ЄВРОПА, У ЯКІЙ МИ ЖИВЕМО: ДЕМОКРАТІЯ ТА ЕКОНОМІЧНИЙ РОЗВИТОК

Юрій ЧЕРНЕЦЬКИЙ (Харків – Житомир), доктор соціологічних наук, кандидат економічних наук, автор книг «Вища освіта в ринковій економіці» (1991), «Світова економіка» (2007, 2009) та ін. і більш ніж 400 наукових статей –

спеціально для журналу NEWSSKY.COM.UA

У попередній статті свого політико-економічного циклу, що його публікую в журналі NEWSSKY, запропонував увазі шановних читачів укладені мною рейтинги за трьома показниками розвитку в політичній, демографічній та економічній царинах. У відповідній таблиці представлені всі 160 фактично існуючих і функціонуючих держав світу, які у 2014 р. мали населення 0,7 млн. осіб і більше.

Нагадаю, що політичні аспекти проблематики узагальнено відображає так званий індекс демократії (англ. democracy index) і що фахівці Economist Intelligence Unit, які ним займаються, визначають цей індекс не для всіх держав світу. Першим критерієм, використовуваним у цілях обмеження переліку, є чисельність населення країни в році, що передує тому, за який підраховується цей індекс. За 2015 р. він не встановлювався для «мікродержав» (англ. micro-states), починаючи з усіх без винятку двох десятків країн, які у 2014 р. мали населення 0,2 млн. осіб і менше (у Європі таких п’ять, а саме: Андорра, Ватикан, Ліхтенштейн, Монако та Сан-Марино). Що стосується «мікродержав» із населенням від 0,3 до 0,6 млн. осіб, то фахівці Economist Intelligence Unit підраховували цей рейтинг для всіх без винятку європейських країн — Ісландії, Люксембургу, Мальти і Чорногорії. До світових рейтингів я цю четвірку з певних міркувань не включав, а ось до європейських, які наводяться нижче, таки долучаю.

 

РЕЙТИНГ ЗА ДЕМОКРАТИЧНІСТЮ,

розмір суспільства та рівень економічного розвитку держав Європи з населенням 0,3 млн. осіб і більше (у таблиці напівжирним курсивом виділено відомості по країнах, що відкривають рейтингові групи; після величини певного показника в дужках зазначаються місця країн у рейтингу за цим показником у Європи та серед держав світу з населенням 0,7 млн. осіб і більше)

 

КРАЇНИ	Індекс демократії за 2015 рік	Чисельність населення у 2014 р. (млн. осіб)	ВВП за ПКС на душу населення у 2015 р. (міжнародних дол.)
1. Норвегія	9,93 (001)	5,1 (28 – 115)	68 430 (02 – 004)
2. Ісландія	9,58 (–––)	0,3 (45 – –––)	46 097 (09 – –––)
3. Швеція	9,45 (002)	9,6 (18 – 088)	47 922 (06 – 012)
4. Данія	9,11 (004)	5,6 (25 – 110)	45 709 (10 – 017)
5. Швейцарія	9,09 (005)	8,1 (22 – 094)	58 551 (03 – 006)
6. Фінляндія	9,03 (007)	5,4 (26 – 111)	41 120 (14 – 023)
7. Нідерланди	8,92 (009)	16,8 (12 – 064)	49 166 (05 – 013)
8. Люксембург	8,88 (–––)	0,5 (43 – –––)	98 987 (01 – –––)
9. Ірландія	8,85 (010)	4,6 (29 – 117)	55 533 (04 – 008)
10. Німеччина	8,64 (011)	80,9 (02 – 016)	46 893 (08 – 015)
11. Австрія	8,54 (012)	8,5 (21 – 092)	47 250 (07 – 014)
12. Мальта	8,39 (–––)	0,4 (44 – –––)	35 826 (15 – –––)
13. Сполучене Королівство	8,31 (013)	64,5 (05 – 022)	41 159 (13 – 022)
14. Іспанія	8,30 (014)	46,4 (07 – 029)	34 819 (17 – 028)
15. Італія	7,98 (018)	61,3 (06 – 023)	35 708 (16 – 027)
16. Чехія	7,94 (022)	10,5 (15 – 081)	31 549 (19 – 033)
17. Бельгія	7,93 (023)	11,2 (13 – 077)	43 585 (11 – 020)
18. Франція	7,92 (024)	66,2 (04 – 021)	41 181 (12 – 021)
19. Естонія	7,85 (026)	1,3 (40 – 148)	28 592 (22 – 036)
20. Португалія	7,79 (029)	10,5 (15 – 081)	27 835 (24 – 038)
21. Словенія	7,57 (032)	2,1 (37 – 140)	31 007 (20 – 034)
22. Литва	7,54 (034)	3,0 (34 – 133)	28 359 (23 – 037)
23. Кіпр	7,53 (035)	1,1 (41 – 154)	32 785 (18 – 030)
24. Греція	7,45 (036)	11,0 (14 – 078)	26 449 (26 – 040)
25. Латвія	7,37 (038)	2,0 (39 – 143)	24 712 (29 – 044)
26. Словаччина	7,29 (039)	5,4 (26 – 111)	29 720 (21 – 035)
27. Болгарія	7,14 (042)	7,3 (23 – 097)	19 097 (34 – 054)
28. Польща	7,09 (044)	38,0 (09 – 035)	26 455 (25 – 039)
29. Хорватія	6,93 (048)	4,3 (31 – 123)	21 581 (31 – 049)
30. Угорщина	6,84 (050)	9,9 (17 – 087)	26 222 (27 – 042)
31. Сербія	6,71 (053)	7,2 (24 – 099)	13 671 (39 – 075)
32. Румунія	6,68 (054)	19,9 (10 – 059)	20 787 (32 – 051)
33. Молдова, без Придністров’я	6,35 (064)	3,6 (33 – 129)	5 006 (45 – 112)
34. Македонія	6,02 (072)	2,1 (37 – 140)	14 009 (38 – 073)
35. Чорногорія	6,01 (–––)	0,6 (42 – –––)	16 123 (37 – –––)
36. Албанія	5,91 (074)	2,9 (36 – 135)	11 301 (40 – 083)
37. Грузія, без Абхазії та Південної Осетії	5,88 (075)	4,5 (30 – 119)	9 630 (42 – 088)
38. Україна	5,70 (081)	45,4 (08 – 030)	7 519 (44 – 098)
39. Туреччина	5,12 (090)	75,9 (03 – 018)	20 438 (33 – 052)
40. Боснія і Герцеговина	4,83 (097)	3,8 (32 – 128)	10 492 (41 – 087)
41. Вірменія	4,00 (109)	3,0 (34 – 133)	8 468 (43 – 092)
42. Білорусь	3,62 (120)	9,5 (19 – 089)	17 654 (36 – 059)
43. Російська Федерація	3,31 (125)	143,8 (01 – 009)	25 411 (28 – 043)
44. Казахстан	3,06 (133)	17,0 (11 – 062)	24 268 (30 – 045)
45. Азербайджан	2,71 (142)	9,4 (20 – 090)	17 993 (35 – 058)

 

Джерела статистичної інформації: публікації Economist Intelligence Unit Limited (індекс демократії), World Bank (чисельність населення) та International Monetary Fund (ВВП за ПКС на душу населення).

З методологією визначення індексу демократії та складання рейтингу держав світу за цим показником можна ознайомитися в публікації “Democracy Index 2015: Democracy in an age of anxiety”, яку у форматі PDF розміщено на сайті Economist Intelligence Unit. Лише нагадаю, що він підраховується за 10-бальною шкалою та базується на рейтингових оцінках для 60 показників, згрупованих за наступними п’ятьма категоріями: виборчий процес і плюралізм; громадянські свободи; функціонування держави; участь у політичному житті (громадянського загалу та окремих його складників); політична культура. Для кожної з категорій за 10-бальною шкалою визначається рейтингова оцінка, а загальний індекс являє собою просту середню величину від п’яти категоріальних.

У цій статті поняття Європи, її межі визначаю за зразком фахівців Economist Intelligence Unit, ще й виявляючи, сказати б, більшу стриманість. Адже в указаному джерелі до числа держав Західної Європи з населенням 0,3 млн. осіб і більше, крім 20-ти традиційно зараховуваних, включаючи Кіпр і Мальту, додається… Туреччина! А до числа 29-ти країн Східної Європи зараховано всі без винятку пострадянські держави: не лише власне європейські, але й РФ із Казахстаном, частина території яких із фізико-географічної точки зору в Європі знаходиться, і три країни Закавказзя, і чотири держави Центральної Азії. Останні зі свого варіанту цього переліку вилучив через істотну відмінність основоположних соціально-політичних цінностей, що стає все більш очевидною та актуальною. Таким чином, у цій статті, її таблицях подається та аналізується інформація стосовно 45-ти країн Європи.

Ще нагадаю, що вніс досить істотні зміни до групування країн світу за чотирма типами їхніх політичних режимів. Фахівці Economist Intelligence Unit на основі чисельних значень індексу демократії виділяють такі групи: режими повної, або досконалої, демократії (англ. full democracies) – оцінки від 8 до 10; режими обмеженої, або недосконалої, демократії (англ. flawed democracies) – оцінки від 6 до 7,9; гібридні, або змішані, режими (англ. hybrid regimes) – оцінки від 4 до 5,9; авторитарні режими (англ. authoritarian regimes) – оцінки нижче від 4. Я ж у цитованій та іншій – написаній англійською – статтях серед демократичних режимів розмежовую країни високорозвиненої демократії (англ. developed democracies) з індексом 7,70 і вище та інші демократичні країни (англ. other democracies) з індексом від 6,00 до 7,69. Загалом розподіл 160 держав світу за чотирма групами в моєму варіанті виглядає наступним чином:

1. країни високорозвиненої демократії – 31 (19,4 %);

2. інші демократичні країни – 41 (25,6 %);

3. країни з гібридними, або змішаними, режимами – 37 (23,1 %);

4. авторитарні країни – 51 (31,9 %).

Також, наслідуючи приклад фахівців Economist Intelligence Unit, розподілив держави світу на дві категорії: демократичні країни (англ. democratic countries; 1-ша та 2-га групи рейтингу за демократичністю) і недемократичні країни (англ. non-democratic countries; 3-тя та 4-та групи рейтингу за демократичністю). У моєму варіанті підсумкова глобальна картина є такою:

– Демократичні країни – 72 (45,0 %)

– Недемократичні країни – 88 (55,0 %)

Тобто у світі істотно більше половини держав належать до числа недемократичних, істотно менше половини – до числа демократичних. Одразу скажу, що в Європі ситуація більш ніж прямо протилежна: тут майже чотири п’ятих (77,8 %) серед усіх країн становлять демократичні держави і лише п’ята частина (22,2 %) їх є недемократичними. Те ж, зрозуміло, повною мірою стосується розподілу європейських країн за типами політичних режимів, у чому шановні читачі можуть переконатися самі (у дужках тут і далі після відомостей щодо Європи наводжу інформацію по 160 державах світу):

1. країни високорозвиненої демократії – 20, або 44,4 % (19,4 %);

2. інші демократичні країни – 15, або 33,3 % (25,6 %);

3. країни з гібридними, чи змішаними, режимами – 6, або 13,3 % (23,1 %);

4. авторитарні країни – 4, або 8,9 % (31,9 %).

Знову підкреслю, що існує безпосередній зв’язок між ступенем демократичності, з одного боку, та політико-історичними й соціокультурними чинниками – з іншого. Як ми з вами, шановні читачі, вже бачили та ще неодноразово побачимо, він у Європі проявляється на рівні регіонів і найбільш наочно та яскраво – на рівні субрегіонів. Потужним чинником є функціонування ЄС. Що, втім, стосується не «старої» Західної Європи, сказати б, у вузькому розумінні, а лише Південної та Східної Європи (будь ласка, див. нижче): тут спостерігаємо, як держави-кандидати, готуючись приєднатися до інтеграційного об’єднання, різко підвищують ступінь своєї демократичності.

Охарактеризую ситуацію з розвитком європейської демократії за регіонами та субрегіонами, спочатку їх перелічивши. Оскільки для регіонів Європи послідовність появи в цьому списку співпадає з їхнім рейтингом за індексом демократії, для них одразу наведу середнє значення цього показника:

 

1. Західна Європа (14 держав) — 8,87.

1.1. Континентальна Західна Європа: Бельгія, Люксембург, Нідерланди, Франція (4).

1.2. Острівна Західна Європа: Ірландія, Сполучене Королівство (2).

1.3. Центрально-Західна Європа: Австрія, Німеччина, Швейцарія (3).

1.4. Північно-Західна Європа: Данія, Ісландія, Норвегія, Фінляндія, Швеція (5).

2. Південна Європа у складі ЄС (8 держав) – 7,74.

2.1. Південно-Західна Європа: Іспанія, Італія, Португалія (3).

2.2. Балканська Європа у складі ЄС: Греція, Словенія, Хорватія (3).

2.3. Острівне Середземномор’я: Кіпр, Мальта (2).

3. Східна Європа у складі ЄС (9 держав) – 7,30.

3.1. Центрально-Східна Європа: Польща, Словаччина, Угорщина, Чехія (4).

3.2. Країни Балтії: Естонія, Латвія, Литва (3).

3.3. Південно-Східна Європа у складі ЄС: Болгарія, Румунія (2).

4. Держави Південної та Східної Європи – партнери ЄС (9 держав) – 5,84.

4.1. Балканська Європа поза ЄС: Албанія, Боснія і Герцеговина, Македонія, Сербія, Чорногорія (5).

4.2. Країни Східної Європи – партнери ЄС: Грузія, Молдова, Україна (3).

4.3. Туреччина (країна-субрегіон).

5. РФ та її сателіти (5 держав) – 3,34.

5.1. Східне Закавказзя: Азербайджан, Вірменія (2).

5.2. Білорусь (країна-субрегіон).

5.3. Казахстан (країна-субрегіон).

5.4. Російська Федерація  (країна-субрегіон).

 

Узагальнюючи, можна сказати, що Західна Європа у вузькому розумінні як регіон переконливо демонструє високий рівень розвитку демократії; всі його 14 держав входять до відповідної класифікаційної групи. Південна Європа у складі ЄС перебуває на межі групи країн високорозвиненої демократії та групи «інших демократичних країн»; беззаперечними регіональними лідерами є демократії Мальти та Іспанії, істотно відстають від решти держав регіону у цьому аспекті Греція та особливо Хорватія. Східна Європа у складі ЄС як регіон перебуває на порозі вищої чверті групи «інших демократичних країн»; високого рівня розвитку демократії тут досягнули Чехія та Естонія, а досить далеко відстають від решти держав регіону Угорщина та Румунія. Держави Південної та Східної Європи – партнери ЄС у регіональній сукупності впритул наблизилися до порогу демократичної частини світу, перебувають угорі групи країн із так званими гібридними (змішаними) режимами; тут лідирує вочевидь демократична Сербія, а дуже далеко відстали від інших Туреччина та Боснія і Герцеговина. Нарешті, РФ та її сателіти глибоко занурені в болото авторитаризму; єдиний непереконливий виняток становила Вірменія, а російський індекс демократії був навіть нижчим за середній у межах регіону.

Також мною укладено рейтинг субрегіонів Європи за індексом демократії, з яким шановним читачам, певен, буде цікаво ознайомитися:

1. Північно-Західна Європа – 9,42;

2. Центрально-Західна Європа – 8,76;

3. острівна Західна Європа – 8,58;

4. континентальна Західна Європа – 8,41;

5. Південно-Західна Європа – 8,02;

6. острівне Середземномор’я – 7,96;

7. країни Балтії – 7,59;

8. Балканська Європа у складі ЄС – 7,32;

9. Центрально-Східна Європа – 7,29;

10. Південно-Східна Європа у складі ЄС – 6,91;

11. країни Східної Європи – партнери ЄС – 5,98;

12. Балканська Європа поза ЄС – 5,90;

13. Туреччина – 5,12;

14. Білорусь – 3,62;

15. Східне Закавказзя – 3,36;

16. Російська Федерація – 3,31;

17. Казахстан – 3,06.

Північно-Західна Європа – держави Скандинавії – є абсолютним не лише європейським, а й глобальним лідером у цій царині. У світовому рейтингу Economist Intelligence Unit за індексом демократії перші три місця за підсумками 2015 р. займають Норвегія (як бачимо, з величезним відривом), Ісландія та Швеція, п’ятою, пропустивши вперед Нову Зеландію (9,26), йде Данія, а восьмою вслід за Швейцарією й Канадою (9,08) – Фінляндія. Центрально-Західна Європа впевнено займає другу позицію в нашій частині світу завдяки тому, що від Швейцарії не дуже далеко відстають Німеччина та Австрія. А в глобальному соціумі цей субрегіон став третім, пропустивши вперед економічно (і політично!) високорозвинені країни Океанії: Нова Зеландія разом з Австралією (9,01), дев’ятою в рейтингу, забезпечили вельми високий середній індекс демократії – 9,14. Ситуація в острівній Західній Європі цікава тим, що за рівнем розвитку демократії Республіка Ірландія сьогодні набагато випереджає колишню метрополію – Сполучене Королівство Великої Британії та Північної Ірландії. Між іншим, така сама ситуація спостерігається в царині економічного розвитку, тобто скидається на те, що Ірландія бере переконливий історичний реванш. Нарешті, субрегіон континентальної Західної Європи посів «лише» четверте місце у Старому Світі через те, що поряд із високими показниками Нідерландів і Люксембургу на формування його середнього індексу вплинули досить низькі результати Бельгії та Франції (!), яка заслужено поділяє з Англією та США  славу держав-основоположниць сучасного демократичного правління. До речі, варто підкреслити, що США (8,05) посідають лише двадцяте місце у світовому рейтингу Economist Intelligence Unit, замикаючи групу країн із режимами повної, або досконалої, демократії…

Ще у Старому Світі на високому рівні демократичного розвитку знаходяться, на межі групи країн повної, або досконалої, демократії перебувають такі регіони, як Південно-Західна Європа та острівне Середземномор’я, всі держави котрих після Другої світової війни фахівцями незмінно включалися до складу «старої» Західної Європи. Тут наразі в царині, що розглядається, істотно відстають Португалія та особливо – Кіпр. Акцентую увагу на тому, що серед трьох субрегіонів, де представлені держави «нової» Західної Європи в політико-економічному розумінні (за винятком «старої» Греції), які стали ними після набуття членства в ЄС, впевнено лідирують країни Балтії – колишні радянські республіки Естонія, Латвія та Литва! Це без перебільшення видатний їх успіх у царині політичного розвитку. Ще відзначу, що і країни Східної Європи – партнери ЄС, і Балканська Європа поза ЄС як субрегіони перебувають на порозі входження до демократичної частини світу. Їхня співпраця з ЄС вочевидь позитивно впливає на розвиток демократії.

Варто дослідити кореляцію індексу демократії з показниками ефективності господарювання, визначати ступінь її тісноти. Тому далі звернемося до рейтингів держав Європи (і світу) за рівнем економічного розвитку. І в цьому випадку здійснюю розподіл на чотири групи та дві категорії, що всі нараховують стільки ж країн, скільки налічують відповідні групи та категорії в рейтингу за демократичністю.

Головним способом аналізу є зіставлення рейтингу за індексом демократії з рейтингом, укладеним на базі ВВП (валового внутрішнього продукту) за ПКС у розрахунку на душу населення. Останній, нагадаю, є основним, базовим показником рівня економічного розвитку країни, продуктивності національного господарства, приватного та державного споживання в суспільстві. Насамперед за його допомогою здійснюється міжнародне порівняння «фізичних» обсягів виробництва товарів і послуг. Під час вимірювання використовується так званий паритет купівельної спроможності (ПКС) національних валют. Сутність ПКС, за формулюванням фахівців Світового банку, полягає в наступному: «міжнародний долар» (надалі просто долар) – інструмент вимірювання – має таку ж купівельну спроможність стосовно ВВП або ВНД (валового національного доходу) певної країни, тобто сукупності товарів і послуг, що суспільством виробляються, яку долар США має в межах США.

Відповідний наведеному вище розподіл держав за групами, у цьому випадку на базі виробництва ВВП за ПКС у розрахунку на душу населення, виглядатиме так (у дужках після відомостей щодо Європи наводжу інформацію по 160 державах світу):

1. високорозвинені національні економіки (душовий ВВП за ПКС більше 32 тис. дол.) – 18, або 40,0 % (19,4 %);

2. вища група національних економік середнього рівня розвитку (душовий ВВП за ПКС від 14 до 32 тис. дол.) – 20, або 44,4 % (25,6 %);

3. нижча група національних економік середнього рівня розвитку (душовий ВВП за ПКС від 5,4 до 14 тис. дол.) – 6, або 13,3 % (23,1 %);

4. національні економіки низького рівня розвитку (душовий ВВП за ПКС менше 5,4 тис. дол.) – 1, або 2,2 % (31,9 %).

Знову-таки для зручності одразу ознайомимося з розподілом держав Європи (і світу) за двома відповідними категоріями:

– Національні економіки відносно високого рівня розвитку (душовий ВВП за ПКС від 14 тис. дол.) – 38, або 84,4 % (45,0 %)

– Національні економіки відносно низького рівня розвитку (душовий ВВП за ПКС менше 14 тис. дол.) – 7, або 15,6 % (55,0 %)

Мною було продемонстровано, що у світових масштабах між основним показником рівня економічного розвитку та індексом демократії існує вельми потужний кореляційний зв’язок. Якщо говорити про категорії, то серед країн із національними економіками відносно високого рівня розвитку більш ніж дві третини (68,1 %; порівняйте із загальними 45 відсотками) є демократичними і тільки менш ніж третина – недемократичними! Навпаки, серед країн із національними економіками відносно низького рівня розвитку майже три чверті (73,9 %; порівняйте із загальними 55 відсотками) є недемократичними і тільки трохи більше чверті – демократичними. Ще потужніша кореляція спостерігається у випадку групового розподілу. Зокрема, серед країн вищої групи національних економік середнього рівня розвитку майже шість із десяти (58,5 %) є демократичними. Ще сильніше вражає ситуація в групі, до якої входять світові лідери в царині господарювання. Чотири п’ятих (80,6 %) країн, що мають високорозвинені національні економіки, належать до числа демократичних! Причому сім із десяти держав-господарських лідерів світу (71,0 % їх) є країнами високорозвиненої демократії! Варто нагадати, що гібридні режими в групі світових економічних лідерів повністю відсутні. А ті шість держав, п’ята частина господарських лідерів, що мають авторитарні політичні режими, належать до вельми специфічного різновиду. Це країни, які називаю «нафтогазовими магнатами», і всі вони – Катар, Кувейт, ОАЕ, Саудівська Аравія, Бахрейн, Оман – знаходяться на Аравійському півострові.

У Європі з-поміж 18-ти високорозвинених національних економік 17 (!) одночасно належать до числа високорозвинених демократій, і лише Кіпр перебуває у верхній частині наступної класифікаційної групи. А з 20-ти національних господарств середнього рівня розвитку, що входять до вищої їх групи, 3 є високорозвиненими демократіями, ще 11 перебувають у числі «інших демократичних країн», тобто до категорії демократичних держав належать 70 % (порівняно із 58,5 % в моєму глобальному рейтингу).

Динаміка індексу демократії в державах Європи з населенням 0,3 млн. осіб і більше (у таблиці після назви держави в дужках вказується її місце в рейтингу 167 країн світу, укладеному фахівцями Economist Intelligence Unit за підсумками 2015 р., курсивом виділено відомості по країнах, що відкривають європейські рейтингові групи, напівжирним курсивом – роки та інформацію щодо України)

	2006	2008	2010	2011	2012	2013	2014	2015
1. Норвегія (1)	9,55	9,68	9,80	9,80	9,93	9,93	9,93	9,93
2. Ісландія (2)	9,71	9,65	9,65	9,65	9,65	9,65	9,58	9,58
3. Швеція (3)	9,88	9,88	9,50	9,50	9,73	9,73	9,73	9,45
4. Данія (5)	9,52	9,52	9,52	9,52	9,52	9,38	9,11	9,11
5. Швейцарія (6)	9,02	9,15	9,09	9,09	9,09	9,09	9,09	9,09
6. Фінляндія (8)	9,25	9,25	9,19	9,06	9,06	9,03	9,03	9,03
7. Нідерланди (10)	9,66	9,53	8,99	8,99	8,99	8,84	8,92	8,92
8. Люксембург (11)	9,10	9,10	8,88	8,88	8,88	8,88	8,88	8,88
9. Ірландія (12)	9,01	9,01	8,79	8,56	8,56	8,68	8,72	8,85
10. Німеччина (13)	8,82	8,82	8,38	8,34	8,34	8,31	8,64	8,64
11. Австрія (14)	8,69	8,49	8,49	8,49	8,62	8,48	8,54	8,54
12. Мальта (15)	8,39	8,39	8,28	8,28	8,28	8,28	8,39	8,39
13. Сполучене Королівство (16)	8,08	8,15	8,16	8,16	8,21	8,31	8,31	8,31
14. Іспанія (17)	8,34	8,45	8,16	8,02	8,02	8,02	8,05	8,30
15. Італія (21)	7,73	7,98	7,83	7,74	7,74	7,85	7,85	7,98
16. Чехія (25)	8,17	8,19	8,19	8,19	8,19	8,06	7,94	7,94
17. Бельгія (26)	8,15	8,16	8,05	8,05	8,05	8,05	7,93	7,93
18. Франція (27)	8,07	8,07	7,77	7,77	7,88	7,92	8,04	7,92
19. Естонія (29)	7,74	7,68	7,68	7,61	7,61	7,61	7,74	7,85
20. Португалія (33)	8,16	8,05	8,02	7,81	7,92	7,65	7,79	7,79
21. Словенія (36)	7,96	7,96	7,69	7,76	7,88	7,88	7,57	7,57
22. Литва (38)	7,43	7,36	7,24	7,24	7,24	7,54	7,54	7,54
23. Кіпр (39)	7,60	7,70	7,29	7,29	7,29	7,29	7,40	7,53
24. Греція (40)	8,13	8,13	7,92	7,65	7,65	7,65	7,45	7,45
25. Латвія (42)	7,37	7,23	7,05	7,05	7,05	7,05	7,48	7,37
26. Словаччина (43)	7,40	7,33	7,35	7,35	7,35	7,35	7,35	7,29
27. Болгарія (46)	7,10	7,02	6,84	6,78	6,72	6,83	6,73	7,14
28. Польща (48)	7,30	7,30	7,05	7,12	7,12	7,12	7,47	7,09
29. Хорватія (52)	7,04	7,04	6,81	6,73	6,93	6,93	6,93	6,93
30. Угорщина (54)	7,53	7,44	7,21	7,04	6,96	6,96	6,90	6,84
31. Сербія (58)	6,62	6,49	6,33	6,33	6,33	6,67	6,71	6,71
32. Румунія (59)	7,06	7,06	6,60	6,54	6,54	6,54	6,68	6,68
33. Молдова (70)	6,50	6,50	6,33	6,32	6,32	6,32	6,32	6,35
34. Македонія (78)	6,33	6,21	6,16	6,16	6,16	6,16	6,25	6,02
35. Чорногорія (79)	6,57	6,43	6,27	6,15	6,05	5,94	5,94	6,01
36. Албанія (81)	5,91	5,91	5,86	5,81	5,67	5,67	5,67	5,91
37. Грузія (82)	4,90	4,62	4,59	4,74	5,53	5,95	5,82	5,88
38. Україна (88)	6,94	6,94	6,30	5,94	5,91	5,84	5,42	5,70
39. Туреччина (97)	5,70	5,69	5,73	5,73	5,76	5,63	5,12	5,12
40. Боснія і Герцеговина (104)	5,78	5,70	5,32	5,24	5,11	5,02	4,78	4,83
41. Вірменія (116)	4,15	4,09	4,09	4,09	4,09	4,02	4,13	4,00
42. Білорусь (127)	3,34	3,34	3,34	3,16	3,04	3,04	3,69	3,62
43. РФ (132)	5,02	4,48	4,26	3,92	3,74	3,59	3,39	3,31
44. Казахстан (140)	3,62	3,45	3,30	3,24	2,95	3,06	3,17	3,06
45. Азербайджан (149)	3,31	3,19	3,15	3,15	3,15	3,06	2,83	2,71

 

Джерело статистичної інформації: публікація “Democracy Index 2015: Democracy in an age of anxiety”, яку у форматі PDF розміщено на сайті Economist Intelligence Unit (www.eiu.com). – P. 12–17.

Цікавим і важливим доповненням є інформація про динаміку індексу демократії по країнах протягом останнього десятиліття. Загалом у Європі спостерігалося погіршення ситуації. За період, що розглядається, цей індекс зріс у 10-ти державах Старого Світу, залишився на колишньому рівні в 3-х, а знизився аж у 32-х державах… Порівнюючи динаміку, зіставляю зміни не абсолютні, а відносні, у якості бази підрахунку приймаючи величину індексу демократії за 2006 рік. У випадку зростання зі збільшенням базової величини кожен відсотковий бал або пункт дається важче. Приміром, якщо світовий лідер – Норвегія – у 2016 р. доведе індекс демократії до абсолютного максимуму, це означатиме його приріст порівняно з 2015 р. лише на… 0,7 %. За підсумками останнього десятиліття в Європі п’ятірка лідерів зі зростання індексу демократії виглядає наступним чином:

1. Грузія – +20 %;

2. Білорусь – +8 %;

3. Норвегія – +4;

4. Сполучене Королівство – +3%;

5. Італія – +3 %.

Феномен Грузії справді вражає. Причому нам із вами, шановні читачі, варто знати, що стрімке зростання індексу демократії там спостерігалось у 2011–2013 рр., тобто протягом другої половини другого президентського терміну нашого нового співгромадянина Міхеіла Саакашвілі. Як результат, Грузія впритул наблизилася до класифікаційної категорії демократичних країн (щоправда, «після Саакашвілі» трохи здала позиції…). І ще важливий момент: зростання ступеня демократичності в Грузії відбувалось одночасно зі швидким підвищенням життєвого рівня, вимірюваним ВНД за ПКС на душу населення!

У випадку зниження індексу демократії, навпаки, кожен відсотковий бал або пункт приносить вагоміші, але сумніші наслідки зі зменшенням базової величини. За підсумками останнього десятиліття в Європі чортова дюжина, сказати б, антилідерів у царині демократії за зниженням відповідного індексу виглядає наступним чином:

1. Російська Федерація – ­–34 %;

2. Азербайджан – –18 %;

3. Україна – –18 %;

4. Боснія і Герцеговина – –16 %;

5. Казахстан – –15;

6. Туреччина – –10 %;

7. Чорногорія – –9 %;

8. Угорщина – –9 %;

9. Греція – –8 %;

10. Нідерланди – –8 %;

11. Молдова – –5 %;

12. Словенія – –5 %;

13. Португалія – –5 %.

З Богом забутою путінською РФ усім усе давно зрозуміло. Допоки в сусідньому суспільстві пануватиме жорстко авторитарний режим з очевидною схильністю до відродження тоталітаризму, для України лишається єдино прийнятний шлях: «Геть від Москви!» Принаймні в політичній царині. Причому якнайшвидше і якнайдалі. Інакше цей колос на паперових, тому що нафтодоларових, ногах, коли невдовзі впаде-завалиться… можна не продовжувати. Між іншим, паралельний, а краще випереджаючий, розвиток демократії являє собою єдино реалістичний шлях відновлення економічного зростання та забезпечення належних його темпів. Тому волію доповнити наше традиційне гасло: «Слава ДЕМОКРАТИЧНІЙ УКРАЇНІ!» Так, і тільки так, переможемо.