ЄС і США завершують тарифну війну

Європейський парламент схвалив угоду, яка відкриває нові горизонти для промисловості, водночас зберігаючи захист для ключових секторів економіки до кінця десятиліття.

У вівторок, 16 червня 2026 року, Європейський парламент поставив крапку в багаторічному протистоянні щодо митних бар’єрів. 440 депутатів підтримали остаточний регламент торговельної угоди між ЄС та США, 151 проголосував проти, а 50 утрималися. Документ набуває чинності негайно й передбачає поступове скасування обмежень на промислові товари, залишаючи при цьому надійні механізми захисту для європейських виробників сталі.

Від конфлікту до компромісу: як народжувалася угода

Торговельна напруга між Брюсселем і Вашингтоном сягнула піку ще у 2018 році, коли адміністрація Трампа запровадила мита до 50 % на європейську сталь та алюміній. Відповіддю ЄС стали контрзаходи, які зачепили американські мотоцикли, віскі та джинси. Переговори тривали майже вісім років і неодноразово опинялися на межі зриву через вимоги Європарламенту щодо гарантій стабільності тарифної політики.

Нова угода містить так звану «застереження про захід сонця» — sunset clause, яка обмежує дію документа до 31 грудня 2029 року. Після цієї дати угода автоматично припинить чинність, якщо сторони не домовляться про продовження. Це положення стало компромісом, який задовольнив як європейських промисловців, так і американських експортерів.

Захист європейської металургії: цифри та механізми

Сьогодні США зберігають мита на 407 категорій європейських металевих виробів. Згідно з домовленостями, ЄС залишає за собою право повністю скасувати тарифні преференції для американських товарів після 31 грудня 2026 року, якщо Вашингтон не знизить мита на європейську сталь нижче 15 %. Така умова покликана забезпечити рівні умови гри для металургійних підприємств Руру, Лотарингії та польської Сілезії.

Європейський Союз також запровадив механізм екстреного гальмування. Якщо потік американських товарів створюватиме серйозну загрозу для місцевих виробників, Брюссель зможе в односторонньому порядку відновити попередні тарифи. Аналітики Goldman Sachs Europe оцінюють, що цей інструмент може бути застосований не частіше ніж раз на два роки, однак сама його наявність уже стримує надмірний імпорт.

Що отримають американські експортери

Натомість США отримують спрощений доступ до європейського ринку для промислової продукції — від верстатів до медичного обладнання. За оцінками Торговельної палати США, потенційний приріст експорту до ЄС може сягнути 18–22 млрд доларів щорічно вже у 2027–2028 роках. Особливо виграють виробники напівпровідникового обладнання та авіаційних компонентів.

Водночас угода не торкається сільськогосподарської продукції та послуг, де розбіжності залишаються значними. Переговори щодо цих секторів, за словами речника Єврокомісії, перенесено на 2027 рік.

Реакція ринків і компаній

Після оголошення результатів голосування акції європейських металургійних гігантів — ArcelorMittal, ThyssenKrupp та Voestalpine — зросли на 3,7–5,2 %. Водночас американські виробники сталі US Steel та Nucor зафіксували помірне падіння котирувань, оскільки інвестори врахували ймовірність посилення конкуренції.

Голова Європейської асоціації виробників сталі Eurofer заявив, що угода «створює передбачуваність на найближчі чотири роки, чого галузь чекала з 2018-го». У Вашингтоні представник Торговельного представника США Кетрін Тай назвала документ «прагматичним кроком, який повертає довіру між двома найбільшими економіками світу».

Геополітичний контекст 2026 року

Угода з’явилася на тлі загострення відносин із Китаєм та необхідності спільної відповіді на виклики у сфері критично важливих матеріалів. Обидві сторони усвідомлюють, що тривала тарифна війна лише послаблює transatlantic союз перед обличчям глобальних конкурентів. Експерти з брюссельського think-tank Bruegel наголошують, що документ може стати моделлю для майбутніх угод із Великобританією та Японією.

Водночас у Європарламенті лунали застереження: 151 депутат, переважно з фракцій «зелених» та лівих, вважали, що угода недостатньо захищає кліматичні цілі ЄС. Вони вимагали включити жорсткіші екологічні критерії для американського імпорту, однак більшість віддала перевагу економічній стабільності.

Що далі: сценарії до 2030 року

До кінця 2026 року США мають продемонструвати реальне зниження мит на європейську сталь. Якщо цього не станеться, ЄС автоматично відновить повний пакет захисних заходів. У 2028–2029 роках сторони проведуть переговори щодо продовження угоди. Аналітики прогнозують, що успіх залежатиме від результатів президентських виборів у США 2028 року та внутрішньополітичної ситуації в Європі.

Поки що документ створює вікно можливостей для модернізації європейської промисловості. Компанії вже планують інвестиції в «зелену» сталь та цифровізацію виробництва, розраховуючи на стабільний доступ до американського ринку компонентів.