Зеленський закликав накласти санкції проти Росатому та родичів російських посадовців у ЄС і США

Після багатьох попереджень і численних доказів причетності Росії до ядерних шантажів, Київ вимагає рішучих кроків — санкцій проти російської атомної енергетики. Президент Володимир Зеленський публічно звернувся до партнерів закласти у майбутній пакет обмежень покарання для російського ядерного сектору, а також для сімей високопосадовців Кремля, які користуються благами Заходу, володіючи нерухомістю в Європі та США.

Президент України Володимир Зеленський під час свого звернення закликав союзників нарешті поширити санкційний тиск на один із найменш доторканих секторів російської економіки — атомну енергетику. Йдеться про державну корпорацію «Росатом», яка попри розв’язану Росією війну залишається одним із ключових постачальників ядерного палива й технологій до країн Європи, Азії та Африки. За словами Зеленського, жодна система покарань не буде ефективною, поки РФ продовжує заробляти на «мирному атомі» та утримує свої кадри на світовому ринку через дипломатичні винятки.

Росатом — імперія, що фінансує російську війну

Корпорація “Росатом” — це не лише енергетика, а й геополітичний інструмент. За даними аналітиків Європейського парламенту, у структурі корпорації працює понад 400 підприємств, зокрема ті, що безпосередньо залучені до оборонно-промислового комплексу Росії. Через дочірні компанії «Росатом» бере участь у виробництві новітніх матеріалів і в розробках, пов’язаних із ядерними боєголовками¹.

Попри вторгнення РФ в Україну, з 2022 року поставки ядерного палива з Росії до країн ЄС не лише не знизилися, а подекуди навіть зросли. Найяскравіший приклад — Угорщина, де уряд Віктора Орбана продовжує співпрацю з Москвою у проєкті будівництва двох нових енергоблоків на АЕС «Пакш». Тендер реалізує саме «Росатом», не зважаючи на війну й європейську політику декларованої «енергетичної незалежності» від РФ.

Україна, яка першою відчула наслідки російського ядерного терору — тимчасову окупацію Запорізької АЕС і неодноразові погрози Москви «вибухнути мирно» — наголошує: поки світ дозволяє Росії торгувати атомом, фінансування війни залишається стабільним. Де-факто Кремль використовує атомну галузь як валютний резерв у тіні.

Західна залежність: чому санкції так і не запроваджені

Європейські країни, зокрема Фінляндія, Чехія, Болгарія, Словаччина, десятиліттями користувалися російським паливом для своїх реакторів типу ВВЕР. Після вторгнення вони оголосили плани відмови, але повна заміна на альтернативне паливо (зокрема американське Westinghouse) займе роки. Саме через цю технологічну залежність ЄС досі не ухвалив санкцій проти «Росатому» в повному обсязі.

Крім того, у світових ланцюгах постачання «Росатом» залишається основним експортером збагаченого урану. Наприклад, у 2023 році США імпортували понад 20% свого ядерного палива саме з Росії, що стало рекордом за останнє десятиліття. Цей парадокс — коли країни, що озброюють Україну, одночасно фінансують російський енергетичний сектор — дедалі викликає дискусії у Конгресі США, НАТО і навіть серед європейських дипломатів.

Українська позиція: санкції мають стати системними

Володимир Зеленський у своєму зверненні наголосив, що санкції — це не лише економічна кара, а питання моралі. Коли російські генерали і депутати, які ухвалюють рішення про війну, мають родини з віллами у Ніцці чи апартаменти в Лондоні, будь-яке покарання виглядає неповним. Президент запропонував включити до санкційних списків членів родин російських еліт, які отримали громадянство або посвідки на проживання у західних країнах.

На практиці така пропозиція може стати наступним логічним етапом після обмежень проти великих російських корпорацій. Подібну модель уже випробовували Британія та Канада, коли заморожували активи дружин і дітей санкційних діячів РФ. Для України ж важливо створити морально-економічний прецедент — ізоляцію не лише чиновників, а й їхніх тіньових вигодонабувачів.

Західні експерти: сценарій можливий, але складний

Аналітики лондонського Chatham House відзначають, що повні санкції проти російської атомної галузі потребуватимуть узгодження між країнами-членами ЄС. Зокрема, проблему створюють внутрішньо розділені підходи: Польща та країни Балтії активно підтримують ініціативу Києва, тоді як Франція та Угорщина блокують процес, посилаючись на енергетичну безпеку і контракти «Росатому» з EDF.

Втім, у 2025 році Єврокомісія вже розглянула перший проєкт директиви, що передбачає припинення співпраці з російськими постачальниками після завершення чинних контрактів. Водночас Сполучені Штати готують власний пакет санкцій проти компаній, афілійованих із «Росатомом», зокрема тих, що діють через офшори на Близькому Сході та в Азії.

Родичі як слабка ланка російського режиму

За даними аналітичної групи Transparency International, близько 600 осіб із найближчого кола російської влади мають майно за кордоном. Частина цих активів оформлена на родичів — дітей, дружин, коханих. Наприклад, дружина одного з колишніх міністрів володіє апартаментами в Дубаї та Маямі на суму понад 15 млн доларів. Офіційно ці маєтки не можуть бути арештовані без окремого рішення держави, де вони зареєстровані, що створює складність у застосуванні санкцій.

Український заклик спрямований саме на цю шпарину в політиці Заходу — позбавити російську еліту прихистку для своїх статків. Як зазначають експерти Atlantic Council, «тільки тоді, коли російські політики втратять впевненість у комфортному майбутньому своїх родин, для них постане питання змінювати власну поведінку»².

Ядерна дипломатія Кремля: вплив через контракти

«Росатом» використовує мережу міждержавних угод не лише для економічного прибутку, а й для впливу на зовнішню політику партнерів. З 2014 року компанія підписала понад 30 контрактів на будівництво або обслуговування АЕС за кордоном. Серед них — Бангладеш, Єгипет, Індія, Туреччина. Країни, що отримали російські кредити для таких проектів, фактично опиняються у фінансовій залежності на 40–60 років — термін експлуатації реакторів.

Експерти додають: поки ці контракти не підпадатимуть під санкційний режим, Росія зберігатиме дипломатичні важелі впливу навіть у регіонах, де не має прямих політичних позицій. Зрештою, саме тому український президент наполягає на глобальних заходах — щоб відключити Кремль від ресурсу, який працює у «білих рукавичках».

Реакція партнерів: початок змін

Після промови Зеленського представники США та Європейської комісії заявили про готовність «переглянути можливість обмежувальних заходів» щодо російського ядерного бізнесу. У Вашингтоні вже триває обговорення в Сенаті законопроєкту, який передбачає поступове припинення імпорту російського урану до 2028 року. ЄС натомість планує створити консорціум із закупівлі альтернативного палива від Westinghouse і Framatome.

Ці кроки свідчать: тема, яку Київ просував роками, нарешті потрапила на міжурядовий рівень. Але для реального ефекту санкції потрібні не декларативні, а всеохопні — щоб кожен контракт чи тонна урану не перетворювалися на монету для фінансування війни.

Висновок: наступний фронт санкційної боротьби

Заклик Зеленського є логічним продовженням стратегії України перекрити Росії всі економічні канали агресії. Після енергетики, авіації, банківського сектору настав час ядерної галузі — останньої сфері, де Кремль досі почувається безкарним. Світ уже усвідомив, що ядерна зброя Росії — не лише бойові ракети, а й фінансовий інструмент, яким Москва тримає у заручниках десятки держав.

Санкції проти «Росатому» та замороження активів родин російських чиновників можуть стати тим ланцюговим ефектом, що розірве систему безкарності. Україна розраховує, що у 2026 році глобальна коаліція готова зробити цей крок — не лише через солідарність, а з усвідомленням власної безпеки.

Джерела

1. European Parliament Briefing Paper: Nuclear sector of the Russian Federation, January 2025
2. Atlantic Council: Why Russia’s atomic empire still escapes sanctions, April 2025
3. Reuters: EU debates nuclear sanctions as Ukraine urges stronger action, February 2026
4. Chatham House: The geopolitical leverage of Rosatom, 2025
5. Transparency International: Assets of Russian officials and their families abroad, 2024