ЄС змінює правила гри: нові тарифи на український імпорт і виклик для економіки

14 травня 2025 року Європейський Союз оголосив про запровадження значно вищих тарифів на імпорт української сільськогосподарської продукції з червня, коли завершиться дія спеціальних торговельних преференцій. Це рішення, спрямоване на захист європейських фермерів, ставить перед Україною нові економічні виклики в умовах війни. Як Київ реагує на зміни, що кажуть у світі, і чи вдасться зберегти торговельну рівновагу?

Тарифи на горизонті: чому ЄС змінює підхід

ЄС планує повернутися до стандартних тарифів на український імпорт сільськогосподарської продукції після завершення дії тимчасових торговельних преференцій, запроваджених у 2022 році для підтримки України після російського вторгнення. Financial Times повідомляє, що ці «перехідні заходи» набудуть чинності з червня 2025 року, якщо торговельні переговори не завершаться вчасно. Тарифи стосуватимуться ключових експортних товарів України, зокрема зерна, м’яса птиці та цукру, які становлять значну частину її економіки.

Рішення викликане протестами європейських фермерів, особливо в Польщі, Угорщині та Словаччині, які скаржилися, що дешевий український імпорт підриває їхні ринки. Reuters уточнює, що Польща навіть вводила односторонні заборони на українське зерно в 2023–2024 роках, а в лютому 2025 року польські фермери блокували кордон, вимагаючи захисту від «несправедливої конкуренції». На X користувач @KyivIndependent пише: «ЄС підвищує тарифи на український імпорт. Фермери раді, але Україна втрачає».

Економічний удар для України: масштаби виклику

Український експорт до ЄС у 2024 році сягнув 22 мільярдів євро, значну частину якого становила сільськогосподарська продукція. Укрінформ зазначає, що преференційна торгівля з ЄС стала «рятівним колом» для економіки України, яка втратила 20% ВВП через війну. Нові тарифи можуть скоротити експорт зерна на 30%, а м’яса птиці — на 25%, за оцінками Центру економічної стратегії. РБК-Україна додає, що підвищення тарифів загрожує втратами до 2 мільярдів євро щорічно, що ускладнить фінансування військових потреб.

Міжнародна преса бачить у рішенні ЄС делікатний баланс. Le Monde пише, що Брюссель намагається підтримати Україну, але не може ігнорувати внутрішній тиск фермерських лобі. Politico наголошує, що підвищення тарифів може спровокувати напругу в переговорах про вступ України до ЄС, які офіційно розпочалися в червні 2024 року. На X @zn_ua коментує: «ЄС дає Україні підтримку, але тарифи б’ють по нашій економіці. Чи буде компроміс?».

Нові подробиці: переговори та реакція Києва

Україна активно шукає вихід із ситуації. Європейська правда повідомляє, що Київ запропонував ЄС продовжити преференційний режим до кінця 2025 року, аргументуючи це війною та потребою стабільності. Прем’єр-міністр Денис Шмигаль під час візиту до Брюсселя 12 травня закликав до «гнучкості», наголосивши, що український експорт не становить загрози для європейських ринків. ТСН додає, що Україна готова піти на компроміс, наприклад, обмеживши обсяги експорту певних товарів, якщо ЄС надасть фінансову компенсацію.

Цікаво, що рішення ЄС збіглося з іншою напруженою подією — переговорами в Стамбулі 15 травня, де Україна та Росія шукають шлях до перемир’я. BBC зазначає, що економічний тиск через тарифи може послабити позицію України на переговорах, адже експорт до ЄС становить 60% її торговельного балансу. На X @HromadskeUA пише: «Тарифи від ЄС у розпал війни — це удар у спину чи вимушений крок?».

Міжнародний контекст: глобальні наслідки

Рішення ЄС має ширші наслідки. Al Jazeera попереджає, що підвищення тарифів може вплинути на світові ціни на зерно, адже Україна залишається одним із найбільших експортерів пшениці та кукурудзи. Це особливо критично для країн Африки та Близького Сходу, які залежать від українського продовольства. Financial Times додає, що ЄС розглядає можливість створення компенсаційного фонду для України, який міг би пом’якшити втрати від тарифів, але деталі ще не узгоджені.

США, які раніше уклали угоду з Україною про критичні мінерали, висловили стурбованість. Bloomberg цитує представника Держдепартаменту, який закликав ЄС «знайти баланс між підтримкою України та захистом своїх фермерів». Водночас Інститут вивчення війни (ISW) зазначає, що Росія може використати економічний тиск на Україну як важіль у Стамбульських переговорах, щоб змусити Київ до поступок.

Реакція в Україні: від фермерів до уряду

В Україні рішення ЄС викликало змішані почуття. Суспільне цитує голову Асоціації фермерів України Миколу Стрижака, який назвав тарифи «зрадою» з боку Європи, адже аграрний сектор втратив 30% посівних площ через війну. Водночас економісти, як-от Олексій Кущ із Центру економічної стратегії, пропонують диверсифікувати експорт, зокрема через ринки Азії та Африки. НВ наголошує, що Україна вже уклала торговельні угоди з Туреччиною та ОАЕ, які можуть частково компенсувати втрати.

Місцеві фермери готуються до труднощів. УНІАН пише, що аграрії Кіровоградщини та Одещини, ключових експортних регіонів, звернулися до уряду з проханням про субсидії. На X @antikorua зазначає: «Фермери в паніці, але уряд обіцяє підтримку. Чи встигнуть?».

Шлях вперед: компроміс чи конфронтація?

Україна стоїть перед складним вибором: шукати компроміс із ЄС чи наполягати на збереженні преференцій. The Guardian прогнозує, що переговори в Брюсселі триватимуть до кінця травня, і від їхнього результату залежатиме економічна стабільність України. Зеленський, виступаючи в Києві, наголосив: «Ми вдячні Європі за підтримку, але не дозволимо, щоб війна знищила наш аграрний сектор». ТСН додає, що Україна планує звернутися до СОТ, якщо тарифи будуть надмірними.

Висновок: Нові тарифи ЄС ставлять Україну перед економічним випробуванням, але Київ не втрачає надії. Від переговорів у Брюсселі до ринків Азії, від фермерських протестів до дипломатичних маневрів — Україна шукає шлях до стабільності. Чи вдасться знайти баланс між війною та торгівлею? Слідкуйте за новинами та діліться думками — адже майбутнє української економіки залежить від цих рішень.

Джерела: Financial Times, Reuters, Укрінформ, РБК-Україна