СЕМЬОНИЧ ПО СКАЙПУ

Запалення ВВВ або Відчуття власної величі

Я давно помітив, що гуманітарному віце-прем’єру В. Кириленко, попри ті чи інші його колишні заслуги – іноді слід помовчати. І на те є цілих 5 причин. Не треба, як-то кажуть, передавати куті меду. Адже:

1. Україна абсолютно правильно зробила, зціпивши зуби на інтереси найбільшого європейського транслятора та гниле російське ниття, коли заборонила в’їзд кримнашистській співачці Юлії Семьоновій. Кримнашизм є забороненою ідеологією в нашій країні – як ідеологія ІДІЛ. Але участь її у попередньому відбірковому конкурсі “за Скайпом” ніяк не порушує наше законодавство. А для EBU – це шпарина для виходу з неприємної ситуації, в якій Європейський союз мовників звинувачуватимуть у дискримінації не росіянки, а учасниці з обмеженими можливостями.

2. Та гай, почекайте поки Росія відмовиться, адже м’яч на її полі! Погодиться – значить прогнеться під ЄС і українські умови. Ну треба ж мати клепку!

3. Нащо лізти в ситуацію, якою опікуються силові та безпекові структури, МЗС та АП?

4. Чим у нас в принципі займається віце-прем’єр з гуманітарних питань? Ідеологією? Розподілом гуманітарної допомоги? “Кураторством” відповідних відомств? Псуванням української зовнішньополітичної гри? З культурою, як на мене, добре порається Євген Миколайович Нищук…

5. …Хіба немає вакантних посад послів? А можна ліквідувати цю посаду – і створити окрему посаду міністра з цифрової індустрії, яка, на відміну від “держгуми” в Україні вже велентенська? І призначити туди за квотою НФ притомну людину?

Максим Михайленко