Зеленський ініціював законопроект про захист українських національних святинь до Дня Незалежності

Президент України Володимир Зеленський оголосив про підготовку спеціального закону, який чітко визначить статус національних святинь та механізми їх охорони на всій території держави, під час урочистої церемонії з нагоди 975-річчя Києво-Печерської лаври 15 серпня 2026 року.

Урочиста державно-церковна церемонія в Києві стала не лише вшануванням тисячолітньої історії лаври, а й майданчиком для важливого політичного оголошення. Глава держави підкреслив, що вже підписав указ про державні заходи захисту українських національних святинь, а відповідний законопроект має бути готовий до 24 серпня — Дня Незалежності. Це рішення з’явилося на тлі триваючої війни та необхідності системного підходу до збереження культурної спадщини.

Законодавча ініціатива: чіткі критерії та інструменти захисту

Зеленський зазначив, що закон повинен визначити, які саме об’єкти належать до категорії національних святинь, та прописати конкретні кроки для їх охорони. Йдеться не лише про храми та монастирі, а й про музейні колекції, архіви та інші матеріальні та нематеріальні цінності. Президент уже провів консультації з головою Верховної Ради Русланом Стефанчуком, який підтримав ідею прискореного розгляду документа.

Новий статус святинь має надати додаткові фінансові, юридичні та політичні інструменти. Зокрема, планується створення спеціального державного фонду для реставрації та охорони, а також механізми міжнародної правової підтримки у випадках пошкодження об’єктів на тимчасово окупованих територіях. Це дозволить Україні активніше звертатися до міжнародних судів та організацій, таких як ЮНЕСКО.

Історичний контекст Києво-Печерської лаври

975-річчя лаври символічно підкреслює глибину української культурної традиції. Заснована 1051 року, лавра протягом століть була центром духовного, освітнього та мистецького життя. Сьогодні її території та печери потребують посиленого захисту через ризики, пов’язані з воєнними діями. Указ президента передбачає посилення охорони об’єктів, що входять до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.

Міжнародний досвід та українські реалії

Подібні закони вже діють у кількох європейських країнах. У Франції статус «національної спадщини» дозволяє державі оперативно втручатися у випадках загрози знищення. В Італії спеціальні фонди фінансують реставрацію після природних катастроф та воєнних конфліктів. Україна може адаптувати ці моделі з урахуванням специфіки гібридної війни.

За даними Міністерства культури та інформаційної політики, станом на серпень 2026 року зафіксовано пошкодження понад 1200 об’єктів культурної спадщини. Закон про національні святині має стати інструментом для пріоритетного відновлення найважливіших з них, зокрема Софійського собору, Києво-Печерської лаври та історичного центру Львова.

Економічні та кадрові аспекти

Законопроект передбачає покращення умов праці для реставраторів, музейних працівників та охоронців. Планується запровадження спеціальних грантів для молодих фахівців та міжнародних стажувань. Фінансування має надходити як з державного бюджету, так і з цільових міжнародних програм.

Реакція суспільства та експертів

Ініціатива президента отримала підтримку серед представників церкви та культурної спільноти. Водночас деякі експерти наголошують на необхідності чітких критеріїв відбору об’єктів, щоб уникнути політичного впливу. Парламентські комітети вже розпочали попередні консультації щодо тексту законопроекту.

До Дня Незалежності очікується презентація повного тексту документа. Якщо парламент підтримає його у першому читанні вже у вересні, закон може набути чинності до кінця 2026 року. Це дозволить розпочати практичну роботу з інвентаризації та охорони святинь у 2027 році.

Вплив на міжнародну політику та репарації

Захист національних святинь має прямий зв’язок із вимогами України щодо репарацій від Росії. Документально зафіксовані пошкодження об’єктів культурної спадщини стануть вагомим аргументом у міжнародних позовах. Президент підкреслив, що закон посилить позицію України на переговорах про відновлення.

Подальші кроки та очікування

У найближчі тижні робоча група при Офісі президента спільно з Міністерством культури та Верховною Радою має підготувати остаточну редакцію законопроекту. Паралельно триває робота над оновленням Державного реєстру нерухомих пам’яток України з урахуванням нових критеріїв національних святинь.

Таким чином, оголошення Зеленського 15 серпня 2026 року відкриває новий етап системної державної політики у сфері охорони культурної спадщини. Закон має стати не лише юридичним інструментом, а й символом національної єдності та відповідальності перед майбутніми поколіннями.