Перші кроки до економічного відновлення. Гранти для бізнесу

Через військове вторгнення РФ в Україні стартували процеси, які повинні були розпочатися давно. До агресії основу української економіки становили великі підприємства, які були як найбільшими працедавцями, так і найбільшими платниками податків. Різка зміна ситуації продемонструвала, що такі підприємства надто інерційні і нездатні швидко змінювати напрями діяльності у відповідь на подібні виклики. Більше того — одночасне вивільнення великої кількості працівників в разі зупинки підприємства спричиняє додаткове навантаження на соціальну сферу і провокує усі проблеми масового безробіття. Тому Уряд вже анонсував план поступової реструктуризації української економіки і кількісне нарощування малих та середніх підприємств. Така собі спроба «повзучої буржуазної революції згори».

Дійсно, малі та середні підприємства (МСП) — гнучкі, здатні швидко змінювати стратегію і тактику діяльності, започатковувати нові напрями і надійно абсорбувати з ринку праці вивільнений персонал. У сенсі стійкості перед кризами краще мати тисячу бізнесів із п’ятьма працівниками, ніж одне підприємство із п’ятьма тисячами.

єРобота — на що можуть розраховувати українські підприємці

Першою ластівкою з підтримки МСП став проект єРобота, який стартував з 1 липня. Що приємно, Уряд не просто на словах заохочує до підприємницької діяльності, а виділяє на неї гранти з державного бюджету. Загальний бюджет проекту — 16 мільярдів гривень. Загалом, з огляду на кандидатство до ЄС — дуже своєчасна ініціатива. Яка вже зараз потроху тренуватиме українських підприємців працювати по європейських нормах із фондовими ресурсами.

Які програми фінансує Кабмін:

• Перша програма — гранти до 250 тис. грн на будь-який мікробізнес.
• Друга — гранти до 8 млн на розширення та створення підприємств у сфері переробки.
• Третя і четверта програми — гранти на висадку нових садів (до 400 тис. грн за 1 га) і побудову нових теплиць (до 7 млн грн).
• П’ята програма — гранти для стартапів в ІТ.
• Шоста — це гранти на навчання новим навичкам у сфері інформаційних технологій.

З першого липня відбулися вже декілька хвиль подачі на ці програми, тому корисно проаналізувати результати, типові помилки і визначитися із подальшою участю тим, хто поки що сумнівається. У цій статті ми розглянемо два найбільш популярних напрями — мікрогранти на власний бізнес і гранти переробним підприємствам. Програми на висадку садів і, особливо, теплиці, продумані не настільки якісно. Їм ми присвятимо окремий огляд після того, як умови будуть приведені до можливостей реальних бізнесів.

Мікрогранти на започаткування власної справи або розширення бізнесу

Чого хоче держава: працевлаштувати людей, що втратили роботу, до працюючих бізнесів, збільшити кількість бізнесів, які працюють «вбілу» і підвищити податкові надходження до бюджету.

Детальніше — Постанова Кабміну №738.

Грант виділяється: на започаткування власної справи з нуля, або на розширення існуючого бізнесу.

Заявниками по програмі можуть бути: фізичні особи (які зобов’язуються зареєструватися у разі підтримки заявки), ФОПи, юридичні особи. Тобто, навіть якщо ви — не ФОП, але маєте життєздатну бізнес-ідею — можете подаватися. І зареєструватися як підприємець лише після отримання гранту.

Бюджет програми: 5 млрд гривень на рік, розрахований на 20 000 грантів.

Суми гранту: від 50 до 250 тисяч гривень. Не менше 50 тисяч і не більше 250-ти тисяч.

Ваші зобов’язання: створити не менше двох робочих місць при сумі гранту 250 тисяч, одне робоче місце при сумі гранту до 150 тисяч. Сам заявник також повинен бути працевлаштований у цьому бізнесі. Тобто — не працювати на інших підприємствах, не вести інший бізнес, а займатися лише цією справою. Також заявник має виплатити усю суму гранту впродовж трьох років у вигляді податків та зборів. Лише у цьому випадку повертати грант не доведеться. Часте запитання: а якщо не вдалося погасити усю суму гранту податками? Ні, у цьому випадку ви повернете не грант, а різницю між тим, що реально сплатили і початковою сумою гранту.

На що дають гроші: придбання та лізинг обладнання, закупівля сировини, орендна плата (не більше 25% від суми гранту), послуги маркетингу та реклами (не більше 10% від суми гранту).

На що не дають гроші: придбання та лізинг транспортних засобів особистого користування, заробітна плата, податки, купівля та ремонт приміщень та інше.

Детальніший перелік — у Постанові, посилання — вище.

Процедура подачі та схвалення заявки: Заявка подається через Дію, до неї додається бізнес-план. Заявки без бізнес-плану не розглядаються. У Дії розміщена проста аплікаційна форма, яку пропонують заповнити. Проте, для того, щоб заявка була підтримана, цілі і цифри, вказані у ній, мають бути реалістичними. В ідеалі — слід написати повноцінний бізнес-план, і вже з нього перенести цифри до аплікаційної форми. Ще один лайфхак — щоб не зробити помилок при подачі, можна відвідати відділення Ощадбанку із власним ноутбуком (не з флешкою) і заповнювати заявку разом із банківським фахівцем.

Процедура оцінювання заявки: Спочатку подану заявку оцінюють алгоритми і лише у разі відповідності базовим вимогам та відсутності помилок, вона переходить до наступних етапів.

Після цього бізнес-план оцінюють фахівці Державної служби зайнятості. Оцінка відбувається онлайн, тому не варто шукати контакти місцевих викладачів бізнес-планування, що співпрацюють із службою зайнятості. Скоріше за все, оцінку буде проводити фахівець з іншого регіону. Якщо експерти вирішать, що бізнес-ідея життєздатна, а наведені цифри адекватні, вас запросять на додаткову співбесіду до регіонального центру зайнятості. По-перше, щоб упевнитися, що ви самі написали бізнес-план, а не звернулися до сторонніх виконавців. По-друге, щоб оцінити глибину вашого розуміння того, як ви будете діяти після отримання гранту.

Фахівці Ощадбанку обов’язково оцінять вашу ділову репутацію і фінансово-кредитну історію. І лише за результатами усіх етапів ваша заявка потрапить до реєстру проектів, які можуть бути підтримані.

Процедура схвалення надання гранту: На кожному етапі оцінювання заявки їй нараховуються бали. Отже, до реєстру акцептованих заявок вона потрапляє, вже маючи нараховану суму балів. Заявки із найбільшими балами потрапляють до перших номерів списку і на них розподіляється сума, яка передбачена для виділення у цій хвилі подачі. Якщо ваша заявка має високий бал, але не підтримана в поточній хвилі, вона переходить до наступної і продовжує конкурувати за отримання гранту.

У разі схвалення заявки отримувач підписує договір про надання гранту, відкриває рахунок в Ощадбанку, Міністерство економіки зі свого боку перераховує на рахунок кошти.

Гранти на розширення та створення підприємств у сфері переробки

Мета програми: допомога українським виробникам продукції та виробникам обладнання, створення робочих місць, збільшення податкових надходжень до бюджету. Детальніше — Постанова №739 КМУ.

Грант виділяється:на створення переробного підприємства з нуля, або розширення існуючого бізнесу на умовах співфінансування із заявником. Для першої 1000 заяв до 70 відсотків вартості проекту — за рахунок грантів, не менше 30 відсотків — за рахунок коштів отримувача (власних або кредитних). Для всіх наступних заяв до 50 відсотків вартості проекту — за рахунок грантів, не менше 50 відсотків — за рахунок коштів отримувача (власних або кредитних).

Заявниками по програмі можуть бути: фізичні особи (які зобов’язуються зареєструватися у разі підтримки заявки), ФОПи, юридичні особи.

Заявниками по програмі не можуть бути: виробники підакцизних товарів (алкоголь, тютюнові вироби, зброя — заявка відхиляється по основному КВЕДу, навіть якщо бізнес-ідея не пов’язана із цим переліком), заявники з тимчасово окупованих територій та підсанкційні підприємства, бізнеси, проти яких порушено справу про банкрутство, компанії, що мають податковий борг. Це не повний список, детальніше читайте в Постанові №739.

Суми гранту: до 8 млн. гривень. Важливо розуміти, що 8 млн. — 70% від загальної суми проекту. Власний внесок у цьому випадку складає 3,42 млн., а загальний бюджет проекту — 11,42 млн.

Зобов’язання: створити не менше 25 робочих місць при сумі гранту 8 млн. Якщо заявник потребує меншої суми — кількість працевлаштованих зменшується пропорційно. Наприклад, при сумі гранту 4 млн потрібно найняти 12 працівників. Також заявник має виплатити усю суму гранту впродовж трьох років у вигляді податків та зборів. Лише у цьому випадку повертати грант не доведеться. Як і у попередній програмі, у випадку «недоплати» податків і зборів ви повернете не усю суму гранту, а різницю між ним і сплаченим вами.

На що дають гроші: придбання обладнання, доставка обладнання, пусконалагоджувальні роботи. При цьому частка імпортованого обладнання у структурі закупівель повинна становити не більше 50%. Решта 50% — обладнання українських виробників або постачальників. Можлива закупівля вживаного обладнання. Власний внесок можна використовувати на інші потреби.

Процедура подання заявки: заявка подається через Дію, окрім самої заявки потрібно додати бізнес-план (заявки без бізнес-плану не розглядаються). Подати заявку з власного ноутбуку можна у відділеннях Ощадбанку, де фахівці здатні проконсультувати по усіх кроках подачі.

Процедура оцінювання заявки:

1. Подану заявку першопочатково оцінюють алгоритми. Якщо формально усі критерії виконані, заявка проходить до наступного етапу.
2. Ощадбанк оцінює ділову репутацію заявника, фінансово-кредитну історію, відсутність заборгованості по податках. Заявки, які не пройшли ценз, відхиляються. Також відхиляються заявки осіб, що провадять діяльність на тимчасово окупованих територіях, співпрацюють із контрагентами Російської федерації, перебувають у санкційних списках, проти яких порушені справи за корупцію. За результатами оцінки заявці нараховуються бали.
3. Оцінювання бізнес — плану. Основні критерії: кредитна історія, власний внесок, наявність власних активів, досвід ведення бізнесу, життєздатність бізнес-ідеї, реалістичність бізнес-плану. За результатами оцінювання заявці нараховуються бали.
4. Співбесіда із фахівцями банку. Захист бізнес-плану. Проводиться з метою визначити, чи підприємець сам написав бізнес-план і володіє усією інформацією і цифрами, чи замовив у сторонніх виконавців. За результатами співбесіди заявці нараховуються бали.

Процедура схвалення надання гранту. Оскільки процедура оцінювання розбита на етапи,на кожному з яких заявці нараховуються бали, усієї інформації по проекту фахівці банку і міністерства не знають. За результатами оцінки проект автоматично отримує сумарний бал і потрапляє до загального реєстру проектів. У кожній хвилі подачі заявок фінансуються ті проекти, які за сумою балів знаходяться вгорі списку і можуть бути профінансовані в рамках поточного траншу. Якщо проект має високі бали, але не профінансований у попередній хвилі, він переходить до наступних етапів і конкурує із іншими, у тому числі новими поданими проектами.

У разі схвалення заявки отримувач підписує договір про надання гранту, відкриває рахунок в Ощадбанку, поповнює його власним внеском, Міністерство економіки зі свого боку перераховує решту коштів.

Декілька суб’єктивних висновків

Звісно, заяви про реструктуризацію економіки і визнання важливої ролі малого та середнього бізнесу — тричі ура! Особливо, коли держава запускає програму фінансової підтримки у країні, де давно не було дешевих грошей. Особливо із такими лайтовими умовами. Та ще й правилами оцінювання заявок, подібними до європейських принципів підтримки грантових проектів.

Але є і привід побурчати. Деякі умови, особливо у першій версії програм, явно були згенеровані теоретиками. Невідповідності, як у стартап-підході, вичищаються у кожній хвилі подачі заявок, тому з часом усе набуде цілковито прийнятних форм. Щоправда, тоді умова дофінансування 70/30 для першої тисячі виглядає дещо знущальною. Якщо з більш ніж 500 заявок, поданих переробниками, підтримані лише сім, то проблема не тільки в якості заявок.

Зрештою, можна ж було провести проектну сесію за участі працівників міністерства, підприємців, фахівців банку, дорадників, тренерів з написання бізнес-планів і за три дні — тиждень вийти на набагато продуманіші версії усіх програм. І методики і спеціалісти, які здатні супроводжувати такі інтелектуальноємні заходи, в Україні є. У такому випадку не потрібно буде проводити десятки конференцій із роз’ясненнями, цим займуться дорадники. І вносити безкінечні зміни до програми, тому що вона буде створена разом із її потенційними користувачами. Із врахуванням аспектів, про які не здогадуються чиновники.

Обидві Постанови написані, в принципі, зрозуміло. Але чомусь підприємці постійно телефонують дорадникам і уточнюють навіть написані чорним по білому пункти. І я навіть знаю, чому! Бюрократична мова постанов цілком зрозуміла держслужбовцям або юристам, оці всі щодо-тощо-даний. А заявникам потрібно перекласти людською мовою, розкласти усе по поличках, структурувати їхні дії по кроках. Заявникам потрібний туторіал. Тут державі варто повчитися в бізнесу, залучати копірайтерів, які пояснювали б зміст програм максимально зрозуміло широкому читачеві. У співпраці із дорадниками, які вже знатимуть і часті запитання і відповіді на них.

Підприємцям також потрібно звернути увагу на деякі проблеми, що заважають їм скористатися грантами. В першу чергу — на якість бізнес-планів. Аплікаційна форма нібито проста, але це не бізнес-план, а певна «вижимка» з бізнес-плану. Навіть якщо ви продемонстрували більш-менш точні уявлення про ваших клієнтів чи реалістичні цифри розрахунків — попереду співбесіда із фахівцями служби зайнятості або банку. Які можуть «ганяти» вас не лише по заповненій формі, але ставити запитання з будь-якого розділу бізнес-плану. Наприклад: як ви розраховуєте собівартість одиниці продукції? Якими методами досліджували ринок? Як виглядає калькуляція ваших продажів хоча б на найближчий рік? Чи врахували ви зміни у структурі цільових аудиторій порівняно із довоєнним періодом? І це будуть правильні запитання, які убезпечать вас від проблем, якщо ви не зовсім чітко оцінюєте ринок або власні можливості.

А тому, дуже раджу пройти навчання з бізнес-планування, зрозуміти методику і самостійно написати повноцінний бізнес-план. А потім лише перенести цифри з нього до форми, яка прикріплена в Дії.

Тим більше, враховуючи кандидатство України до ЄС, подібних програм буде ще багато. І бізнес-ідей у вас буде ще багато. Не будете ж ви кожного разу шукати стороннього виконавця, який напише вам проект?

Загалом, навіть попри справедливі нарікання підприємців, програми підтримки бізнесу єРобота — дуже хороший початок. Зрозуміло, що уряд таким чином намагається збільшити базу оподаткування і максимально працевлаштувати безробітних, чим і продиктована більшість умов. Проте у поточній ситуації його побажання багато у чому збігаються із потребами підприємців. Будемо сподіватися, з часом таких програм, як українських так і міжнародних, побільшає. Як побільшає людей, які здатні ефективно ними скористатися і долучитися до якнайшвидшого повоєнного відновлення України.

Ексклюзив

Катерина Гладкевич, Фонд Вільяма Д. Донована за міжнародний мир