Заморожені активи Росії: чи допоможе Європа відбудувати Україну

У травні 2025 року заклики використати заморожені активи Росії для відбудови України набули нового розголосу. Брюссельський фінансовий гігант Euroclear, який утримує €183 млрд російських суверенних фондів, опинився в центрі дискусій про те, як ці кошти можуть стати рятівним колом для зруйнованої війною країни. Та чи готові Європа та світ перетнути межу від заморожування до конфіскації, і які ризики це несе?

Штаб-квартира Euroclear у Брюсселі. Фотографія: Belga News Agency/Alamy

Фінансовий резерв для України: чому активи Росії в центрі уваги

Після повномасштабного вторгнення Росії в Україну в лютому 2022 року Захід заморозив приблизно €300 млрд російських суверенних активів, значна частина яких — €183 млрд — зберігається в бельгійській фінансовій установі Euroclear. Як повідомляє The Guardian, пропозиція використати ці кошти для відбудови України набирає підтримки, адже війна завдала економіці країни збитків на €506 млрд, за оцінками Світового банку. Ця сума зростає з кожним новим ракетним ударом, що руйнує інфраструктуру.

У березні 2025 року 130 лауреатів Нобелівської премії, включно з правозахисницею Олександрою Матвійчук, підписали відкритий лист, закликаючи Захід передати ці €300 млрд на відновлення України та компенсацію жертвам війни. «Це потребує нових законів, але враховуючи надзвичайну ситуацію та порушення міжнародного права, такі зміни необхідні», — йдеться в листі, опублікованому Reuters. На X користувач @KyivPost написав: «Заморожені активи Росії — це не просто гроші, це шанс для України відбудуватися».

Як працює Euroclear і чому Бельгія вагається

Euroclear, розташований у Брюсселі, є одним із найбільших у світі депозитаріїв цінних паперів, обробляючи транзакції на €1,3 квадрильйона щороку. За даними Financial Times, більшість заморожених російських активів — це державні облігації, які перебувають під санкціями G7. Euroclear уже використовує прибутки від цих активів для підтримки України: у 2024 році €4 млрд відсотків пішли на військову та гуманітарну допомогу, а в травні 2025 року очікується черговий транш, про що повідомило Deutsche Welle.

Однак повна конфіскація активів викликає занепокоєння в Бельгії. Прем’єр-міністр Барт Де Вевер назвав такий крок «актом війни», а ексміністр фінансів Йоган Ван Овертвельдт попередив, що це може дестабілізувати світову фінансову систему. Бельгія, яка володіє 13% акцій Euroclear, побоюється позовів із боку Росії та масового відтоку капіталу, що може призвести до краху установи, пише Politico. На X @HromadskeUA зазначає: «Бельгія вагається, але тиск зростає. Чи піде Європа на ризик заради України?».

Міжнародна підтримка та нові ініціативи

Заклики до конфіскації активів лунають не лише в Україні. Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск заявив: «Досить розмов, час діяти! Фінансуймо Україну з російських активів», — цитує CSIS. Міністр закордонних справ Польщі Радек Сікорський додав, що Росія вже списала ці кошти, але Захід досі не наважується їх використати. Литва та Естонія також підтримують ідею, пропонуючи юридичні механізми для передачі активів Україні, повідомляє Le Monde.

У лютому 2025 року Reuters повідомило про несподівану пропозицію: Росія нібито готова дозволити використання частини активів для відбудови України, але за умови, що третина піде на підконтрольні їй території. Ця ідея, однак, викликала скептицизм в Україні. Прем’єр-міністр Денис Шмигаль у коментарі Укрінформу наголосив: «Ці кошти мають працювати виключно на користь України, а не агресора».

Юридичні та економічні виклики

Конфіскація активів — це юридична дилема. The Guardian цитує нобелівського лауреата Джозефа Стігліца, який закликає Європу не ховатися за «юридичними виправданнями» і передати €220 млрд Україні. Проте Франція та Німеччина, які володіють 11% і значними частками в Euroclear, висловлюють обережність, побоюючись порушення міжнародного права, зазначає Bloomberg. Європейський центральний банк також застерігає, що це може підірвати довіру до євро.

Альтернативна пропозиція від Йогана Ван Овертвельдта полягає у використанні активів як застави для залучення додаткових кредитів для України, що могло б уникнути прямої конфіскації. Про це пише Euromaidan Press, додаючи, що такі ідеї поки не знайшли широкої підтримки.

Локальний контекст: голос України

В Україні ідею використання російських активів сприймають як питання справедливості. Європейська правда цитує міністра фінансів Сергія Марченка: «Росія зруйнувала наші міста, і вона має за це заплатити». Водночас економісти, як-от Олексій Кущ із Центру економічної стратегії, попереджають, що конфіскація може спровокувати Росію до симетричних дій, таких як вилучення західних активів у Москві, про що йдеться в НВ.

На X @ZahidEspresoTV пише: «Російські активи — це не лише гроші, а й символ перемоги справедливості. Україна чекає рішень». Громадська думка, за даними Суспільного, підтримує ідею конфіскації, але українці хочуть гарантій, що кошти підуть на реальні потреби, а не розчиняться в бюрократії.

Глобальний контекст і майбутнє активів

Дискусія про активи збігається з переговорами щодо припинення війни, які тривають у Стамбулі 15 травня 2025 року. BBC зазначає, що конфіскація активів може стати частиною ширшого мирного пакету, але Росія наполягає на своєму впливі на розподіл коштів. Водночас Al Jazeera попереджає, що такий крок може ускладнити відносини Заходу з іншими країнами, які побоюються прецеденту для власних активів.

G7 уже погодила надання Україні $50 млрд кредитів, забезпечених прибутками від активів, але це лише часткове рішення. Reuters уточнює, що США, на відміну від Європи, готові до жорсткіших кроків, але без консенсусу в ЄС прогрес гальмується. На X @Novynarnia коментує: «Час для Європи показати силу. Активи Росії — це ключ до майбутнього України».

Що далі: між справедливістю та ризиком

Використання заморожених активів Росії могло б змінити долю України, забезпечивши кошти для відбудови шкіл, лікарень і мостів. Проте Європа стоїть перед вибором: справедливість для України чи стабільність фінансової системи. Поки Брюссель вагається, Україна продовжує боротьбу, сподіваючись, що міжнародна солідарність переважить обережність. Чи стане 2025 рік переломним у цьому питанні? Слідкуйте за новинами та діліться думками — адже рішення, які приймаються сьогодні, визначать майбутнє не лише України, а й усієї Європи.

Джерела: The Guardian, Reuters, Укрінформ, Deutsche Welle, Європейська правда