ЄС домовився передати російські активи Україні: як працюватиме новий репараційний механізм?

Європейська фінансова інтрига: заморожені кошти агресора перетворюються на мільярдну підтримку України. Як, коли і хто контролює процес — та всередині яких пасток дипломатії рухаються країни-члени Союзу

Коли війна набирає нових обертів, країни Євросоюзу несподівано для багатьох ухвалюють принципове рішення — узгоджують передачу заморожених російських активів на підтримку України. За даними “Європейської правди”, 20 жовтня 2025 року лідери ЄС у проєкті висновків Брюссельського саміту підтвердили готовність поступово використати понад 140 мільярдів євро із заблокованих резервів Центробанку Росії, депонованих насамперед у Euroclear (Бельгія), під мегакредит для фінансування оборони й відновлення України¹.

На яких умовах та для чого передають активи?

Механізм не конфіскації, а репараційної позики — Україна отримає кошти без відсотків, які має повернути тільки після отримання компенсації від самої Росії за шкоду війни. Фінансування має розпочатись із 2026 року, а основний пакет — до кінця 2027 чи 2028. Частина грошових залишків може бути спрямована на покриття дефіциту оборонного бюджету, соціальні проекти і відбудову інфраструктури¹.

Джерело капіталу — головний “репараційний фонд” Європи

Більша частина російських активів заморожена у ЄС з початку вторгнення, на рахунках Euroclear — понад 185 мільярдів євро. Україна вже отримує відсотки від них: у 2025 році — 4 мільярди євро, що пішли на бюджет і пріоритетні програми².

Як ЄС планує “обійти” вето і правові барʼєри?

Ведеться дискусія про юридичну чистоту використання активів, адже частина країн (зокрема Бельгія) опираються можливим ризикам для власної фінансової системи. Для уникнення блокування пропонується механізм кваліфікованої більшості, а не одностайного голосування. У такий спосіб, рішення не може бути заблоковане окремою країною — що вже дало імпульс погодженню плану по позикам.

Коли рішення стане реальністю?

Найближчий саміт ЄС 23 жовтня має закріпити проєкт фінальної формули: зокрема, визначити терміни, розподіл ризиків, процедури контролю і відповідність міжнародному праву. Далі питання — в деталях. Очікується, що перші транші (до 10 млрд євро) можуть бути виділені вже до кінця року — за умови оформлення реформованого пакету та згоди країн-депозитаріїв.

Що буде, якщо Росія не погодиться?

Зараз ідеться не про конфіскацію, а про “робочу” модель репарацій: країни ЄС залишають за собою право не розморожувати активи до повної компенсації війни і зміни політики Москви. Якщо Росія піде на судовий конфлікт, майно лишиться заблокованим десятиліттями або ж Єврокомісія знайде додаткову правову формулу для остаточного перерозподілу¹.

Міжнародний вимір: лідерство і ризики

Велика Британія та Канада вже погодилися долучитися до фінансування України за рахунок своїх часток в заморожених російських коштах. США підтримують механізм, але поки що не направляють великі обсяги. Саміт має стати точкою нової європейської єдності проти агресора.

Критика, загрози та позиція Росії

Москва обіцяє “жорсткі контрзаходи” і суди проти будь-якого переказу активів. У Кремлі прямо заявили: “Причепиться до грошей — зруйнує свою фінансову систему”. Але експерти і юристи ЄС переконані: рішення відповідає нормам міжнародного права, адже йдеться про кошти держави-агресора, що порушила базові принципи ООН.

Висновки для України

Рішення про передачу активів — це не тільки формальний крок, а й сигнал щодо незворотності підтримки країни, що обороняється. Старт нової “репараційної епохи” дасть Україні ресурс для продовження війни, відновлення і гарантії реальної солідарності від усієї європейської спільноти.

Джерела