, яке дало змогу відновити українське телебачення і радіо на звільнених територіях», — наголосив Сергій Семерей, технічний директор концерну.

Відбулася щорічна церемонія нагородження премії Президента «За спільне благо»

Нагорода Президента «За спільне благо» має на меті сприяння розвитку ідей, діяльності та громадських проєктів для спільного блага. Нею відзначаються ефективні особистості, неурядові організації та цінні соціальні проєкти, які розбудовують громадянську спільноту. Премія присуджується щорічно.

25 січня 2022 року в президентській Канцелярії відбулося засідання Капітули (комісії — ред.) Премії Президента Республіки Польща «За спільне добро» під головуванням її секретаря міністра Войцеха Коларского.

Премія присуджується в чотирьох номінаціях:

Людина — лідер

Діяльність — задум, проєкт

Установа — організація

Цей захід покликаний формувати патріотичні настрої в державі;

сприяти побудові громадянського суспільства; посилити громадянську свідомість, солідарність та соціальний капітал; заохочувати громадян до громадянської участі у створенні загального добробуту.

Нагороди «Для спільного добра» визначає Комісія з нагород.

Нагороду в кожній категорії — одному з номінованих кандидатів, представлених Капітулом — вручає Президент Польщі, який може присудити нагороду більш ніж одному номінантові в кожній категорії або відмовитися від її нагородження.

Панівна партія PiS переконана, що ЄС надасть кошти з фонду REACT-EU

Певний час між Брюсселем і Варшавою спостерігався помітний холод. Хоча польський лідер Ярослав Качинський має думку, що будь-які стримування його влади є результатом незавершеної революції, державні інституції насправді ж створені для уникнення автократичного правління.

Після вторгнення Росії в Україну з’явилася загальна думка, що війна змінює політику Європи, переміщуючи центр тяжіння континенту на схід. Жодна країна, здається, не показала цю зміну так різко, як Польща, яка тепер є східним оплотом Європи перед обличчям російської агресії. Колись неліберальна bête noire Польща швидко стала, за словами президента Європейської комісії Урсули фон дер Ляєн, «яскравим прикладом» європейської солідарності. Країна прийняла понад чотири мільйони українських біженців і планує подвоїти свою довгострокову мету щодо фінансування оборони до 5 відсотків валового внутрішнього продукту, що є найбільшим у Європі та на відміну від традиційних центрів сили ЄС — Німеччини та Франції.

Визнаючи величезну роль Польщі в мобілізації Європи під час війни, Європейська комісія знову звернулася до відкладеного плану відновлення Польщі після COVID-19, відомого як Національний план відновлення Польщі (KPO), зобов’язавшись розблокувати майже 36 мільярдів євро субсидій і грантів на певних умовах. Польща досягла певних «віх» щодо реформ верховенства права.

Віцепрем’єр-міністр, голова MAP Яцек Сасін ще влітку заявив, що потрібно шукати компроміс із Брюсселем щодо Національного плану реконструкції.

«Найпростіший спосіб отримати ці гроші — це дати PiS третій термін повноважень. Якщо Єврокомісія побачить, що поляків не так легко залякати, що цей шантаж не працює, тоді буде рефлексія, що це не має сенсу, тому що це підриває весь ЄС», — сказав він. «У будь-якому разі ми не маємо наміру виходити з ЄС, скоріше вони хочуть виштовхнути нас. Ми не дозволимо звести себе до ролі держави, тому що ми увійшли не до нового Рейху, а до спільноти рівноправних націй», — додав він.

Натомість ЄС має до влади Польщі ряд зауважень, натякнувши на тенденції до автократії та тиск на ЗМІ.

Авторитаризм і тиск на ЗМІ на пострадянських теренах можуть бути окремою великою темою не однієї статті, тож зупинятися ми на цьому не будемо.

У Львові відбувся Український центральноєвропейський форум 2022 за участі урядовців, політиків, експертів та журналістів із країн Центральної Європи, підготовлений Visegrad Insight

Провідна центральноєвропейська аналітична та медіа платформа Visegrad Insight проводить по всій Європі зустрічі політиків з політичними аналітиками. Алеш Хмеларж, Каталін Чех, Каролін Едтстадлер, Франтішек Ружичка, Фредерік Петі, Іван Крастев, Мирослав Лайчак, Кацпер Плажинський, Ольга Ріхтерова, Міхал Щерба та ще багато яскравих персон долучилися до спільних заходів цієї осені.

8–9 листопада головний редактор Visegrad Insight Войцех Пшбилскі, стипендіат Marcin Krol Оксана Форостина, стипендіат Future of Ukraine Олександр Краєв та виконавчий асистент Агнешка Гоманська взяли участь в Українському центральноєвропейському форумі 2022 у Львові. З ключовою доповіддю виступив міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба.

Варто зазначити, що країни групи V-4, зокрема Вишеградський фонд — міжнародний донор із багаторічним досвідом — з початку 2000-х років співпрацює з українським громадянським суспільством, громадянськими об’єднаннями.

Войцех Пшибилскі презентував Доповідь про війну та майбутнє Європи, окреслив загрози, виклики та можливості для регіону. Він надав рекомендації щодо побудови стратегічної автономії Європи, яка б зробила її незалежною від Росії та Китаю. Крім того, він акцентував, що місце України в Центральній Європі.

На таких форумах визначаються нові потенційні сценарії та обговорюються політичні рішення за допомогою ретроспективи. У Бельгії, Австрії, Франції, Польщі, Чехії, Словаччині, Італії, в Латвії й Україні вже презентовано нові підходи до геополітичних потрясінь, безпекових рішень.

Довідково: Visegrad Insight — провідна центральноєвропейська платформа для дебатів та аналізу, яка генерує майбутні напрямки політики Європи та трансатлантичних партнерів. Центр був заснований у 2012 році Фондом Res Publica — незалежним аналітичним центром у Варшаві з головним польськомовним виданням Res Publica Nowa та New Europe 100, мережею лідерів завтрашнього дня.

Польську кореспондентку Espresso.tv Б’янку Залевську нагородили орденом княгині Ольги II ступеню

Феномен війни як явища — поява незвичайних красивих людей, зокрема жінок.

Польська журналістка, яка вже 8 років працює з «Еспресо» і є журналісткою польського телеканалу Діскавері, Б‘янка Залевська вдруге здобула нагороду — орден княгині Ольги. Цього разуII ступеню.

Б’янка з перших днів Революції гідності працювала на Майдані, з початком війни — на Донбасі. Була там поранена. Пізніше вона повернулася до роботи на «Еспресо».

І хоч нині вона працює у Польщі, її серце і думки пов’язані з Україною — Б’янка робила і робить багато для нашої Перемоги.

Це вже другий її орден. Президент Зеленський вручив нагороду. У 2014-му президент Порошенко нагородив Залевську орденом Княгині Ольги III ступеню.

Б’янка Залевська — випускниця факультету права та адміністрації Університету Адама Міцкевича в Познані. У липні 2014 року журналістка опинилася в зоні бойових дій між проросійськими сепаратистами та урядовими силами на сході України (поблизу Старобільська Луганської області), де була важко поранена. Автівка бригади, в якій вона була, поверталася з фільмування. За даними української армії, авто обстріляли сепаратисти.

Авторка репортажів і документальних фільмів з багатьох гарячих точок світу, включно з Донбасом, де вона побувала на передовій понад 50 разів, з Сирії та Іраку, де вона перебувала з курдськими жінками, що воюють з ІДІЛ.

«Складається враження, що саме тут (на передовій — ред.) відбуваються справді важливі речі. Був час, коли я дивився на людей, які гуляли по торгових центрах, і не могла у це повірити. Можливо, я якось на них навіть розлютилася — вони тут ходять і роблять селфі, а там люди гинуть. Найважче поєднати ці два світи у своїй голові. Хтось пише вам у Facebook, що ще один ваш друг помер, а потім вам приходить смс: „Запрошуємо на супервечірку в клуб LaPlaya“. Шкодую, що з самого початку не зустріла військових психологів, які були на війні та з якими можна було б поговорити. Мені знадобився час, щоб дійти висновку, що цей також є повноцінним світом. Можна трохи припудрити, і нехай так і залишається», — каже журналістка.

БУТИ МУЖНІМ ЯК УКРАЇНА — ще один вислів Б’янки акцентує її сприйняття і ставлення до нас.

Ексклюзив

Марина Ковальчук, власна кореспондентка Newssky, керівниця проєкту V5 Media