Зрадники на кордоні: як СБУ викрила угорську шпигунську мережу в серці Закарпаття

10 травня 2025 року, 10:33 за східноєвропейським часом — У горах Закарпаття, де століттями мирно співіснують українці й угорці, спалахнув скандал, що загрожує розірвати крихкі дипломатичні зв’язки між Києвом і Будапештом. Служба безпеки України (СБУ) оголосила про викриття шпигунської мережі, організованої угорською військовою розвідкою. Це перший випадок в історії України, коли країна-член ЄС і НАТО запідозрена у шпигунстві проти неї. Двох підозрюваних затримали, а Угорщина у відповідь вислала двох українських дипломатів. Чи стане цей інцидент початком нового витка напруги в Європі, і що він означає для України в умовах війни? Розбираємося в деталях.

Операція СБУ: як викрили шпигунів

СБУ оголосила, що виявила та знешкодила агентурну мережу, яка діяла на користь угорської військової розвідки. За даними служби, це перший офіційно зафіксований випадок шпигунства з боку країни ЄС проти України. Двох підозрюваних — колишніх українських військових — затримали в Закарпатській області. Один із них, 40-річний чоловік із Берегівського району, був завербований ще у 2021 році, але активізувався лише у вересні 2024-го. Друга затримана — жінка, яка у 2025 році залишила службу в українських силах безпеки.

Чоловік, за інформацією СБУ, збирав дані про протиповітряну оборону, зокрема розташування систем С-300 у регіоні, а також намагався створити мережу інформаторів, завербувавши щонайменше двох осіб. Він виїжджав до Угорщини під виглядом догляду за хворим батьком, де отримував від куратора готівку та спеціальний телефон із програмним забезпеченням для таємного зв’язку. Жінка відповідала за передачу інформації про наявність літаків і гелікоптерів у Закарпатті, а також про оборонні системи своєї колишньої військової частини.

СБУ задокументувала кожен крок шпигунів: у березні 2025 року контррозвідка зафіксувала другу зустріч агента з куратором, під час якої він отримав нові інструкції. Під час обшуків у затриманих вилучили телефони та інші докази їхньої діяльності. Обох підозрюють у державній зраді за частиною 2 статті 111 Кримінального кодексу України, що передбачає довічне ув’язнення з конфіскацією майна.

Мета шпигунів: що шукали угорці?

Мережа мала на меті не лише збирання військової інформації. Як зазначає СБУ, угорська розвідка намагалася дослідити настрої місцевих жителів у Закарпатті, зокрема їхню реакцію на можливе введення угорських військ у регіон. Це особливо тривожно, адже Закарпаття — прикордонна область, де проживає близько 150 тисяч етнічних угорців, і де відносини між Києвом і Будапештом уже давно напружені через суперечки щодо мовних прав угорської меншини.

Нові подробиці, оприлюднені The Washington Post, свідчать, що угорська розвідка сподівалася розширити свою мережу, включивши інформаторів із прифронтових і фронтових регіонів. Це могло б дати змогу отримувати дані про втрати ЗСУ та поточні події на лінії бойового зіткнення. Така діяльність, за оцінками експертів, могла бути підготовкою до оцінки вразливості західних регіонів України на випадок ескалації.

Реакція Угорщини: дипломатична війна

Угорщина швидко відреагувала на звинувачення. Міністр закордонних справ Петер Сійярто назвав заяву СБУ “пропагандою” і оголосив про висилку двох працівників українського посольства в Будапешті, які, за його словами, працювали під дипломатичним прикриттям як шпигуни. “Ми, угорці, прагнемо миру, ми кажемо “ні” війні, і не дозволимо втягнути Угорщину у війну”, — заявив Сійярто у відеозверненні на Facebook, додавши, що звинувачення України є частиною “дискредитаційної кампанії” через позицію Будапешта проти військової допомоги Києву.

Сійярто також наголосив, що Угорщина не терпітиме “наклепницьких дій” проти угорського народу. Проте, як зазначає BBC News, він не спростував звинувачення напряму, що лише посилило підозри. Водночас Угорщина залишається єдиною країною ЄС, яка підтримує тісні зв’язки з Росією: прем’єр-міністр Віктор Орбан неодноразово блокував санкції проти Москви та фінансову допомогу Україні, а 9 травня його союзник, прем’єр Словаччини Роберт Фіцо, відвідав парад у Москві, демонструючи розкол у єдності НАТО.

Міжнародна реакція: тривога в Європі

Світова преса активно відреагувала на скандал. The Guardian зазначає, що операція угорської розвідки могла мати на меті підготовку до можливої військової ескалації, адже зібрані дані включали оцінку вразливості оборони західних регіонів України. CNN додає, що інцидент загострює напругу в НАТО, адже Угорщина, попри членство в Альянсі, відкрито симпатизує Росії. Колишній міністр оборони Великої Британії Бен Воллес, якого цитує BBC News, застеріг: “Якщо цінності НАТО підриваються, Альянсу слід серйозно обговорити поведінку таких членів”.

Польська Rzeczpospolita наголошує, що для України цей інцидент є ще одним доказом ненадійності окремих партнерів у ЄС: “Угорщина знову показує, що її інтереси ближчі до Кремля, ніж до європейської солідарності”. Французька Le Monde додає, що дії Угорщини можуть підірвати довіру до НАТО в регіоні, особливо коли Росія продовжує агресію проти України.

Контекст: чому Закарпаття стало мішенню?

Закарпаття, де проживає значна угорська меншина, давно є точкою напруги між Києвом і Будапештом. Орбан неодноразово звинувачував Україну в утисках прав угорців, зокрема через мовний закон, який зобов’язує школи переходити на українську мову навчання. У відповідь Угорщина блокувала зближення України з НАТО та ЄС. Як зазначає Newsweek, Орбан навіть заявляв, що вступ України до ЄС “загрожує досягненням угорців”, а президент Зеленський у відповідь наголосив, що більшість угорців підтримують європейський шлях України.

Нові подробиці, оприлюднені Ukrainska Pravda, свідчать, що агенти також мали завдання виявляти службові автомобілі представників ЗСУ в регіоні та передавати дані про втрати українських військ. Це може вказувати на спробу Угорщини зібрати розвіддані для ширшого аналізу військової ситуації в Україні — можливо, не лише для власних потреб, а й для передачі третій стороні, наприклад, Росії.

Що далі: чи загрожує Україні новий фронт?

Викриття шпигунської мережі стало черговим ударом по і без того напружених відносинах між Україною та Угорщиною. Для Києва, який бореться з російською агресією, дії Угорщини — це ніж у спину від союзника, який мав би стояти пліч-о-пліч у межах НАТО та ЄС. Водночас для Європи цей скандал є тривожним сигналом про розкол у єдності Альянсу, особливо коли Росія посилює тиск на східних кордонах.

Чи вдасться Україні довести справу до кінця і притягнути всіх причетних до відповідальності? Чи стане цей інцидент приводом для перегляду відносин із Угорщиною в межах НАТО? Поки що відповідей немає, але ясно одне: у горах Закарпаття, де колись панував мир, тепер чути відлуння нової холодної війни.