«Якщо доведеться обирати, ми оберемо Данію»: чому прем’єр Гренландії публічно відмовив Трампу

Острів, який назвали «ідеальною нерухомістю», відповідає: наш вибір — Данія, НАТО й ЄС, а не США.

Гренландія опинилася в епіцентрі великої геополітичної сварки, але цього разу вирішила говорити не пошепки. Прем’єр автономної території Єнс-Фредерік Нільсен на спільній пресконференції в Копенгагені прямо заявив: «Якщо нам доведеться вибирати між Сполученими Штатами та Данією тут і зараз, ми обираємо Данію. Ми обираємо НАТО, Королівство Данія і ЄС»^{1 6} . Це не лише холодна відповідь на чергові заяви Дональда Трампа про бажання «забрати собі» Гренландію, а й демонстрація того, що маленький арктичний народ готовий публічно відстояти свою суб’єктність між двома союзниками, які раптом опинилися по різні боки претензій на один і той самий шматок суші^{1 3} .

Що саме сказав Нільсен — і де

12–13 січня прем’єр Гренландії Єнс-Фредерік Нільсен виступив у Копенгагені поруч із прем’єркою Данії Метте Фредеріксен на спільній пресконференції, присвяченій напруженню у відносинах із Вашингтоном через заяви Дональда Трампа щодо «можливого приєднання» острова до США^{1 6} . «Ми нині переживаємо геополітичну кризу, і якщо нам потрібно обирати між Сполученими Штатами та Данією тут і зараз, наш вибір — Данія», — сказав Нільсен, додавши: «Ми обираємо НАТО. Ми обираємо Королівство Данія. Ми обираємо ЄС»^{1 6 7} .

Ці слова прозвучали напередодні запланованої зустрічі в Білому домі, де віцепрезидент США Джей-Ді Венс і держсекретар Марко Рубіо мали прийняти міністрів закордонних справ Данії та Гренландії для розмови про майбутнє острова, американську військову базу Пітуффік (колишня Thule) та безпеку в Арктиці^{1 5 6} . Нільсен фактично задав рамку візиту: жодних «торгів за територію» не буде.

Пряма відмова від «угоди століття»: «Гренландія не буде власністю США»

У своєму виступі прем’єр пішов далі за дипломатичні формули. «Це має бути чітко зрозуміло всім: Гренландія не хоче бути чиєюсь власністю. Гренландія не хоче належати Сполученим Штатам. Гренландія не хоче бути частиною Сполучених Штатів», — наголосив Нільсен, цитований BBC, DW, CBS і Bloomberg^{1 3 6 8} . Він підкреслив, що нинішня модель — самоврядна територія у складі Королівства Данії з широкою автономією — є тим форматом, який гренландці хочуть зберегти.

Це найжорсткіша і найпряміша публічна відмова, яку Копенгаген і Нуук (столиця Гренландії) робили у відповідь на спроби Трампа «продати» ідею купівлі чи фактичного анексування острова як «чудової угоди з нерухомістю»^{3 9} . Якщо раніше датська влада обмежувалася словом «абсурдно», то тепер гренландський прем’єр сам артикулював: питання не в ціні чи умовах, а в принциповому небажанні змінювати політичну належність.

Данія: «Найважче — попереду, але суверенітет не продається»

Прем’єрка Данії Метте Фредеріксен на тій самій пресконференції підтримала Нільсена й, за повідомленнями BBC та CBS, назвала нинішній момент «доленосним»^{1 6} . Вона заявила, що країні доводиться «довго й непросто протистояти абсолютно неприйнятному тиску від нашого найближчого союзника», натякнувши на тон, яким адміністрація Трампа веде публічні заяви про Гренландію^{1 6} .

Фредеріксен нагадала, що Данія є засновницею НАТО і «кров’ю підтвердила» свою союзницьку відданість, відправляючи війська до Іраку й Афганістану, де данці зазнали третіх за масштабом, у перерахунку на населення, втрат в альянсі⁵ . На тлі цього, за її словами, погрози щодо «дій проти Гренландії» виглядають як спроба тиснути на країну, що добровільно стояла поруч із США в найважчі моменти⁵ .

Чого хоче Вашингтон: Гренландія як «ідеальна угода» в Арктиці

Для адміністрації Дональда Трампа питання Гренландії — не лише емоції, а й стратегія. Президент роками називав острів «чудовою нерухомістю», відкрито говорив про бажання «купити» його в Данії й критикував Копенгаген за те, що «не здатен захистити» територію, попри невеликі витрати на оборону Гренландії⁵ . У Білому домі апелюють до того, що США утримують там базу Пітуффік — ключовий елемент системи раннього виявлення балістичних ракет і космічного моніторингу, — і тому мають особливий інтерес до контролю над островом⁵ .

Американські офіційні особи неодноразово стверджували, що «Гренландія оточена російськими й китайськими кораблями», хоча данські військові спростовували це, наголошуючи: жодних постійних військово-морських сил РФ чи КНР у гренландських водах немає⁵ . Та навіть перебільшена загроза дозволяє Вашингтону просувати аргумент: якщо Данія не хоче, щоб «хтось інший» посилив свою присутність, вона має погодитися на «більший контроль США».

Що стоїть на кону для Гренландії

Для острова з населенням близько 57 тисяч осіб, більшість яких — корінні гренландці (інуїти), питання не зводиться до прапора над адмінбудівлею, підкреслюють аналітики DW та Time^{3 4 8} . Гренландія вже сьогодні є самоврядною територією в складі Королівства Данії, контролює більшість внутрішніх питань, включно з ресурсами, а Данія відповідає за оборону, зовнішню політику й частину фінансів^{3 5} .

У разі будь-якої радикальної зміни статусу — переходу під контроль США чи повної незалежності — острову довелося б вирішувати питання енергетики, інфраструктури, субсидій і соціальних програм, які зараз значною мірою фінансуються з Копенгагена та Брюсселя^{3 8} . Виступ Нільсена показує: нинішня гренландська влада воліє обговорювати, як розширювати автономію в межах Королівства, а не грати в «геополітичну рулетку» між США, Данією та іншими гравцями.

«Ми обираємо НАТО, королівство і ЄС»: чому прем’єр підкреслив саме ці три елементи

Фраза Нільсена про вибір на користь «НАТО, Королівства Данія і ЄС» — це не риторичний прийом, а чіткий сигнал одразу кільком аудиторіям^{1 6 8} . По‑перше, він нагадує Вашингтону: Гренландія вже інтегрована в західні безпекові структури через Данію, а не стоїть «у вакуумі», де її можна просто приєднати як новий американський штат чи заморську територію.

По‑друге, акцент на ЄС важливий для Брюсселя: хоча сама Гренландія поза митною територією Євросоюзу, її зв’язок із Данією й статус у Королівстві дають підстави ЄС вважати питання майбутнього острова елементом власної безпекової політики в Арктиці^{3 6} . Таким чином Нільсен фактично просить Європу не залишатися осторонь спору з Вашингтоном.

Реакція союзників: «Лише Данія і Гренландія можуть вирішувати свою долю»

BBC та CBS повідомляють, що низка партнерів по НАТО — зокрема європейські держави й Канада — цього тижня публічно підтримали Данію й Гренландію, заявивши, що «тільки Данія та Гренландія можуть приймати рішення щодо своїх взаємин»^{1 6} . Вони наголосили, що безпеку Арктики слід забезпечувати «колективно», у тісній координації з США, але без порушення принципів суверенітету, територіальної цілісності й непорушності кордонів, закріплених у Статуті ООН^{1 3} .

Практично це означає: навіть найближчі союзники Вашингтона не готові мовчки спостерігати за тим, як США тестують межі допустимого щодо партнерів по НАТО. Заяви Копенгагена про те, що будь-яка військова акція США проти Гренландії означатиме «кінець НАТО», адже запустить статтю 5 щодо нападу на Данію, додають ваги цьому сигналу⁵ .

Чому прем’єр говорить про «геополітичну кризу»

Нільсен не випадково описав ситуацію як «геополітичну кризу»^{1 3} . На острові перетинаються інтереси щонайменше трьох великих сил: США, які вже мають тут стратегічну військову базу; Росії, що прагне посилення своєї присутності в Північній Атлантиці; і Китаю, який дивиться на ресурси Гренландії — мінерали, рідкоземельні метали, логістичні маршрути Північного морського шляху^{3 5} .

На тлі повномасштабної війни Росії проти України й загальної мілітаризації Арктики тиск на Гренландію лише зростатиме. Від того, наскільки чітко острів і Данія окреслять «червоні лінії», залежить, чи стане Гренландія полем відкритої конкуренції між великими державами, чи частиною узгодженої безпекової архітектури Заходу^{3 8} .

Український ракурс: суверенітет, союзники й небезпечні прецеденти

Для України історія Гренландії — це ще одне нагадування, що навіть давні союзники США можуть опинитися під тиском, коли геополітичні розрахунки беруть гору над дипломатичними реверансами^{3 5} . Коли Білий дім тестує межі щодо Данії — країни, яка десятиліттями воювала пліч-о-пліч з американськими військовими й має бездоганну репутацію союзника, — стає очевидно: гарантії безпеки й поваги до суверенітету ніколи не існують «автоматично».

У цьому контексті жорстка і публічна відповідь Нільсена, підтримана Фредеріксен і партнерами по НАТО, важлива й для Києва. Вона демонструє, що навіть у відносинах із найпотужнішим союзником можна й потрібно чітко позначати межі, за які не готовий заходити жоден уряд, якщо хоче зберегти довіру власного суспільства^{1 6} . Для України, яка розраховує на довгострокові безпекові угоди із Заходом, це урок: суб’єктність не дарують, її постійно доводиться підтверджувати і на полі бою, і за столом переговорів.

Джерела

1. BBC News: «We choose Denmark over US, Greenland’s PM says» — ключові цитати Нільсена про вибір на користь Данії, НАТО й ЄС, контекст пресконференції в Копенгагені.
2. Al Jazeera: «‘We choose Denmark’ over joining US, says Greenland PM…» — розширений виклад заяв Нільсена, реакція коаліційного уряду Гренландії на «погрози захоплення» з боку Трампа.
3. DW: «‘We choose Denmark’ over the US, Greenland’s PM says» — підтвердження відмови від будь-якого сценарію переходу під юрисдикцію США, оцінка ситуації як «геополітичної кризи».
4. TIME: «In Rebuke of Trump, Greenland Declares – Denmark» — інтерпретація заяв Нільсена як прямої відсічі тиску Трампа, акцент на формулі «ми обираємо Данію, НАТО і ЄС».
5. Military.com: аналітичний матеріал про базу Пітуффік (Thule), роль Гренландії в обороні США і НАТО та попередження Фредеріксен, що будь-яка американська силова акція проти Гренландії означатиме «кінець НАТО».
6. CBS News: «Greenland’s prime minister says “we choose Denmark”…» — цитати Нільсена й Фредеріксен, анонс зустрічі міністрів Данії й Гренландії з віцепрезидентом Венсом і держсекретарем Рубіо у Білому домі.
7. CNBC: «Greenland PM’s message for Trump: ‘We choose Denmark’…» — деталі про позицію Гренландії щодо НАТО й ЄС та розширений контекст американського тиску.
8. UNN: «Greenlandic Rift: Will Denmark and Europe withstand the pressure of Washington’s appetites» — український огляд суперечки, аналіз аргументів Трампа та відповіді Данії.