Знову освідчення
24.11.2015
Зміняються зими й весни,
літ, осеней барви райдужні.
Ти в серці моєму, Десно,
у всі пори року — байдуже!
Ще з днів, коли сіверяни
на цих берегах селилися,
краянам омити рани —
твій добрий шлях, мати Сіверська.
Неначе вийшли на віче
до вод твоїх, життєносице,
і Новгород НАШ одвічний,
і лагідна здавна Сосниця*,
і сивий Чернігів-красень,
і Божий Остер, і Літочки…
Багаті розумом ясним
і села й міста — твої діточки.
І років спадок строкатий
твої відмивають води так,
бо, мовби гірська, швидка ти,
рівнинних земель володарко!..
Прожити залишок чесно,
з посвятою безумовному:
всіляко плекати, Десно,
твою красу зачаровану.
__________
* Яку назавжди пов’язали з дещо віддаленою Десною велика кіноповість і тепло-щирий музей Довженка.
Юрій Чернецький (ХАРКІВ — ЖИТОМИР — НОВГОРОД-СІВЕРСЬКИЙ)
Фото: Тетяна Чернецька (2009).