ЗСУ озброюють сучасними променевими рушницями для полювання на дрони

Масоване використання російськими військовими влітку 2014 року в ході боїв на Донбасі безпілотних літальних апаратів як для розвідки, так і для коригування артилерійського вогню в значній мірі визначило їх успішні дії проти ЗСУ. Мало того, згодом і росіяни, і бойовики значно розширили спектр застосування безпілотників і останнім часом активно використовують їх як бомбардувальники як саморобних вибухових пристроїв, так і для, спеціальним чином, доопрацьованих 82-мм мінометних мін. Все це вимагало від командування ЗСУ щільноъ уваги до розвитку засобів як систем протиповітряної оборони, так і радіоелектронної боротьби, пише realist.online.

Остання виявилася досить ефективною і почалося насичення бойових порядків різними системами як вітчизняного, так і зарубіжного виробництва.

Як йдуть справи сьогодні з приладами РЕБ, з’ясовував Realist.online.

Ручна «гармата»

Якщо для масованого прикриття застосовуються потужні станції РЕБ, які або розгортаються за порядками військ, або монтуються на мобільній базі (від позашляховика до вантажівки), то для прикриття невеликих груп спецназу або окремих позицій використовують так звані «антидронові рушниці» — а по суті такі собі «міні-СВЧ печі».

Основний принцип такої «гармати» — придушення систем управління апарату електромагнітним випромінюванням. Адже вся безпілотна техніка нині керується оператором, а команди передаються по радіоканалу. Таким чином, придушення каналу управління силами радіоелектронної боротьби здатне як мінімум перешкодити виконанню завдання, а як максимум — знищити апарат після втрати управління.

Цікаво, що на випадок обриву каналу зв’язку з оператором найбільш сучасні БПЛА мають відповідний режим роботи. При втраті сигналу від пульта спеціальний модуль повертає безпілотник в заданий район, де той може здійснити посадку. У такому випадку система управління ігнорує всі сигнали, а переміщення в зазначену зону здійснюється за допомогою супутникової навігації. Використовуючи систему GPS або ГЛОНАСС, літальний апарат може визначити власне положення в просторі, напрямок і дальність до оператора або аеродрому і повернутися до нього. Щоб не допустити «евакуацію» безпілотника, засоби радіоелектронної боротьби повинні пригнічувати не тільки канал управління, але і сигнали навігаційної системи, що вимагає нині великих енергетичних витрат.

Є вибір

Оскільки бойовики використовують переважно квадрокоптера китайського виробництва цивільного зразка, то стало можливо використовувати вже готові рішення, які є на західному знову-таки цивільному ринку. Так, Міністерство оборони України через Департамент військово-технічної політики, розвитку озброєнь і військової техніки Міністерства оборони України закупило 37 комплексів протидії безпілотним літальним апаратам ЕDМ4S-UА виробництва литовської фірми NT Service з Клайпеди.

Згідно рекламних матеріалів з використанням додаткових модулів комплекс може пригнічувати канали управління БПЛА на дальностях від 3 до 5 км, а важить 5,5 кг. І найголовніше — він стандартизований в рамках НАТО і має так званий NATO stock number.

А трохи раніше в 2019 році військові почали випробування відразу трьох зразків антідронових гвинтівок вітчизняного виробництва — «Jammergun 3» від приватної компанії Conus research & MFG, «Riff-P» від компанії «ІнтерПроІнвест» і «Anti-UAV gun» від «Укрспецтехніки». У лютому навіть з’явився репортаж з одного з полігонів в Чернігівській області. Але далі цього справа в відкритих ЗМІ не пішла — що в принципі і зрозуміло: зброя досить вискотехнологічное і значить оповите «завісою секретності».

Здавалося б після закупівель литовських зразків історія з вітчизняними розробками завершилася «як завжди» — тобто після випробувань військові просто «поставили хрест». Однак буквально днями були продемонстровані вітчизняні антидроновие рушниці, які як виявилося не тільки закуплені військовими, а й активно використовуються в ході бойових дій на Донбасі.

Це антідроновая гвинтівка «Riff-P» від компанії «ІнтерПроІнвест». Вона створена на базі українського автомата «Малюк» з компонуванням буллпап (тобто ударно-спусковий механізм і магазин розташовані в прикладі позаду спускового гачка). Вага рушниця становить 4,8 кг, що дозволяє одній людині легко з нею управлятися. Радіус придушення сигналів супутникової навігації, управління і відеосигналів — 1500 метрів. Запас роботи акумуляторів — 60 хвилин безперервної роботи, але є можливість використання додаткових акумуляторів. RIFF-P має спрямовану антену з кутом розкриття 20 градусів. Вихід радіочастотного живлення — 100 Вт (4 смуги). Цікаво, що виробник свого часу заявляв, що рушниця здатна не тільки пригнічувати сигнал управління дроном, але і сигнали навігаційних систем GPS, ГЛОНАСС, Galileo або BeiDou.

Є нюанси

Однак не варто вдаватися в крайнощі і говорити про те, що масова закупівля такої зброї зможе вирішити проблему масованого використання противником легких безпілотників. У «СВЧ-гармати», наприклад, обмежена дальність дії — лише в зоні прямої видимості мети. Інший мінус — мала «скорострільність»: на нейтралізацію одного дрона може знадобитися кілька хвилин. За які дрон цілком може виконати своє призначення — а в разі ударного варіанту це може бути критичним.

Крім того, треба розуміти, що для боротьби з російськими апаратами типу «Орлан-10», які нині масово використовуються для розвідки прифронтової зони російськими підрозділами, антидронових рушниць буде недостатньо. Тут необхідно насичення другої лінії оборони зенітними артилерійськими комплексами, але це вже це наступний етап формування збалансованої армійської системи ППО.