Європа без США: Канада, Британія та ЄС формують нову систему безпеки та торгівлі у 2026 році

У травні 2026 року, коли Вашингтон дедалі жорсткіше просуває принцип «Америка — понад усе», союзники США з Канади та Великої Британії відкрито заявляють: старий міжнародний порядок, що тримався понад сімдесят років, зруйновано остаточно, і саме європейським столицям доведеться формувати нову архітектуру безпеки та торгівлі.

Саміт у Єревані: перші сигнали розриву

На саміті Європейського політичного співтовариства в Єревані, що завершився 3 травня, прем’єр-міністр Канади Марк Карні чітко окреслив нову реальність.¹ За його словами, правила, які колись стримували гегемонів, більше не діють. Карні закликав «середні держави» об’єднуватися, щоб протистояти тиску великих гравців. У залі були майже п’ятдесят лідерів, і тема демократичної стійкості несподівано переросла в обговорення конкретних механізмів нової торгівлі та оборони без американського захисту.

Британський прем’єр Кір Стармер підтримав колегу: «Деякі союзи, на які ми звикли покладатися, уже не такі, якими ми їх уявляли». Президент Франції Еммануель Макрон додав, що Європа надто довго жила під чужим захисним щитом і тепер мусить брати відповідальність на себе.⁵ Ці заяви пролунали на тлі свіжих новин про скорочення американської військової присутності в Німеччині.

Канада: від попереджень до конкретних планів

Марк Карні, який очолив уряд Канади на початку 2026 року, ще взимку попереджав про «більш ізольований і жорсткіший світ». На єреванському саміті він розвинув думку: міжнародний порядок буде відновлено, але не з Вашингтона, а з європейських столиць.² Канадський лідер запропонував створити нові альянси в галузях космічного зв’язку, напівпровідників та критичних мінералів. За оцінками Оттави, спільні європейсько-канадські проєкти в цих сферах можуть дати перші результати вже до 2029 року.

Канада також активізувала переговори з Норвегією та Швецією щодо спільного видобутку рідкісноземельних елементів. Це пряма відповідь на американські та китайські обмеження експорту технологій. Експерти вважають, що такий підхід дозволить «середнім державам» зменшити вразливість перед тарифними війнами.

Велика Британія: перегляд відносин із Вашингтоном

Кір Стармер на саміті не приховував розчарування. Лондон уже кілька місяців веде таємні консультації з Парижем і Берліном щодо створення європейської системи раннього попередження кіберзагроз. Британські аналітики підрахували, що повна інтеграція оборонних промисловостей ЄС і Великої Британії може скоротити залежність від американських технологій на 35 % протягом п’яти років.

Паралельно Лондон активізував контакти з Австралією та Японією, формуючи неформальний «клуб середніх держав». Мета — спільні закупівлі озброєнь та обмін розвідданими без участі США. Перші угоди очікуються вже влітку 2026 року.

Франція та Німеччина: акцент на власну оборону

Еммануель Макрон вкотре наголосив, що «надмірна залежність від американського захисного щита» стала очевидною проблемою. Париж запропонував збільшити спільний європейський оборонний фонд до 150 мільярдів євро до 2028 року. Німеччина під керівництвом Фрідріха Мерца підтримала ініціативу, хоча й обережно. Берлін планує довести витрати на оборону до 2,5 % ВВП уже 2027 року.³

Канцлер Мерц також жорстко прокоментував переговори Вашингтона з Тегераном, заявивши, що іранська сторона «фактично принижує» американських представників. Ця заява стала приводом для нових суперечок у НАТО.

Іспанія: пряма опозиція до політики Трампа

Прем’єр-міністр Іспанії Педро Санчес став найгучнішим критиком у ЄС. Мадрид заборонив використання свого повітряного простору та баз для будь-яких американських операцій проти Ірану.⁴ У відповідь Вашингтон пригрозив переглянути торговельні преференції для іспанських товарів. Проте Санчес не відступає: уряд Іспанії готує законопроєкт про національний контроль над критичною інфраструктурою, щоб уникнути зовнішнього тиску.

Тарифи та торговельні війни: нові загрози для ЄС

Дональд Трамп оголосив про підвищення мит на європейські автомобілі та вантажівки до 25 %. Офіційна причина — нібито невиконання ЄС попередніх торговельних угод. За підрахунками Європейської комісії, такі тарифи можуть коштувати економіці блоку до 40 мільярдів євро щорічно. У відповідь Брюссель готує пакет контрзаходів, який торкнеться американського експорту сої, віскі та мотоциклів.

Паралельно ЄС прискорює переговори про зону вільної торгівлі з країнами Африки та Латинської Америки, щоб компенсувати втрати на американському ринку. Перші угоди з Кенією та Бразилією очікуються до кінця 2026 року.

Скорочення американських військ: що далі з НАТО

Генеральний секретар НАТО Марк Рютте попередив європейських лідерів: Трамп розчарований небажанням союзників допомагати у конфлікті з Іраном. Уже в квітні 2026 року Вашингтон оголосив про виведення 20 тисяч військових із Німеччини. У НАТО не виключають подальшого скорочення американської присутності в Європі до 2028 року.

Європейські країни НАТО, за оцінками Bloomberg, потребуватимуть щонайменше десяти років, щоб повністю замістити американські можливості в розвідці, логістиці та стратегічній авіації. Тому на саміті в Єревані обговорювали створення спільного європейського командування кібероборони та космічних сил.

Нові альянси «середніх держав»: практичні кроки

Карні та Стармер активно просувають ідею коаліції держав, які не хочуть обирати між Вашингтоном і Пекіном. До такої групи вже виявили інтерес Австралія, Японія, Південна Корея та низка латиноамериканських країн. Основні напрями співпраці — продовольча безпека, енергетика, напівпровідники та космос. Перше спільне засідання міністрів цих країн заплановано на вересень 2026 року в Оттаві.

Аналітики вважають, що саме такі горизонтальні альянси можуть стати основою нового світового порядку, де правила формуватимуться не двома наддержавами, а ширшою групою гравців.

Висновки та сценарії на 2027–2030 роки

Події травня 2026 року показують: трансатлантичний союз переживає найглибшу кризу з часів Другої світової. Європа змушена прискорено інвестувати в оборону, диверсифікувати торгівлю та шукати нових партнерів. Канада та Велика Британія, хоча й залишаються формальними союзниками США, дедалі чіткіше сигналізують про готовність діяти автономно.

Найімовірніший сценарій найближчих років — поступове формування «європейського полюса» безпеки, який співпрацюватиме зі США вибірково, а не автоматично. Чи вдасться зберегти єдність НАТО — покаже саміт альянсу в липні 2026 року. Поки що лідери Європи та Канади діють за принципом: сподіватися на краще, але готуватися до світу без американського гаранта.

Джерела

1. Bloomberg
2. Reuters
3. Financial Times
4. Politico Europe
5. Le Monde