Зеленський пояснив: чому ракетна атака РФ 10–11 жовтня виявилася результативною та що дасть Україні справжній прорив у захисті

Ніч, яка змінила тактику: погода проти ППО і новий виклик для тилу

Масований комбінований удар Росії на світанку 11 жовтня став одним із найрезультативніших за останні місяці. Президент Володимир Зеленський на позачерговому брифінгу визнав: у ніч на 11 жовтня погодні умови різко погіршили здатність української ППО перехоплювати ворожі дрони та ракети, що дало росіянам «ефект» — понад 20-30% об’єктів-цілей не вдалося захистити повною мірою¹. Проте навіть цей потужний удар глава держави назвав «сильним, але точно не смертельним», і вкотре закликав партнерів до системної довгострокової підтримки.

Чому атака виявилася результативною: розбір причин від Зеленського

Президент відзначив, що цього разу погодні умови виявились критичним фактором — сильний дощ, низька хмарність та поривчастий вітер вплинули на роботу радарів та оптико-електронних засобів ППО¹. За його словами, синоптичний фон прямо знизив ефективність протидії на 20–30%, дозволивши окремим дронам і ракетам прорватися до цілей.

Окрім того, точилися основні удари по чотирьох головних енергетичних та логістичних регіонах: «об’єктів, які потрібно закривати системами ППО, лише за мінімальними підрахунками — понад двісті. Загалом потенційно уразливих точок — сотні», — наголосив Зеленський.

Масштаб і динаміка атаки: зведення ПС ЗСУ

За даними Повітряних сил, цього разу росіяни застосували 497 повітряних цілей (32 ракети різних типів, 465 БпЛА), а основними цілями нападу стали Київська, Донецька, Чернігівська, Черкаська, Харківська, Сумська, Полтавська, Одеська області та Дніпропетровщина¹.

Масовані хвилі були націлені переважно на енергетичну інфраструктуру, склади пального, залізничні вузли, житлові квартали та логістичні центри тилових регіонів.

Відповідь країни: мобілізація сил і чого вимагає Зеленський від партнерів

Попри об’єктивні виклики, Україна активізувала роботу всіх тилових служб: рятувальні, ремонтні, енергетичні підрозділи працювали без сну, швидко ізолювали пошкоджені лінії електропостачання, забезпечили аварійне живлення у Києві, Харкові, Сумах, Одесі та на Полтавщині¹.

«Що нам залишається? — риторично спитав Зеленський. — Партнери мають підтримати. Америка — допомогти приборкати Путіна. Українці роблять усе правильно, але без нових щитів і систем ця війна триватиме ще довше. Ми довели, що вміємо гідно оборонятись, — потрібно посилення захисту, а не втримуватися на місці,» — звернувся президент до союзників.

Чому «цей удар не смертельний»: роз’яснення і прогнози

Глава держави підкреслив: російський обстріл був сильним, але не смертельним. Україна зберігає запас потужності для відновлення, а досвід ППО лише накопичується.¹ У найближчі тижні система протидії адаптується під нову тактику ворога — мобілізуються додаткові групи, вивчаються альтернативні системи прикриття об’єктів.

Зеленський також окреслив нову реальність: кожен масований ракетно-дроновий удар, навіть у складних погодних умовах, — це не лише випробування, а мотивація шукати і залучати найсучасніше озброєння та алгоритми координації дій.

Висновки: уроки атаки і що станеться далі

Україна поступово доводить здатність не лише витримувати найпотужніші атаки, а й оперативно відновлювати життєво важливі системи під час техногенно-воєнних катастроф.¹ Критична інфраструктура — у пріоритеті держави, ППО — в центрі стратегії. Але лише всебічна міжнародна допомога і підвищення власної виробничої спроможності дадуть реальний прорив у зниженні втрат серед цивільних і економіки.

Джерела