Зеленський: розвідка фіксує підготовку нового удару РФ

Президент України вкотре наголошує на терміновій потребі в системах протиповітряної оборони, поки російські сили накопичують ресурси для чергового масованого нападу напередодні ключових міжнародних подій.

5 липня 2026 року Володимир Зеленський оприлюднив свіжі дані української розвідки про те, що Росія готується до нового великомасштабного ракетно-дронового удару по українських містах і критичній інфраструктурі. Повідомлення з’явилося в той момент, коли світова спільнота готується до саміту НАТО в Анкарі, а Сполучені Штати щойно відзначили День незалежності. Такий хронологічний збіг не випадковий: за словами глави держави, Москва традиційно обирає моменти, коли увага партнерів України може бути розсіяна, щоб завдати максимальної шкоди.

Суть попередження та контекст останніх днів

У своєму зверненні Зеленський процитував розвідувальні зведення, які вказують на концентрацію носіїв крилатих ракет, балістичних систем і ударних безпілотників у кількох регіонах Росії та окупованих територіях. Особливу тривогу викликає те, що удар планується «в дусі Путіна» — одразу після американського національного свята та перед початком саміту Альянсу. За останніми даними Головного управління розвідки Міністерства оборони України, протягом першої декади липня Росія може застосувати до 600 повітряних цілей різного типу.

Ця інформація з’явилася на тлі свіжих атак. Уночі 2 липня 2026 року російські війська випустили 570 ракет і дронів по всій території України. Силам протиповітряної оборони вдалося знищити 524 цілі, однак 37 засобів ураження все ж досягли своїх цілей. Найбільше постраждали Київ та Сумська область. У столиці внаслідок падіння уламків та прямих влучань загинули 31 людина, ще 102 отримали поранення різного ступеня тяжкості. На Сумщині, за словами голови обласної військової адміністрації, окупанти планували завдати ударів по автозаправних станціях, через що місцевих жителів закликали уникати скупчення біля АЗС без нагальної потреби.

Заклик до партнерів: ракети для Patriot уже потрібні в Україні

Зеленський прямо звернувся до міжнародних союзників із закликом припинити зволікання з постачанням зенітних ракет для систем Patriot та інших комплексів. «Будь-яке зволікання з ракетами для нашої ППО — це втрата життів», — наголосив президент. За його словами, у світі достатньо необхідних боєприпасів, однак потрібні політичні рішення Вашингтона та європейських столиць, щоб ці ракети опинилися не на складах, а безпосередньо в українських дивізіонах.

Станом на липень 2026 року Україна експлуатує вісім батарей Patriot, однак темпи витрати ракет значно перевищують темпи постачання. За оцінками експертів Міжнародного інституту стратегічних досліджень, для надійного прикриття ключових об’єктів енергетики та міст-мільйонників потрібно щонайменше 120–150 зенітних ракет щомісяця. Натомість фактичні поставки за другий квартал 2026 року склали лише 68 одиниць.

Міжнародний вимір: саміт НАТО в Анкарі та позиція союзників

Саміт НАТО, запланований на 9–10 липня 2026 року в Анкарі, має стати черговою перевіркою єдності Альянсу щодо України. За інформацією дипломатичних джерел, у порядку денному — питання прискореного постачання систем ППО, розширення навчальних місій та можливе збільшення контингенту інструкторів на території країн-сусідів. Водночас низка європейських лідерів висловлює стурбованість щодо ризиків ескалації, що може уповільнити ухвалення рішень.

Аналітики з Королівського інституту об’єднаних збройних досліджень (RUSI) зазначають, що Росія свідомо обирає вікно між американським святом і самітом, щоб продемонструвати свою здатність вести війну попри будь-які дипломатичні зусилля. Подібна тактика вже спостерігалася у 2023 та 2024 роках, коли масовані удари збігалися з важливими міжнародними зустрічами.

Наслідки для цивільного населення та енергетики

Останні атаки показали вразливість об’єктів енергетичної інфраструктури. Після ударів 2 липня в чотирьох областях на кілька годин зникла електроенергія, а в деяких районах — і водопостачання. Енергетики повідомляють, що ремонтні бригади працюють у посиленому режимі, однак запаси трансформаторів та кабельної продукції обмежені. Уряд закликає громадян економити споживання та бути готовими до можливих відключень упродовж липня.

У Сумській, Харківській та Дніпропетровській областях місцева влада розгорнула додаткові пункти обігріву та запаси питної води на випадок повторних ударів по критичній інфраструктурі. Психологічна служба Міністерства охорони здоров’я фіксує зростання звернень через тривожні розлади, особливо серед дітей та людей похилого віку.

Стратегічний аналіз російських намірів

Російське командування, судячи з усього, прагне не лише завдати матеріальних збитків, а й продемонструвати політичну волю. Вибір дати перед самітом НАТО може бути спробою вплинути на порядок денний переговорів та показати союзникам України, що підтримка Києва несе ризики ескалації. Водночас аналітики вважають, що Москва розраховує на виснаження українських систем ППО та дефіцит зенітних ракет у партнерах.

За даними відкритих джерел, у липні 2026 року Росія зосередила в прикордонних районах додаткові ескадрильї бомбардувальників Ту-95МС та Ту-22М3, а також носії «Калібр» у Чорному морі. Кількість ударних дронів типу «Шахед» на складах оцінюється в понад 1200 одиниць.

Рекомендації для громадян та місцевої влади

Зеленський закликав українців уважно ставитися до сигналів повітряної тривоги та не ігнорувати повідомлення в застосунках. У регіонах, де можливі удари по заправках, рекомендується уникати тривалого перебування біля АЗС. Місцеві адміністрації отримали вказівку посилити моніторинг об’єктів критичної інфраструктури та підготувати резервні джерела живлення.

Міжнародні організації, зокрема ООН та Міжнародний комітет Червоного Хреста, висловили готовність надати додаткову гуманітарну допомогу у разі повторних масованих атак. Проте основний акцент залишається на превентивних заходах — посиленні протиповітряного щита України.

Висновки та перспективи найближчих тижнів

Попередження президента свідчить про те, що війна залишається динамічною та непередбачуваною. Успіх у протидії новим ударам залежатиме не лише від дій українських військових, а й від швидкості постачання боєприпасів західними партнерами. Саміт у Анкарі може стати точкою, де ухвалюватимуться рішення, здатні вплинути на хід бойових дій у другій половині 2026 року.

Українське суспільство демонструє стійкість, однак виснаження від постійних тривог і втрат стає все відчутнішим. Подальший розвиток подій значною мірою залежатиме від того, чи вдасться союзникам знайти баланс між підтримкою України та уникненням небажаної ескалації.

Джерела

1. Офіційне звернення Президента України Володимира Зеленського від 5 липня 2026 року.
2. Звіт Головного управління розвідки Міністерства оборони України за липень 2026 року.
3. Дані Повітряних сил Збройних сил України щодо нічного удару 2 липня 2026 року.
4. Матеріали Міжнародного інституту стратегічних досліджень (IISS), липень 2026.
5. Аналітичний огляд Королівського інституту об’єднаних збройних досліджень (RUSI), 4 липня 2026.
6. Повідомлення Сумської обласної військової адміністрації від 5 липня 2026 року.
7. Дипломатичні джерела щодо порядку денного саміту НАТО в Анкарі, Reuters, 3 липня 2026.