Орбан готується до останнього бою. НАТО — до масштабних навчань

Ексклюзив. Віктор Орбан щосили чинить спротив загальним нормам загальноєвропейської дисципліни. Одного разу, і зовсім неочікувано, цей спротив пожартує з ним, і цей жарт не буде добрий.

В Угорщині вже почалася виборча кампанія. Віктор Орбан здійснив певний трюк – муніципальні вибори та вибори до Європейського парламенту у 2024 рік було об’єднано і створено складну структуру, аби зібрати голоси за владущу партію Fidesz. Водночас це може стати її останнім успіхом.

Уряд Орбана провадить антиамериканську риторику, 18 відсотків угорців називають США противником їхньої країни

Європейська рада з міжнародних відносин (ECFR) у співпраці з соціологічними компаніями Alpha, Analitiqs, Datapraxis, Szondaphone та YouGov ECFR провела репрезентативне опитування в 11 країнах-членах Європейського Союзу – Австрії, Болгарії, Данії, Франції, Нідерландах, Польщі, Угорщині, Німеччині, Італії, Іспанії. і Швеції й опублікувала його результати, які в Угорщині було представлено вперше виданням Népszava.

Згідно з цим дослідженням, за останні два роки сприйняття європейцями Сполучених Штатів значно поліпшилося, та громадяни ЄС воліють залишатися нейтральними в можливому збройному конфлікті між США та Китаєм.

Попри поліпшення трансатлантичних відносин, європейці воліли б триматися осторонь можливого протистояння між Сполученими Штатами та Китаєм.

Дослідження ґрунтується на комплексному репрезентативному опитуванні, проведеному в 11 країнах-членах ЄС, яке вивчало відносини з великими державами.

Респондентам була надана можливість віднести Сполучені Штати, Китай і Росію до однієї з чотирьох  категорій: як союзника з однаковими цінностями та інтересами, як важливого партнера для стратегічної співпраці, як суперника або супротивника, з яким конфліктують.

З отриманих даних можна чітко зрозуміти, що завдяки зусиллям Президента США Джо Байдена та внаслідок російського вторгнення в Україну трансатлантичні відносини, які погіршилися за Дональда Трампа, дещо відновилися. З огляду на дослідження, 32 відсотки угорців назвали Європу союзником, а ще 43 відсотки Сполучені Штати важливим партнером. Серед країн, щодо яких тривало дослідження, 55% данців і 50% поляків вважають Америку союзником континенту, а ще 32% і 32% відповідно партнером. В Болгарії трохи більш ніж половина населення (53 відсотки) вважають Вашингтон союзником або партнером Європи.

Відновивши трансатлантичну довіру тут чи там, європейці хочуть, щоб континент пішов власним шляхом.

Попри більш дружню зовнішню політику Байдена, все ще є симпатики концепції стратегічної автономії, ухваленої лідерами ЄС в епоху Трампа. 74 відсотки опитаних кажуть, що континент має нарощувати власну обороноздатність. В опитуванні ECFR у листопаді 2020 року фіксувалося, що 66 відсотків громадян ЄС думали так само. У дослідженні автори, Яна Пульєрін і Павел Зерка, провідні аналітики ECFR, зазначили, що три роки тому громадська думка все ще зазнавала впливу Трампа, який мав сумніви щодо ролі НАТО та погрожував вийти.

Внаслідок російського вторгнення в Україну частка тих, хто назвав Росію конкурентом (9 відсотків) або супротивником (59 відсотків), зросла з більш ніж однієї третини (36 відсотків) до приблизно двох третин (64 відсотки) в 11 опитаних країнах.

Різні нації уявляють відносини після закінчення конфлікту зовсім по-різному. Більшість європейців були б відкриті до відновлення двосторонніх відносин з Москвою в тій чи іншій формі після мирної угоди. В опитаних країнах-членах ЄС 21 відсоток вважали б бажаною повну співпрацю, 48 відсотків — певні обмежені відносини, які, наприклад, виключають торгівлю в певних галузях. Болгарія є найбільш сприйнятливою: 51 відсоток не встановив би обмежень щодо майбутньої співпраці з Росією, ще 33 відсотки хотіли б обмеження відносин після війни, в Угорщині 32 відсотки виступають за повну співпрацю, а 54 відсотки обмежили б двосторонні відносини до певних меж. Найбільш стриманою є Польща: на думку 39 відсотків, Варшава не повинна підтримувати жодних відносин з Москвою після війни, тоді як половина польського населення готова до обмеженої (42 відсотки) або повної співпраці (8 відсотків).

Водночас європейці не сприймають небезпеки, адже у військовому сенсі покладаються на заморського союзника. На думку 47 відсотків опитаних, теперішнє співробітництво у сфері безпеки між Європою та Сполученими Штатами є корисним, ще 24 відсотки сказали, що воно настільки ж корисне, як і ризиковане, і лише 15 відсотків назвали його ризикованим. Більшість (56 відсотків) переконані, що ймовірне обрання Трампа наступного року послабить альянс, але не надто багато (28 відсотків) вважають це ймовірним. Щобільше, очікують, що Україна виграє війну 33 відсотки, що відбудеться військове протистояння між Китаєм і США (29 відсотків).

Попри те, що відносини з Америкою знову стали тісніші, європейці воліли б триматися якомога далі від великодержавної полеміки. Якби китайсько-американський збройний конфлікт спалахнув через Тайвань, який де-юре є власне провінцією пекінського режиму, але де-факто є незалежним, тоді більшість у всіх розглянутих країнах-членах ЄС обрали б нейтралітет. У середньому 62 відсотки хотіли б залишитися осторонь такого потенційного конфлікту, 23 відсотки стали б на бік Америки, а 5 відсотків — на бік Китаю. 41 відсоток опитаних країн-членів ЄС підтримали б санкції проти азійської країни, а 33 відсотки вважали б захист західної економіки важливішим, ніж покарання Китаю.

Серед держав-членів ЄС у цьому питанні немає єдності. Згідно з опитуванням ECFR, у Швеції, Данії та Нідерландах абсолютна більшість підтримує санкції, але в Австрії, Угорщині, Італії та Болгарії чітко виступили проти каральних заходів.

Значна частка угорців, 18 відсотків, назвали Сполучені Штати противником своєї країни. Це, ймовірно, результат антиамериканських висловлювань, які переважали в урядових комунікаціях і ЗМІ Fidesz в останні місяці. Прем’єр-міністр Віктор Орбан прямо назвав адміністрацію Байдена противником Угорщини на початку березня. Раніше американський посол в Угорщині Девід Прессман назвав таку риторику тривожною та безпрецедентною з боку країни-союзниці.

Водночас дослідження свідчить, що більшість угорців прихильна до союзника по НАТО: 20 відсотків назвали США союзником Угорщини, а ще 50 відсотків — партнером. Водночас більшість угорців (54 відсотки) вважають, що можливе повернення Трампа послабить трансатлантичний альянс.

Угорщина сприймає східні держави також позитивно. Китай вважають союзником Угорщини 12 відсотків, партнером – 60 відсотків, і навіть Росію, яка веде кровопролитну війну з Україною — сусідом — віднесли до позитивних категорій відповідно 14 і 45 відсотків. Хоча більшість угорців бачать у росіянах друга країни, як це не парадоксально, але щодо Європи вони є загрозою: 8% вважають Москву суперником Європи, а 46% – противником континенту.

Європейці загалом усвідомлюють ризики китайських інвестицій. У досліджуваних країнах ЄС 65 відсотків вважають неприпустимим, щоб китайські компанії володіли мостами, портами чи іншою європейською інфраструктурою, і лише 18 відсотків схвалили б це. 59 відсотків громадян ЄС не хотіли б віддавати китайським інвесторам газети та 52 відсотки — технологічних компаній. Однак громадська думка більш розділена, коли йдеться про купівлю футбольних команд (42:37%) чи здійснення інфраструктурних інвестицій (43:39%) у другому випадку відкидають участь Китаю. Загалом європейсько-китайські економічні відносини в опитаних країнах-членах ЄС вважаються збалансованими: 28 відсотків кажуть, що торговельні відносини швидше вигідні, ще 35 відсотків назвали їх корисними та ризикованими, і лише 22 відсотків — швидше ризикованими.

Загалом, більшість європейців не сприймають Китай як виклик, вони не вірять у протистояння між демократіями та автократіями. Автори підсумували, що європейська думка щодо Китаю мало змінилася проти опитування 2021 року, хоча Президент Китаю Сі Цзіньпін оголосив про «необмежене партнерство» з Росією безпосередньо перед війною в Україні, а Пекін як і раніше неохоче засуджує російське вторгнення в Україну. «Майже в усіх досліджуваних країнах переважає думка, що Китай — необхідний партнер для Європи та країни», — пишуть аналітики ECFR.

В 11 країнах ЄС 43 відсотки вважають Китай одним із партнерів Європи, у трьох країнах таку думку поділяє абсолютна більшість: 58 відсотків у Болгарії, 54 відсотки в Угорщині та 51 відсоток в Іспанії. Загалом мало хто назвав цю азійську країну союзником старого континенту —  лише по 8 відсотків угорців і болгар. Частка тих, хто критично ставиться до Пекіна, теж незначна: в досліджуваних країнах 24% вважають Європу назвали Китай суперником, а ще 11% – противником. У Німеччині та Швеції лише половина населення має негативне ставлення до Китаю, такої думки також дотримується відносна більшість у Франції та Данії.

З огляду на ці дані, автори роблять висновок, що європейським лідерам варто більше інформувати громадськість щодо питань зовнішньої політики та готувати її до можливих майбутніх сценаріїв. Вони повинні проводити публічні дебати, наприклад, щодо небезпеки китайського економічного впливу або щодо вірогідних наслідків протистояння великих держав між США та Китаєм.

Розпочинаються OCCASUS — найбільші повітряні навчання НАТО за участі Угорщини

Air Defender ’23 — це не лише найбільші навчання з розгортання військово-повітряних сил в історії НАТО, які триватимуть 12-23 червня. На них відпрацьовуватиметься координація повітряних операцій між повітряними силами союзників для оптимального спільного стримування та контрудару.

З огляду на ймовірну ескалацію війни проти Росії на Захід, в Альянсі працювали над різними вірогідними сценаріями, заснованими на реальних даних, згідно з якими Німеччина може бути атакована безпосередньо через країни Балтії та Польщу з боку східного військового агресора під кодовою назвою OCCASUS (Sunset). Основним засобом протидії агресії є авіація, до якої долучаються кібернетичні та космічні підрозділи, а також протитерористичні засоби.

Такі сценарії були розроблені для відбиття великих атак з Арктики або з півдня чи південного сходу. Для перевірки таких ситуацій вже було організовано кілька військових навчань (Trident Jupiter, Trident Juncture).

Загальна мета планів і навчань – досягти 360°, тобто повного, рівня оборони країн, охоплених НАТО. Завдання полягає не в аналізі минулих, а вірогідних майбутніх конфліктів і виробленні можливих відповідей.

Навчання Air Defender ініційовані Німеччиною у 2018 році, вони відбуватимуться регулярно в майбутньому.

Протягом 10 днів 25 країн НАТО відпрацьовуватимуть можливості спільного реагування своїх ВПС у кризовій ситуації. Навчання триватимуть під керівництвом Німеччини, також Німеччина надає логістичні центри та станції.

На заході Фінляндія дебютує як повноправний член НАТО, а також долучаться дві країни за межами Альянсу: Швеція, яка очікує на членство, та Японія. Gripens Угорських сил оборони дислокуються в північній провінції Шлезвіг-Гольштейн. У бойовій групі, що прямує до Балтійського моря, крім угорців беруть участь ВПС Туреччини, Великої Британії, США, Фінляндії та змішані ескадрильї НАТО.

Як відомо, у разів нападу на одну з країн НАТО втручання Альянсу є обов’язковим Сценарій базується на наданні допомоги за статтею 5 НАТО, з огляду на яку усі країни-члени альянсу зобов’язані негайно прийти на допомогу, зокрема військовими засобами. У навчаннях беруть участь близько 10 тисяч осіб, 250 літаків – 23 видів. 100 літаків надійшли із 42 штатів США. Більшість із них делеговано Повітряною національною гвардією США. У міжнародному флоті також будуть винищувачі-бомбардувальники F-16 і F-35.

Підрозділи, надіслані різними державами, згруповані в три групи: Північ, Південь і Схід. Висота польоту Air Defender становить від 2500 до 15000 метрів. Дозаправлення в повітрі відбувається на висотах від 3000 до 10 000 метрів. На східному полігоні Fight 1 заплановані низові польоти винищувальної та транспортної авіації, що є перевіркою розгортання та захисту підрозділів ВДВ.

Віктор Орбан помітив загострення в українсько-російській війні й на світанку скликав Раду оборони

На світанку 8 червня прем’єр-міністр Віктор Орбан скликав Раду оборони через загострення бойових дій в українсько-російській війні, — повідомив Берталан Хавасі, керівник пресслужби прем’єр-міністра (фото Telex).

На зустрічі в монастирі кармелітів Віктор Орбан наголосив, що хоча найважливішим буде припинення вогню та мир, українсько-російська війна загострюється з минулого вечора. «Для нас безпека Угорщини все ще є нашим першочерговим завданням», — зазначив прем’єр-міністр.

Нараду відвідали міністр оборони Крістоф Шалай-Бобровницький, міністр внутрішніх справ Шандор Пінтер, Антал Роган, керівник апарату прем’єр-міністра, начальник штабу Габор Бьоронді, бригадний генерал Норберт Таджі, державний секретар Йозеф Ковач, головний радник з національної безпеки та Янош Надь.

Орбан відповів істерикою на міграційний пакт ЄС

Брюссель зловживає своєю владою і хоче силою поселити мігрантів в Угорщині — так прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан зреагував на те, що попри спротив Угорщини та Польщі, міністри внутрішніх справ країн ЄС дійшли згоди в питанні міграції.

Після тривалих дискусій країни-члени ЄС домовилися щодо трансформації системи надання притулку – принаймні щодо двох ключових документів усього мігрантського пакета. Йдеться про солідарність між державами-членами, посилення охорони кордону та процедури повернення.

Згідно з новими правилами, країни-члени мають виявити солідарність з країнами ЄС, куди прибуває більшість іммігрантів: або вони повинні прийняти шукачів притулку, або виплатити компенсацію в розмірі 20 000 євро за кожну неприйняту особу.

Представники країн-членів ЄС узгодили таку норму на засіданні Ради внутрішніх справ і юстиції, що означає, що для ухвалення змін достатньо кваліфікованої більшості. Отже, попри те, що Угорщина та Польща проголосували проти, а Мальта, Болгарія, Словаччина, Латвія та Чехія утрималися, прихильників пропозиції було достатньо для ухвалення.

Віктор Орбан виголосив, що Брюссель зловживає своєю владою. Прем’єр-міністр Угорщини опублікував у Facebook пост, в якому йдеться про те, що в Угорщину хочуть силою поселити мігрантів і силою зробити Угорщину країною імміграції. За його словами, це неприпустимо.

У публічному дискурсі про Брюссель часто йдеться як про синонім інституцій ЄС, і насамперед Європейської комісії, але уряд регулярно вкидає назву міста навіть у випадках, коли насправді йдеться про рішення та відповідальність  держав-членів. Так сталося і цього разу: за поправку до міграційної політики ЄС проголосували міністри внутрішніх справ (і держсекретарі) 27 країн-членів, а не якась наднаціональна інституція ЄС.

Державний секретар Бенце Ретварі, який презентував Угорщину на зустрічі, та його польський колега стверджували, що це питання має бути винесене на розгляд глав держав та урядів (тобто Європейської Ради). Там для схвалення пропозиції була б необхідна згода лідерів усіх держав-членів, тож уряди Угорщини та Польщі мали б змогу накласти вето на трансформацію міграційної системи.

Угорщина шукає друзів

Китай і Росія могли б отримати зиск від надійного союзника або принаймні спільника всередині ЄС — доки ще Угорщина є членом ЄС і має право вето. «Оскільки відносини між Європейським Союзом і Росією були розірвані, ми вважали б надзвичайно шкідливим, якби те саме сталося з європейсько-китайськими відносинами” – сказав міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто. Слід нагадати, що він відмовився голосувати від імені уряду за одинадцятий пакет санкцій проти Росії. За його словами, каральні заходи «повністю суперечать здоровому глузду». Уряд підтримає їх лише за умови вилучення OTP Банку зі списку прихильників війни в Україні.

Але який стосунок санкції проти Кремля мають до Китаю чи угорського банку?

Насправді немає нічого спільного з OTP, і ще й надто, з угорською материнською компанією, яка, за її власними твердженнями, працює в Росії лише через потребу і тому шукає покупця для своїх досить невеликих філій у Росії, які навіть не звернулися по допомогу до угорського уряду.

Однак одинадцятим пакетом Європейська комісія також вдарить по країнах, які допомагають Москві обходити попередні санкції та постачають їй заборонені мікрочипи чи боєприпаси.

Ось тут і постає Китай, проти покарання якого рішуче виступає уряд Угорщини. Берлін також має застереження щодо заходів проти Китаю. Проте найгучніше протестував Петер Сійярто. Перед візитом до Пекіна в середині травня він заявив: «Ми не хочемо, щоб відносини між Європою та Китаєм зіпсувалися. Ми бачимо Китай не як ризик, а як країну, співпраця з якою означає для нас величезні можливості».

Міністр закордонних справ був стурбований тим, що Брюссель розглядає заходи проти восьми китайських компаній, які безумовно «можуть загострити та навіть зірвати» відносини з Китаєм і «спричинити певну негативну спіральну реакцію».

«Виграти війну неможливо». Мова угорських дипломатів вражає. Що пов’язує велику силу Далекого Сходу з відносно маленькою та незначною країною? Угорські офіційні особи не поділяють думку ЄС про те, що відносини з Китаєм слід «позбавити ризиків» і що країна повинна розглядатися як системний конкурент.

Співпраця між Угорщиною та Китаєм означає «більше можливостей, ніж ризиків», повторив нещодавно в Пекіні міністр закордонних справ Угорщини. Відносини між двома країнами вступили в «найкращий період, виміряний в історичному сенсі» — цим привітав свого гостя член Держради Ван Цзі, директор Центрального комітету закордонних справ Комуністичної партії Китаю.

ЄС не толерує порушення прав людини в населеній уйгурами провінції Сіньцзян або демонстрації сили в околицях Тайваню. Тим часом Угорщина наполегливо дружить з Китаєм і Росією. Будапешт поділяє думку Пекіна, що підтримка Заходом України лише розпалює конфлікт – на шкоду Європі.

Військовий опір України приречений на поразку – знову нещодавно стверджував угорський прем’єр в інтерв’ю Bloomberg у Катарі. За словами Віктора Орбана, додаткова допомога лише збільшить кількість жертв.

«Емоційно це трагедія. Ми співчуваємо українцям, але мій обов’язок як політика – рятувати життя» – сказав Орбан, наголосивши що перемогти у війні неможливо.

Посилаючись на це, уряд Угорщини наклав вето на виділення Україні ще 500 мільйонів євро фінансової підтримки та на знак підтримки виступає проти будь-яких подальших санкцій проти Росії.

Країни Східної Європи, включно з Польщею, поділяли прихильність Угорщини до Китаю. Однак їхній ентузіазм послабило ставлення Китаю до Росії під час війни в Україні, і вони також переконані, що бізнес-зиски від політичних обіймів з Китаєм не виправдали очікувань.

З іншого боку, Китай насправді виграє від дружби з Європою. Європейський Союз є життєво важливим торговельним партнером, і якби він цього захотів (з менш орієнтованим на безпеку підходом), він міг би послабити суперництво між Америкою та Китаєм. Офіційні особи в Пекіні стурбовані нещодавньою тенденцією – не в останню чергу нещодавньою заявою G7 у Японії з критикою Китаю і закликом о розширення трансатлантичної співпраці.

Прем’єр-міністр Великої Британії Ріші Сунак сказав, що Китай становить «найбільший виклик нашого часу» щодо глобальної безпеки та процвітання, і що він «дедалі авторитарніший вдома та за кордоном».

Ситуація в Угорщині, безумовно, особлива. Світогляди Віктора Орбана та китайського лідера Сі Цзіньпіна мають багато спільних рис. Обидва – хоч і різною мірою – авторитарні, бояться американської влади, водночас вірять, що зірка Заходу згасає. Обидва люблять Росію, а друзі Віктора Орбана у світі бізнесу навіть отримують зиск від угод з авторитарними режимами.

Угорщина має чудову позицію для обслуговування зовнішньополітичних інтересів Китаю. Як член Європейського Союзу вона має право вето у зовнішній політиці та політиці безпеки. Угорщина також є членом НАТО, яка має дедалі серйозніші сумніви щодо Китаю. Угорщина іноді демонструє зловживання в альянсі, останнім часом стосовно Швеції, ставши на бік Анкари, що затримало приєднання Швеції до оборонного альянсу.

Право вето є насправді чинником, що додає важливості Угорщині, однак канцлер Німеччини Олаф Шольц закликає до реформування функціонування ЄС: за його словами, одностайне ухвалення зовнішньополітичних має бути скасовано, що означало б кінець права вето держав-членів.

Скандальний токайський виноградник повернувся у власність родини Орбан

Загальна вартість покупки об’єкта, розташованого на 48 географічних територіях, становить 273 мільйони форинтів, — написав Átlátszó на основі інформації відділу Sárazsadány Об’єднаного місцевого урядового офісу Bodrogolasz.

Ділянка площею 34 га має скандальну історію. Дружина Орбана Аніко Леваї володіла нею раніше, і тепер виноградник повернувся до сім’ї авантюрним шляхом.

Ці 34 гектари у виноробному регіоні Токай, у Саразсадані, частково та ж земля, яку колись придбала мати Рахель й віддала після скандалу.

Чоловік Рахель Орбан, олігарх NER Іштван Тіборч, діяв від імені Рахель Орбан. Цікаво в усьому цьому те, що нинішнім продавцем є Андреа Ержебет Кантор, колишня управителька і співвласниця Szárhegy Dűlő-Sárazsadány-Tokajhegyalja Kereskedelmi és Szolgáltató Kft. (Szárhegy Kft.). Аніко Леваї була частковим власником компанії, коли компанія Szárhegy Kft отримала безповоротну державну допомогу в розмірі 41 475 000 форинтів під час першого уряду Орбана. За легендою, саме тоді Віктор Орбан вимагав поміркованості. Élet és Irodalom також стверджувала, що відбулися збори членів, на які прийшов Віктор Орбан, і  на них обговорювалися різні державні субсидії та придбання нерухомості. Через це компанія Szárhegy Kft подала на газету до суду, який програла у першій інстанції, але виграла у другій інстанції, попри це, після серії статей статки родини Орбан також були розслідувані в межах парламентського слідчого комітету.

Рахель Орбан (народилася 18 травня 1989), старша донька Віктора Орбана, бізнесменка зі ступенем у сфері туризму та гостинності. У 2022 році за рівнем впливу вона була 20-ю найвпливовішою людиною в Угорщині, у 2023 році в рейтингу Forbes — на третьому місці серед найвпливовіших угорських жінок у бізнес-категорії.

Аніко Леваї продала свою частку бізнесу у 2005 році, але зберегла право власності на землю та здала значну її частину в оренду Szárhegy Kft. Під час поточної транзакції випадково було знайдено титульні документи з двох об’єктів. Встановлено, що обидва  раніше належали Аніко Леваї, яка у 2009 році передала їх Деже Кекеші, колишньому послу Угорщини в Парижі, з правом продажу, а потім знову віддала їх Андреа Ержебет Кантор також під право власності продажу.

Тепер виноградник повертаються до доньки Аніко Леваї, Рахель Орбан, і в майбутньому очікується, що ним керуватимуть в інтересах Іштвана Тіборча. Останній акціонер Patrícius Borház Zrt. Abraham Goldmann Bizalmi Vagyonkezelő Zrt. березні 2023 року передав її компанії BDSPT Zrt. BDSPT, що належить саме Іштвану Тіборчу, чоловікові Рахель Орбан.

Марина Ковальчук, власна кореспондентка Newssky (Словаччина, Чехія, Угорщина, Польща), керівниця проєкту V5 Media