ЄС дає Україні €90 млрд, Путін скаржиться BBC на «образ ворога»

Коли Європа відкриває фінансовий кисень, а Кремль знову грає в «нас зробили ворогом»

У момент, коли український бюджет входить у найважчі роки війни, Європейський Союз погоджується на безпрецедентний крок — спільний кредит у €90 млрд для підтримки України у 2026–2027 роках^{1 2 6} . Ця домовленість збігається в часі з інтерв’ю Володимира Путіна BBC, де він повторює стару тезу: нібито Захід сам «малює образ ворога» й перетворює Росію на головну загрозу Європі^{1 7 10} . Фактично маємо дві паралельні реальності: у Брюсселі рахують мільярди, щоб утримати Київ на плаву й посилити його позиції за столом можливих переговорів, у Москві — вкотре намагаються пояснити власну агресію тим, що «нас не так зрозуміли».

Що саме погодив ЄС: параметри €90-мільярдного пакета

Після важких нічних перемовин лідери ЄС домовилися надати Україні €90 млрд у форматі спільного кредиту на два роки — 2026–2027^{2 6 9} . Йдеться не про гранти, а про позику, профінансовану через спільний борг під гарантії довгострокового бюджету ЄС: кошти залучатимуться на ринках капіталу від імені всього Союзу, а не окремих країн^{2 6} . За оцінками Єврокомісії, ці €90 млрд мають покрити близько двох третин потреб України на найближчі два роки, тоді як решту мають забезпечити США, міжнародні фінансові інституції та інші партнери^{3 6 8} .

Голова Євроради Антоніу Кошта заявив після саміту: «Маємо домовленість. Рішення про надання 90 мільярдів євро підтримки Україні на 2026–27 роки схвалено. Ми зобов’язувалися — ми виконали»² . Формула пакета подвійна: кошти спрямовуватимуться як на воєнні потреби (озброєння, ППО, логістику), так і на покриття дефіциту бюджету, виплату пенсій, зарплат, підтримку критичної інфраструктури й базових соціальних послуг^{2 6 9} .

Чому гроші не взяли прямо з російських активів

Початковий план Єврокомісії передбачав дещо інший, більш символічний сценарій: профінансувати пакет через так званий «репараційний кредит», забезпечений замороженими російськими активами на суму близько €210 млрд, які вже три роки лежать у банках ЄС^{3 6 11} . Ідея полягала в тому, щоб позичити Україні €90 млрд під гарантії доходів від цих активів, а повертати кошти Київ мав би лише тоді, коли Росія виплатить репарації — тобто де-факто йшлося про аванс за рахунок майбутнього покарання агресора^{3 11} .

Однак спротив частини держав-членів, насамперед Бельгії, де розміщений Euroclear із левовою часткою російських резервів, заблокував цю схему на нинішньому етапі^{3 11 12} . Брюссель побоюється судових позовів і можливих дзеркальних кроків Москви проти європейських активів, а також створення прецеденту, який інші держави світу можуть сприйняти як загрозу власним резервам^{3 11} . У результаті ЄС ухвалив компроміс: активи російського Центробанку заморожують безстроково, зберігаючи можливість використати їх у майбутньому як гарантію репарацій, але нинішній пакет фінансують із класичного спільного боргу^{6 11 12} .

Реакція Кремля: «юридична перемога» та риторика про «вороже Заходу»

Москва очікувано спробувала подати провал плану із залученням російських активів як власну дипломатичну перемогу. Кремлівські спікери заявили, що «світ став свідком провалу спроб змусити інших порушувати закон», згадуючи поіменно керівництво ЄС і прем’єрів ключових країн^{1 11} . У російських ЗМІ угоду ЄС описують як «поразку євровоєнних яструбів» і «перемогу здорового глузду» — навіть попри те, що Київ усе одно отримає ті самі €90 млрд, лише з іншого джерела^{1 2} .

На тлі цих заяв Путін у розмовах із західними журналістами вкотре просуває тезу, що саме Захід «створює образ ворога» з Росії й нав’язує громадянам Європи думку про нібито неминуче російське вторгнення^{1 7 10} . «Нас намагаються виставити загрозою всій Європі, але ми не збираємося нападати на ЄС, це нісенітниця», — такий меседж Кремля вкладається в давню лінію: заперечувати агресивність власної політики, водночас ведучи повномасштабну війну проти сусідньої держави^{7 10 13} .

Що насправді стоїть за словами Путіна про «образ ворога»

Фрази Путіна про те, що «Росія не вважає Захід ворогом» і що «образ ворога створюють самі західні лідери», повторюються в його виступах щонайменше з 2016 року^{10 13} . Ще до повномасштабного вторгнення він говорив: «Ми не шукаємо — і ніколи не шукали — ворогів. Нам потрібні друзі», при цьому паралельно окупувавши Крим, розпалюючи війну на Донбасі й втручаючись у вибори в західних країнах^{10 13} . Сьогодні ця ж риторика використовується, щоб виставити ЄС і США «параноїками», які нібито самі себе лякають «російською загрозою» й під цим приводом нарощують оборонні бюджети.

Аналітики BBC, Sky News та інших медіа наголошують: теза про те, що «Росію зробили ворогом», ігнорує очевидний факт — саме Москва розв’язала повномасштабну війну проти України, систематично погрожувала ядерною зброєю країнам НАТО й використовує енергетичний шантаж проти ЄС^{1 7 10} . У цьому контексті пакет на €90 млрд, спрямований на підтримку держави-жертви, не є «проєкцією образу ворога», а відповіддю на дуже конкретну реальність російської агресії.

Для чого Україні ці €90 млрд: «кисень» для фронту й тилу

За оцінками МВФ і Єврокомісії, Україні потрібно близько €135–137 млрд фінансування на 2026–2027 роки, щоб утримати бюджет, забезпечити оборону та виконувати базові соціальні зобов’язання^{2 3 6} . Тривала війна, падіння економіки, руйнування інфраструктури й скорочення податкових надходжень не залишають Києву можливості фінансувати ці потреби винятково з внутрішніх ресурсів. Без зовнішніх вливань країна ризикує опинитися перед вибором між обороною й соціальною стабільністю.

Європейський кредит має виконати одразу кілька функцій. По-перше, дати гарантію платоспроможності — сигнал і для ринків, і для українських громадян, що держава здатна виконувати свої зобов’язання^{2 6 9} . По-друге, зняти частину фінансового тиску з оборонного бюджету, дозволивши спрямувати більше коштів на зброю, ППО, безпілотні системи й відновлення критичної інфраструктури. По-третє, посилити позиції України в потенційних переговорах: країна, яка фінансово не дихає, вкрай уразлива до ультиматумів агресора^{3 6 8} .

Чи справді кредит — «борг на покоління», чи відкладені російські репарації

Ключова політична деталь пакета, на якій наполягають і в Брюсселі, і в Києві: Україна має повертати ці кошти лише тоді, коли Росія виплатить репарації за війну^{3 6 11} . Тобто юридично це кредит ЄС Україні, але політично — це аванс під майбутні претензії до Москви. Політики в європейських столицях уже простою мовою говорять: агресор у підсумку заплатить, інакше неможливо говорити ні про справедливий мир, ні про відновлення довіри до міжнародного права^{3 11 12} .

Цей підхід частково знімає побоювання українського суспільства щодо «боргового ярма»: ідеться не про те, що українські платники податків десятиліттями віддаватимуть кредит ЄС, а про те, що Союз уже зараз бере на себе фінансовий ризик, розраховуючи в майбутньому компенсувати його за рахунок російських активів та репарацій^{6 11} . Водночас ніхто не приховує: шлях до цих репарацій буде політично й юридично довгим.

Позиція Києва: подяка, але й тиск щодо активів

Володимир Зеленський і українська дипломатія публічно вітають рішення ЄС, наголошуючи, що воно демонструє довгострокову відданість Союзу підтримці України^{6 8} . Однак паралельно Київ продовжує тиснути на партнерів щодо необхідності перейти від заморожування до реального використання російських активів. В інтерв’ю європейським медіа Зеленський не раз попереджав: якщо ЄС не зможе продемонструвати, що агресор реально платить за війну, це підштовхне Путіна до подальшої ескалації, бо він відчує безкарність^{8 11 13} .

Українські експерти нагадують, що без прецедентних рішень щодо російських резервів механізм післявоєнних репарацій може розтягнутися на роки; тим часом шкода, завдана інфраструктурі, житлу, довкіллю, лише зростає^{8 11} . У цьому сенсі нинішній кредит — важливий, але проміжний крок: він дає кисень зараз, але не знімає необхідності шукати юридичні шляхи примусу Росії платити в майбутньому.

Чому для Путіна важливо повторювати, що «Росію зробили ворогом»

Наратив про те, що Захід сам «створив російського ворога», одночасно виконує кілька завдань Кремля. Для внутрішньої аудиторії він виправдовує воєнну економіку й репресії: мовляв, нас оточили, нас не розуміють, ми обороняємося від ворожого світу^{7 10 13} . Для зовнішньої — намагається посіяти сумнів: можливо, Європа й США справді перегинають палицю, можливо, Росію можна «задобрити» зняттям санкцій і припиненням допомоги Україні.

На практиці, як наголошують західні аналітики, ця риторика — лише ширма для збереження стратегічної ініціативи: Кремль хоче одночасно вести війну й залишати собі можливість домовитися з частиною західних еліт, які втомилися від конфлікту, про «нову Ялту» без участі Києва^{7 10 13} . У цьому контексті рішення ЄС щодо довгострокового фінансування України — сигнал, що принаймні на найближчі два роки така тактика не спрацює.

Що означає рішення ЄС для наступних етапів війни

Фінансовий пакет на €90 млрд не завершує й не розв’язує війну, але суттєво змінює стартові умови для обох сторін. Україна отримує шанс планувати оборону й відбудову не в горизонті «кількох місяців до наступного траншу», а в дворічному циклі, що дозволяє інакше будувати оборонні програми, закупівлі, інвестиції в ППО й безпілотні технології^{2 6 9} . Росія отримує чіткий сигнал: ставка на «економічне виснаження» Києва через затримки західної допомоги не спрацювала — принаймні в європейському вимірі.

Водночас для ЄС це рішення — тест власної політичної волі. Спільний борг, десятки мільярдів на війну, безстрокове замороження іноземних активів, конфлікт із ядерною державою, що погрожує «відплатою» за будь-який крок — усе це означає, що ціна слабкості зростає не лише для України, а й для самої Європи^{3 11 12} . У цьому сенсі слова Путіна про те, що Захід нібито «робить із Росії ворога», — лише дзеркальне відображення іншої реальності: саме агресія Росії зробила вибір за ЄС жорсткішим, ніж будь-коли з часів холодної війни.

Джерела

1. BBC News (liveblog): Ukraine war latest – EU agrees €90bn loan for Ukraine as Putin says the West is “making Russia the enemy”
2. Sky News: Ukraine war latest – Putin compares EU leaders to “burglars” after they agree €90bn loan for Ukraine
3. The Guardian: European Commission plans ‘reparations loan’ to Ukraine using frozen Russian assets
4. Mirror Now / YouTube: EU Approves 90 Billion Euros In Loan To Ukraine Against Russia As War Runs Budgets Dry
5. Bloomberg TV: EU’s €90 Billion Loan to Ukraine Won’t Use Frozen Russian Assets
6. Kyiv Independent: EU indefinitely freezes Russian assets, moving closer to financial lifeline for Ukraine
7. BBC / архів виступів: Russia “not seeking conflict” – Putin tells nation
8. BBC News (background): Zelensky says US wants ‘special economic zone’ in Ukraine’s Donetsk region (блок про фінансові потреби України)
9. IMF / цит. у європейських медіа: Оцінки потреб України у фінансуванні на 2026–2027 роки
10. TRT World, Sky News: Путін про те, що Росія нібито «не бачить Захід ворогом», на фоні війни проти України
11. BBC: Russia hits back at Europe’s big plan to loan Moscow’s frozen cash to Ukraine
12. The Guardian: EU to freeze €210bn in Russian assets indefinitely
13. Al Jazeera: EU proposes using Russian assets, loans to fund $105bn package to Ukraine