Мірко Сабліч: Кожен сам собі Мінстець

Ви вже чули пісні Мірко Сабліча? Найперша пісня Мірко «Сповідь козака-окупанта»  має майже 250 тисяч переглядів і 3 тисячі коментарів на YouTube. Її записано на початку січня 2015 року на мотив старованного казацього романсу «Не для мене прийде весна». Герой пісні – донський казак, який, насліхавшися пропаранди, пішов воювати за   ДНР/ЛНР.

За неповний рік існування проекту кліпи Мірко Сабліча переглянуло кілька мільйонів глядачів, про них нещодавно писала британська «Гардіан», і їхня творчість спрямована на досягнення перемоги України в окупаційній війні. Бо слово – це також зброя, і кожен може зробити свій внесок в боротьбу.

Мірко Сабліч переспівує совєцькі хіти у жанрі політичної сатири. І робить це так вдало, що часто можна побачити як люди відповідають ними в соцмережах на антиукраїнські пости.

Мірко не існує поза інтернетом. Мірко – це не одна людина, це група української молоді з різних регіонів України, які усе роблять на волонтерських засадах: тексти, запис, монтаж, виконання, аранжування і розповсюдження кліпів. Напевно, вони не всі одне одного особисто знають, і їх склад і кількість змінюється від пісні до пісні. Більше того, вони радо вітають нових прихильників, і кажуть, що кожен новий учасник проекту, яким би не був його внесок, може вважати себе Мірком Саблічем.
Проект розпочався в минулому році, але визрівав досить давно. Дехто з учасників проекту був активним учасником Майдану, але більше трималися осторонь. Вони не належать ні до якої партії. Усіх їх згуртувала окупація Криму і війна на Донбасі.

Мірко Сабліч – це музично-публіцистичний проект, метою якого є критика військової, політичної, культурної окупації України. Учасники проекту називають це контрпропагандою і кажуть, що смішно очікувати, що Мінстець зможе дати відсіч такому ідеологічному киту як роспропаганда. Мінстець потрібен, вважають вони, але справа простих громадян – самим, в міру своїх сил і можливостей, докладати по цеглиночці в загальну стіну захисту від окупації (політичної, військової – але і культурної).

Пісні виходять з періодичністю раз на місяць і наразі випущено всього дев’ять музичних роліків. Зазвичай, кожний новий ролік прив’язується до котроїсь актуальної теми/події. Приміром, постріляв Пореченков в Донецькому аеропорті – виходить нова пісня. Пісні містять інформацію, відому пересічному українцеві, і співаються російською мовою для того, щоб донести інформацію російському слухачеві. Коли учасники проекту публікують в соцмережах саму пісню, вони мають на меті поширити контрпропагандистське послання саме серед аудиторії, яка складається з прихильників російського телебачення.

Деякі з пісень

 «Гімн Донбасу», перш ніж його заблокували, набрав за 30 годин понад 120 тисяч переглядів. Пісні немає на офіційному каналі Мірко в YouTube, але вона доступна на інших. Записано голосом улюбленої групи Путіна «Любе».

Донбасс восстанет, восстанет Донбасс
Услышь нас, Челябинск, услышь нас, Кавказ.
Ни пяди не будет вам нашей земли
Валите откуда пришли!

Відео «КримZONA» лише за 5 днів  взяло 100 тисяч переглядів.

Пісню написано на пошану пам'яті Цоя і як реакцію на окупацію Криму. «Сподіваємось, вам сподобається і ролик стане ще однією краплинкою у справі захисту нашої Країни від зовнішнього агресора», написали учасники ініціативи Мірко Сабліч на своїй стіні у Фейсбук.

Ролік «На річці» за три дні переглянуло більше чверті мільйона людей, він ще має іншу назву –  «Привітання з Днем Народження Михайла Пореченкова від Українського Народу». Випущено після того як російський актор приїхав постріляти до Донецького аеропорту.

«Пісенька цинічних бандер»  має понад 350 тисяч переглядів на YouTube. Має іншу назву «Ми хунта, ми карателі». Ще відома як «Марш найманців».

Мы «хунта», мы «каратели», каратели-каратели,
Детишек распинатели, рабами торгователи,
Старушек совращатели, в Госдепе на зарплате мы!

Дадим ответ и за себя, и за грузинов,
Перекуем орала на мечи мы,
Поможет дядя Сорос нам, поможет НАТО
Взять для вас билет в рефрижиратор!

Записала Олена Александрова

Поделиться:

В тему:

Добавить комментарий

Войти с помощью: 
UkrNET - поисково-информационный ресурс