ЄС попереджає Україну: корупція може стати бар’єром на шляху до членства — деталі розширення

Брюссель оголосив: Україна має всі шанси стати частиною ЄС уже до 2028 року. Але попри гучні заяви про “найкращий антикорупційний набір у Європі”, Єврокомісія відкрито застерігає Київ — недовіра до судової реформи, тиск на НАБУ і САПО, спроби політичного впливу на спецагентства та активізації громадянського суспільства змушують європейських лідерів пильно спостерігати за кожним кроком. На тлі підтримки й критики, хто реально блокує рух України до ЄС? Чому боротьба із корупцією стає тестом для бюджету, політики і майбутнього країни в європейському клубі? Нові факти, міжнародна аналітика та закулісся саміту у Брюсселі — у великому репортажі.

Зіткнувшись з міжнародним протестом, президент України Володимир Зеленський змінив своє суперечливе рішення про встановлення політичного контролю над антикорупційними органами. | Віктор Ковальчук/Global Images Ukraine через Getty Images @politico.eu

Ключові тези звіту: позитив і “жовті картки” ЄС

4 листопада Європейська комісія презентувала новий пакет розширення: Україна, Молдова, Албанія, Чорногорія отримали позитивну оцінку за темп реформацій.
Однак доповідь наголошує: “обмежений поступ” у боротьбі з корупцією — і “негативні тенденції”, особливо у секторах судової незалежності та тиску на спецагентства.
В липні законодавча ініціатива про підпорядкування НАБУ й САПО генпрокурору викликала протести й критику Брюсселя, змусила Зеленського оперативно внести поправки. ^{1 2 3 4}

Запровадження нових законів, робота судів, зміни у бюджету та децентралізації — позитив, але “основні реформи ще попереду”.

Як ЄС оцінює ризики і чому корупція — не просто “технічний момент”?

Останні антикорупційні скандали, тиск на журналістів та активістів, законодавчі зміни — все це фіксується як сигнали “зворотного руху”.
Комісар ЄС з розширення Марта Кос прямо заявляє: “Жоден успіх не означає гарантії результату — Україна мусить прискорити зміни і не допускати повернення до старих схем впливу”.
Реформи у прокуратурі, судовій системі, забезпечення захисту громадянських прав — під жорстким контролем ЄС.

Великі суми допомоги (понад $2,3 млрд нової фіндопомоги у 2025-2026 роках) вимагають прозорого аудиту і відновлюваних механізмів контролю.
ЄС застерігає — “корупційний вихід” загрожує не лише бюджету, а й стратегічним інтересам усієї Європи.

Хто блокує прогрес і які країни ставлять додаткові умови?

Прем’єр Орбан (Угорщина) політично блокує переговори, польський уряд попереджає щодо відкриття ринку праці.
Словаччина висловлює сумніви через аграрну політику Києва, Франція — акцентує на “надмірній політизації бюджету і субсидій”.
Реальна дилема ЄС — баланс між підтримкою українських реформ і захистом власного ринку, політичних інтересів та цінностей.

Які кроки потрібні Україні для подолання бар’єрів?

– Прискорити реформу судів, прокуратури, і надати додатковий контроль громадянському суспільству.
– Гарантувати автономію НАБУ, САПО і невтручання “декретів” в роботу спецагентств.
– Запровадити антирозслідування щодо “сірих зон” державних тендерів.
– Підвищити прозорість бюджетного сектору і аудиту фіндопомоги.
– Чітко прописати гарантії виконання зобов’язань у майбутніх угодах з ЄС.

Висновок гострого аналітика: корупція — тест на “європейську готовність”

Боротьба за членство — більше ніж політика: це щоденний іспит для системи, лідерів і кожного громадянина.
Успіх чи провал — це не питання року, а модель суспільства, відкритого до контролю, прозорих правил і відповідальності за помилки.
Поки триває війна і майбутнє не гарантоване, така відкритість — наш шанс стати лідером європейських змін, а не “хронічним пацієнтом” під мікроскопом Брюсселя.

Джерела