«Ми не перероблюємо, а конфігуруємо автомобіль». Випускники КПІ, що проєктували гоночні боліди, створили розбірний БКМ. Що це за штука

30.07.2023 0 By Writer.NS

Двадцятичотирирічний Артем Ющук із Миколаївської області, бувши частиною команди ентузіастів із КПІ, в студентські роки створював боліди для перегонів. А зараз за Києвом вони збирають бойову броньовану колісну машину, що спроєктували з нуля за вимогами, які диктує сучасна війна, пише dev.ua.

Ілюстративне фото

Він розповів dev.ua, який шлях йому довелося пройти, з чого він починав та як буде виглядати українська БКМ.

У пошуках INGUAR

Щоб дістатися тюнінг-майстерні, в якій ми розмовляли з Артемом, журналісту dev.ua довелося помандрувати вуличками однієї з частин Києва. Серед безлічі різних майстерень шиномонтажу та СТО притаївся невеликий гарненький адміністративний будиночок, біля якого паркувались чи виїжджали найгарніші автівки.

І перше враження склала навіть не неймовірно яскрава тюнінгована червона BMW, а японський Nissan Silvia, який автомайстри відновлювали за закритими прозорими дверима. Заглядаючи під його капот і чуючи гуркіт, було відчуття участі у зйомках однієї з частин знаменитого «Форсажу».

Родом із дитинства

Артем розповів, що в дитинстві мав велику жагу до конструювання. Спочатку просто дивився у вікно на машини і намагався представити, що у них всередині. З пʼятого класу почав «крутити» велосипеди, розбирати їх та збирати.

У школі, як згадує інженер, коли він заробив свої перші кошти, вирішив купити мотоцикл. Старенький К-750 хлопець сторгував за 800 грн.

«Я просто прийшов і поставив тата перед фактом, я купив мотоцикл, але не для того, щоб їздити, мені цікаво розібратися, як це працює» — згадує Артем.

З того часу, приблизно до 11 класу в хлопця з’явилося перше «залізне» хобі. За його словами, батько досі каже, що те, коли він віддав сину гараж і набір інструментів, було одним із найкращих його рішень.

Щаслива помилка

Після школи Артем з однокласником вирішив вступати до Львівської політехніки, хоча документи, про всяк випадок, подав до кількох ВНЗ. Але, коли їхали до Львова, побудували маршрут через Київ. Бувши на емоціях, першим пріоритетом, замість Львова, поставив КПІ. Туди він і пройшов, а значить став вибір: або залишатися вчитися на бюджеті в Києві, або на контракті у Львові.

За словами Артема, для нього було принципово вступити на бюджет, щоб полегшити витрати батькам, і, хоч він був дуже розчарований, але вирішив лишитися на бюджеті в КПІ.

«Наразі я, мабуть, ось це браковане рішення вважаю одним із найкращих рішень у своєму житті. Стільки можливостей, скільки для мене відкрилося в Києві, я б точно не знайшов у Львові», — говорить інженер.

Увійти в інженерію

Перша фраза Артема в розмові про його вхід до серйозної інженерії була: «Банально все почалося з того, що навчання на парах — досить нудне». Було величезне бажання втілити на практиці отримані знання. А оскільки захоплювався перегонами та автівками, то, як він каже, великою вдачею було те, що в 2014 році теперішній проректор КПІ Пасічник Віталій Анатолійович ініціював створення при університеті команду «Формула Студент КПІ».

Це європейські змагання, в яких беруть участь студенти різних країн: створюють команду, знаходять спонсорів, проєктують та збирають машину, беруть участь в інженерних змаганнях та в перегонах. Артем у складі команди інших студентів-інженерів отримав змогу долучитись до створення з нуля боліда для цих змагань. З другого по пʼятий курс займався в її складі «практично на коліні» проєктуванням і збиранням автівок для студентських перегонів.

«Нам дали стару лабораторію, яка не використовувалася певний час з одним токарним верстатом ще радянських часів та другим фрезерним, який ми відновили самі», — згадує інженер.

Набори інструментів чи обладнання отримували від спонсорів, які підтримували команду, часто докладали власні кошти для створення машини та поїздок на перегони. Собівартість першого боліду КПІ-шної Формули, виробленого з вживаних деталей, становила близько 5000$. Для порівняння, команда німецького політеху TU Berlin брала участь у перегонах з річним бюджетом у 2 млн євро. За час роботи команда створила три боліди і, за його словами, четвертий добудувати не встигли.

«Команда вдень і вночі працювала разом, бо захотіли чогось більшого, а не просто вчитись», — зазначив Артем. Він сказав, що історія команди призупинена починаючи з пандемії, але точно не закінчена

Від перегонів до броні

Надалі, як розповідає інженер, він зняв гараж і почав там поступово займатися тюнінгом автомобілів. Долучав знайомих із команди і разом хлопці створювали перші невеликі проєкти. Пізніше утворилася компанія Grand KB для тюнінгу і проєктування болідів та машин для кільцевих перегонів і дрифтингу. Крім того, компанія займається також обслуговуванням і сервісом звичайних автомобілів.

«Тюнінг і проєкти — завжди цікаво, але це все одно робота з готовим автомобілем, а мені завжди хотілось прагнути до виробництва» — згадує Артем.

У 2018-му році вони з командою, ще студентами, частково, допомагали розробляти підсилення підвіски на українські бронеавтомобілі. І це, як каже Артем, підштовхнуло його рухатися в напрямку до створення таких автомобілів.

У 2020 році заснував компанію INGUAR, основним напрямом діяльності якої з самого початку визначено як виробництво військових транспортних засобів.

«До слова, якщо поглибитися в саму назву, вона містить частину від англійського Guard. У перекладі — гвардія, берегти, стояти на варті». За словами Артема, це і є головна ідея, яку інженер хотів пронести в назві компанії.

Від ідеї до прототипу

У квітні 2022 року, за словами Артема, він остаточно вирішив, що зараз саме той час, коли треба створити цю машину. Рішення він ухвалив буквально за один вечір.

«Якщо ідеї залишаються просто ідеями, вони нічого не варті», — говорить Артем.

Він розповів, що одразу написав товаришу-дизайнеру, поспілкувався з інженерами і поступово почав збирати команду і працювати над проєктом. У той час до проєкту приєднався хороший товариш Артема з автоспорту Олександр Воволка, IT-підприємець, який приймає активну участь в менеджменті та організації роботи.

«Тоді я знав Сашу вже не просто як спортсмена, а як людину, яка постійно донатить і підтримує збори», — згадує інженер.

За його словами, Олександр привозив у Grand KB куплені з товаришами пікапи на ремонт. Пізніше до команди долучився Удянський Микола, теж IT-підприємець (засновник криптобіржі Coinsbit, біткоїн-форку Bitcoin Ultimatum — прим.ред.).

З ним вони з Артемом познайомилися вже на активній фазі проєктування та швидко знайшли порозуміння, зійшлись в баченні майбутнього компанії і актуальності створення таких транспортних засобів саме в цей час. Нині Олександр і Микола є співвласниками компанії.

Виробничі потужності розташовані на локації за Києвом. Саме там, за словами Артема, вони зараз займаються ремонтом пошкодженої техніки і створенням прототипу БКМ.

Що може INGUAR

Виготовлена броньована автівка розроблена для широкого спектру застосування. За словами інженера, команда проєктувальників розробила модульну платформу, на базі якої можуть створюватись різні варіанти, які в майбутньому можна буде виготовляти в залежності від необхідної конфігурації. Так передбачається розробка сімейства автомобілів INGUAR.

Крім того, інженери, за його словами створюють машину підвищеного класу захисту за стандартами NATO (Stanag Level 3). Передбачається, що машина витримуватиме постріл калібру 7,62×51 та матиме протимінний захист: стійкість до підриву 8 кілограмів тротилу під колесом і під днищем. Планується, що автівка буде також укомплектована спеціальними протимінними сидіннями. А для розширення функціонала в майбутньому планується виготовлення платформи 6×6.

«Під час проєктування та розрахунках шасі ми також закладаємо можливість встановлення на БКМ важкого озброєння», — акцентує Артем.

За його словами, одна модульна платформа може мати різні сфери застосування, відповідно, наявність універсальних запчастин на складах, взаємозамінні деталі та однакові принципи ремонту. «На момент проєктування нам ніхто не надав актуальні вимоги до даного виду техніки. Тому ми насамперед орієнтувались на вимоги сучасної війни і досвід військових», — говорить інженер.

Особливості БКМ

Розрахунки тривають понад рік. Як розповів Артем, в процесі розробки команда ухвалила складне, але фундаментальне рішення, яке буде відрізняти сконструйовану ними автівку від інших, це відсутність базового шасі.

«Ми не беремо вантажівку або цивільне шасі, яке перероблюємо; ми беремо окремо двигун, окремо елементи підвіски, трансмісію, інші деталі і самі конфігуруємо автомобіль», — повідомив він.

Основна мета інженерів — передбачити можливість встановлення різних варіантів двигунів на випадок, якщо виробник основного двигуна не зможе їх постачати. Аналогічна ситуація в проєкті і з елементами підвіски, з виробниками сталі, з окремими елементами керування тощо.

«Ми передбачаємо одразу додаткові варіанти критично важливих деталей, які у нас будуть на випадок, якщо це знадобиться», — зазначає Артем.

Отже, інженери, як розповідає Артем, розробили машину з підвіскою, яка цілеспрямовано буде використовуватися в умовах бездоріжжя та за суворих умов експлуатації, з надійним дизельним двигуном, що працює з мінімальним набором електроніки та стійкий до палива з підвищеним вмістом сірки.

Також INGUAR, за словами інженера, буде мати автоматичну коробку передач. «Це спеціальна АКПП, яка була розроблена саме для таких цілей, як використання в військових транспортних засобах, якщо раптом виходить з ладу якась електроніка, все одно машина буде їхати в аварійному режимі» — говорить Артем.

Коли буде автівка

За словами Артема, вони з командою вже зробили велику частину роботи з проєктування і днями розпочинали збирання.

«Зараз автівка на стадії виготовлення, зібрати прототип плануємо прискореними темпами до кінця року», — зазначає він.

Процес виробництва запускається паралельно з процесом проєктування, і, за словами Артема, саме проєктування закінчиться за місяць до готовності машини. Наразі проєктування машини закінчено, як каже інженер, орієнтовано на 60–70%.

На цьому етапі, не враховуючи проєктні розрахунки, найбільший обсяг робіт, за словами інженера, був пов’язаний із замовленням запчастин. Це зайняло приблизно пів року.

Про гроші

Як розповідає інженер, повноцінний прототип команді обходиться приблизно у $350 000. Крім того, для перевірки протимінного захисту, яка потребує підриву машини, необхідно буде виготовити бронекапсулу, броньований макет автівки без двигуна та важливих деталей. «Ми поки не говоримо зараз про серійне виробництво, тому що в тому випадку автівка, звісно, буде дешевшою. Прототип, як не крути, завжди виходить дорожчим» — говорить Артем.

Крім того, сюди не рахуються витрати на обладнання, організацію виробництва і проєктування, дизайн, розрахунки протимінного захисту та інше. Тож загалом, як каже інженер, затратна частина на розробку та виготовлення цієї машини буде перевищувати близько $600 000.

Про плани

Артем говорить, що він особисто та компанія взяли на себе зобовʼязання, соціальну місію, в майбутньому створити Engineering School — окремий відділ для навчання студентів, які матимуть змогу паралельно реалізовувати отримані знання на практиці.

За його словами, щодо колісного бронеавтомобіля INGUAR, команда бачить задачу зараз — створити прототип, пройти державні випробування та запустити серійне виробництво. Далі вони будуть рухатись в напрямку розширення лінійки транспортних засобів та працювати над створенням заводу.

«Нашому поколінню довелось жити в час, коли заводи розграбовували, знищували й залишки переплавляли на метал», — зазначив Артем. Тому, за його словами, ціль його особиста та ціль команди INGUAR — створювати і будувати.

Читайте також на Newssky «Ірландія висловлювала співчуття через смерть Гітлера. В разі смерті Путіна цього не буде – прем’єр» і дивіться на YouTube-каналі «Нудний Пенс».

Щоб завжди бути в курсі подій, підписуйтесь на ТГ-канал Newssky. Також рекомендуємо актуальні дискусії друзів України в Північній Америці на YouTube-каналі Rashkin Report.


Підтримати проект:

Підписатись на новини:




В тему: