Зеленський призначив Корецького прем’єром після відставки Свириденко

У неділю 12 липня президент Володимир Зеленський несподівано для більшості політичних спостерігачів вирішив достроково перезавантажити уряд, запропонувавши Юлії Свириденко очолити посольство України у Сполучених Штатах.

Ця ротація стала логічним продовженням тривалих змін у балансі сил на Банковій, які прискорилися після обшуків та підозр щодо колишнього керівника Офісу президента Андрія Єрмака. Хоча формально парламентська більшість залишилася незмінною, реальна архітектура влади зазнала суттєвих трансформацій. Президент зберіг роль одноосібного лідера, проте його оточення поповнилося кількома децентралізованими центрами впливу, що змусило переглянути модель взаємодії з Кабінетом міністрів.

Причини прискореної відставки

Першою причиною, яка зробила зміну уряду неминучою, стала втома президента від моделі «урядового бебіситерства». Свириденко ідеально вписувалася в систему, де майже всі рішення узгоджувалися безпосередньо з Банковою. Проте з часом Зеленський дедалі частіше очікував від прем’єрки самостійності та готових управлінських рішень. На нарадах він неодноразово натякав, що певні питання уряд може вирішувати без його особистого втручання.

Другою причиною став календарний фактор. Україна завершила основні міжнародні події літнього сезону — переговори з фінансовими партнерами, саміт НАТО та конференцію Ukraine Recovery Conference у Гданську. До початку осіннього політичного сезону утворився короткий період відносного затишшя, який дозволив провести ротацію без зайвого поспіху. Новий прем’єр отримав кілька тижнів для формування команди та підготовки до найскладнішого періоду — зими.

Третьою причиною стала системна напруга навколо оборонного бюджету. Міністр оборони Михайло Федоров, який активно просував реформи мобілізації та забезпечення, зіткнувся з опором кількох угруповань, що накопичилися навколо оборонних видатків за роки великої війни. Його дії, спрямовані на припинення корупційних схем, викликали невдоволення як у генеральських колах, так і серед комерційних груп. Президент опинився перед вибором між збереженням суспільної підтримки завдяки реформам Федорова та стабільністю старої системи.

Роль розмови зі Стефанішиною

Остаточним каталізатором прискорених змін стала зустріч президента з послом України у США Ольгою Стефанішиною минулого тижня. Вона повідомила про намір залишити дипломатичну службу через високу ймовірність підозри від НАБУ у старій справі та бажання взяти паузу для вирішення особистих питань. Для Зеленського ця новина стала можливістю одночасно вирішити кілька кадрових завдань. Вакантна посада посла у Вашингтоні дозволила запропонувати Свириденко нову роль, яка стала для неї несподіваною, але прийнятною.

Свириденко, яка презентувала довгострокову економічну стратегію країни, не очікувала такого повороту, однак погодилася. Її кар’єра на посаді прем’єрки тривала менше року — між двома конференціями Ukraine Recovery Conference. Призначення на посаду посла у США стало логічним продовженням її попереднього досвіду роботи з європейською та американською інтеграцією.

Кандидати на посаду прем’єр-міністра

Після розмови з Свириденко президент провів низку зустрічей з потенційними наступниками. Серед прізвищ, які згадував голова фракції «Слуга народу» Давид Арахамія, були Михайло Федоров, Денис Шмигаль, Ігор Терехов та Сергій Корецький. Реальна вага цих кандидатур виявилася різною.

Михайло Федоров відмовився від пропозиції, оскільки лише кілька місяців тому очолив Міністерство оборони і розпочав реалізацію власного бачення реформ. Перехід на посаду прем’єра напередодні зими означав би необхідність починати все заново. Президент також розглядав можливість переведення Ігоря Клименка з МВС на посаду міністра оборони, однак остаточних рішень щодо силового блоку ще не ухвалено.

Ігор Терехов, міський голова Харкова, отримав запрошення на зустріч переважно з політичних міркувань. Арахамія бачить у ньому одного з потенційних лідерів майбутнього проєкту регіональних управлінців. Терехов подякував за довіру, але вирішив залишитися на посаді мера, отримавши при цьому статус управлінця загальнонаціонального рівня.

Денис Шмигаль зустрівся з президентом, однак серйозної пропозиції очолити уряд не отримав. Реальним фаворитом став Сергій Корецький, голова «Нафтогазу». Зеленський давно спостерігав за його роботою і вважав одним із найефективніших державних менеджерів, особливо після успішного перетворення «Укрнафти» зі збиткової на прибуткову компанію.

Пріоритети нового уряду

Під час розмови президент окреслив Корецькому головні завдання: підготовка країни до найважчої зими за час великої війни, захист енергетичної та паливної інфраструктури, стабілізація економічної ситуації та ефективне управління міжнародною допомогою. Росія, за оцінками влади, планує до настання холодів завдати максимальних ударів по енергетиці, газовидобутку та паливній системі.

Корецький чесно визнав, що не до кінця усвідомлює масштаб викликів, які на нього чекають, але готовий взяти на себе відповідальність. Його призначення має відбутися після завершення консультацій у коаліції. Станом на ранок 13 липня остаточно узгодженим залишалося лише рішення про відставку Свириденко.

Ротація в силовому блоці

Президент також анонсував зміни серед силовиків. Розглядається можливість призначення першого заступника голови СБУ Олександра Поклада на посаду повноцінного керівника служби. Через обережність депутатів, які вже мають досвід семилітнього перебування при владі, ймовірним сценарієм є спочатку указ про виконання обов’язків. Це рішення може вплинути на стосунки між Офісом президента та Кирилом Будановим.

Загалом процес формування нового уряду триває. Більшість рішень щодо складу Кабінету міністрів, розподілу міністерств та персоналій ще перебувають на етапі узгодження. Списки кандидатів, які з’являються в медіа, можуть неодноразово змінюватися.

Міжнародний контекст та наслідки

Відставка Свириденко відбувається на тлі активної дипломатичної роботи України. Призначення досвідченого менеджера Корецького на посаду прем’єра може посилити координацію між урядом та міжнародними партнерами у питанні підготовки до зимового періоду. Енергетична безпека залишається пріоритетом номер один для західних донорів, які надають Україні значну фінансову та технічну допомогу.

Зеленський, за традицією, після запуску кадрових процесів вирушив у черговий міжнародний візит. Такий підхід дозволяє команді самостійно врегулювати внутрішні суперечності та представити президенту вже узгоджений результат. Подальші призначення очікуються протягом найближчих днів.