Мітра—Варуна. Два українських архетипи

26.02.2020 0 Редакция NS.Writer

У Літературному Целанівському центрі в Чернівцях 23 січня презентували перший український переклад монографії Жоржа Дюмезіля «Мітра—Варуна. Нарис про дві індоєвропейські репрезентації суверенітету».

| Newssky.com.ua

Видавництво «Пломінь» презентувало книгу відразу після скандальної презентації роботи італійського революціонера Франко Фреди «Дезінтеграція системи» в Києво-Могилянській академії. Подія, що збурила громадськість у столиці і потягнула за собою втручання Служби безпеки, віддалась незначною луною в Чернівцях, зайвий раз укріпивши за містом репутацію безповітряного простору.

Більшість гострих кутів протистояння між українськими лівими і консерваторами у столиці Буковини толерантно обходять, обмежуючись періодичними ексцеcами навколо проблематики LGBT. Подібне, переважно медійно-орієнтоване протиставлення, мало торкається інших аспектів суспільного дискурсу — поле серйозної гуманітарної дискусії між двома таборами вільне — щоб не сказати зачищене. І це найбільше відчутно в Чернівцях, які, попри розхожі міфи, демонструють вражаючу культурну провінційність — і неготовність не те що до ідеологічної, а взагалі до фахової філософської розмови.

Характерно, що презентацію унікальної монографії, на пострадянському просторі виданої вперше, проігнорували вузькі фахівці, яким вона адресована: філософи, соціологи та релігієзнавці. Більше того — видавцями Жоржа Дюмезіля в Україні є середовище аматорів та активістів, а не офіційні наукові інституції чи університети. Те ж можна сказати і про значну частину науково-просвітницької роботи, яку проводить Літературний клуб «Пломінь» немов би в паралельному культурному просторі, саботований або ігнорований більшістю академічних науковців з ідеологічних причин.

Попри те праця французького соціолога Жоржа Дюмезіля, написана на початку 1930-тих років, попри свій науковий характер і, на перший погляд, вузьку тематику — аналіз культів двох індоевропейських богів і принципів політичної суверенності — є особливо актуальною в аналізі сучасної української дійсності. Адже героїчна суверенність, яка стоїть у фундаменті традиційних держав, багато в чому резонує з вільним духом козацтва, його ключовим архетипом. Аналізуючи розділи дослідження, присвяченого культовим практикам давньоримських луперків, сучасним етнографам було б нескладно провести паралелі з українською міфологією та архаїчними пластами, які і до сьогодні окреслюють контури нашої ментальності.

Так само як і нездатність трансформувати ці темні, хтонічні імпульси в культі міри і закону, уособленого протилежним полюсом римської політичної традиції — жрецьким інститутом фламінів, з яким ототожнюється саме поняття римського порядку і права, Ordo et Iustitia. Одним словом — ідеали Европи, до яких українська свідомість не може дорости тут і сьогодні. А, сутнісно, і в минулому ніколи не вміщувала їх у власній ментальності, культивуючи за ідеал свободу, невпорядкованість і, як наслідок, нездатність до самоорганізації, яка від початків Русі виражається формулою «Приходите княжить и владеть нами»…

[ інтерв’ю «Без емоцій» Сергія Осачука ]

ВишинськийСвятослав Вишинський для Newssky


Поделиться статьей (за награду):