Які маніпуляції очікувати від Росії на зимовій сесії ПАРЄ

23.01.2021 0 Редакция NS.Writer

Як відомо, зимова сесія ПАРЄ, запланована на 25-29 січня, цього разу пройде в «гібридному» форматі: делегати зможуть працювати і особисто у Страсбурзі, і дистанційно.

| Newssky.com.ua

Як пише sprotyv.info, серед запланованих питань, зокрема, дебати про порушення Росією прав людини в тимчасово окупованому Криму, які ініціювала українська делегація. А ось росіян з поміж усього найбільше турбує «мовне питання», що давно вже стало не просто розмінною монетою, а головним козирем та принципом роботи спецслужб Російської Федерації у пострадянських країнах, пише автор Олекса Вернигора для видання «Урядовий кур’єр».

За перевіреною практикою «захисту російськомовних» в інших країнах Кремль розхитує ситуацію та налаштовує населення проти місцевої влади, не гребуючи брудною пропагандою та спецопераціїями ФСБ і ГРУ. Подібний принцип росіяни застосували в багатьох пострадянських країнах, до переліку яких, на жаль, потрапили Україна, Молдова, Грузія, Білорусь.

Тож, чергове ініціювання російською делегацією розгляду питання про «заборону російської мови» під час запланованої сесії ПАРЄ теж можна розглядати як ланцюжок чіткої стратегії геополітичного тероризму РФ. Цього разу обурення росіян викликало набуття чинності норм статті 30 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» від 16 січня 2021, що регулюють використання державної мови у сфері обслуговування споживачів. Та закон жодним чином не обмежує і не забороняє використання в Україні інших мов, включаючи національних меншин та корінних народів. Про це у своїх висновках зазначила і Венеціанська комісія 6 грудня 2019 року, підтримавши політику України у наданні переваги української мови перед російською, а також прагнення держави у захисті та наданні особливого статусу українській мові.

Яким чином будуть проходити дебати ПАРЄ побачимо вже наступного тижня. У цьому контексті варто пригадати, що Парламентська Асамблея Ради Європи була створена для захисту демократії і прав людини. Та, на жаль, доводиться констатувати той факт, що впродовж останніх років норми міжнародного права та Статуту Ради Європи порушувалися, на що не було відповідної реакції. Навпаки, поверненню делегації РФ в ПАРЄ влітку 2019 року не стали на заваді відверті факти окупації українських, грузинських та молдавських територій, системні порушення прав людини на цих територіях і відкрите небажання влади РФ виправляти створені ними ж проблеми.

Не стало перешкодою для росіян і невиконання численних резолюцій ПАРЄ, а голова російської делегації Петро Толстой навіть був обраний одним з 20 віце-спікерів голови Парламентської Асамблеї.

До речі, Толстой — колишній ведучий сумнозвісних російських пропагандистських програм та ток-шоу «Час», «Політика», «Час покаже». Впродовж 2009-2016 років він був заступником директора Дирекції соціальних і публіцистичних програм головного федерального пропагандистського «Первого канала». Не варто забувати, що ціна повернення російської делегації та отриманням посади одного з віце-спікерів обійшлася для Росії у 33 мільйони євро на рік (оплата членських внесків, погашення боргів за попередні роки). Такі немалі капіталовкладення Кремль розглядав як
запоруку успіху та прийняття рішень на свою користь. Та не все так склалося, як гадалося, і вже наступного ж дня після відновлення прав російської делегації ПАРЄ прийняла резолюцію щодо численних порушень з боку Росії, зокрема порушень Мінських угод і військового конфлікту на Сході України. Очевидним є те, що усі держави-члени несуть особисту відповідальність за забезпечення захисту прав і свобод людини, зокрема на тимчасово окупованих територіях Росією.

Незмінний керманич Кремля Путін вже давно поставив російське право вище міжнародного, сміливо ігноруючи виконання міжнародних зобов’язань, зокрема і рішень ПАРЄ. Шукаючи захисту, російські громадяни часто звертаються до Європейського суду з прав людини, вимагаючи ефективної та об’єктивної оцінки, бо Росія неспроможна і незацікавлена у захисті прав навіть власних громадян. А ось порушувати правила та права, зокрема і міжнародні норми, Росії вже не звикати.

У січні пролунала чергова заява про намір вийти з Договору з відкритого неба, з якого у листопаді минулого року вийшли США через порушення та провокації саме російської сторони. Серйозні порушення міжнародних зобов’язань щодо контролю над озброєннями — також вже стали нормою для РФ.

У цьому переліку варто згадати безпідставний вихід з Договору про звичайні збройні сили в Європі в 2015 році, Договір про ліквідацію ракет середньої та малої дальності, Договір про скорочення і обмеження стратегічних наступальних озброєнь, який діє до 5 лютого 2021 року, також на межі припинення. Причина — небажання російською стороною створення ефективного механізму контролю і перевірки ядерного арсеналу, що ніяк не на руку Росії, бо тоді буде практично неможливо приховувати свої заборонені розробки.

І ось тепер — черга за Договором з відкритого неба. Та, якщо раніше Росія могла дозволити собі такі витівки безкарно, то тепер варто підійти до цього з пересторогою. Після одностороннього виходу з Договору про звичайні збройні сили в Європі Росія отримала чимало негативу у свій бік від світової спільноти. Це і наштовхнуло росіян на певні зміни — тепер Москва провокує інші держави, порушуючи угоди, але водночас не виходячи з них. І такі провокативні дії, на жаль, спрацьовують: ніби і не забруднився, а маєш те, що хотів.

Повертаючись до Договору з відкритого неба, американський вихід з угоди варто розглядати як відповідь на постійні та відверті порушення росіян та використання угоди не за призначенням. Очевидним є факт, що російські військові дозволяли собі влаштувати прольоти над територією США для наведення своєї високоточної зброї на стратегічно важливі американські і європейські об’єкти. Натомість забороняючи країнам-учасникам договору проводити спостережні польоти над Калінінградом та вздовж кордону Абхазії і Південної Осетії, приховуючи реальну картину залежності цих самопроголошених республік від Російської Федерації.

Постійні порушення та однобоке використання Росією важливих міжнародних договорів з контролю над озброєннями замість зміцнення довіри перетворилися на інструмент залякування та погроз. Під питанням і Віденський документ, який також має всі шанси бути переглянутим чи припиненим через дії Росії вже цього року.


Поделиться статьей:

Подписаться на новости:



В тему: