Які шанси у молоді в ЛДНР

11.06.2020 0 By NS.Writer

Вивчення соціально-економічного становища української молоді на окупованих територіях випливає із комплексу інтересів української держави і суспільства. Але головним мотивом, на наше переконання, є конституційні зобов’язання держави стосовно людини, як найвищої цінності. Інші мотиви лежать в політичній площині — необхідність відновлення територіальної цілісності країни та встановлення української влади на окупованих територіях. А також площині економічній — місцева молодь є найважливішою складовою людського капіталу регіону.

Як повідомляє foreignpolicy.com.ua, під життєвими шансами розуміємо соціально зумовлену імовірність досягнення індивідом своїх життєвих планів і цілей, а також володіння благами. Життєві шанси пов’язані із соціальною позицією індивіда та нерівномірністю розподілу влади та благ у суспільстві. На життєві шанси молоді значно впливають демографічні процеси.

Демографічний тиск на місцеву молодь визначається, на нашу думку, декількома показниками: по-перше: природний приріст населення (співвідношення кількості народжень до кількості смертей); по-друге, рівень міграції активного населення. І той, і інший фактор створюють додаткові ризики для молоді, що з різних причин залишається на окупованій території та загалом, для майбутнього регіону. Збільшення долі літніх людей при одночасному зменшенні кількості молоді призводить до збільшення на останню економічного тиску, а також до більшого навантаження на систему охорони здоров’я та, загалом, соціальну інфраструктуру. У поєднанні із економічними проблемами окупованих територій, життєві шанси молоді скорочуються.

Демографічна катастрофа. Демографічні процеси в ДНР та ЛНР за своєю спрямованістю не відрізняються від процесів в Україні в цілому. Полягають вони у, по-перше, суттєвому скороченні населення, що є наслідком в основному від’ємного приросту та міграційних процесів. В останні роки втрати населення від бойових дій не справляють великого значення на чисельність. По-друге, відбувається зміна вікової структури населення. Це процес прийнято називати «старінням населення».

Статистичні дані досить повно описують ці процеси. Ми ж продемонструємо найбільш красномовні приклади.

Динаміка населення, наприклад, ДНР за даними місцевих органів статистики виглядає так:

[Детальніше: тут, тут, тут і тут ].

ЛНР за даними місцевої статистики з березня 2017 р. по травень 2020 р. втратила більше 50 000 населення.

Смертність в ДНР перевищує народжуваність більш, ніж у 3 рази. Внаслідок цього посилюється тенденція старіння населення та зниження його економічної активності. Схожа ситуація і в ЛНР.

Міграція. З початком бойових дій в Донбасі, населення територій, що опинились в окупації суттєво скоротилось, у першу чергу за рахунок трудової міграції. Структура контингенту мігрантів за країнами виглядає приблизно так: третина емігрувала в Україну, третина в Росію, стільки ж — в інші країни. Стосовно вікової структури мігрантів, то основу контингенту складає найбільш працездатна когорта: особи 18-35 років, частка яких серед усіх складає 70%. Це свідчить про те, що на непідконтрольних Україні територіях значно підірваний людський потенціал. Другою за чисельністю групою мігрантів є особи 36-45 років (26%). Особи більш старшого віку складають бл.4%. Представлені дані із місцевих інтернет-ресурсів, тому ми не говоримо про їх достовірність та надійність. Все ж вони ілюструють певні процеси на окупованих територіях

Крім цього, за даними, які можна знайти на веб-сторінці Національної академії наук України, з територій сходу України, підконтрольних угрупованням «ДНР» і «ЛНР», виїхало щонайменше 60% студентів та викладачів.

Освітня міграція має й протилежні наслідки до зменшення кількості молодих людей в «республіках». Вона спричиняє до зменшення конкурсу при вступі до місцевих закладів освіти, що для багатьох стає мотивом залишитись, хоча така освіта є актуальною власне тільки в «республіках».

Таким чином, основу контингенту мігрантів складає молодь. При цьому це не тільки трудова міграція, але й освітня, що означає зменшення трудових та інтелектуальних ресурсів. Це становить загрозу розвитку регіону у перспективі.

Отже, в умовах демографічного тиску, молодь все більше відчуває тиск економічний, адже на її плечі лягає тягар забезпечення соціальних фондів. Враховуючи те, що кар’єрні можливості в умовах ізольованої і дотаційної (з РФ) економіки надзвичайно вузькі, молодь, яка залишається на окупованій території потрапляє у складні умови.

Таким чином, демографічна криза на окупованих територіях спричиняє до виникнення цілого комплексу ризиків для молоді: економічних, соціальних, професійних. Це створює і додаткові політичні проблеми для української держави, для якої піклування про населення на окупованих територіях тісно пов’язане із стратегічною необхідністю повернення і територій, і їх населення. Питання полягає також і в тому, наскільки українська правляча еліта розуміє глибину проблеми, а отже здатна використовувати методи боротьби за населення і території більш ефективні за контрпропаганду.

[1] Дані «Перепису населення ДНР»

Ковтун Олександр Сергійович, кандидат соціологічних наук, доцент кафедри психології та соціальної роботи, Хмельницький інститут соціальних технологій університету «Україна»

Публікація здійснюється в рамках інформаційної програми IDS Kronos


Підтримати проект:

Підписатись на новини:




В тему: