Зеленський відкинув пропозицію Трампа про поступку територій

Керівництво США й Росії готують саміт у справі миру для України — але пропозиція Трампа обговорити “обмін територіями” викликає жорстку відповідь Зеленського й напругу у Вашингтоні та ЄС. Деталі останніх заяв, аргументи сторін, історія перемовин, офіційні коментарі й реакції союзників — у глибокому розборі ситуації на 9 серпня 2025 року.

У суботу президент Володимир Зеленський прямо й категорично відкинув публічну пропозицію Дональда Трампа щодо можливого “територіального обміну” заради припинення війни¹⁸. На фоні оголошення майбутньої особистої зустрічі Дональда Трампа й Володимира Путіна 15 серпня в Алясці для обговорення майбутнього війни, питання поступок землі Москві стало викликом для Офісу президента й української зовнішньої політики⁴⁵.

Що заявив Трамп і чому це стало скандалом?

8 серпня у Білому домі Дональд Трамп анонсував переговори з Путіним у середу, вказавши, що “мирне врегулювання можливе за умови, що сторони погодяться на обмін територіями“: “Ми щось повернемо, щось віддамо, і це буде вигідно для всіх”⁴⁷. Вдень Трамп також підтвердив у соцмережах, що “рішення щодо земель будуть частиною договору”: “There’ll be some swapping of territories to the benefit of both.”

Ця позиція уже викликає глибоке занепокоєння європейських союзників і жорстке неприйняття з боку Києва. За даними Politico та Reuters, білодомівські радники влаштовують “закриті дзвінки” з лідерами ЄС, намагаючись виміряти їхню реакцію на сценарій, коли Україна змушена буде погодитися на втрату частин Донбасу, Запорізької, Херсонської областей та Криму¹¹¹⁹.

Офіційна позиція Зеленського — безкомпромісність і конституційний аргумент

Відеозвернення з Офісу президента:
“Українці не віддадуть свою землю окупанту. Рішення, що ухвалюються без нашої участі — це рішення проти миру і проти України. Вони нічого не варті, вони приречені.”¹⁸.
Зеленський посилається на Констутуцію: “Територія України — неподільна і недоторкана, це прямий припис Конституції. Від цього не відхилиться жодна влада.”
Президент також наголосив, що готовий до справжнього діалогу — але тільки за участю України: “Жодне рішення про мир, що ігнорує позицію Києва — не стане справжнім завершенням війни. Україна повинна бути за столом.”

Хронологія перемовин і зміна риторики сторін

• 24 лютого 2022 — РФ починає повномасштабне вторгнення в Україну; ЗСУ дають опір, утворюється нова лінія фронту.
• 2023 — Росія “анексує” чотири області; Україна закликає до повного відновлення контролю; США й Захід починають підтримку масштабною зброєю і фінансами.
• Червень–липень 2025 — Трамп вимагає від Путіна припинити війну до 8 серпня або зіткнутися з новими санкціями й тарифами¹⁵.
• 7–8 серпня — РФ здійснює нову хвилю атак по українських містах, Україна інформує союзників, США активізують “контактну групу”, паралельно триває підготовка до саміту Трамп–Путін¹².
• 8 серпня — Трамп вперше відкрито заявляє про можливість “обміну територіями” як частини мирної угоди⁴.
• 8–9 серпня — Зеленський реагує різкою відмовою, закликає союзників не визнавати жодних “таємних” угод.

Якою є реакція США, ЄС та союзників?

• Європейський Союз: дипломати Берліна й Парижа наполягають, що “жодне рішення поза участю України не буде легітимним”¹⁹. Британія у комюніке підкреслює: “Жодних територіальних поступок Росії — тільки повага до суверенітету”¹⁴.
• США: Конгрес демонструє розкол — прихильники Трампа закликають до компромісу; демократи й військовий істеблішмент підтримують підхід Києва щодо “жодних поступок”. У заяві Держдепу: “Рішення про майбутнє України — за Україною, без її голосу неможливі жодні угоди”, — підкреслив речник Держдепартаменту¹⁸.
• Міжнародні організації: ООН та ОБСЄ уникають прямих оцінок, виступають за “інклюзивний” переговорний процес із обов’язковою участю всіх сторін.

Чи був обговорений тристоронній саміт із Зеленським?

У попередніх перемовинах (червень—липень) Зеленський кілька разів публічно пропонував провести тристоронню зустріч із Трампом і Путіним (“я готовий брати участь у будь-якому форматі”, — цитата із спільного брифінгу 28 травня)⁶¹⁴. Проте ані Москва, ані Білий дім таку зустріч офіційно не підтвердили. Кремль повідомив через спікера, що тристоронній формат “обговорювався лише на словах і не узгоджувався формально”, а Путін додав — “зустрітися із Зеленським готовий тільки за певних умов, які наразі не виконано”⁸.

Трамп публічно (цитата з Oval Office, лютого 2025) заявляв: “Я не ставлю умови Путіну обов’язково зустрітися з Зеленським під час переговорів зі мною”¹⁸. Це стало темою для критики Києва — “Україну не мають права залишати за дверима великих домовленостей”.

Що означає “територіальний обмін” для України: ризики і наслідки

• Передача Росії Донбасу й Криму (або їх формальна “фіксація” у складі РФ) — це потенційна втрата близько 20% території та сотень тисяч громадян.
• Україна втратить головні індустріальні центри та морське узбережжя, частково ЗАЕС (яка критична для енергетики).
• Внутрішньополітична криза: громадськість, парламент, ветерани й сотні волонтерських організацій попереджають про можливі протести й навіть “кризу легітимності” влади при поступках територіями⁵.
• Міжнародне право: такий обмін порушить принципи ООН, ЄК та колективного Заходу щодо “недоторканості кордонів”.
• Санкційний механізм: частина західних країн може згорнути підтримку чи почати власну політику стосовно РФ, що призведе до розколу всередині коаліції.

Чому Зеленський відкидає компроміс і що каже українська Конституція?

Частина 2 статті 2 Конституції України: “Територія України у межах існуючих кордонів є цілісною і недоторканною.”
Рішення про передачу території потребує конституційної зміни (для якої потрібно щонайменше 300 голосів парламенту та всеукраїнський референдум, юридично неможливий під час воєнного стану).

Зеленський підкреслює: “Який би президент України не був, він не матиме мандата здавати територію. І якщо сьогодні хтось у Вашингтоні веде переговори про обміни земель, це не буде миром для українців. Це буде лише стимул для нової агресії.”¹⁸⁵.

Реакція суспільства в Україні та світі

• В опитуванні YouGov (червень 2025) 78% українців категорично проти будь-яких поступок Кремлю заради миру.
  Серед прихильників влади цей показник сягає 92%.
• Європейський парламент у спеціальній резолюції заявив “невизнання жодної зміни кордонів України внаслідок наріжних переговорів” — незалежно від позиції США чи РФ.
• У Росії державні ЗМІ, навпаки, подають ідеї “обміну територіями” як “великий дипломатичний успіх Путіна”, а зустріч із Трампом розглядають як ознаку рівноправності РФ і США⁷⁸.

Які наслідки має така ситуація для військової та гуманітарної ситуації?

• Військові аналітики прогнозують: на тлі переговорів РФ може посилювати удари по інфраструктурі, щоб вибити “кращі” умови для себе на саміті.
  У відповідь ЗСУ готуються до оборони головних міст — Харкова, Дніпра, Запоріжжя.
• На окупованих територіях зростає страх перед повторною депортацією, масовими репресіями й “фіксацією” на багато років нової влади.
• Гуманітарні місії (ООН, Червоний Хрест) готують дві “дорожніх карти” — одна для сценарію миру з повною участю України, інша — для можливої ескалації при провалі перемовин.

Аналітика: де ризикує втратити й виграти кожна зі сторін?

• Україна: політична й суспільна єдність під загрозою, якщо мирна угода обійде позицію Києва, — можливі політичні ротації або позачергові вибори.
• США: Трамп може отримати короткострокову “перемогу миру”, але втратить підтримку значної частини експертного і військового середовища, а також реформістів у ЄС.
• Росія: у разі закріплення завоювань — зміцнення путінського режиму, але не гарантія припинення війни і відсутність гарантій від майбутніх санкцій/відновлення війни.
• ЄС: ризик розколу між країнами-схильними до миру “за будь-яку ціну”, і радикальними проукраїнськими урядами Балтії та Польщі.

Підсумки: чому питання територій — “червона лінія” для миру по-українськи

Детальний аналіз заяв і дій сторін доводить: пропозиція “територіального компромісу” лишається однією з головних ліній розлому між Києвом, Вашингтоном і Москвою. Україна публічно й де-юре не допустить розгляду схем передачі чи обміну земель, навіть всупереч тиску союзників. Така позиція отримує майже одностайну підтримку західних лідерів, окрім оточення Трампа, що прагне “швидкої перемоги” будь-якою ціною напередодні виборів у США.

Фінальної домовленості щодо миру ще немає — і чи буде вона “за рахунок” українців, стане відомо вже після анонсованого саміту в середині серпня. Однак Офіс президента чітко застерігає: “Мир, що куплений поступкою своїх людей, не буде тривалим. Україна готова боротися за суверенітет — і дипломатично, і на полі бою.”

Спойлер: Джерела