Орбан впорався з орбанізацією Угорщини. Глобальні інституції, членом яких є країна, вимагають виконання зобов’язань

Ексклюзив. Віктор Орбан зі свитою добряче промив мізки угорцям. Схоже, угорська влада пустилась берега й по магазинах до Парижа почала літати військовими літаками на тлі збідніння угорського народу. На жаль, угорці з цим погоджуються.

Пропаганда промиває мізки

 Згідно з новим опитуванням Pew Research Center, угорці «відчувають відвертий брак довіри до Президента України Володимира Зеленського». Дослідницький центр Pew Research Center провів опитування з 20 лютого по 22 травня 2023 року у 24 країнах за участю понад 30 тисяч осіб.

Дані свідчать, що люди в усьому світі й далі негативно ставляться до Росії та Володимира Путіна. 82 відсотки дорослих мають негативну думку про Росію і стільки ж не вірять, що Путін вчиняє правильно у світовому вимірі. Проте греки, угорці та індійці не належать до глобальних трендів щодо ставлення до Росії та Путіна.

Згідно з опитуванням, ці три країни також віддають душу російським нафті та газу.

19% респондентів Угорщини певні, що Путін чинить правильно з точки зору світової політики, натомість 50%  не довіряють російському президенту. У всьому світі Зеленський сприймається значно позитивніше, але у деяких країнах він, здається, є досить спірною фігурою. 51% респондентів принаймні певною мірою впевнені, що український президент чинить правильно в глобальних справах, а 39% опитаних або мало довіряють, або зовсім не довіряють Зеленському.

За рівнем недовіри до українського президента лідирує Угорщина: лише 11% сказали, що певною мірою йому довіряють, а 86%, що не довіряють зовсім (цікаво, що ця цифра ідентична зомбованому відсотку…росіян). У Греції, Мексиці, Італії, Ізраїлі, Бразилії та Аргентині частка тих, хто не довіряє українському лідеру, принаймні вдвоє менша, ніж в Угорщині.

Опитування охоплювало й НАТО. В опитаних державах-членах військовий альянс сприймається прихильно з початку війни. Винятком є ​​лише Угорщина та Сполучені Штати, де популярність НАТО дещо впала: зараз лише 57% населення ставляться до нього позитивно (мабуть, це загалом, електорат Демпартії та незалежні виборці). Серед найвпливовіших міжнародних лідерів угорці досі найбільше довіряють президенту Франції Еммануелю Макрону, але це лише 30 відсотків населення. Результати свідчать, що угорське суспільство не довіряє тим лідерам держав, що найбільше пов’язані з російсько-українською війною, а сприйняття Путіна та Джо Байдена ідентичне.

Найбагатші люди Угорщини: названо сотню багатіїв

З 2002 року загальний статок 100 найбагатших угорців зріс у дванадцять разів і перевищив 7500 мільярдів форинтів. Льорінц Месарош залишається найбагатшим в країні, його статки оцінюють у 660 мільярдів форинтів. На горі переліку Шандор Чаньї та Жолт Фелчуті. Віктор Орбан залишається найвпливовішою людиною в країні, водночас Каталін Новак різко втратила вплив.

Список 100 найбагатших угорців за редакцією Петера Саконі цьогоріч був опублікований удванадцяте. У 2002 році цей перелік оприлюднили в Magyar Hírlap, пізніше в Manager Magazin, Napi Gazdaság та napi.hu. З 2019 року Perche Kft. публікує список у своєму щорічному виданні «100 найбагатших угорців». Лідери майже ті ж — Льорінц Месарош, друг прем’єр-міністра Віктора Орбана, вперше отримав титул найбагатшої людини Угорщини у 2021 році. Його оцінювальний статок у 455 мільярдів форинтів на той час збільшився ще на 205 мільярдів форинтів, що дало йому змогу зберегти вершину позиції у 2023 р. Минулого року розширення групи тривало: контракт на концесію автомагістралі, придбання в сільськогосподарській та харчовій промисловості, купівля енерготрейдерської компанії, придбання охоронної компанії та експансія в готельній індустрії за кордоном. Шандор Чаньї посідав перше місце до 2020 року, але перебрався на друге з 610 мільярдами форинтів. Немає причин сумувати, оскільки його статки за рік зросли майже на 200 мільярдів форинтів. Жолт Фелчуті третій на подіумі з 460 мільярдами форинтів.

У 2023 році Ференц Кіс-Жолгіємі зробив вагомий стрибок, захопивши 21 позицію з 71-ї минулого року. Роланд Лугос піднявся на 19 позицій, а Акош Балог, Іштван Барді та Віктор Барді, Геллерт Ясай та Іштван Тіборч також злетіли на більше ніж на 10 позицій. Загальні статки 100 найбагатших угорців  у 2002 році становили 632,4 мільярда форинтів. Значна частина цьогорічного топлиста розпочалася вже тоді.

Цього року загальний статок першої сотні сягнув 7655,2 мільярда форинтів, що означає, що заможність угорських багатіїв зросла у дванадцять разів за майже десять років. За останній рік декілька найвпливовіших політиків раптово зникли з керівних посад, а опозиційні політики, які потрапили до списку невеликою кількістю, втратили подальший політичний вплив.

Принцип рейтингу цьогорічного який видається вже вдесяте, полягає у вимірюванні здатності політико-економічної еліти мобілізувати кошти чи інші ресурси влади для досягнення своїх цілей. У списку значною мірою переважають провладні політики, а також великі бізнесмени та близькі до влади родичі. Список загалом позначений високою часткою політичних і політично пов’язаних економічних гравців. П’ятнадцять імен зі списку 100 найбагатших угорців також фігурують у «барометрі впливу». З моменту його започаткування у 2014 році Віктор Орбан і Шандор Чаньї посідали перші дві позиції подіуму. Аналітики, що складають список, традиційно віддають третє місце найвпливовішій людині, найближчій до глави уряду. Між 2018 і 2022 роками цією особою був Льорінц Месарош, але цього року місце Месароша зайняв Антал Роган, глава канцелярії прем’єр-міністра.

Серед десятки найвпливовіших постатей видання назвало міністра внутрішніх справ Шандора Пінтера, міністра закордонних справ і торгівлі Петера Сійярто, генерального директора Mol Жолта Ернаді та міністра фінансів Міхаля Варгу. Вражає те, що після торішньої жіночої першості рейтингу (10-е місце) Каталін Новак її вплив раптово впав. Опустившись на дев’ять позицій, вона ледве потрапила до найкращих 20. Чверть списку становлять нові гравці, наприклад, у 2023 році американський бізнесмен угорського походження Джордж Сорос вперше посів 22 місце. Але серед новачків – Юдіт Варга, міністерка юстиції, Іштван Надь, міністр сільського господарства, та Жолт Барна, голова та генеральний директор Magyar Bankholding.

А що ж відбувається з угорським народом? Якщо коротко — то нічого доброго. Днями одна з найвпливовіших угорок — міністерка юстиції Юдіт Варга оголосила, що вимагатиме від Європейського Союзу виплати коштів з Фонду відновлення, адже за її словами Угорщина виконала всі вимоги.

«Настав час Брюсселю виплатити заборговані кошти угорському народу!, — сказала Юдіт Варга й додала, що написала листа Дідьє Рейндерсу, комісару ЄС, відповідальному за правозастосування, якого поінформували, що Угорщина повністю виконала всі свої зобов’язання, викладені в судових етапах. Нібито після ухвалення судового пакета в травні, зобов’язання також були практично передані угорській системі правосуддя і в такий спосіб було зроблено все для того, щоб Європейська комісія почала виплачувати гроші з фонду, заборговані Угорщині. «Попри тиск з боку угорських і європейських лівих і безперервні зволікання з боку інституцій ЄС, уряду вдалося виконати всі свої зобов’язання досі в тісній співпраці з комітетом і в межах конструктивного професійного діалогу, тому Брюссель повинен заплатити кошти ЄС перед Угорщиною найближчим часом», – акцентувала вона.

На жаль, задля набуття статусу найвпливовішого в Угорщині слід навчитися бути Орбаном, говорити неправду, вдавати мислителя й безумовно опікуватися власними банківськими рахунками. Й у такому разі тобі не вдасться оминути подіум!

Офіс Орбана намагався відібрати експертів з державних закупівель через незаконну процедуру

Офіс прем’єр-міністра опублікував тендер в OJEU задля передання контрактів консалтинговим компаніям з державних закупівель. Однак тендер орієнтовною вартістю 470 мільйонів форинтів раптово був відкликаний. Причина відкликання не розголошується, натомість рішення було ухвалено після того, як один з учасників тендера подав скаргу, заявивши, що тендер було розпочато з обмежувальними критеріями відбору. Справа абсурдна, оскільки на меті був відбір експертів, які мали б забезпечити відповідність тендерів, що фінансуються ЄС, положенням про державні закупівлі. Орбан хотів укласти рамкову угоду щодо «державних закупівель та юридичних консультаційних послуг, сприяння діяльності органів управління фондами ЄС та Департаменту нагляду за державними закупівлями (PO) Офісу прем’єр-міністра щодо використання коштів ЄС». Однак врешті тендер не відбувся. Конкурс було поділено на п’ять лотів, кожен з яких пов’язаний з окремим джерелом фінансування ЄС.

Завдання стосувалося оцінки 1155 процедур або договорів, а також було долучено 1850 додаткових експертних годин. Однак акцентувалося, що канцелярія керівника уряду не має робити жодних відкликань. Покупець зазначив, що планує виконувати завдання самостійно, насамперед власними силами, зовнішні експерти потрібні лише як резерв. Однак один заявник оскаржив критерії відбору тендера та порушив так зване «попереднє врегулювання спору». За словами заявника, Офіс Прем’єр-міністра «незаконно визначив мінімальні критерії прийнятності для всіх частин закупівлі» (у цьому разі довідки, які вимагаються від учасників тендера), а «умови тендера не гарантують, що суб’єкти господарювання мають рівні можливості для подання технічно обґрунтованих, фізично здійснених та економічно реалістичних пропозицій». Заявник звернувся з проханням, щоб Офіс Прем’єр-міністра взяв на себе зобов’язання щодо мінімального відкликання та відповідно відкоректував вимоги прийнятності або вилучив мінімальні вимоги. Учасник також зазначив, що тендер містить занадто багато незапланованих елементів і що штраф був непропорційно високий. Учасник також звернув увагу на ще два протиправні елементи (збільшення допустимої кількості годин та обмежувальне положення щодо кошторисної вартості робіт).

Після того, як Орбана (частково) відмовив у врегулюванні спору, компанія звернулася до арбітражного комітету Управління з державних закупівель, і раптово – без жодних пояснень – процедуру закупівлі було скасовано. За словами експерта з закупівель, це явне визнання того, що тендер не відповідав закону. Це абсурд, адже тендер мав на меті відібрати експертів, які мали б оцінити законність власне правил публічних закупівель. Офіс прем’єр-міністра на момент публікації від коментарів відмовився.

Угорське законодавство вже дозволяє державним лідерам використовувати військові літаки в приватних цілях.

За останні кілька років угорські політики та високопосадовці почали літати приватними літаками, як рок-зірки центрально-східної Європи. Природно, що в цілому збільшилася кількість політичних поїздок через глобалізацію дипломатії.

Угорські лідери забезпечили собі розкішні подорожі – як під час офіційних, так і приватних поїздок по всьому світу. Ще й надто, вони постійно змінюють законодавство на свою користь, подібно до мами, яка кожні десять хвилин публікує фотографії у Facebook, тому що у малюка все добре, сьогодні він засунув собі в ніс лише одну іграшку, угорські політики завалюють альбомами з фотографіями своєї офіційної діяльності. Оскільки вони часто літають двома військовими літаками та двома літаками зв’язку, купленими державним коштом та належать Силам оборони Угорщини, світлини цих літаків постійно з’являються у звітах про їхні офіційні поїздки.

Очевидно, що з 2018 року оборонні літаки, вартість яких понад десять мільярдів форинтів за штуку, стали своєрідним двигуном національної гордості. Зрештою, вони посилюють претензії Угорщини. Отже, задля національної гордості прем’єр-міністр Орбан, президентка Новак і міністр закордонних справ Сійярто користуються перевагами військових літаків у своїх поїздках за кордон. Коли політичні діячі країни не втручаються в глобальні справи за допомогою військових літаків, вони часто літають чартерними приватними літаками. Використання військової авіації політичним керівництвом не є унікальним для Угорщини.

Розмір цих флотів зазвичай залежить від економічної та геополітичної потужності країни – США, наприклад, можуть похвалитися дивовижним Air Force One, тоді як уряд Ісландії здійснює приватні або комерційні польоти. Угорщина використовує два лайнери Dassault Falcon 7X і два Airbus A319. Витрати на такі польоти бентежать платників податків. Ціна придбання, а також витрати на технічне обслуговування та експлуатацію військових літаків становлять до кількох мільйонів угорських форинтів за годину роботи – загалом від 2,5 до 3 мільйонів, за оцінками експертів – і існують значні витрати на їжу, напої та використання Інтернету під час польоту. Однак, попри ці суми, військові літаки все ще фінансово вигідніше ніж використання авіакомпаній, які охоплюють значні додаткові збори. Недобре те, що ці літаки, які фінансуються платниками податків, часто важко контролювати або відстежувати, а це означає, що більшість поїздок майже не контролюються. Це посилюється небажанням розкривати зрозумілі дані про витрати. У результаті провідні політики Угорщини часто їздять у місця, які не можуть бути пов’язані з жодною політичною метою, і ніхто не знає, чому.

Згідно з даними Міністерства оборони, 19 із 223 поїздок з початку 2021 року по вересень 2022 року були здійснені Офісом президента Республіки. Лише 6 випадків показали вартість палива, а ще 6 поїздок повідомили про вартість 0 форинтів. Наприклад, поїздка президента Каталін Новак до Бразилії коштувала нереалістичну суму, а колишній президент Янош Адер поїхав до Болгарії лише за 125 000 форинтів.

Є й повністю безплатні вояжі, де Міноборони не зазначає не лише ціну на пальне, а й жодних інших витрат. Бортове харчування для делегації включено лише в 3 поїздки, і загальна вартість цих поїздок була такою ж, як середній політ міністра закордонних справ Петера Сійярто: 1,36 мільйона форинтів. Загальна вартість користування Інтернетом у польоті також була такою ж, як і середня, лише 2,1 мільйона форинтів.

Сійярто: Ратифікація Угорщиною вступу Швеції до НАТО тепер лише технічний нюанс

Найважливішими темами саміту НАТО у Вільнюсі були війна в Україні та вступ Швеції до НАТО, написав на своїй сторінці у Facebook міністр закордонних справ і торгівлі Угорщини Петер Сійярто.

За словами Сійярто, позиція Угорщини чітка: «Нам потрібен якнайшвидший мир в Україні, тому що це єдиний спосіб зберегти життя. Наша позиція щодо Швеції також чітка: уряд підтримує її вступ до НАТО, тому ми подали пропозицію щодо цього до парламенту багато місяців тому. Завершення ратифікації зараз є лише технічною справою», — написав він.

У понеділок увечері після зустрічі з президентом Туреччини генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг оголосив, що Туреччина, яка довго чинила опір, тепер також підтримує вступ Швеції до НАТО. Під час зустрічі, де Столтенберга супроводжував прем’єр-міністр Швеції Ульф Крістерсон, Реджеп Тайїп Ердоган погодився передати заявку Швеції на членство до турецького парламенту та забезпечити її ратифікацію.

Угорський уряд спершу планував схвалити заявки Швеції та Фінляндії на вступ восени минулого року, але цього не сталося. Потім висувалися різні пояснення, чому пропозиції не були проголосовані, а наприкінці лютого стало відомо, що кілька членів парламентської групи Fidesz-KDNP скаржилися на те, що шведи та фіни «образили» Угорщину останніми роками. Це спричинило те, що до обох країн було скеровано делегацію для переговорів, після чого, здавалося, питання було розв’язано, але врешті лише запит Фінляндії був схвалений парламентом у березні.

У травні прем’єр-міністр Віктор Орбан заявив, що угорсько-шведські політичні відносини жахливі й що парламент Угорщини може схвалити заявку Швеції на членство в НАТО, лише якщо відносини між двома країнами поліпшаться. На початку липня Сійярто сказав, що рішення про ратифікацію шведської заявки» повністю в руках членів парламенту, уряд готовий, оскільки він давно подав пропозицію». Він також повідомив, що протягом останніх кількох днів провів кілька консультацій зі своїм турецьким колегою і що спілкування з Анкарою залишатиметься тісним, оскільки турки вестимуть переговори зі Швецією та НАТО. «Якщо відбудуться якісь зміни, ми, природно, дотримаємося нашої обіцянки, що Угорщина не затримуватиме жодну країну з точки зору членства», — сказав він.

Сійярто не змарнував можливості похвалитися тим, що Україні на цьому саміті не надали членства в Альянсі. «Другий день саміту НАТО, сьогодні відбудеться засідання Ради НАТО — Україна, в якому також візьме участь Президент України.

Однак, попри українські очікування, НАТО вже ухвалено відповідальне рішення і ми уникнемо ризику ескалації війни, не надавши запрошення або конкретного графіка подальшого вступу до альянсу. В нинішній ситуації це було єдине відповідальне рішення, яке могло ухвалити НАТО» — написав угорський міністр закордонних справ.

Жодного слова про посилення і систематизацію допомоги Україні, як військової, так і фінансової. Адже неусипне око з Москви стежить за Сійярто, бо недарма навесні він отримав державну нагороду від Путіна.

Коли політики найвищого щабля влади перетворюються на звичайних пліткарів, інтриганів і брехунів, це свідчить про хронічну недугу цієї країни. А до Угорщини особливе ставлення — 83 відсотки угорського народу підтримують український народ, попри владу. Натомість 19% угорців довіряють Путіну, але лише 11% Зеленському.

Карачонь Прайду: любіть це місто, бо воно любить вас

Минулими вихідними відбувся 28-й Будапештський прайд-фестиваль.

За оцінками організаторів, його відвідало 35 тисяч осіб. Натовп зібрався біля замку. Процесія вирушила з Vajdahunyad близько третьої години дня. На Oktogon натовп розвернувся, а звідти повернувся до місця старту. У Hősök ter Hatvannégy Vármegye відбувся мініпротест, але учасники маршу не надто ним переймалися. Інша група провела контрдемонстрацію в Oktogonnál. Наприкінці маршу виступив Ґергей Карачонь, який розповів про те, що Будапешт є островом, який поважає ЛГБТК. Захід також відвідав посол США Девід Прессман.

Марина Ковальчук, керівниця проєкту V5 Media (Словаччина, Чехія, Угорщина, Польща), заступниця головного редактора