Зеленський та Вучич узгодили кроки для зони вільної торгівлі між Україною та Сербією

У Белграді лідери двох держав окреслили конкретні напрями співпраці, які вже найближчим часом можуть зміцнити українську енергетику та відкрити нові ринки для сербських компаній.

Президент України Володимир Зеленський провів переговори з президентом Сербії Александром Вучичем у Белграді, де сторони зосередилися на практичних рішеннях для відновлення інфраструктури, розвитку економіки та підготовки угоди про зону вільної торгівлі. Розмова відбулася на тлі триваючих російських атак на українську енергосистему, що робить питання енергетичної безпеки особливо гострим напередодні зими 2026 року.

Конкретні домовленості щодо інфраструктури та енергетики

Під час зустрічі Зеленський наголосив на необхідності негайних кроків для відновлення теплових електростанцій, більшість з яких пошкоджено внаслідок систематичних обстрілів. Сербська сторона підтвердила готовність надати новий пакет гуманітарної допомоги, що включає медичне обладнання та компоненти для енергетичних об’єктів. За словами українського президента, співпраця в енергетиці набуває критичного значення, оскільки ворог продовжує цілеспрямовані удари по об’єктах генерації.

Аналітики відзначають, що Сербія має досвід модернізації власної енергосистеми після 1990-х років і може запропонувати технології та фахівців для швидкого відновлення українських потужностей. У 2025 році сербські компанії вже брали участь у постачанні трансформаторів для західних регіонів України, а нова угода дозволить розширити цей формат до масштабних проєктів на сході та півдні країни.

Підготовка угоди про зону вільної торгівлі

Обидва лідери домовилися прискорити роботу над угодою про зону вільної торгівлі з метою завершення всіх технічних процедур до кінця 2026 року. Попередні консультації, які відновилися після візиту віцепрем’єра Тараса Качки у травні 2025 року, показали взаємну зацікавленість у скасуванні мит на промислові товари та сільськогосподарську продукцію. Експерти Мінекономіки України прогнозують, що після набрання чинності угоди обсяг двосторонньої торгівлі може зрости на 35–40 відсотків уже протягом перших двох років.

Сербія, яка традиційно підтримує тісні економічні зв’язки з країнами Західних Балкан, бачить в Україні перспективний ринок для машинобудування, фармацевтики та харчової промисловості. Натомість українські виробники отримають доступ до сербських портів на Дунаї та можливість транзиту товарів до країн ЄС через територію Сербії, що особливо важливо в умовах блокування морських шляхів.

Гуманітарна підтримка та медична співпраця

Новий пакет допомоги від Сербії охоплює не лише енергетику, а й медицину. Зеленський подякував Вучичу за постачання сучасного діагностичного обладнання та медикаментів для військових шпиталів. У 2026 році сербські фахівці планують провести серію тренінгів для українських лікарів з питань реабілітації поранених та лікування опікових травм.

Така співпраця має не лише практичне, а й символічне значення. Вона демонструє, що навіть країни з різними зовнішньополітичними орієнтирами можуть знаходити спільні точки дотику, коли йдеться про порятунок людських життів та відновлення базової інфраструктури.

Європейський вектор та прискорення інтеграції Сербії

Окрему увагу лідери приділили питанням європейської інтеграції. Зеленський висловив сподівання, що шлях Сербії до ЄС прискориться, і наголосив на важливості чітких сигналів для всіх народів Європи про те, що їхній внесок у спільний європейський простір є цінним. Сербія, яка веде переговори про вступ з 2014 року, може стати прикладом для інших країн Західних Балкан, а український досвід реформ у воєнний час — корисним орієнтиром для Белграда.

Аналітики з брюссельських think-tankів зазначають, що активізація українсько-сербського діалогу може позитивно вплинути на загальну динаміку розширення ЄС. Якщо обидві країни продемонструють поступ у виконанні Копенгагенських критеріїв, це посилить аргументи на користь прискореного розгляду заявок у 2027–2028 роках.

Історичний контекст та сучасні виклики

Відносини між Україною та Сербією мають глибоке коріння, що сягає ще часів Югославії та незалежності обох держав. Після 2014 року Сербія послідовно дотримувалася нейтральної позиції щодо Криму та Донбасу, водночас надаючи гуманітарну допомогу Україні. У 2022–2025 роках Белград неодноразово засуджував удари по цивільній інфраструктурі та підтримував резолюції ООН на захист українського суверенітету.

Сучасний етап співпраці характеризується прагматизмом. Обидві країни змушені долати наслідки зовнішньої агресії та економічної ізоляції, тому фокус на конкретних проєктах — від енергетики до торгівлі — виглядає найбільш ефективним. Експерти вважають, що успішна реалізація угоди про вільну торгівлю може стати моделлю для інших балканських держав, які шукають баланс між європейськими прагненнями та регіональною стабільністю.

Перспективи на 2026–2027 роки

До кінця 2026 року планується провести черговий раунд переговорів у Києві з участю міністрів економіки, енергетики та закордонних справ. Сторони мають намір підписати дорожню карту реалізації угоди про зону вільної торгівлі та узгодити механізми моніторингу виконання домовленостей. Паралельно триватиме робота над спільними інфраструктурними проєктами на Дунаї та в енергетичній сфері.

Зеленський підкреслив, що попри всі виклики Україна продовжує будувати партнерства, які дають людям надію на нормальне життя. Вучич у відповідь зазначив, що Сербія готова ділитися досвідом відновлення та підтримувати Україну на шляху до миру та європейської інтеграції.

Висновки та значення для регіону

Переговори в Белграді продемонстрували, що навіть у складних геополітичних умовах можна знаходити практичні рішення для взаємної вигоди. Зона вільної торгівлі, енергетична співпраця та гуманітарна допомога стають не просто пунктами порядку денного, а реальними інструментами, які вже найближчим часом вплинуть на життя мільйонів людей в обох країнах. Подальший розвиток цих напрямів залежатиме від послідовності дій обох урядів та підтримки міжнародних партнерів.