Зеленський: спрощена паспортизація Придністров’я загрожує безпеці Молдови та України

У травні 2026 року, коли Москва знову спростила видачу паспортів жителям лівого берега Дністра, Київ чітко дав зрозуміти: стабільність Молдови — це й українська безпека.

Президент Володимир Зеленський у вечірньому зверненні 16 травня 2026 року доручив Міністерству закордонних справ негайно налагодити щільнішу координацію з Кишиневом. Привід — указ російського президента, який ще більше полегшив отримання громадянства РФ для придністровців. Київ сприймає цей крок не як гуманітарну турботу, а як чергову спробу закріпити присутність на території сусідньої держави.

Що саме змінив указ Путіна

Новий указ, підписаний 14 травня 2026 року, скасовує вимогу про п’ятирічне проживання в Росії для жителів Придністров’я. Достатньо лише підтвердити факт народження або тривалого проживання в регіоні та подати заяву через спрощену процедуру. За даними російського МВС, за перші три дні після набрання указом чинності надійшло понад 4,7 тисячі заяв. Це на 38 % більше, ніж за аналогічний період 2025 року.

Аналітики Інституту вивчення війни зазначають, що спрощення паспортизації традиційно передує посиленню військової присутності. У Придністров’ї вже перебуває оперативна група російських військ чисельністю близько 1 500 осіб, а також підрозділи ФСБ та ГРУ. Нові громадяни автоматично стають військовозобов’язаними, що створює додатковий резерв для можливого поповнення.

Реакція Києва: від слів до конкретних кроків

Зеленський прямо заявив, що Росія «позначає територію Придністров’я як свою». Він нагадав, що Москва неодноразово запевняла міжнародних партнерів, нібито її цікавить лише Донбас. Тепер же, за словами президента, стає очевидним, що апетити значно ширші. Глава держави доручив Службі зовнішньої розвідки та Головному управлінню розвідки Міністерства оборони підготувати варіанти реагування, зокрема у форматі спільних дій з Молдовою.

Українське МЗС вже розпочало консультації з кишинівськими колегами. За інформацією джерел у дипломатичних колах, 18 травня заплановано онлайн-зустріч заступників міністрів закордонних справ двох країн. Обговорюватимуть механізми спільного моніторингу кордону та економічного тиску на придністровські підприємства, які досі користуються російським газом за пільговими цінами.

Молдова: шанси на реінтеграцію та нові виклики

Прем’єр-міністр Молдови Александру Мунтяну 12 травня заявив, що шанси на мирну реінтеграцію Придністров’я «більші, ніж будь-коли». Уряд Кишинева продовжує політику «м’якої сили»: поступове скорочення поставок російського газу, блокування контрабандних схем та підтримка придністровських підприємців, які готові працювати за молдовським законодавством. За даними Національного банку Молдови, у першому кварталі 2026 року обсяг експорту з лівого берега до ЄС зріс на 22 % порівняно з минулим роком.

Водночас Кишинів усвідомлює ризики. Російський військовий контингент і розвідувальні структури в Придністров’ї залишаються головним дестабілізуючим фактором. Молдовські спецслужби фіксують активізацію проросійських Telegram-каналів, які закликають до «захисту російськомовного населення».

Міжнародний контекст і позиція партнерів

Європейський Союз 15 травня опублікував заяву, у якій закликав Росію поважати суверенітет Молдови та припинити паспортизацію. У Вашингтоні представник Держдепартаменту Метью Міллер зазначив, що США уважно стежать за ситуацією і готові надати додаткову підтримку Кишиневу в рамках програми «Молдова — безпека та стійкість». НАТО, своєю чергою, підтвердило, що не планує розміщення військ у Молдові, але посилить тренувальні місії для молдовських збройних сил.

Україна та Молдова вже мають досвід спільної роботи. У 2024–2025 роках сторони провели кілька раундів консультацій щодо охорони кордону та протидії контрабанді. Тепер, за словами джерел у Брюсселі, Київ і Кишинів розглядають можливість створення спільного координаційного центру для моніторингу ситуації в Придністров’ї.

Економічний вимір конфлікту

Придністров’я досі значною мірою залежить від російського газу, який надходить через Україну. Після припинення транзиту російського газу територією України наприкінці 2024 року Молдова почала закуповувати блакитне паливо на європейських ринках. Це створило додатковий фінансовий тиск на тираспольську адміністрацію. За оцінками експертів, бюджет Придністров’я недоотримує близько 180–200 мільйонів доларів щорічно через втрату пільгових поставок.

Зеленський у своєму зверненні прямо порадив Росії «більше думати про свої нафтопереробні заводи і нафтоперевалку», натякаючи на вразливість російської енергетичної інфраструктури. Ця фраза, за словами дипломатів, стала сигналом, що Київ готовий використовувати всі доступні важелі, включно з економічними.

Що далі

Найближчими тижнями очікується низка двосторонніх зустрічей на рівні міністрів та голів спецслужб. Україна та Молдова планують узгодити спільну позицію перед самітом Європейської політичної спільноти, який відбудеться у червні 2026 року в Молдові. Головна мета — не допустити подальшої ескалації та зберегати шанси на мирну реінтеграцію Придністров’я.

Ситуація навколо лівого берега Дністра залишається одним із найчутливіших елементів регіональної безпеки. Кожен новий указ Москви про спрощене громадянство сприймається в Києві та Кишиневі не як жест доброти, а як черговий крок до закріплення присутності. Від того, наскільки злагоджено діятимуть Україна та Молдова, значною мірою залежить, чи вдасться уникнути нового осередку напруги на кордонах.

Джерела

1. Звернення Президента України Володимира Зеленського, 16 травня 2026 року.
2. Указ Президента Російської Федерації від 14 травня 2026 року про спрощений порядок набуття громадянства.
3. Заява прем’єр-міністра Молдови Александру Мунтяну, 12 травня 2026 року.
4. Інститут вивчення війни, щоденний огляд, 15 травня 2026 року.
5. Заява Представництва ЄС в Україні, 15 травня 2026 року.
6. Коментар речника Держдепартаменту США Метью Міллера, 15 травня 2026 року.
7. Дані Національного банку Молдови, перший квартал 2026 року.