Дякуємо, Україно, що ти є! І за те, що захищаєш Польщу та Європу від тиранії та поневолення

26.08.2022 0 By NS.Writer

Об’єднана Європа потребує фундаментальних реформ, які дали б малим та середнім країнам рівні права з великими. Агресія РФ проти України показала небезпеку імперіалізму й стала для Європи моментом пробудження та глибоких роздумів над майбутнім континенту. Водночас лідери Польщі переконані, що Україна має якнайшвидше стати членом Європейського Союзу. Вони не втомлюються працювати над цим.

Алея сміливості

Президент Анджей Дуда: «Ми, поляки, віримо, що вільна Україна, відбудована з руйнувань, втішатиметься добробутом у європейській спільноті»

Польський президент Анджей Дуда —  один з найближчих і найщиріших друзів України в цей складний час. Він був серед перших, хто потужно й відверто виголосив свою підтримку Україні. Й не дивно, що у ці найважливіші дні для Української державності — День Незалежності України,  День Державного Прапора — Анджей Дуда завітав до України.

«Візит Президента Республіки Польща відбувається напередодні Дня Незалежності України і є п’ятою зустріччю Президентів Польщі та України цього року та третьою з початку війни. Попередні зустрічі відбулися 20-21 січня в Польщі та 23-24 лютого, 13 квітня і 21–22 травня в Києві», — сповіщає Канцелярія президента Польщі.

«Президент  Анджей Дуда на запрошення  Президента України Володимира Зеленського від сьогодні в Києві. Під час візиту відбудуться двосторонні переговори Президентів та делегацій щодо ситуації в Україні, підтримки у військовому, економічному та гуманітарному вимірах, двостороннього співробітництва», —  інформує Канцелярія польського президента.

23 серпня відбувся другий саміт Кримської платформи, в якому взяли участь представники близько 60 країн і міжнародних організацій, зокрема Президент Польщі.

На саміті Анджей Дуда наголосив, що Крим є такою ж частиною України, як Гданськ чи Люблін частиною Польщі, як Ніцца — частиною Франції, як Кельн — частиною Німеччини, як Роттердам — частиною Нідерландів. «У відносинах з Росією немає повернення до звичного! Коли Росія веде війну проти України, окуповує міжнародно визнані території, то потрібна зміна політики Заходу, яка не лише зупинить „Північний потік-2“, але й позбудеться його. Бомби, які впали на Харків, Київ після того, як ми бачили Ірпінь, Бородянку, Бучу, Маріуполь, знищені ракетами після злочинів, після російської війни проти України. Через руйнування та знищення України ми не можемо повернутися до тієї лінії, яка була 23 лютого цього року. Треба звільнити всю територію України разом із Кримом у міжнародно визнаних кордонах», — акцентував польський лідер.

Анджей Дуда найпершим отримав іменну табличку на Алеї сміливості, яку 23 серпня 2022 року президенти України та Польщі відкрили на Площі Конституції в Києві. Варто зазначити, що Дуда попри застереження, що День Незалежності України інтервент не полишить без уваги обстрілами та ракетними ударами, прибув до України і взяв участь у святкових заходах.

Польський президент Анджей Дуда та президент України Володимир Зеленський

На алеї  будуть зазначені імена політичних лідерів та інших представників країн-партнерів, які надають Україні важливу підтримку з початку повномасштабного вторгнення Російської Федерації.

24 серпня 2022 року Анджей Дуда записав відеозвернення до українців з нагоди Дня Незалежності України.

«І сьогодні ми також солідарно стоїмо поруч з вами, коли Україна боронить свою свободу, даючи відсіч російським агресорам. Я знаю, що ви переможете. Ми, поляки, віримо, що вільна Україна, відбудована з руйнувань, втішатиметься добробутом у європейській спільноті. Прийміть, будь ласка, найліпші побажання у річницю вашої незалежності — у час, коли ми всі бачимо, яку незалежність має ціну. Нехай дружба міцно об’єднує поляків і українців! Хай живе незалежна Україна. Хай живе вільна Польща», — сказав Дуда.

Прем’єр-міністр Польщі Матеуш Моравецкій нещодавно вкотре звернувся до Європейського Союзу  з закликом щодо відповідальності й рішучості в боротьбі з російською агресією. «Євросоюз роками відмовлявся слухати попередження Польщі про російську загрозу. Ось таку жорстоку правду розкрила війна в Україні. На жаль, багато європейських лідерів були обдурені та введені в оману Путіним».

Прем’єр-міністр Республіки Польща Матеуш Моравецький

На думку Моравецкого, ця війна розкрила правду про Росію — жорстоку, націоналістичну, ксенофобну імперію. «Ті, хто не хотів бачити, що держава Путіна має імперіалістичні тенденції, повинні дивитися в очі фактам: у Росії відродилися демони 19-го і 20-го сторіч: націоналізм, колоніалізм. Але війна в Україні також відкрила правду про Європу. Багато європейських лідерів були спокушені Володимиром Путіним. Зараз вони в шоку», — сказав він французькому виданню LeMonde.

Моравецкій стверджує, що повернення російського імперіалізму не повинно нас дивувати. Європа опинилася в нинішній ситуації не тому, що була недостатньо інтегрованою, а тому, що вона відмовилася дослухатися до голосу правди, зокрема Польщі. «Таке ігнорування польського голосу є ілюстрацією більшої проблеми, з якою сьогодні стикається Європейський Союз. У його межах рівноправність окремих держав має декларативний характер. Політична практика показує, що німецький і французький голос мають першочергове значення. Отже, ми маємо справу з формальною демократією та фактичною олігархією, в якій владу тримає найсильніший», — наголосив він.

Моравецкій переконаний, що потрібно шукати компроміс між двадцятьма сімома країнами, які так часто мають суперечливі інтереси,  ще й надто  компроміс може не задовольнити всіх на сто відсотків. Однак це гарантує, що кожен голос буде почутий і що ухвалене  рішення відповідає мінімальним очікуванням кожної держави-члена.

Міністр закордонних справ Польщі Збіґнев Рау у статті для Rzeczpospolita висловив думку, що об’єднана Європа потребує фундаментальних реформ, які дали б малим та середнім країнам рівні права з великими.

Міністр закордонних справ Польщі Збіґнев Рау

За його словами, російська агресія проти України поклала кінець епосі, в якій домінувало переконання, що після травматичного досвіду 20-го століття нова велика європейська війна вже неможлива, і всі нації були об’єднані прагненням до миру. «Ми чудово засвоїли, що імперіалізм — це не лише історична категорія, а й рушійна сила сучасного світу, руйнівна сила якої впливає — хоча й різною мірою — на всіх нас. Більше того, виявилося також, що ігнорування імперських амбіцій, схильностей чи лише звичок, можливість мислити і діяти сферою впливу, розуміння історичних законів чи конкретних економічних інтересів найпотужніші держави не зможуть назавжди — не кажучи вже про гармонію — інтегрувати імперіалізм у вільний світ», — наголосив польський міністр.

На думку Збіґнева Рау, Польща має особливе право та обов’язок брати участь у цій дискусії, посилаючись як на власний історичний досвід жертви імперіалізму своїх сусідів, так і на власну антиімперіалістичну традицію та політичну думку. Остання, заснована на вірі у свободу і рівність людей і народів, знайшла своє потужне висловлення в гаслах багатовікових здобутків поколінь: «Рівні з рівними, вільні з вільними!»; «Нічого про нас без нас!»; «За нашу і вашу свободу!». Він згадав думки  Адама Єжи Чарторийського, який 1830 року писав: «Кожен самостійний народ — так само як і окрема особа в загальному ладі — має право на власний уряд і побудову суспільне щастя згідно з власним розумінням. Отже, жодна інша нація, бувши здатною керувати іншими, а тим більше вважати їх власністю чи знаряддям, не має права втручатися в те, що останній вважає корисним для розвитку свого внутрішнього добробуту. Іноземне втручання не може під жодним приводом нав’язувати спільну систему з метою насильницького — що суперечить природі та закону — перетворення двох націй в одну».

У Польщі знищують залишки радянської символіки

«Демонтаж пам’ятників тим, хто належав до сфери радянського впливу, комуністичної влади, останнім часом відбувається дуже швидко.  Лише за останні три місяці ми прибрали 20 радянських пам’ятників, але в нашому списку 60», — зазначив доктор Кароль Навроцький, голова Інституту національної пам’яті Польщі. Науковець акцентував, що це надто швидкий темп, натомість це слід було зробити давно. Голова Інституту національної пам’яті в інтерв’ю Польському агентству преси (PAP) додав: «Ми компенсуємо недостатню діяльність останніми роками, але я хотів би бути тим очільником Інституту національної пам’яті, який завершить процес декомунізації в публічному просторі Польщі».

Навроцький  зазначив, що за рік його роботи на посаді керівника активізувалися заходи не лише щодо видалення комуністичної символіки. «За останній рік Інститут національної пам’яті, безумовно, змінився в деяких сферах. Наша основна програмна діяльність — архівістика, наука, видавнича справа, освіта, вручення нагороди „Свідок історії“ не змінилися і залишаються для нас важливими», — запевнив він. Кароль Навроцький в інтерв’ю також згадав про провадження, які стосуються часів Польської Народної Республіки. «До цього року суттєво зросла кількість звернень про зняття недоторканності з прокурорів і суддів комуністичних часів. Відновлюємо провадження у справах нез’ясованих смертей 1980-х років, тому що деякі люди, котрі служили тодішній тоталітарній системі, досі функціонують в публічному просторі», — сказав він.

Понад мільйон іноземців легально працюють у Польщі, більшість з яких — українці

Польща розвивається, добробут і умови життя в країні поліпшуються, що впливає на її привабливість для іноземців.

Кількість   іноземців, що легально працюють і підлягають соціальному страхуванню в Польщі, вже перевищила мільйон. Найбільшу групу становлять громадяни України. На Підкарпатті внески до ZUS сплачують майже 17 тис. іноземців, зокрема 13,7 тис. українських громадян.

Майже 17 тисяч осіб з закордонним паспортом у Підкарпатському воєводстві оформили пенсію та виплати через інвалідність. Здебільшого це громадяни України, Білорусі, Румунії, Литви, Грузії,  Молдови, Італії, Туреччини та Словаччини, але на Підкарпатті також є громадяни з Австралії, Таїланду, Мексики, Єгипту та Бразилії.

Порівнюючи дані червня 2022 року зі статистикою 2020 року, можна констатувати збільшення на Підкарпатті застрахованих іноземців (на 31.12.2020 — 12 933 особи), а з кінця 2021 року — майже 2 тис. (31.12.2021 — 15 тис. осіб).

Понад 300 українців  у Польщі ведуть власний бізнес.

Дані Установи соціального страхування (ZUS) охоплюють лише осіб, які працюють або ведуть бізнес у спосіб,  який потребує сплати внесків на соціальне страхування. Тож тут не йдеться про іноземних працівників, які виконують роботу за договорами, які не передбачають сплати внесків. 339 застрахованих українців провадять власну справу —  отже, вони можуть створити або вже створили нові робочі місця.

Українці здебільшого потребують не гуманітарної допомоги в Польщі, а доступу до освіти та роботи

На думку Agnieszka Urazińska, журналістки Gazeta Wyborcza, більшість українців, які приїхали до Польщі, є дуже цінними людьми з точки зору ринку праці, бо працьовиті.

Водночас російська пропаганда стверджує, зокрема, що українці в Польщі отримують неналежну їм соціальну допомогу або що поляки використовують українців. Речник міністра-координатора спецслужб Станіслав Жарин днями висловив  думку, що Кремль намагається створити ворожнечу між поляками та українцями, маніпулюючи фактами або поширюючи неправдиві наративи. В кремлівських неправдивих заявах йдеться про те, що наплив українців до польських міст спричинив зростання цін на оренду квартир, що вступ України до ЄС буде вкрай некорисним для Польщі, що українські біженці на Заході витіснять поляків з місцевих ринків праці або про те, що антиросійські санкції вплинуть на звичайних громадян Польщі. Крім того, додав речник міністра-координатора спецслужб, Кремль продовжує кампанію дегуманізації українців і очорнювання влади в Києві. «Разом із тим росіяни підсилюють фальшиву розповідь про те, що „нормальність“ повертається до територій, які вони „повернули“ з рук України», — сказав Жарин.

Речник міністра-координатора спецслужб Станіслав Жарин

Рівень безробіття в Польщі надзвичайно низький. «Нам потрібні руки, щоб працювати, а дефіцит на ринку  праці поповнюють громадяни України», — заявила міністерка сім’ї та соціальної політики Марлена Малаг. Вона наголосила, що з 24 лютого в Польщі почали працювати 300 тисяч українців.

Натомість якщо офіційно працюють 300 тисяч, решта не позбавлена заробітку. Частина українських переселенців працює неофіційно, а дехто продовжує працювати дистанційно на українських роботодавців.

Раніше українцям для проживання в Польщі були потрібні дозвільні документи й робота. Але наразі достатньо PESEL (аналог українського ідентифікаційного коду).

Не всі безробітні українці з різних причин отримують виплати у Польщі, натомість виплати на дітей можна легко оформити онлайн: згідно з програмою «Сім’я 500+» — на кожну дитину до 18 років щомісяця виплачують 500 злотих (3 тис. грн). На другу та кожну наступну дитину віком від 12 до 36 місяців Польща готова виплатити 12 тис. злотих (майже 74 тис. грн), батькам пропонують обрати: отримувати щомісяця по 1 тис. злотих протягом 12 місяців або 500 злотих протягом 24 місяців. Українські громадяни, що залишили країну через війну, поступово інтегруються в польське життя, тож  своєю працею, зарплатами й виплатами всіх видатків створюють вагомий внесок у ВВП Польщі.

За оцінками експертів, майже 40% переселенців працездатного віку з України вже знайшли офіційну роботу в Польщі, а понад 71% визнають, що утримують себе власним коштом (заощадження чи доходи).

Десять мільярдів злотих Польща надала Україні як допомогу

Окрім допомоги  вимушеним переміщеним особам з України до Польщі,  країна допомагає  внутрішнім переселенцям, які внаслідок російської агресії були змушені  залишити домівки на тимчасово окупованих територіях та переїхали до безпечніших  регіонів  України.

Очільник  Канцелярії прем’єр-міністра Міхал Дворчик  сповістив, що вартість допомоги, наданої Україні польським суспільством, наразі становить приблизно 10 мільярдів злотих. Своєю чергою державна підтримка, що пов’язана з передаванням  чи закупівлею зброї для України, становить понад 7 мільярдів злотих.

Міхал Дворчик пояснив, що уряд допомагає громадянам України також у цивільних та соціальних питаннях. «Це допомога на найпотрібніші речі, як-от харчові продукти та засоби гігієни. Це насамперед важливо для понад 6 мільйонів внутрішньо переміщених осіб в Україні. Адже коли ми говоримо про біженців, то думаємо про тих, хто потрапив до Польщі. Це очевидно. Маємо також пам’ятати про те, що в Україні є майже 6 мільйонів внутрішньо переміщених осіб. Тих, хто був змушений тікати з окупованого росіянами Луганська, Донецька, Донецької області чи півдня країни», — зауважив  керівник Канцелярії.

Міністерство закордонних справ Польщі вимагає від ЄС візових обмежень для росіян

«Ми вимагаємо запровадження на рівні ЄС припинення надання туристичних віз  для росіян», — наголосив заступник міністра закордонних справ Польщі Шимон Шиньковский вель Сенк.

В ефірі Польського радіо політик зазначив, що все більше країн підхоплюють цю ініціативу, адже росіяни мають усвідомити, що ділять із Путіним відповідальність за війну в Україні.

«Ми вимагаємо, щоб таку обмежувальну політику припинення видачі туристичних віз було запроваджено на рівні ЄС, бо лише тоді вона матиме остаточний ефект», – сказав урядовець.

За його словами, громадянин Росії, який не одержує візу у Польщі, може оформити її в іншій країні, тож дії мають бути спільні та консолідовані.

«Йдеться про значну, якщо не сказати колективну підтримку цієї агресивної політики щодо України. Ми говоримо не про колективну відповідальність, а про правомірне позбавлення особливих привілеїв. Такі привілеї були надані у 1990—х роках угодою між ЄС та Росією», — сказав він, додавши, що ця угода має бути розірвана.

За словами заступника міністра, Польща вже кілька місяців не видає росіянам туристичні візи. «Ми обмежили видачу віз лише гуманітарними ситуаціями, там, де є карти поляка, де є члени сімей. Це вузька група. Ми обмежили видачу віз приблизно на 80%», — сказав Шинковський.

З вересня у польських  школах  очікують приблизно 200 тис. українських учнів

З 1 вересня у польських школах очікують майже 200 тис. учнів з України. Окрім того, і далі працюватимуть підготовчі класи.

За словами Томаша Жимковского, Державного секретаря, Урядового уповноваженого з питань розвитку та інтернаціоналізації освіти і науки, кількість українських учнів у польських школах у вересні коливатиметься у межах 200 тисяч. «Ми матимемо інформацію з 1 вересня. Зараз є коливання учнів між окремими школами», — зазначив урядовець.

Жимковскій акцентував,  що приплив молоді з України, що не володіє польською і використовує російську, не припиняється.  «Відмінність між польською та українською порівняно менша, ніж між польською та російською. Звідси велика залученість російських філологів, яких є багато в Польщі, насамперед  щодо старших вікових груп, навіть у пенсійному віці. Ми хочемо подякувати всім вчителям-пенсіонерам, які вирішили підтримати польську систему освіти та молодь з України», —  наголосив польський освітянин.

Після російського вторгнення, до системи польської освіти долучилося майже 100 тисяч студентів з України. Тож польський уряд ухвалив рішення щодо збереження  підготовчих відділень. «Якщо студенти відчувають себе в силах і вірять, що вони здатні спілкуватися нарівні з польськими студентами, брати участь у навчальних заходах, не проблема. Рішення за учнем або законним опікуном учня», — наголосив  Жимковскій.

У застосунку mObywatel показуватимуться цифрове водійське посвідчення та техпаспорт

Україна та Польща запроваджують кросдержавний шеринг, згідно з яким водійське посвідчення та техпаспорт у Дії  відбиватимуться в застосунку mObywatel. Послуга має запрацювати до кінця року.

Про це стало відомо під час спільного брифінгу віцепрем’єр-міністра, міністра цифрової трансформації України Михайла Федорова та державного секретаря з питань цифровізації Польщі Януша Цєшинського.

Від початку повномасштабної війни українці отримали доступ до цифрової посвідки Diia.pl у mObywatel. Наприкінці липня Diia.pl здобула офіційний статус цифрової посвідки на проживання. Кросдержавний шеринг документ — це не лише наступний крок у розвитку цифрових взаємин між Україною та Польщею, а й міжнародного визнання електронних документів у Дії.

У Варшаві виступить «Бумбокс», що записав пісню з PinkFloyd

Бумбокс у Варшаві

Андрій Хливнюк,  фронтмен «Бумбокса»,  відмовився від туру в США й вирушив на фронт. Проте гурт задля того, аби зібрати кошти для допомоги війську, вирушає на гастролі.

26 серпня у Варшаві відбудеться концерт гурту вперше після російського вторгнення.

Концерт триватиме на Letniej Scenie Progresji (літній сцені клубу «Прогресія»), кошти від продажу квитків будуть спрямовані на закупівлю споряження для українського війська.

Після того гурт вирушить з концертами до Праги і Відня, а у вересні повернеться до Польщі, де виступатиме в Познані, Ґданьску,  Вроцлаві і Кракові.

Український рок-гурт «Танок на майдані Конго — ТНМК» вирушив у тур Європою в межах святкування Дня Незалежності України. 20 серпня їхній концерт побачив Ґданьск — Ґданський Шекспірівський Театр, також відбулися концерти в Кракові та Познані.

«Танок на майдані Конго — ТНМК»

Три учасники гурту ТНМК вокаліст Олег Фагот Михайлюта, бас-гітарист Костянтин Жуйков та гітарист Ярослав Верьовкін з початком бойових дій пішли до війська — до тероборони, Нацгвардії та Збройних Сил України відповідно. Всі вони продовжують службу, а на час цих концертів отримали відпустки від керівництва, щоб стати на позиції арт-оборони України з головною місією — зібрати кошти на допомогу країні.

Частина коштів з проданих квитків буде передана на допомогу дітям в українських хоспісах, а з продажу мерчу (різного роду рекламної продукції)  традиційно кошти спрямують на тактичні аптечки.

Символічно, що в  День Державного прапора України та у переддень Дня  Незалежності України гурт ТНМК зустрівся з українцями в Польщі та Чехії — країнах, які одними з перших надали свою дружню підтримку постраждалим від війни.

Ексклюзив

«Ковальчук»Марина Ковальчук, журналістка, редакторка, для Newssky (Варшава)


Підтримати проект:

Підписатись на новини:




В тему: