Зеленський застеріг авіакомпанії: чому небо Росії стає небезпечним для цивільних польотів

Заява президента України Володимира Зеленського про ризики польотів у російському повітряному просторі стала чітким сигналом тривоги для міжнародної авіаційної спільноти. Йдеться не про дипломатичний жест, а про попередження, яке мають врахувати авіакомпанії, страховики та всі, хто досі розглядає російське небо як відносно безпечний маршрут.

Застереження президента: нова реальність у повітрі

Президент України Володимир Зеленський у вечірньому зверненні 1 вересня 2026 року звернувся до міжнародної авіаційної спільноти з категоричним попередженням: повітряний простір Російської Федерації стає повністю небезпечним для цивільної авіації. Застереження адресоване авіакомпаніям, страховим компаніям і всім, хто продовжує користуватися ключовими російськими аеропортами, зокрема в Москві та Санкт-Петербурзі. Підставою названо зростаючу активність безпілотних літальних апаратів у небі над Росією.

Українська сторона наголошує: Україна не має наміру атакувати цивільну авіацію і не створює загрози жодному цивільному літаку. Водночас, як підкреслив Зеленський, присутність безпілотників у російському небі є фактором, який не можна ігнорувати, бо цивільній авіації серед дронів не місце. Це відображає принципову несумісність між воєнними операціями з використанням безпілотних апаратів і безпекою пасажирських перевезень. За словами президента, російська влада належним чином не інформує про ці ризики, тож фактично закриває власне небо для цивільних польотів через розв’язану нею війну.

Міністерство закордонних справ України та інші державні інституції отримали завдання передати повну інформацію про небезпеки міжнародним структурам. Президент також закликав послів іноземних держав, акредитованих в Україні та в Росії, донести ці відомості до своїх столиць, щоб світова авіаційна індустрія могла адекватно відреагувати.

Історичні уроки та сучасні загрози: катастрофа MH17

Така заява не з’явилася на порожньому місці. Історія цивільної авіації має трагічні сторінки, які нагадують про небезпеку польотів над зонами конфліктів. Найбільш болісним прикладом залишається катастрофа рейсу MH17 Malaysia Airlines 17 липня 2014 року над Донецькою областю України. Пасажирський літак, що летів з Амстердама до Куала-Лумпура, збила ракета комплексу «Бук», запущена з території, контрольованої російськими бойовиками. Загинули всі 298 людей на борту.

Цей злочин став поворотним моментом: він оголив критичні прогалини в управлінні повітряним простором над районами бойових дій і потребу в кращій координації між державами та авіаційними регуляторами. Розслідування Нідерландської ради з безпеки висунуло низку рекомендацій щодо обміну інформацією про загрози та оцінки ризиків. У звіті 2019 року зазначалося, що впровадження цих рекомендацій просувалося повільно через складність узгодження позицій 192 держав — членів Міжнародної організації цивільної авіації.

Нинішня ситуація в російському небі, де активність безпілотників різко зросла внаслідок агресивної війни Росії проти України, створює новий серйозний вимір загрози. Хоча Україна не цілить у цивільні літаки, ризик випадкового ураження чи інциденту, пов’язаного з роботою систем протиповітряної оборони, стрімко зростає. Небо перетворюється на поле бою, і цивільним бортам там не місце. Це не гіпотетична небезпека, а прямий наслідок воєнізації повітряного простору з боку Росії.

Міжнародна реакція та позиція авіаперевізників

Міжнародна організація цивільної авіації відіграє ключову роль у встановленні стандартів безпеки польотів. Ще у вересні 2022 року вона присвоїла Росії «червоний прапор» — попереджувальний знак на сторінці аудиту безпеки — і знизила оцінку ефективності виконання стандартів у категорії льотної придатності до 77,4%. Причинами стали подвійна реєстрація літаків, коли машини, що були в лізингу, Росія перевела під свою юрисдикцію в обхід санкцій, а також відмова західних виробників, зокрема Boeing і Airbus, обслуговувати техніку в РФ. Ці фактори вже тоді викликали глибоке занепокоєння щодо технічної безпеки російського авіапарку. Висновки організації дають окремим державам підстави забороняти російським літакам користуватися своїм повітряним простором; чимало країн саме так і вчинили.

З 24 лютого 2022 року Європейський Союз, США, Канада та багато інших держав повністю закрили свій повітряний простір для літаків, що належать Росії або контролюються нею. Це стало одним із наймасштабніших пакетів обмежень проти російської авіації. Європейська організація з безпеки аеронавігації ще 2014 року заборонила польоти до анексованого Криму, не визнаючи односторонніх заяв Росії про аеронавігаційне обслуговування над українським повітряним простором інакше як від української влади.

Попри обмеження, окремі авіакомпанії досі літають до Росії та використовують її повітряний простір, здебільшого на південних і східних напрямках. Заява Зеленського може суттєво вплинути на їхні рішення. Річ не лише в державних заборонах, а й у готовності страховиків покривати ризики в потенційно небезпечних зонах. Без належного страхування жоден великий перевізник не поставить на такий маршрут літак вартістю в сотні мільйонів доларів.

Україна з початку повномасштабної війни також має закрите небо для цивільної авіації. Дискусії про можливе відновлення рейсів тривають, однак експерти сходяться на тому, що безпечні цивільні польоти під час активної війни практично неможливі. Навіть ізраїльська модель, за якої авіація працює в умовах постійних загроз, не переноситься механічно на українські реалії через масштаб конфлікту та характер небезпеки.

Економічні виклики та логістичні наслідки

Закриття повітряного простору або різке зростання ризиків польотів над певною територією має відчутні економічні наслідки. Для авіакомпаній це означає довші маршрути, більші витрати на пальне, довший час у дорозі та вищі ціни на квитки. Страждає й логістика вантажних перевезень: вона дорожчає і стає менш передбачуваною.

Російські авіакомпанії вже відчувають наслідки міжнародних санкцій, які обмежують доступ до імпортних запчастин і технічного обслуговування. Це створює додаткові ризики для безпеки польотів навіть без урахування активності безпілотників. Росія намагається домогтися пом’якшення обмежень через Міжнародну організацію цивільної авіації, заявляючи, нібито примусові заходи порушують право людини на свободу пересування, однак ці спроби досі не мали успіху.

Для міжнародних перевізників, які ще виконують рейси до Росії, зростання ризиків може означати повне припинення польотів або суттєве скорочення маршрутної мережі. Ідеться не лише про репутацію, а й про прямі фінансові втрати в разі інциденту. Страхові компанії, оцінюючи загрози, можуть різко підняти вартість полісів або взагалі відмовитися від покриття польотів у російському повітряному просторі. Тоді комерційні рейси стануть економічно невигідними.

Зеленський також нагадав, що Україна раніше погоджувалася на прохання США тимчасово не завдавати ударів по Москві та Санкт-Петербургу 25–27 серпня, проте Росія продовжувала свої атаки. Цей факт підкреслює нерівність підходів до ведення війни: навіть у відповідь на жести доброї волі російська сторона не зупиняє агресію. Президент наголосив, що безпека в небі Росії повернеться лише тоді, коли почнеться справжній рух до миру.

Правові аспекти та відповідальність

З погляду міжнародного права кожна держава відповідає за безпеку свого повітряного простору. У контексті збройного конфлікту ця відповідальність стає надзвичайно складною. Конвенція про міжнародну цивільну авіацію 1944 року, відома як Чиказька конвенція, визначає базові принципи, однак реалії сучасної війни з безпілотниками та високоточними ракетами створюють виклики, яких не передбачали десятиліття тому.

Попередження України має на меті не лише поінформувати, а й частково покласти відповідальність за можливі інциденти на тих, хто свідомо ігнорує застереження. Якщо авіакомпанії та страховики йдуть на ризик, вони мають бути готові до наслідків. Такий підхід також формує орієнтир для майбутніх конфліктів: держави, що зазнають агресії, можуть подібними попередженнями захищати і свій суверенітет, і міжнародну авіаційну безпеку.

Закриття неба над великими регіонами Росії, зокрема навколо Москви, уже відбувається. У травні 2026 року з’являлися повідомлення про плани майже повністю закрити небо над Москвою для цивільної авіації на висотах до 5100 метрів з початку червня 2026 року — «до кінця війни». Навіть якщо для регулярних пасажирських рейсів передбачені винятки, такі кроки свідчать про зростаючу воєнізацію повітряного простору й офіційне визнання внутрішніх загроз. Це лише підтверджує обґрунтованість українського попередження: сама Росія визнає небезпеку, хоч і не афішує її належним чином.

Майбутнє авіасполучення в регіоні

Ситуація з російським повітряним простором — лише частина ширшої картини. Війна в Україні вже майже чотири роки тримає українське небо закритим для цивільної авіації. Галузь зазнала великих втрат: міграція пілотів, руйнування інфраструктури, зупинка регулярних перевезень. Відновлення польотів після війни потребуватиме не лише припинення бойових дій, а й гарантій безпеки від міжнародних страховиків і регуляторів.

Заява Зеленського — чіткий сигнал: безпека в небі невіддільна від загальної безпекової ситуації на землі. Поки Росія продовжує агресивну війну, її повітряний простір залишатиметься зоною підвищеного ризику для всіх, хто ним користується. Це заклик до міжнародної спільноти не лише зважити ризики, а й посилити тиск на агресора задля стійкого миру — єдиної справжньої гарантії безпечного неба.

У довгостроковій перспективі ситуація може змінити глобальні авіаційні маршрути. Якщо польоти над Росією стануть надто небезпечними або занадто дорогими через страхові внески, перевізники шукатимуть обхідні шляхи. Це матиме далекосяжні наслідки для світової логістики та пасажирських перевезень. Водночас міжнародним авіаційним організаціям, зокрема Міжнародній організації цивільної авіації, варто напрацювати дієвіші механізми реагування на загрози цивільній авіації в умовах сучасних конфліктів, де застосування безпілотників і інших нетрадиційних засобів ведення війни стає звичним.

Джерела

1. «У небі Росії закінчились безпечні моменти»: Володимир Зеленський попередив авіакомпанії про ризики польотів — АрміяInform
2. Зеленський попередив авіакомпанії — повітряний простір Росії стане небезпечним для польотів — Бабель
3. Небо Росії стає небезпечним для цивільної авіації — Зеленський — Прямий
4. Російське небо стає повністю небезпечним — Зеленський попередив авіакомпанії про ризики польотів — Цензор.НЕТ
5. Росія ризикує залишитися без цивільної авіації: Зеленський попередив авіакомпанії
6. Російське небо стає повністю небезпечним для авіації — Зеленський — Львівський портал
7. Зеленський: Україна починає закривати небо над Росією, воно стає небезпечним для літаків