Заморожені мільярди РФ: як ЄС ліпить «репараційний кредит» для України з 210 млрд євро

Євросоюз роками робив вигляд, що російські гроші в його банках просто «сплять» і сумлінно чекають кінця війни. Тепер ця легенда сиплеться: потрібні десятки мільярдів для України, а власні бюджети виборцям шкода. Вихід придумали елегантний і нервовий одночасно – взяти кредит під заставу заморожених активів Росії, назвавши це «репараційною позикою». Формально ніби ніхто нічого не краде, фактично – Путіну виставляють рахунок наперед, ще до трибуналу.

Associated Press пише, що перед грудневим самітом лідери ЄС розглядають план, який дозволить залучити до 90 млрд євро для України у 2026–2027 роках за рахунок заморожених російських активів, насамперед резервів Центробанку РФ у Euroclear у Бельгії.¹ Загалом у Європі «лежить на льоду» близько 210 млрд євро суверенних російських грошей, а разом із активами в США, Британії та інших країнах G7 сума сягає 290 млрд євро – цього більш ніж достатньо, щоб закрити левову частку потреб України у фінансуванні оборони й відновлення на наступні роки.^{1 2 4}

Що таке «репараційна позика» і чому це не конфіскація (на папері)

Єврокомісія пропонує конструкцію, яка дозволяє політикам говорити магічну фразу «ми нічого не конфіскуємо». Суть у тому, що ЄС не забирає самі російські активи, а випускає власні боргові папери, залучаючи до 90 млрд євро на ринку під забезпечення заморожених резервів РФ і майбутніх репарацій.^{1 3} Прибутки від розміщення цих активів (проценти й інший дохід, який уже генерує Euroclear) використовуються для обслуговування відсотків за новою позикою, а основну суму ЄС сподівається отримати колись від Росії – після того, як вона програє в судах або погодиться на репарації в рамках мирної угоди.^{1 2 4}

Юристи в Брюсселі наполягають: ключова відмінність від прямої конфіскації в тому, що формальним власником активів залишається російська держава – їх не «переписують» на Україну й не продають третім особам.^{2 4} Фактично ж це кредит, зав’язаний на очікуваних виплатах агресора, тобто форма тієї самої відповідальності РФ, тільки із часовим переносом і тоннами юридичних обмовок, покликаних не дати російським юристам розгулятися в міжнародних судах.

Де лежать російські гроші: Euroclear і компанія

Більша частина заморожених російських активів у Європі знаходиться в бельгійському депозитарії Euroclear – за оцінками ЄС, там тримається близько 180–190 млрд євро резервів Центробанку РФ і пов’язаних структур.^{1 2} Ще приблизно 20–30 млрд євро припадають на рахунки в комерційних банках Франції, Німеччини та інших держав-членів, де заморожено кошти російських держкомпаній і суверенних фондів.^{2 6}

З початку повномасштабного вторгнення сам Euroclear уже заробив мільярди євро на розміщенні цих заморожених грошей: лише за один рік прибуток від операцій із ними сягнув понад 3–4 млрд євро, і частина цього доходу вже спрямовується на програми допомоги Україні, узгоджені на рівні G7.^{1 8} Нова схема фактично перетворює ці активи на «велику заставу»: якщо раніше Київ отримував лише відсотки, тепер пропонують розвернути під них цілий кредитний конвеєр.

Як саме ЄС хоче зібрати 90 млрд для України

За інформацією AP і європейських ЗМІ, «репараційна позика» задумана як частина ширшого пакета довгострокової підтримки України в обсязі 90 млрд євро на 2026–2027 роки, який має доповнити вже чинну чотирирічну програму Ukraine Facility на 50 млрд євро для макрофіну й відновлення.^{1 3 9} Пріоритети прості й не дуже романтичні: з цих грошей треба фінансувати український бюджет (зарплати, пенсії, соціальні виплати), армію (боєприпаси, ППО, модернізація ОПК) і базову інфраструктуру, яка після чергового російського ракетного сезону потребує не тільки латання, а й перебудови.^{2 9}

МВФ оцінює загальну потребу України у зовнішньому фінансуванні на наступні два роки у близько 136 млрд євро, тож «репараційна позика» від ЄС перекриває приблизно дві третини цієї суми.^{2 3} Решту мають знайти США, Велика Британія, Канада, Японія та міжнародні фінансові інституції – і поки Вашингтон зайнятий власними політичними «гойдалками», європейцям доводиться вигадувати все складніші фінансові конструкції, аби не опинитися разом із Україною перед порожньою касою.

Хто проти: Бельгія боїться судів, Франція — своїх банків

Як це часто буває в ЄС, найцікавіше починається, коли справа доходить до конкретних адрес. Бельгія, на території якої зареєстрований Euroclear, дуже не хоче опинитися головною мішенню для російських позовів у національних і міжнародних судах.^{1 5} Бельгійський політикум уже попередив партнерів: якщо ЄС запускає «репараційну позику» під активи, які лежать у Брюсселі, то й юридичні ризики мають розкладатися на всі 27 країн, а не тільки на ту, де «випадково» знаходиться найбільший депозитарій Європи.^{5 10}

Франція ж традиційно підтримує саму ідею змусити РФ платити, але не в захваті від перспективи чіпати 18 млрд євро російських активів, заморожених у французьких приватних банках.⁶ Париж волів би, щоб основний удар брали на себе наднаціональні структури й ті держави, які вже заробляють на доходах від російських активів, – а французька банківська система, яка й так живе під мікроскопом регуляторів і рейтингових агентств, не перетворилася на новий фронт юридичної війни з Кремлем.

США: «Не поспішайте роздавати те, що можна продати Москві завтра»

Зі свого боку, Вашингтон додає до цього коктейлю ще один інгредієнт – стратегічний скепсис. За даними Bloomberg та європейських джерел, адміністрація Трампа тихо наполягає на тому, щоб ЄС не прив’язував заморожені активи РФ до величезних довгострокових позик, які буде важко «розкрутити» в разі політичної угоди з Москвою.^{3 8} Ідея проста: активи Центробанку РФ – це головний козир Заходу на майбутніх перемовинах, і якщо його заздалегідь «заставити» під борги, маневр для торгу різко звужується.

Для України така логіка звучить, м’яко кажучи, не надто надихаюче: нас фактично просять почекати з використанням російських грошей, щоб вони залишилися розмінною монетою в потенційному «мирному пакеті», де комусь дуже захочеться продати Києву «менше зло» під виглядом великої дипломатії.^{3 11} Поки що США підтримують використання прибутків від заморожених активів (процентів), але ставляться значно стриманіше до ідеї працювати з їхньою «тілом» у форматі гарантій чи застав.

Росія, як завжди, погрожує «відповіддю»

Офіційна Москва передбачувано називає будь-які маніпуляції з замороженими активами «крадіжкою» й «порушенням міжнародного права», погрожуючи «симетричними заходами» проти західних інвестицій у РФ.^{2 7} Російські дипломати вже натякають, що використання активів для фінансування України може стати підставою для «перегляду» статусу західних компаній і майна, що досі формально не націоналізовані, а лише «тимчасово управляються» російськими структурами.

Юристи в ЄС, утім, звертають увагу: у міжнародній практиці є прецеденти використання активів агресора або держави-порушника для компенсації завданої шкоди, особливо коли йдеться про масові порушення міжнародного права й відмову виконувати рішення судів.^{4 9} Власне, вся логіка «репараційної позики» побудована на тому, що РФ не визнає своєї відповідальності добровільно, тож Захід закладається під можливість конфіскації цих активів у рамках майбутніх юридичних процесів.

Україна: підтримка з обережним «але»

Український уряд відкрито підтримує всі ініціативи щодо використання активів РФ на користь України – як доходів, так і потенційно основної суми – й паралельно наполягає на тому, що справжньою метою має бути саме конфіскація, а не вічне «крученння кредитів під заставу чужого майна».^{10 12} Міністр фінансів Сергій Марченко на зустрічах фінансового треку G7 неодноразово наголошував: Україна вдячна за будь-які механізми, які перетворюють російські гроші на реальну підтримку, але в перспективі саме РФ має заплатити по рахунках – а не європейські чи американські платники податків.¹⁰

Водночас українські експерти попереджають: якщо конструкція «репараційної позики» буде надто крихкою юридично чи політично, її завалять перші ж великі судові процеси, і тоді під ударом опиниться не тільки ЄС, а й репутація самої ідеї відшкодування за рахунок агресора.^{7 9} Тому в Києві уважно стежать не лише за сумами, а й за тим, як саме прописують гарантії відповідальності між державами, інституціями ЄС і приватними гравцями на кшталт Euroclear.

Чи вистачить цього, щоб утримати Україну «на плаву»

Навіть якщо план «репараційної позики» вдасться ухвалити в максимально амбітному варіанті, це закриє лише частину проблеми. МВФ нагадує: війна з Росією залишається головним фактором ризику для українських фінансів, і будь-які прогнозні цифри щодо потреб у фінансуванні можуть «поїхати» після нового російського наступу чи масованої атаки на енергосистему.^{2 3} У таких умовах довгострокові позики під заморожені активи — важливий, але не єдиний інструмент: Україні й далі потрібні гранти, військова допомога й політичні гарантії безпеки.

Інакше кажучи, «репараційний кредит» – це скоріше тест для самого ЄС, ніж фінансова панацея для України. Якщо Євросоюз зможе організовано, без істерик і нескінченних вето запустити механізм на десятки мільярдів євро під зобов’язання агресора, це означатиме, що він справді готовий грати довгу гру проти Росії.^{1 11} Якщо ж усе вкотре розіб’ється об страх судів і внутрішні сварки, у Кремлі зроблять простий висновок: час і далі працює на них, а Захід і надалі боїться власних грошей більше, ніж російських ракет.

Джерела

1. AP News: «EU leaders weigh using frozen Russian assets to help Ukraine through ‘reparations loan’»
2. Al Jazeera: «EU proposes using Russian assets, loans to fund $105bn package to Ukraine»
3. The Guardian: «European Commission plans ‘reparations loan’ to Ukraine using frozen Russian assets»
4. European Commission / debate: документи та обговорення щодо використання прибутків від активів РФ
5. BBC News: «Belgium urges Europe to drop plan for frozen Russian assets loan»
6. Babel / RBC-Ukraine: матеріали про позицію Франції («France supports reparations loan to Ukraine, but not from assets in French commercial banks»)
7. CNBC, Euroclear: аналітика про ризики для ринку й попередження щодо можливих позовів РФ
8. United24 / G7 statements: «G7 endorses plan to channel frozen Russian funds to Ukraine amid EU disputes»
9. Europarliament debate: «Frozen Russian assets» (12.03.2025)
10. Міністерство фінансів України: заяви Сергія Марченка про потребу механізмів використання активів РФ
11. Euronews: «Doubts grow over reparations loan for Ukraine as final deadline nears»
12. TVP World: «Seven EU leaders push for reparations loan to aid Ukraine»