Президентка Словаччини: демократичний світ має бути голосом України

Війна Путіна повернула фашизм в європейську політику. Рішення щодо енергетичної кризи також розглядаються в Брюсселі, включно з обмеженнями цін на енергоносії на загальноєвропейському рівні. Натомість у здорожчанні життя винні не санкції, а Путін, — погоджується словацька еліта.

Зузанна Чапутова, президентка Словаччини, виступила на Генеральній Асамблеї ООН

Зузанна Чапутова наголосила, що шкода від агресії Росії не може бути очевиднішою. Президентка зазначила, що 141 країна висловила обурення через війну Москви проти України в резолюції Генеральної Асамблеї. Вона акцентувала, що жодне вето в Раді Безпеки не може змінити фундаментальну істину про те, що замість захисту глобального миру Москва робить усе, щоб його знищити. Російська агресія завдала шкоди всьому світу, оскільки тисячі невинних українських мирних жителів були вбиті, а мільйони змушені були залишити свої домівки. Акцентувавши на 50 мільйонів людей, які наразі на межі голодної смерті в Африці та Азії, Чапутова сказала, що блокада Російською Федерацією портів України та конфіскація її врожаю ще більше погіршила і без того серйозну світову продовольчу кризу. У цьому контексті вона закликала РФ повністю розблокувати всі українські порти.

«Демократичний світ і всі ми маємо бути голосом України, голосом, який не мовчатиме, голосом, який продовжуватиме свідчити про злочини Росії в Україні», — заявила вона, зазначивши, що Москва окупувала частину Грузії з 2008 року і частини України з 2014 року. «Наша відповідь на ці дії була неповною», — додала вона, посилаючись на «прохолодні санкції» та слабкість, яка заохочувала до більшої агресії. «Незнання правил отруює глобальну безпеку», — додала вона, — «понад 50 країн, включаючи всіх членів Європейського Союзу, вже запровадили жорсткі санкції проти Російської Федерації». Вона закликала міжнародну спільноту допомогти Україні політично, військово і фінансово.

Звертаючись до питань навколишнього середовища, президентка СР запитала: «Скільки ще буде випаленої землі, скільки ще мільйонів кліматичних біженців, скільки жертв повеней потрібно, щоб переконати нас, що ігнорувати наші зобов’язання більше не можна?» Попри поточну енергетичну кризу, Словаччина планує припинити використання вугілля як джерела енергії та інвестує у відновлювані джерела енергії.

Висловивши стурбованість релятивізацією фактів, зниженням довіри до демократичних інституцій та епідемією пропаганди, вона зауважила на збільшення значення соціальних медіа. «Якщо алгоритми віддають перевагу ненависті над правдою чи нісенітниці над наукою, якщо вони звертаються до наших інстинктів, а не до вищого блага, яка надія на глобальне розуміння?» — попередила вона, вітаючи зусилля щодо так званої цифрової Женевської конвенції. На завершення вона наголосила, що держави-члени повинні стати на бік жертви, а не агресора, обрати міжнародний порядок, заснований на правилах, а не «силу зброї», терміново досягти кліматичних цілей і знайти робочі правила для платформ соціальних мереж, щоб захистити суспільство та міжнародний порядок.

Виступ Президентки англійською за лінком.

Словаччина все частіше потрапляє до звітів Європарламенту щодо порушення громадянських прав. Країна з березня не має омбудсмена

Цього тижня в Європарламенті проголосували за звіт щодо стану дотримання основних прав в ЄС. Документ був критичним щодо Словаччини.

У звіті йдеться, що ромські діти не мають рівних можливостей на повноцінну освіту. Це величезна і довгострокова проблема, і плани уряду щодо поліпшення цього напряму через втрату більшості в парламенті під загрозою.

Європейський парламент неодноразово фіксував спроби звуження прав жінок з огляду на неспроможність Словацького парламенту ухвалити певні заходи, попри те, що розширення доступу до абортів не було в програмах партій, що перемогли на виборах, і його не вимагає більшість словацької громадськості.

«Тож великою проблемою є те, що Словаччина не має омбудсмена з березня. Пропозиції людей лежать на столі в порожньому офісі, і нікому з ними працювати, лише через нездатність урядових політиків дійти згоди в той час і в геополітичному контексті, коли надзвичайно важливо захистити фундаментальні права, прагнення до правди та європейської єдності, одночасно захищаючи наші цінності», — наголосив Владімір Білчік, депутат Європарламенту, член Європейської народної партії від словацької партії SPOLU — громадянська демократія.

Відставка міністра фінансів Словаччини в руках чотирьох депутатів

Міністр фінансів Ігор Матовіч ніколи не був так близько до своєї відставки в парламенті, як цього тижня. Позачергова нарада щодо глави фінансового відомства може відбутися в середу, голосування стосовно Матовіча, ймовірно, буде надзвичайно щільним.

Вирішальне слово матимуть чотири позафракційні депутати, троє з яких увійшли до Національної ради за списком кандидатів OĽaNO.

Коли опозиція спробувала висловити недовіру Матовічу в червні торік, лише 51 депутат це підтримав. Однак для звільнення члена уряду необхідно не менше ніж 76 голосів. Наразі це близько до реальності.

Варто зауважити, що за прогнозами аналітиків реальні зарплати в Словаччині суттєво зменшаться наступного року, економіка ледь уникне рецесії.

У статті видання Týždeň журналіст Мойсей Гриб наголошує на крихкості демократії, оскільки вона здатна на самознищення.

За словами автора, ефективність нинішньої урядової коаліції завдає багатьом розумним виборцям відчаю. «Чому демократичні вибори надто часто продукують явно негідних кандидатів у прем’єр-міністри?» Негідні з точки зору демократії — тому, що своїми діями ці люди руйнують демократію, причому двічі. По-перше, своїм способом здійснення влади вони поступово (систематично і постійно) її обмежують і унеможливлюють, а по-друге, викликають у виборців дедалі більшу підсвідому (інколи навіть усвідомлену) неприязнь, презирство і навіть зневагу до неї.

Ігор Матовіч, на думку аналітиків, надзвичайно небезпечний для демократії. Коли достатня кількість виборців, здатних мислити, визнає повну неприйнятність одного для демократичної системи управління, багато з них потім голосують за іншого, який виявляється настільки ж неприйнятним.

Почасти жага влади певної особи завдає навіть більше шкоди ніж корупція. І не лише в Словаччині. Людина, що прагне лише влади, здатна на компроміси з совістю й толерування неправди.

Якщо владу отримує людина, яка воліє залишитися там назавжди, вона має досить широкий спектр перспективних варіантів для цього. Практично всі ці можливості полягають щонайменше в згортанні, а часто й у прямій ліквідації демократії.

«Виборець часто інтуїтивно усвідомлює небезпеку, але це його не турбує. Він часто відчуває самозакоханого в самозакоханому, бовдура в бовдурі, телепня в телепні й тому обирає їх. Нарциса, тому що вірить у його образ супергероя. Клоун, бо буде весело. Пересічний виборець мало дбає про врядування, ця концепція виходить за межі його розумового горизонту. Але він добре розуміє такі речі, як супергерої, розваги та нещадні бої», — зауважив Гриб.

Крім того, виборець голосує егоїстично, тобто за того, хто йому найбільше обіцяє. Всі знають, що часто це популістська брехня, але чомусь завжди в неї знову вірять, хоча б на деякий час, або принаймні переконують себе в цьому.

Аналітик переконаний, що для Матовіча правда завжди не має жодного значення, і він ніколи не вагався ображати тих, хто загрожував його владі, відсоткам чи особистому комфорту. Ігор Матовіч говорить про боротьбу з корупцією, якщо це підтримуватиме його владу, він наразі прозахідний, але колись Америка не подобатиметься йому, й інший пан сподобається йому спільно зі «Спутніком».

Наразі Словаччина справляє враження досить дорослої нації, натомість проблеми вибору влади чимало нагадують Україну, і робимо ми схожі помилки.

Я щиро зичу Словаччині успіху й витримки на тлі купи проблем. Натомість почуття відповідальності за вибір бракує й українцям, і словакам.

Врешті цей тиждень покаже, як словацькі еліти спробують розв’язати проблеми, що постали, і як це позначиться на житті народу.

Відбулася зустріч міністрів оборони Вишеградської групи щодо безпекової ситуації в Україні та гібридних атак. Вони висловили чітку та єдину позицію

Міністри оборони країн Вишеградської четвірки (V4) провели перемовини в Банській Штявниці стосовно поточних загроз безпеці та викликів, з якими стикаються країни Центральної Європи. Насамперед говорили про ситуацію в Україні, гібридні атаки, а також модернізацію збройних сил країн V4 та співпрацю у сфері озброєнь.

Міністр оборони Словаччини Яро Надь справляє враження безумовного потужного лідера в групі.

Гібридні загрози

За словами міністра оборони Словацької Республіки, одним із завдань V4 є захист громадян і східного крила Північноатлантичного альянсу. З цим пов’язане створення плану дій, який, серед іншого, має стосуватися й гібридних атак на країни V4.

«Ми також дуже інтенсивно обговорювали гібридні загрози, з якими ми стикаємося. Насамперед у Центральній Європі ми дуже інтенсивно стикаємося з гібридними загрозами, передусім з боку Росії. Саме тому ми створили план дій для роботи в межах V4, який ми постійно оновлюємо, а також у нас є матеріал під назвою «міністерські вказівки». Там ми, міністри оборони наших країн, ставимо нашим підлеглим експертам завдання для досягнення спільних цілей V4», — сказав Надь.

Підтримка України

Конфлікт в Україні також був однією з головних тем перемовин міністрів оборони. «Можу сказати, що всі чотири країни наголосили, що хочуть підтримати Україну проти російської агресії. Територіальна цілісність України є спільним інтересом усіх країн V4. Ми всі знаємо, хто агресор, а хто жертва. Ми шукаємо спільних рішень, щоб допомогти Україні, кожна країна робить це по-своєму, але водночас ми працюємо над спільною концепцією в межах V4», — сказав Надь.

Співпраця країн V4 у питанні конфлікту в Україні здебільшого стосується розмінування, ремонту української військової техніки, лікування поранених військових чи навчання солдатів.

Ситуація на Західних Балканах

Міністри також обговорили ситуацію на Західних Балканах, де серед іншого також діють підрозділи країн V4.

«Відносини Белграда і Приштини дуже складні та дуже чутливі. Наша мета полягає в тому, щоб напруга, яка там існує, не набула гіршого становища, як це сталося у Боснії та Герцеговині, де кілька наших країн мають своїх солдатів. Не забуваймо про Західні Балкани, навіть якщо ми зосередимося на Україні. Також регіон Сахель в Африці», — додав міністр Ярослав Надь.

Міністри говорили про співпрацю у зв’язку зі створенням ще однієї бойової групи ЄС, яка буде в бойовій готовності вже в першій половині наступного року.

За словами міністерки оборони Чехії Яни Чернохової, є згода не лише у сфері посилення миротворчих місій, а й у сфері модернізації армій. «В усіх країнах V4 модернізація армій поки що відходила на другий план. Зараз ми маємо надолужувати те, що не було зроблено в попередній період», — констатувала вона. У цьому контексті країни V4 також домовилися про співпрацю у сфері виробництва зброї. «У нас є спільна військова техніка», — нагадала вона.

За словами Надя, проєкти в цьому напрямі вже реалізуються на двосторонньому рівні, але на майбутнє також планується співпраця у виробництві озброєнь кількох країн V4.

Міністр оборони Угорщини Крістоф Салай-Бобровницький заявив стосовно війни в Україні, що його країна підтримуватиме такі рішення, які дадуть змогу якомога швидше досягти миру. Воно й не дивно, адже очільник його уряду й досі чинить спротив будь-яким притомним діям у цій проблемі, продовжує товаришувати з Путіним.

Яро Надь відзначив повітряну допомогу в охороні кордонів Словацької Республіки з боку Польщі та Чехії. «Ми сьогодні обговорювали те, що Угорщина також буде залучена до охорони кордону», — зазначив він.

Міністр оборони Словаччини наголосив, що хоче передати Україні винищувачі МіГ-29 ВПС ЗС Словаччини, які досі захищали словацький повітряний простір і використання яких армія припинила після їх відповідної заміни.

«Сьогодні (27 вересня) ми знову показали, що формат V4 є стійким організмом, який дуже важливий у різних сферах для всієї Центральної Європи, але я наважуся сказати, що також для ЄС і НАТО», — зазначив на пресконференції міністр оборони Словаччини Ярослав Надь (OĽaNO).

Відбулося засідання Економічної й соціальної ради Словацької Республіки (HSR). Здебільшого говорили про ціни на енергоносії

Про це після понеділкової тристоронньої зустрічі заявив міністр праці Мілан Крайняк (партія «Ми — сім’я»). «Сьогоднішня Економічна і соціальна рада обговорила декілька пропозицій, у яких дійшли згоди перейти до наступного законодавчого процесу з коментарями чи без них. За участі соціальних партнерів і прем’єр-міністра найбільше часу ми приділили розв’язанню проблем цін на енергоносії», — пояснив він.

«Від імені уряду ми запитали соціальних партнерів, якому способу вони віддають перевагу, формі обмеження цін на енергоносії чи формі компенсації. Я радий, що ми практично всі погодилися з тим, що уряду варто йти на обмеження цін. Ми вдаватимемося до компенсацій лише там, де є надто специфічні верстви суспільства — компанії чи державний сектор. Іншими словами, ситуація, коли обмеженням цін ситуацію не розв’язати», — сказав він.

Він наголосив, що уряд у дуже короткий час оголосить словацьким домогосподарствам ціни на газ, електроенергію та тепло у 2023 році. Такий же метод діятиме і для компаній», — повідомив він.

«Ми сповістили соціальним партнерам, що задля до допомоги та граничних цін уряд на сьогоднішньому позачерговому засіданні схвалив проєкт змін до закону про державний бюджет, які збільшують і доходи, і витрати на 1,5 млрд євро. З них близько 200 млн євро піде на інфляційну допомогу пенсіонерам. Ми хочемо використати близько 1,3 мільярда євро для допомоги державному сектору та компаніям до кінця цього року», — додав Крайняк.

У Кошіце відбувся словацько-український форум

Цей безпековий форум відбувся в контексті 8-го щорічного фестивалю «Дні УКРАЇНИ у Кошице. Обговорювалися поточні можливості розвитку транскордонного співробітництва з Україною з огляду на економічні наслідки, спричинені військовою агресією Російської Федерації, зокрема план реконструкції України. Передбачено співпрацю органів місцевого самоврядування в межах міст-партнерів та муніципалітетів зі Словаччини та України за можливої ​​участі представників урядів обох країн, мерів міст, мерів прикордонних муніципалітетів та представників вищих територіальних одиниць зі Словаччини та України. Крім визначення поточних потреб на словацько-українському кордоні та нових» викликів і можливостей співпраці, розглянули надання фінансових ресурсів для підтримки транскордонної діяльності місцевого територіального самоврядування.

«Україна — це територія бізнес-можливостей для Словаччини та бізнес-партнер майбутнього. Зростальні торгові відносини між нашими країнами поглиблюють теперішні зв’язки, і тому співпраця Словаччина — Україна має велике майбутнє», — головний меседж заходу. До форуму долучився Посол України у Словацькій Республіці Юрій Мушка, каденція якого спливає найближчим часом.

Він акцентував на важливості реалізації «коридорів солідарності», що покликані сприяти експорту українського збіжжя на світові ринки, та потребі у створенні з огляду на це складських потужностей на території СР.

Посол України наголосив на потребі в інтенсифікації постачання гуманітарної допомоги в Україну.

В межах форуму Посол зустрівся з українськими учасниками бойових дій, які взяли участь у забігу на підтримку України «Ветеранська миля».

Сповільнені репортажі з України «Ми ще живі» Станіслави Гаркотової — історії людей на війні

Саме ця подія мене вразила надто, бо далеко не кожен українець так переймається долею своєї Батьківщини.

Станіслава Гаркотова їхала потягом в Україні, коли Росія вдерлася до нас. Вона провела місяці на охопленій війною території. Редакторка Aktuálné.sk Станіслава Гаркотова з 2015 року створює карту подій в Україні. її дебютна книжка «Ešte sme nezmreli» розповідає історії українських героїв.

Вчителька-пенсіонерка першою взяла слухавки мобільних протестувальників на Майдані та повідомила родичам, що того, кому телефонували, більше немає. Тоді вона заснувала організацію Moľfar і досі возить солдатам на фронт їжу, техніку та медикаменти.

Греко-католицький священник Василь Іванук у перший рік війни проїхав тисячі кілометрів з гуманітарною допомогою для мирних жителів і військових. Він і зараз регулярно повертається на Донбас, звідки його вигнали бойові дії , щоб служити літургію та допомагати.

У 2017 році публіцист Станіслав Асєєв опинився під прицілом сепаратистської влади, яка також багато місяців утримувала його в сумнозвісному СІЗО в Донецьку. Завдяки обміну полоненими його звільнили, він написав успішну книгу про полон, а на сьогодні засновує фонд розслідування воєнних злочинів.

Вчителька французької мови Анна Зайцева провела шістдесят п’ять днів у підпіллі металургійного комбінату «Азовсталь» зі своїм кількамісячним сином Святославом та батьками. Її чоловік, який приєднався до батальйону «Азов» у перші дні російського вторгнення, потрапив у російський полон, і Анна не знає, чи він ще живий.

Це герої сповільнених репортажів Станіслави Гаркотової. Кілька місяців вона провела на охопленій війною українській території.

Через історії окремих героїв книга фіксує період з 2013 року, коли в Україні спалахнули антиурядові протести, які вилилися в Революцію Гідності. А далі новий етап війни, який розпочався російським вторгненням 24 лютого 2022 року. Водночас книга доповнена експертним історичним оглядом російсько-українських відносин після розпаду Радянського Союзу. Містить світлини відомого фотографа Юрая Мравеца, який знімає події в Україні з 2014 року.

Довідково:

Станіслава Гаркотова виросла біля українського кордону, вивчала журналістику в Нітрі. Вона працювала в онлайн-щоденнику Aktuálné.sk, співпрацювала з кількома медіапроєктами, зокрема з чеським сайтом Neovlivni.cz, а також була медіакоординатором Human in Danger. Наразі працює репортером новинного порталу Aktuality.sk, постійно робить репортажі з зони бойових дій на сході України.

Братиславський панк-гурт RozpoR опублікував 18 вересня нову пісню та відеокліп Winners

Пісня є шануванням українців, що протистоять російській окупації, а її меседж можна підсумувати реченням: «Українці для нас були моральними переможцями з початку війни, як би вона не закінчилася».

Гурт також запросив до співпраці кількох гостей: зокрема Міхала Кащака з гурту Bez ladu a sklad, Бориса, співака з Catastrofa та Романа Клубала з панк-гурту Bratislavské.

Спеціальний гість — український бандурист Володимир Войт, учасник Українського національного фольклорного ансамблю Григорія Верьовки. Його українська бандура стала одним із культурних символів спротиву російській агресії. Частиною відео є також протестний мініконцерт гурту перед російським Посольством у Братиславі.

Гітарист і автор слів RozpoR Datra зазначив: «Ми давно хотіли висловитися щодо цієї війни, хотіли з самісінького початку, але я довго шукав відповідну музичну ідею. Вона знайшлася лише в червні, тому виходить лише зараз.

Я трохи здивований, що ще жоден інший панк-гурт не зробив цього в Словаччині».

Ексклюзив

Марина Ковальчук, журналістка, редактора, для Newssky