Зеленський прибув до Белграда для переговорів з Вучичем про економіку та безпеку

Президент України вперше за каденцію перетнув кордон Сербії, щоб обговорити з Олександром Вучичем шляхи поглиблення двосторонніх зв’язків у часи глобальної нестабільності.

Ранок 7 серпня 2026 року в Белграді розпочався з прибуття українського лідера. Літак із Володимиром Зеленським приземлився на аеродромі «Микола Тесла», де його зустріли представники сербського уряду та почесна варта. Цей візит, про який домовлялися кілька місяців, став першим офіційним візитом глави української держави до Сербії за весь період повномасштабної війни та загалом за час його президентства. Очікування від зустрічі були високими: сторони планували обговорити не лише поточні безпекові виклики, а й конкретні механізми економічної співпраці, які могли б дати відчутний результат уже найближчим часом.

Передумови та контекст візиту

Відносини між Україною та Сербією протягом останніх років розвивалися нерівномірно. Сербія, зберігаючи традиційні зв’язки з Росією, водночас демонструвала готовність до діалогу з Києвом. У липні 2025 року Олександр Вучич відвідав саміт «Південно-Східна Європа – Україна» в Києві, де висловив часткову незадоволеність рівнем допомоги, яку його країна надала Україні. Тоді ж сербський лідер утримався від підписання спільної декларації про посилення тиску на Росію. Проте саме після того візиту активізувалися двосторонні контакти: до Белграда приїжджали Тарас Качка та Руслан Стефанчук, а в серпні 2026 року черга дійшла до Зеленського.

Аналітики відзначають, що Сербія прагне балансувати між європейським вектором та традиційними партнерами. Україна, своєю чергою, зацікавлена в розширенні кола союзників на Балканах, де питання енергетики, транзиту та торгівлі набувають особливого значення. За даними сербської статистики, товарообіг між країнами у 2025 році сягнув 480 мільйонів доларів, що на 17 відсотків більше, ніж роком раніше. Основні позиції експорту з України — зернові, метали та продукція машинобудування, тоді як Сербія постачає фармацевтику, текстиль та сільськогосподарську техніку.

Економічний вимір переговорів

Під час зустрічі 7 серпня Зеленський та Вучич приділили значну увагу питанням торгівлі та інвестицій. Українська сторона запропонувала сербським компаніям взяти участь у відбудові енергетичної інфраструктури, зокрема в модернізації теплових електростанцій та розбудові сонячних парків. Сербія, яка активно розвиває відновлювану енергетику, виявила інтерес до українських технологій зберігання енергії та smart-grid рішень. За попередніми оцінками, потенційний обсяг контрактів у цій сфері може перевищити 300 мільйонів євро протягом наступних трьох років.

Окрему увагу приділили аграрному сектору. Україна запропонувала Сербії спільні проєкти з переробки зерна та олійних культур на території Сербії, що дозволило б зменшити логістичні витрати та уникнути залежності від чорноморських портів. Прем’єр-міністр Джуро Мацут, з яким Зеленський зустрівся 8 серпня, підтвердив готовність Белграда спростити митні процедури для українських товарів, що проходять транзитом через Сербію до країн ЄС.

Безпекові аспекти та європейська інтеграція

Попри те, що Сербія не приєдналася до санкцій проти Росії, Зеленський наголосив на важливості спільної позиції щодо європейської безпеки. Під час переговорів обговорювалися питання кіберзахисту, обміну розвідданими та протидії гібридним загрозам. Українська делегація представила сербським партнерам досвід протидії російським інформаційним операціям, який може бути корисним для Белграда в контексті внутрішньополітичної стабільності.

Щодо європейської інтеграції, сторони погодилися активізувати обмін досвідом у сфері адаптації законодавства до норм ЄС. Сербія, яка веде переговори про вступ до Євросоюзу, та Україна, яка отримала статус кандидата, можуть взаємно посилювати свої позиції на цьому шляху. Зеленський зазначив, що успіх Сербії на європейському напрямку стане важливим сигналом для всього регіону Західних Балкан.

Реакція міжнародної спільноти

Візит Зеленського до Белграда привернув увагу європейських столиць. У Брюсселі зазначили, що такі контакти сприяють зміцненню єдності європейського континенту. У Вашингтоні висловили сподівання, що Сербія зможе відіграти конструктивну роль у підтримці України на міжнародних майданчиках. Водночас у Москві традиційно негативно відреагували на зустріч, назвавши її «недружнім жестом».

У самому Белграді візит пройшов без значних протестів. Опозиційні партії, які виступають за більш тісну співпрацю з Україною, привітали приїзд Зеленського, тоді як проросійські сили обмежилися заявами в соціальних мережах. Поліція забезпечила посилену охорону маршруту кортежу та місць проведення переговорів.

Майбутні перспективи співпраці

За підсумками візиту сторони підписали низку меморандумів про співпрацю в енергетиці, торгівлі та культурній сфері. Найбільш конкретним результатом стала домовленість про створення спільної робочої групи з питань відбудови, яка вже у вересні 2026 року проведе перше засідання в Києві. Крім того, Україна та Сербія домовилися про спрощення візового режиму для бізнесменів та студентів.

Аналітики вважають, що цей візит може стати початком нової сторінки у відносинах двох країн. Попри відмінності в зовнішньополітичних орієнтирах, економічні інтереси та прагнення до європейської інтеграції створюють основу для прагматичної співпраці. Наступний крок — реалізація досягнутих домовленостей на практиці, що вимагатиме постійної політичної волі з обох боків.

Зеленський завершив свій візит 8 серпня ввечері, вирушивши до Києва з запевненнями, що Україна залишається відкритою до конструктивного діалогу з усіма партнерами, які поділяють цінності суверенітету та взаємної поваги. Сербська сторона, своєю чергою, підтвердила, що Белград готовий і надалі відігравати роль моста між різними регіонами Європи.