Заяви Трампа змушують союзників США шукати нові гарантії безпеки та партнерства

Непередбачуваність Вашингтона змушує уряди переглядати давні партнерства та шукати альтернативні гарантії безпеки й економічної стабільності.

У серпні 2026 року світова спільнота продовжує реагувати на чергові заяви американського президента Дональда Трампа, які знову поставили під сумнів надійність США як союзника. Опитування, проведені в Європі, Азії та на Близькому Сході, фіксують падіння довіри до Вашингтона до найнижчих показників за останні два десятиліття. Водночас Китай дедалі частіше сприймають як більш передбачуваного партнера, здатного пропонувати довгострокові угоди без раптових змін курсу.

Європа: гучні заяви без реального збільшення оборонних бюджетів

Європейські лідери дедалі відвертіше висловлюють невдоволення політикою Трампа. У липні 2026 року Франція в Раді Безпеки ООН прямо розкритикувала американські підходи до прав людини, що призвело до демонстративного виходу делегації США із зали. Попри це, більшість європейських країн не поспішають скорочувати соціальні видатки для фінансування оборони. Німеччина та Франція оголосили про спільні закупівлі озброєнь у межах європейських програм, однак реальне зростання військових бюджетів залишається нижчим за цільові 2 % ВВП НАТО.

Аналітики з Лондонського міжнародного інституту стратегічних досліджень зазначають, що європейські столиці намагаються одночасно зберігати транслантичні зв’язки та розвивати автономні оборонні механізми. У червні 2026 року ЄС запустив нову ініціативу з координації розвідувальних даних, яка не передбачає участі США. Це свідчить про поступове, але послідовне дистанціювання від Вашингтона.

Азія: Японія та Південна Корея інвестують у США, але готуються до самостійності

У регіоні, де Китай посилює військовий тиск, країни все ще покладаються на американські гарантії безпеки. У травні 2026 року Японія та Південна Корея оголосили про додаткові інвестиції в американську економіку на суму понад 45 мільярдів доларів. Водночас Сеул активно обговорює можливість створення власного ядерного стримування — тема, яка ще п’ять років тому вважалася табуйованою.

У грудні 2025 року китайські військові провели масштабні навчання поблизу Тайваню, включаючи блокування морських шляхів. Книга Ейка Фреймана «Захист Тайваню», опублікована в 2026 році, детально описує тактику «сірої зони», яку застосовує Пекін. Вашингтон на ці дії майже не відреагував, що посилило занепокоєння в Тайбеї та Токіо.

Південно-Східна Азія шукає баланс між двома гігантами

В’єтнам та Індонезія активізували економічні контакти з Китаєм, одночасно зберігаючи військові навчання з США. У липні 2026 року Індонезія підписала угоду про спільну розробку портової інфраструктури з китайськими компаніями на суму 12 мільярдів доларів. Такі кроки демонструють прагнення диверсифікувати ризики.

Близький Схід: нові оборонні пакти та ослаблення американського впливу

Після ізраїльського удару по Катару у вересні 2025 року, внаслідок якого загинули члени ХАМАС, регіональні гравці почали переглядати свої альянси. Саудівська Аравія у жовтні 2025 року уклала оборонну угоду з Пакистаном. У червні 2026 року саудівські винищувачі вперше взяли участь у спільній операції з американськими літаками проти іранських союзників в Іраку.

Спадкоємець саудівського престолу Мохаммед бін Салман активно розвиває контакти з Туреччиною та Єгиптом. Аналітики з Бейрута вважають, що формується нова регіональна коаліція, яка меншою мірою залежатиме від Вашингтона. Об’єднані Арабські Емірати зберігають прагматичний підхід і продовжують співпрацю з Ізраїлем у енергетичній сфері, вважаючи його військову потужність важливим фактором стримування Ірану.

Латинська Америка: від допомоги США до економічного зближення з Китаєм

Президент Аргентини Хав’єр Мілей, який отримав у 2025 році пакет американської допомоги на 20 мільярдів доларів, у червні 2026 року назвав Китай «чудовим партнером». Перу, Чилі та Колумбія, де перемогли союзники Трампа, водночас активізували переговори з Пекіном щодо інфраструктурних проєктів.

Бразилія та Мексика готуються до складних торговельних переговорів з Вашингтоном. Результати цих переговорів визначать, чи залишаться США головним економічним партнером для країн регіону, чи Китай остаточно закріпить свої позиції.

Глобальні наслідки втрати довіри

Обозреватель Bloomberg Макс Гастінгс у серпні 2026 року підкреслив, що головна проблема полягає не лише в цінностях, а в послідовності. Більшість країн досі вважають США носієм більших свобод, ніж Китай, однак дедалі менше довіряють американським обіцянкам. Доктор економічних наук Андрій Длігач у матеріалах ZN.UA описує поточний стан як «нестійку рівновагу», коли жоден центр сили не контролює ситуацію повністю.

У світі, де економічні союзи розпадаються, а технології стають інструментом тиску, країни змушені самостійно шукати нові гарантії. Це створює умови для формування багатополярної системи, де Китай, ЄС та регіональні гравці відіграватимуть дедалі більшу роль.