ВВП у 2023 році: фактори зростання й майбутні перспективи

Рушійними силами зростання реального ВВП на 5% у 2023 році стали приватне споживання, інвестиції у відновлення та державне споживання з опорою на міжнародну допомогу, а від’ємні чистий експорт і банківські кредити стримували розширення виробництва. Майбутні перспективи пожвавлення економічної діяльності в Україні залежатимуть від інтенсивності та тривалості бойових дій, успішності внутрішніх реформ і вагомості зовнішньої підтримки, пише censor.net.

Після падіння майже на 29% у 2022 р. економіка України почала повільно відновлюватися у 2023 р. За оцінками Міністерства економіки темпи зростання реального ВВП у минулому році становили близько 5%. При цьому війна продовжувала забирати людські життя та викликати руйнування людського і фізичного капіталу, економічні втрати від війни продовжували наростати.

З весни 2023 р. почали проявлятися слабкі ознаки пожвавлення внутрішнього попиту внаслідок адаптації підприємств і домашніх господарств до умов воєнного стану. Інфляційна хвиля спадала, а валютний ринок стабілізувався, що додало впевненості споживачам.

У ІІІ кварталі 2023 р. помітно покращилися показники економічної активності завдяки гарному врожаю у сільському господарстві, новому будівництву та розширенню виробництва в оборонно-промисловому комплексі. Позитивну роль відігравали і запуски переміщених виробництв із східних і південних регіонів країни.

У помісячному вимірі найвищими темпами зростання ВВП відносно попереднього року відзначився березень 2023 р. (+30% відносно березня 2022 р.) У грудні ж реальний ВВП України зріс на 3,8%, порівняно з груднем 2022 р.

За продовження військових дій на території країни помірно-оптимістичних економічних показників вдалося досягти завдяки стабілізації лінії фронту і посиленню протиповітряної оборони України, ефективному захисту від атак агресора енергетичної інфраструктури та відновленню експортних шляхів після виходу росії із зернової угоди.

Рушійними силами зростання ВВП з боку попиту стали приватне і державне споживання (включаючи військові видатки), а також інвестиції в будівництво і капітальний ремонт зруйнованих/ пошкоджених активів. Чистий експорт спрацьовував як фактор гальмування українського ВВП, оскільки товарний експорт другий рік поспіль зменшувався, а імпорт у 2023 р. почав відновлюватися після падіння у 2022 р.

Вагомими чинниками скорочення експорту з України стали порушення логістики зовнішньої торгівлі, нестабільність Чорноморського зернового коридору та блокування західного кордону України її ворогами в Східно-європейських країнах.

Одне з ключових завдань, яке реалізувалося державою в 2023 р. — це переведення частини національної економіки на військові рейки та збільшення обсягу внутрішніх ресурсів, що спрямовуються на боротьбу з агресором.

Державні видатки на закупівлю, модернізацію, розробку і ремонт озброєння, обладнання й військової техніки в 2023 р. досягли 900 млрд грн. Державний концерн «Укроборонпром» збільшив випуск озброєнь на 92% у 2023 р. відносно 2022 р. Однак, закладені у бюджеті кошти забезпечили контрактування лише половини продукції, яку спроможні виробляти вітчизняні підприємства оборонно-промислового комплексу (ОПК).

Перебування більше 6-ти мільйонів громадян України за кордоном стримувало потенціал зростання споживчого попиту. З іншого боку, процеси на ринку праці позитивно впливали на попит. Дефіцит багатьох категорій працівників унаслідок вимушеної еміграції та мобілізації до війська чинив підвищувальний тиск на заробітні плати, що відображалося на рівні споживчого попиту.

Номінальна заробітна плата у всіх секторах економіки за даними Державної служби статистики зросла на 25% у ІІ кварталі 2023 р. відносно ІІ кварталу 2022 р. і на 23% у ІІІ кварталі 2023 р.

Вагомим елементом сукупного попиту, що підтримував внутрішнє виробництво і підживлював зростання імпорту, став дефіцит державного бюджету. Якщо в мирні роки дефіцит бюджету не перевищував 3% ВВП, то в 2022 р. він складав 17,6% ВВП, а в 2023 р. — близько 21% ВВП.

Із загальної суми фінансування 2023 р. (1,33 трлн грн) 85% надійшло із зовнішніх джерел. За рік до бюджету було залучено 42,5 млрд дол. США зовнішніх кредитів і грантів.

Вони витрачалися здебільшого на виплату пенсій, соціальних допомог і заробітних плат у бюджетній сфері. Зокрема, в грудні 2023 р. Урядом отримано ІІІ транш фінансування обсягом 900 млн дол. від МВФ, 150 млн євро грантової допомоги від ЄС, близько 950 млн дол. США від Японії на відновлення та соціальний захист, заключний транш макрофінансової допомоги ЄС обсягом 1,5 млрд євро та 1,34 млрд дол. за проектом Світового банку «Підтримка державних видатків для забезпечення стійкого державного управління в Україні» (PEACE in Ukraine).

У даний час міжнародна допомога через видатки бюджету та децентралізовані проекти спрямовується також на відновлення пошкодженої транспортної інфраструктури і житлового фонду, соціальних і енергетичних об’єктів, підтримку малого і середнього бізнесу.

Зовнішня допомога в короткостроковому періоді впливає на ВВП переважно шляхом збільшення попиту, однак на перспективу вона закладає підвалини і для збільшення пропозиції. З часом масштаби залучення зовнішньої допомоги на цілі економічного відновлення і реконструкції мають збільшитися, що матиме більш потужний вплив на економічне зростання (за умови ефективного використання залучених коштів).

З іншого боку, занепадні тенденції спостерігалися в сфері внутрішнього кредитування банками підприємницького сектору. Банківські кредити можуть слугувати компонентом приросту внутрішнього попиту, що впливає на обсяги реалізації споживчих та інвестиційних товарів. Однак, в Україні кредити банків під час війни стали елементом стиснення внутрішнього попиту.

Ще до війни рівень банківського кредитування підприємницького сектору в Україні (відносно ВВП) був найнижчим серед країн з ринками, що формуються. В 2022-2023 роках обсяг наданих банками кредитів в Україні зменшувався як у номінальному, так і відносному вимірах.

Більше того, переважна частина нових кредитів, які видавалися банками, субсидувалася державою у рамках програм «Доступні кредити 5-7-9», «Державні гарантії на портфельній основі», «Є-Оселя».

Абсолютна сума кредитів, наданих банками нефінансовим корпораціям, за рік з листопада 2022 р. до грудня 2023 р. зменшилася на 50,7 млрд грн або на 6,5%. А сума кредитів, наданих банками резидентам України (включаючи Уряд і домашні господарства), зменшилася на 5%.

Однією з причин зниження рівня кредитування була висока вартість їх отримання, яка в свою чергу була обумовлена жорсткою монетарною політикою НБУ (в грудні 2023 р. реальна облікова ставка ex-post досягла 9,9% річних). За підсумками 2023 р. кредитні ресурси порівняно з 2022 р. подорожчали на 4,4 п.п. до 20,5% річних.

Середня процентна ставка за новими банківськими кредитами, наданими резидентам, в грудні становила 19,5% річних. Реальна відсоткова ставка за банківськими кредитами досягла 14% річних!

На той факт, що українські банки не відіграють належної ролі, як кредитні інститути, звернув увагу навіть МВФ. В останньому Меморандумі вказується, що кредитні ресурси мають стати вагомим драйвером зростання приватного сектору і задоволення значних інвестиційних потреб у період післявоєнного відновлення.

Тому Національному банку поставлено завдання до кінця травня 2024 року підготувати комплексну стратегію підтримки відновлення кредитування з урахуванням міркувань фінансової стабільності.

Сподіваємося, що вказана стратегія стане якісно підготовленим документом з баченням дієвих важелів і трансформаційних механізмів, спроможних забезпечити адекватне кредитування банками реальної економіки (а не декларацією про наміри).

Крім банківських кредитів, чинником зниження реального ВВП України стали і труднощі із задоволенням зовнішнього попиту національними експортерами, а також наплив імпорту, що покривав все зростаючу частку внутрішнього попиту.

Від’ємне сальдо зовнішньої торгівлі товарами і послугами в 2023 р. суттєво збільшилося. Так, за січень-листопад 2023 р. воно сягнуло 34,1 млрд дол. США. Для порівняння: в січні-листопаді 2022 р. таке сальдо становило 21,5 млрд дол. При цьому експорт товарів і послуг зменшився на 12,4% у січні-листопаді 2023 року відносно аналогічного періоду попереднього року, а імпорт товарів і послуг зріс на 8,2%.

Від початку повномасштабної війни втрата експорто-орієнтованих підприємств унаслідок фізичних руйнувань і окупації агресором, зниження економічної діяльності в цілому, порушення логістичних маршрутів і енергозабезпечення виробництв викликали стиснення українського експорту.

У 2023 році до дії вказаних негативних чинників додалися вихід росії з «зернової угоди» у липні, заборона імпорту української агро-продукції урядами деяких країн ЄС, блокада українського кордону країнами-сусідами ЄС. Завдяки зусиллям ЗСУ та української влади восени 2023 р. було створено «тимчасовий коридор» у Чорному морі, що частково пом’якшило наявні проблеми з експортом. Однак ризики обстрілів торгових суден та портової інфраструктури агресором й надалі перешкоджали повноцінному функціонуванню морських шляхів експорту.

Оцінюючи економічні перспективи 2024 року, маємо відзначити, що національна економіка практично адаптувалася до екстремальних умов функціонування під час війни і за відсутності суттєвого погіршення безпекової ситуації реальний ВВП, вірогідно, продовжуватиме зростати. Більшість експертів прогнозують темпи зростання на рівні 3-4% у 2024 р. При цьому економічне зростання концентруватиметься в регіонах, де не ведуться активні бойові дії.

Головними умовами для продовження економічного зростання є відсутність ескалації бойових дій та наявність доступних шляхів постачання експортованої продукції. В макроекономічному контексті драйвером економічного зростання у поточному році залишатиметься внутрішній попит, тоді як від’ємний чистий експорт пригнічуватиме внутрішнє виробництво.

Після закінчення війни в 2025-2026 роках прогнозуються більш високі темпи зростання ВВП під впливом значних інвестицій у відбудову країни та розширення споживання, викликаного поверненням кількох мільйонів українців на батьківщину. Однак, такі перспективи є непевними і наражаються на ризики ескалації чи затягування війни, а також ризики затримок і скорочення міжнародної підтримки.

На більш тривалому часовому горизонті темпи відновлення України можуть суттєво зрости при досягненні високої якості управління процесами пост-воєнної реконструкції та реформування ключових сфер національної економіки (покращення бізнес-клімату, державного адміністрування, управління державними інвестиціями, ін.).

Такі реформи заохочуватимуть масштабний приплив іноземного капіталу в Україну та активізацію внутрішнього нагромадження капіталу, що не лише позначатиметься на обсягах українського ВВП, а й на можливостях досягнення амбітних цілей розвитку країни. Динамічному зростанню національної економіки, вірогідно, сприятиме і залучення в достатніх обсягах офіційної міжнародної допомоги для реалізації критично важливих проектів з відновлення та модернізації країни.

Читайте також на Newssky «Зеленський їде укладати безпекові угоди з Шольцом і Макроном» і дивіться на YouTube-каналі «Нудний Пенс».

Щоб завжди бути в курсі подій, підписуйтесь на ТГ-канал Newssky. Також рекомендуємо актуальні дискусії друзів України в Північній Америці на YouTube-каналі Rashkin Report.