За лаштунками книжкового клубу

Олена Александрова

Читання дає такий самий ефект для мозку як фізичні вправи для тіла – тримає у тонусі, розвиває, вдосконалює. Читання книжок – спосіб відійти від серіалів та соціальних мереж. Групове систематизоване читання у складі книжкових клубів допомагає людям знайомитися, відпочивати та навчатися, тобто книжковий клуб є своєрідним замінником вечорів в Інтернеті та вихідних за серіалами. Тільки книжковий клуб краще.

Книжковий клуб Луцького педагогічного коледжу

“Клуб любителів книги” Луцького педагогічного коледжу запрацював з жовтня 2012 року, невдовзі після того, як облаштували невелику поличку для буккросингу у кабінеті дитячої літератури. Учасники клубу – переважно студенти коледжу різних курсів, які бажають бути в курсі найкращої сучасної світової та української літератури, класичної літератури, літературної критики, роботи українських видавництв.

Клуб зустрічається щотижня, а список тем для обговорення готують на початку семестру спільними зусиллями членів клубу і його керівника, Наталії Дзямулич. Протягом навчального року студенти мають змогу обговорювати твори різних авторів, обмінюватися думками, враженнями.

Учасники клубу мають можливість тут же, у коледжі, зустрітися зі знаними українськими письменниками. Наталія Дзямулич каже, що студенти вже спілкувалися з Андрієм Курковим (презентація книг “Львівська гастроль Джимі Хендрікса” та “Щоденник Майдану”), Євгеном Положієм (презентація книги “Іловайськ”), братами Капрановими (“Забудь-річка”), Олександром Ірванцем, Миколою Мартинюком (“Під мурами твердині”) та іншими.

Активно долучаються учасники клубу і до літературних заходів, які проводять у Луцьку – зустрічалися із Сергієм Жаданом, Олександром Бойченком, Катериною Бабкіною.

Староста клубу Іванка Панасюк розповідає, що 5 квітня учасники клубу вперше вийшли за межі свого звичного кола спілкування, запросивши на неформальну зустріч молоді таланти з різних навчальних закладів і творчих об’єднань Луцька. Прийшли студенти Східноєвропейського університету, Волинського училища культури і мистецтв, бійці Мистецького фронту ініціативи “Книга і рушниця”, письменник та видавець М.Мартинюк, викладачі коледжу.

Книголюби проводять різноманітні акції, які мають за мету популяризацію літератури. Так, за підтримки студентської ради коледжу придбали та передали книги для бібліотеки (“Подаруй бібліотеці книгу!”). У вересні 2014 року передали книги для пацієнтів Луцького гарнізонного військового госпіталю. У грудні 2015 провели благодійну акцію “Українська книга – дітям Слов’янська”, метою якої була популяризація україномовної літератури. До Дня святого Миколая дитячі книги отримали учні 1-А класу ЗОШ№10 м. Слов’янська. У подальших планах – організація літературних квестів та продовження заходів “Література без обмежень”.

Студенти педагогічного коледжу впевнені, що через виховання в школярів любові до мови, до української книги можна захистити і країну.

Книжковий клуб в американській школі

В США книжкові клуби набули популярності після того, як шкільні вчителя поставили перед собою завдання заохотити дітей читати, і не просто читати, а так, щоб з цього вийшло максимум користі. Для цього, разом з науковцями вони розробили методологію ведення книжкових клубів, яка передбачає набуття студентами навичок ефективного читання, писання, усного мовлення, і сприйняття інформації на слух.

Книжковий клуб – це угрупування людей, які читають і обговорюють літературні твори. Що учні виносять з участі у книжкових клубах? Передусім, вміння відповідати на запитання і брати участь в обговоренні, аналізувати текст і презентувати його, доводити свою точку зору з посиланням на текст. Відтак, завдяки участі в книжковому клубі дитині прививається любов до літератури і напрацьовується звичка читати, заохочується обмін думками, результатом чого є здобуття навичок пошуку інформації, роботи в команді і критичного мислення, покращується грамотність і зростає впевненість у собі.

Робота клубу організована просто і логічно. Формуються невеликі тимчасові групи. Члени групи самі обирають, що читатимуть. Групи зустрічаються відповідно до графіку і обговорюють прочитане. В процесі читання всі готуються до обговорення. Учитель виступає в якості посередника, він не є членом групи, він інструктор.

Кожен член клубу має свою роль. Наприклад, такі: головний по обговоренню (готує запитання), відповідальний за поповнення словникового запасу (пояснює значення незнайомих слів, розповідає про незвичні та цікаві слова), контролер (слідкує, щоб усі брали рівноцінну участь в обговоренні і щоб кожне запитання отримало відповідь), слідопит (показує зв’язок прочитаного матеріалу з іншими історіями, наприклад, інших авторів чи особистим досвідом), детектив (знаходить інформацію про книгу, автора, історичну інформацію, яка міститься в книзі), туроператор (слідкує, де відбуваються події в книзі), підсумовувач (розкаже стислий зміст книги чи уривка). Ці ролі можна періодично змінювати, як тільки члени освояться в своїх ролях, або коли почнуть читати нову книжку.

Роль учителя в книжкових клубах – допомагати, але не домінувати. Він може вести протокол зустрічі, записувати хто прийшов, хто відсутний, які книжки прочитано, які запитання обговорювали. Крім того, слідкувати за регламентом, підказувати як вирішити проблему відсутності когось з учасників, хвалити, розподіляти ролі, готувати розклад зустрічей, нотувати ідеї щодо покращання виконання певними учасниками своїх ролей.

Часто зустрічі відбуваються раз на тиждень впродовж однієї години. Задля ефективного використання часу питання направляються учасникам обговорення заздалегідь. Очікується, що учасники прийдуть підготовленими, і для цього кожен, згідно зі своєю роллю, в письмовому вигляді оформить те, що говоритиме під час засідання книжкового клубу.

В Інтернеті існують сайти, де розміщено плани уроків для певних книжок, це дозволяє новачкам, які сумніваються у власних силах, зрозуміти формат книжкового клубу. Крім того, он-лайн сторінки певних існуючих клубів також містять корисну інформацію, у тому числі питання для оговорення конкретних книжок.

Книжкові клуби для дорослих

Звичайно, що відколи існують книжки, люди їх обговорюють, проте існує думка, що протитипами сучасних книжкових клубів були літературні вечори, які організовували заможні жінки у той час, коли представниці жіночої статі не мали належного доступу до формальної освіти. Жінки, шукаючи способ розвивати свої інтелектуальні здібності, запрошували іменитих літераторів для читання та обговорення творів.

Зараз в Америці книжкові клуби часто влаштовують за принципом територіальної близькості читачів, наприклад, книжкові клуби для молодих мам, які організовують у когось вдома на постійній основі, або по черзі вдома у учасників клуба. Крім того, книжкові клуби створюють при бібліотеках та книжних магазинах, в церквах (біблійські читання), при університетах (наприклад, для дружин тих, хто там працює).

Книжкові клуби часто бувають тематичні, тобто гуртуються навколо жанрів, тем, що представляють інтерес, або авторів, які цікавлять членів клубу: науково-популярна література, романи, біографії, мемуари, історична белетристика, авторські дослідження, комікси, твори за авторством жінок тощо.

Книжкові клуби – це вид дозвілля, аналогічний марафонам, квестам, в’язанню, боулінгу, покеру, кінофільмам та іншим видам відпочинку та розваги для дорослих. Схожими на книжкові є так звані “дискусійні клуби”, де збираються для обміну думками з приводу різних тем – фільмографія, культура, історія тощо, а також “новинні клуби”, які об’єднують людей небайдужих до екологічних, світових, соціальних та інших проблем і шляхів їх вирішення.

Для іноземців, участь у клубах дає змогу вдосконалити свою мову, для новоприбулих – здобути зв’язки, для усіх – кероване обговорення текстів дає змогу самовдосконалитися. У цьому контексті, самовдосконалення включає всі переваги, які дає людині читання, а саме: отримання розумового навантаження, покращання памяті і аналітичних здібностей, вивчення нової інформації, розслаблення та інше.

Статистики підрахували, що принаймні п’ять мільйонів американців є членами книжкових клубів, хоча єдиного реєстру книжкових клубів чи їх члені не існує, а крім того, людина може бути членом кількох клубів одночасно. П’ять мільйонів – це ласий шматок ринку, а коли є ринок, то з’являються нові послуги, спрямовані на задоволення потенційних потреб цього ринку. Так, в Інтернеті з’явилися віртуальні книжкові клуби, дискусії яких проводяться на Твіттері. Для консервативних клуберів, які збираються для обговорення книг зі своїми сусідами і бачать книжний клуб як зустріч за чашкою кави чи келихом вина, вийшли книги кулінарних рецептів, які пропонують варіанти наїдків, що найкраще пасуватимуть певним жанрам книг. З’явилися послуги професійних модераторів книжкового клубу, які беруть по 300 доларів за сесію. Крім того, можна оплатити послуги автора книги за те, що він чи вона прийдуть і розкажуть про свою книгу.

У січні 2016 році Емма Уотсон, акторка, відома тим, що грала Герміону у серії книжок про Гаррі Поттера, об’явила про заснування власного феміністичного книжкового клубу. Бажаючим вступити до цього клубу потрібно зареєструватися на сайті і читати з усіма книгу, запропоновану Еммою. В останній тиждень місяця, коли, як очікується, всі дочитають книгу, відбуваються дискусії.

Як і на базі інших формумів та соціальних мереж, через цей сайт люди з разних країн знайомляться і можуть зустрітися офф-лайн в своїх країнах. Наразі в клубі більше 125 тис. членів, і в деяких країнах, наприклад, Канада, Об’єднане Королівство, Китай, Нідерланди, Ірландія, члени клубу вже самоорганізувалися та розвіртуалізувалися.

Більше ніж розвіртуалізуватися, в книжному клубі Емми виявилося бажаючих знайти друзів за листуванням і дискусувати про книги і фемінізм за допомогою листів, написаних шариковою ручкою і відправлених авіа чи наземною поштовою службою.

Книжковий клуб – кожному

Не існує правильного чи неправильного книжного клубу. Вони усі різні і правила кожного клубу встановлюються його членами. Ідеальний клуб – це такий клуб, який справджує сподівання його учасників. Передусім, правила стосуються членства – деякі з клубів мають обмеження стосовно того, хто може бути членом, наприклад, деякі клуби об’єднують вчителів, які читають книжки, щоб потім рекомендувати їх у школі; книжок – деякі клуби мають запальні дискусії з приводу нових авторів, але прийнято рекомендувати лише те, що прочитав хтось з членів; процедури – одні раді бачити людей, що приходять, коли їм зручно, інші вимагають не пропускати зустрічей, одні наполягають на тому, щоб всі підготувалися до засідання і прочитали книгу перед відвідуванням, інші не проти бачити непідготовлених гостей.

Деякі клуби передбачають читання однієї книжки одночасно всіма членами, в інших клубах люди обмінюються наявними у них книжками, і коли одну книжку прочитає принаймні троє, то її обговорюють. Клуби бувають тимчасові, а можуть функціонувати роками. Наприклад, в Каліфорнії вже дев’ятий рік працює книжковий клуб, членами якого є виключно чоловіки. До складу входять 16 чоловіків, багатоз яких є юристами та інженерами старшими за 50 років. Статут клубу забороняє читати книги жіночого авторства, головною героїнею яких є особа жіночої статі.

Різною буває і мотивація створення книжкового клубу. Наприклад, деякі книжкові клуби створюють письменники з розрахунком підняти продаж власних книг. Іноді невідомий автор модерує книжковий клуб при книжковій лавці чи бібліотеці. У такому випадку передбачається читання твору авторства цього письменнка і вітається часта зміна складу клубу. Клуб можуть організовувати студенти для школярів, у тому числі в дитячому літньому таборі, чи пенсіонери на базі ОСББ. До речі, одним за найбільш успішних книжкових клубів США, у тому числі з фінансової точки зору, був клуб при перукарні, він мав назву “Краса і книга”.

Книжкий клуб можна організувати будь-де, де хтось зацікавлений, щоб регулярно приходили люди. Книжковий клуб україномовної літератури, клуб любителів історії України був би корисним і цікавим не лише в школах та університетах. Книжкові клуби – це прекрасний спосіб об’єднати людей, зайнявши їх спільною корисною справою.