Румунія: чому одну з найбідніших держав ЄС ставлять за взірець Україні

Вступаючи до ЄС у 2007 році, Румунія мала статус найбіднішої та найкорумпованішої держави Союзу. Зараз вона ще повністю не вирішила ці проблеми, але членство в Союзі дозволило наблизитись до цього. Як Європа змінювала державу, і на що, за її прикладом, може очікувати Україна, розбирався «Мінфін».

Угорська пропаганда традиційно зображала Румунію, як свого бідного та відсталого сусіда. Однак, восени цього року Євростат приніс погані новини для лідера Угорщини Віктора Орбана.

Вперше у новітній історії ВВП Румунії на душу населення (за паритетом купівельної спроможності) обійшло відповідний показник Угорщини. В обох країнах цей показник суттєво відстає від середнього в ЄС, але в Румунії він становить вже 76,7%, а в її сусідки — на 0,1 в.п. менше. Простіше кажучи, Румунія відтепер вважається багатшою за Угорщину.

За підсумками цього року, розрив між двома країнами, найімовірніше, збільшиться. Експерти прогнозують, що Угорщина завершить рік у рецесії, в той час, як ВВП Румунії додасть 2%.

Вражає темп розвитку Румунії за довший проміжок часу. За останні 10 років її економка збільшилась майже на 58%. Якщо рахувати з 1991 року, коли остаточно впали комуністичні режими у регіоні, ВВП зросло у понад 10 разів.

Для порівняння: економіка України на своєму піку в 2021 році була лише на 18% більша, ніж за 10 років до того, та в 2,5 рази зросла, порівнюючи зі здобуттям незалежності.

Експерти прогнозують, що економічне зростання Румунії найближчим часом навіть прискориться. Так, за оцінками Fitch, у 2024 і 2025 роках ВВП країни додасть по 3,2%, майже вдвічі випереджаючи середнє зростання у ЄС.

Водночас, коли у 2007 році Румунія разом із Болгарією вступила до Євросоюзу, саме ці країни вважалися найбіднішими та найкорумпованішими у Європі. Очевидно, якщо Україна увійде до складу ЄС, цей статус перейде до нашої країни. Саме тому експерти часто звертають увагу на Румунію, як на взірець для України.

Структура економіки Румунії

Порівнюючи зі середніми показниками ЄС, промисловість (включаючи будівництво) займає більшу частку в економіці Румунії. Так, в середньому у зоні євро на неї припадає менше 26%, а в Румунії — майже 28%.

Основу промисловості складають електроніка, виготовлення автомобілів та текстиль. В країні працює близько 800 підприємств, які виготовляють електроніку та комп’ютерну техніку.

Минулого року Румунія оновила рекорд із виготовлення автомобілів — їх у державі зібрали понад 500 тис. Основну роль в цьому секторі відіграє власний автомобільний бренд Dacia. Заснований ще у 60-х роках, зараз він належить французькому Renault, і щороку в країні випускає близько 300 тис. машин. 4% всіх проданих у Європі автомобілів припадають саме на цей бренд, а в Болгарії та Молдові він є найпопулярнішим.

Нещодавно компанія розпочала продаж свого першого електромобіля Dacia Spring.

Також майже 200 тис. машин щороку випускає румунський завод Ford. За планами, з наступного року саме на ньому збиратимуть багатообіцяючий електромобіль Ford Puma.

Сільське господарство відіграє незначну роль в економіці Румунії, воно генерує близько 4% національного продукту, хоча в секторі задіяний майже кожен п’ятий житель країни. Для порівняння: в Україні до повномасштабного вторгнення аграрка займала 9% ВВП.

Найбільша ж частина економіки, що звично для Європи, — це сфера послуг.

Як ЄС врятував країну

Без історичного шансу, який надає вступ до ЄС, Румунія була б там, де сьогодні Україна, вважає професор соціології Національної школи політичних та адміністративних досліджень Богдан Букур. «Ми були б економічно стагнуючою країною, нецікавою для інвесторів. Можливо, опинилися б у вічному продовженні 90-х», — наголошує він.

Вступ до ЄС надав країні відразу декілька переваг і забезпечив економічний поштовх.

Пряма фінансова допомога

У ЄС існує спільний бюджет, гроші до якого надсилають всі члени, а потім ці кошти перерозподіляються. Чим біднішою є країна, тим на більшу підтримку вона може розраховувати. Румунія не є винятком.

За час свого перебування в Союзі вона віддала до спільної скарбниці понад 20 млрд євро, а отримала на 50 млрд більше. І, оскільки Румунія все ще належить до бідних країн Союзу, ці вливання продовжуються.

«Це те, чого ніколи не траплялося в історії нашої держави. Це акт надзвичайної щедрості з боку Європейського Союзу, і виняткові інвестиції, які він зробив у Румунії», — наголошує Букур.

Інфраструктура — один із ключових напрямів, на який було спрямовано кошти ЄС. Завдяки допомозі було модернізовано 14 аеропортів та побудовано понад тисячу кілометрів сучасних доріг. Зараз реалізується проєкт будівництва швидкісної залізниці між столицею Бухарестом та прикордонним містом Джурджу. Очікується, що це покращить торгівлю з Південною Європою. Оплатив ЄС також модернізацію систем водогону та водоочищення, реконструкцію багатьох історичних пам’яток тощо.

Констанца — головний чорноморський курорт Румунії.

Інший важливий проєкт — допомога малому та середньому бізнесу. За кошти Союзу проводилась модернізація та підвищення ефективності в 94 тис. компаній країни.

Гроші заробітчан

Хоча Румунія досі не входить до Шенгенської зони, вступ до ЄС спростив вихід громадян країни на ринок праці інших країн Європи. Приблизно кожен п’ятий румун працездатного віку працює за кордоном. Із одного боку, це ослаблює ринок праці країни, а з іншого — забезпечує стабільний грошовий потік.

З моменту вступу до ЄС заробітчани переказали до Румунії 41 млрд євро. І це без врахування сезонних працівників, оскільки вони, зазвичай, привозять додому готівку. Для порівняння: прямі іноземні інвестиції до країни за цей самий час склали 57 млрд євро.

Величезний грошовий потік пожвавлював внутрішнє споживання та, відповідно, дозволяв нарощувати національне виробництво товарів.

Реформи та боротьба з корупцією

Вступ до ЄС вимагав від Румунії проведення цілої низки реформ. Зокрема, щодо охорони навколишнього середовища, розвитку села та навіть зниження швидкості руху. Однак, найважливішим було забезпечення верховенства права та боротьба з корупцією.

Тут робота є ще далекою від завершення. Згідно з індексом верховенства права, країна залишається однією з найгірших в ЄС, нижчі показники мають лише декілька країн.

Основним досягненням у антикорупційній стратегії експерти називають створення Національної антикорупційної дирекції (DNA), основна мета якої — виявлення та припинення порушень високопосадовців. Щорічно орган розслідує тисячі справ, вироки за якими отримують сотні осіб.

За час своєї діяльності DNA виявила завданих державі збитків на 5,4 млрд євро. Серед осіб, яких антикорупційний орган передав правосуддю, 60 членів уряду (у тому числі 2 прем’єра, міністри та державні секретарі), 400 мерів, 800 директорів державних установ і національних компаній, 160 прокурорів і суддів та 1 000 поліцейських.

Діяльність DNA ставиться за взірець європейськими інституціями, але, як не дивно, багато критикується політиками всередині країни. Також можновладці нерідко намагаються обмежити діяльність антикорупційних органів. Так, шість років тому в країні розпочались масові протести через намагання внести зміни до Кримінального кодексу, щоб декриміналізувати службові злочини, шкода від яких оцінюється менше 44 тис. євро.

Водночас, лідер партії PSD Лівіу Драгня підозрювався у нанесенні державі збитків на 24 тис. євро. Тоді, через масові демонстрації, владі довелось відмовитись від змін, а міністр юстиції подав у відставку.

Цей приклад вказує на те, що, попри потужну боротьбу з корупцією, її вплив на економіку залишається значним.

Що буде далі

Подальші перспективи економіки Румунії також пов’язані зі співпрацею з ЄС. Насамперед, країна розраховує на продовження фінансування: в бюджеті Союзу на 2021−2027 роки їй передбачено виділити 80 млрд євро. Їх планують спрямувати, переважно, на розбудову соціальної інфраструктури.

Оцінки перспектив економіки країни також позитивні. За прогнозом Світового банку, вона зростатиме, принаймні, до 2030 року. Прямі ж іноземні інвестиції в країну перебувають на історичному максимумі.

Очікується, що у 2028 році Румунія приєднається до зони євро, відмовившись від національної валюти. Також вона має увійти до Шенгенської зони, коли доведе, що змогла захистити свої кордони від зовнішнього проникнення.

«Потенціал зростання, інвестиційна привабливість та конкурентна позиція Румунії на регіональному рівні — це аспекти, які, на мою думку, залишаться міцними в майбутньому», — переконаний генеральний директор Coca-Cola HBC Румунія Йован Радосавлєвіч.

Водночас, країна має впоратись із низкою викликів. Один із головних — повернення на батьківщину молоді, яка виїхалала за кордон. Також у Румунії найнижчі показники отримання вищої освіти серед усіх країн ЄС. Залишаються проблеми і з низькими доходами сільського населення.

Нерухомість

Попри високу інфляцію та зростання ставок за кредитами, на ринку нерухомості цього року відбувається пожвавлення. Кількість запитів від покупців зростає.

У вересні вартість квадратного метра в середньому в країні зросла на 7% у річному вимірі. Лідер за подорожчанням нерухомості — столиця Бухарест, де «квадрати» подорожчали на 9%. Ціна квадратного метру в новобудові тут становить близько 1,55 тис. євро.

Ще більше доведеться заплатити за нерухомість в популярному серед туристів Клужі. Тут квадратний метр обійдеться у близько 2,5 тис. євро, що на 5% дорожче, ніж рік тому.

Клуж — місто з найдорожчим житлом у країні.

Зараз може бути не найкращий час для інвестицій в житло цієї країни. Відповідно до консенсус-прогнозу, більшість економістів вважають, що його вартість завищена і наступного року може відкотитись.

Фондовий ринок

Основна біржа в країні — Бухарестська, доступ до торгівлі на якій надають ключові брокерські компанії світу.

Загальну ситуацію на ній відображає динаміка індексу BET (Bucharest Exchange Trading), до якого входять 20 ключових компаній країни. Серед них:

• OMV Petrom (капіталізація $7,5 млрд) — одна з найбільших енергетичних компаній регіону, спеціалізується переважно на видобутку газу та продажу електроенергії;
• SNGN Romgaz SA ($3,9 млрд) — компанія, що також займається видобутком газу;
• Banca Transilvania ($3,5 млрд) — найбільший банк Румунії;
• BRD — Groupe Societe Generale ($3,5 млрд) — банк, контрольний пакет акцій якого належить французькому Société Générale;
• Digi Communications ($880 млн) — телекомунікаційний гігант, що, крім Румунії, працює на інших ринках ЄС.

Останніми роками індекс BET зростає. З початку року він додав 25%, а за останні 5 років подорожчав приблизно на 75%. При цьому компанії румунського індексу, зазвичай, сплачують дивіденди в тричі-вчетверо вищі, порівнюючи з американським S&P 500.

На користь подальшого зростання вказує загальний економічний підйом у країні.

Венчурні інвестиції

Найбільша публічна компанія Румунії займається не енергетикою чи фінансами. Це технологічний гігант UiPath, що спеціалізується на автоматизації роботизованих процесів. Основні ринки, на яких він працює, — США та Японія.

UiPath розмістила свої акції на Нью-Йоркській біржі. Наразі компанія оцінюється у $10 млрд, а на піку в 2022 році коштувала втричі більше.

IPO UiPath у США стало поворотним моментом для технологічного ринку Румунії.

Співзасновник UiPath, мільярдер Даніель Дайн переконий, що вони змінили ландшафт стартапів у Румунії. «Одна з найбільших змін, яку ми зробили в Румунії та в усьому регіоні, полягає в тому, що найталановитіші люди почали розглядати питання про створення стартапів», — говорить він.

«Найближчі п’ять років з’явиться ще декілька компаній рівня UiPath», — переконаний співзасновник румунської компанії Soleadify, яка спеціалізується на машинному навчанні, Флорін Туфан.

Наразі статус єдинорогів також мають румунський виробник антивірусного забезпечення Bitdefender та криптовалютна компанія Elrond. Також впритул наблизились до цього статусу фінтех-компанія FintechOS, Soleadify, яка займається базами даних компаній, та інтернет-магазин eMag.

Попри це, обсяг венчурних інвестицій в країні все ще невисокий — трохи більше $100 млн на рік. Але успіх низки компаній суттєво підвищує інтерес до технологічного сектору країни, який може зрости найближчими роками.

Читайте також на Newssky «Фінляндія вирішила не відкривати кордон з Росією» і дивіться на YouTube-каналі «Нудний Пенс».

Щоб завжди бути в курсі подій, підписуйтесь на ТГ-канал Newssky. Також рекомендуємо актуальні дискусії друзів України в Північній Америці на YouTube-каналі Rashkin Report.