Яка роль корів у глобальному потеплінні?

19.06.2021 0 By NS.Writer

Корови справді впливають на глобальне потепління?

Наша планета стрімко нагрівається через велику кількість парникових газів, що виділяється в атмосферу внаслідок людської діяльності. Найбільший вплив на цей процес має зростання вмісту вуглекислого газу в атмосфері через спалювання викопного палива. Але крім нього є ще й інші небезпечні парникові гази. Один із них — метан, який у великій кількості виділяється коровами. Тому, так, сучасні корови теж роблять внесок у глобальне потепління, пише nauka.ua.

Чим метан небезпечний?

Метан — це газ, який складається з одного атому вуглецю та чотирьох атомів водню, і відповідно має формулу СН4. Він належить до групи парникових газів, тобто таких, що здатні поглинати сонячну енергію та відбивати її в різні боки, зокрема до поверхні землі, нагріваючи її. В атмосфері суттєво поширенішим та довговічнішим є славнозвісний вуглекислий газ, але не варто применшувати через це внесок метану в глобальне потепління. Річ у тім, що метан може захоплювати приблизно у 30 разів більше тепла, ніж вуглекислий газ. Це наділяє його значно більшим потенціалом до нагрівання Землі.

Іншою причиною, через яку науковці та інші експерти не зводять очей із метану, є величезна кількість джерел, які його виділяють. Приміром, близько третини усього метану потрапляє в атмосферу із боліт та заболочених земель. Ще десь 10 відсотків цього газу просочується із землі поблизу родовищ нафти та газу, виділяється із кратерів вулканів, а також з льодовиків при їх таненні, виробляється живими організмами. Проте орієнтовно 60 відсотків викидів метану в атмосферу спричинені людською діяльністю. Головним чином — добуванням палива та веденням сільського господарства. Вважається, що саме через нашу активність концентрація газу зросла у півтора раза з 1750 року. Але разом із тим метан перебуває в атмосфері суттєво коротший період, ніж вуглекислий газ, тому заходи зі скорочення його викидів швидше призведуть до бажаного результату.

Чому в забрудненні метаном часто звинувачують саме корів?

На викиди метану внаслідок ведення тваринництва припадає 14,5 відсотків усіх антропогенних джерел парникових газів. Але численні наукові дослідження показали, що близько 65 відсотків із цих викидів пов’язані з розведенням конкретно великої рогатої худоби, тобто корів. Значна частина газу викидається в атмосферу при виробленні та переробленні корму для них і внаслідок розширення земель під пасовища, але саме метану найбільше виділяється під час перетравлювання коровами їжі. Частково це пояснюється величезною кількістю корів, але найбільше — особливостями травної системи цих тварин.

Яким чином вони виділяють цей газ?

Шлунок корів має складну будову, складаючись із чотирьох камер. Перша, до якої потрапляє їжа зі стравоходу після проковтування, називається рубцем. Він — найбільший із камер, позбавлений травних залоз, але надзвичайно багатий на різні види мікроорганізмів. Вони допомагають тварині розщеплювати недоступні для ссавців вуглеводи рослин, зокрема целюлозу, шляхом ферментації. От тільки в процесі цього вони виробляють велику кількість водню, який інші мікроби використовують як джерело енергії й натомість продукують метан.

Потім цей газ корова виділяє назовні: близько 13 відсотків — під час флатуленції (по-простому, пукання), а 87 відсотків, викидається внаслідок ремиґання — відригуванні їжі з рубця до рота для повторного подрібнення. Частина газу при цьому, змішуючись із невеликою кількістю метану, виділеного з легень, видихається твариною. Позаяк корови ремиґають по 6-10 годин за день, щоденно вони встигають виділити від 250 до 500 літрів метану. Іншим важливим джерелом метану, пов’язаним із життєдіяльністю корів, можна назвати коров’ячий гній. Він також продукує багато СН4, якщо його зберігати в розрідженому вигляді, який сприяє анаеробним умовам у ньому, наприклад, у великих резервуарах.

Що, одні тільки корови забруднюють метаном повітря?

Заради справедливості варто зазначити, що корови не унікальні в продукції метану внаслідок харчування. Так само відбувається травлення та вироблення парникового газу і в інших жуйних тварин, зокрема, кіз, овець, верблюдів та жирафів. Але на корів усе ж припадає найбільша кількість виділеного СН4. Це можна пояснити декількома факторами.

Зараз корови є найчисленнішими жуйними: у світі нараховується приблизно 1,4 мільярда голів великої рогатої худоби, але мільярд овець та орієнтовно стільки ж кіз.

Дорослі корови мають великі розміри тіла, але ростуть відносно повільно, тому пройде немало часу, перш ніж тварина почне давати ресурси — м’ясо та молоко. За цей час вони з’їдять величезну кількість їжі, яку виростять на вдвічі більшій земельній ділянці, ніж потрібна для годівлі курей або свиней. При цьому вони викидують більше метану на одиницю спожитої речовини, ніж кози з вівцями або великий дикий благородний олень. Вимірювання внеску диких жуйних у викиди метану ускладнене хоча б тому, що наразі немає достатньо даних щодо розмірів популяцій цих тварин. Однак вчені схиляються до думки, що дикі жуйні викидують у середньому близько 10 тераграмів СН4 в рік, тоді як велика рогата худоба — у середньому 106 тераграмів на рік. Тобто через ту саму коров’ячу особливість травлення та їхню чисельність, схоже, вони роблять найбільший вклад у забруднення атмосфери серед ссавців.

Раніше ж люди тримали більше корів, як і диких жуйних було більше. Тоді з метаном проблем не було?

Є дослідження у яких порівнюються викиди метану дикими та домашніми тваринами у різні часові проміжки. Одне з них показало, що вся дика фауна ссавців пізнього плейстоцену, який тривав близько 13,5 тисяч років тому, виробляла приблизно стільки ж або трохи менше СН4, як сьогодні виробляє сама худоба.

Зображення показує кількість викидів метану у тераграмах на рік домашнім скотом (білий колір у цятку) та дикими тваринами (зелений колір) у різні періоди. Felisa A. Smith et al. / Proceedings of the National Academy of Sciences, 2016

Інше дослідження проводило порівняння лише на території Північної Америки, де у наш час споживають чи не найбільше яловичини у світі. У роботі враховувалася чисельність та викиди метану дикими бізонами, вапіті та білохвостими оленями, що мешкали в Північній Америці до приходу на континент європейців у 15 столітті та у наш час. Результати показують, що до приходу поселенців із Європи, хоча чисельність цих диких тварин і була суттєво більша, ніж зараз, вони разом виробляли стільки метану, що дорівнює лише 86 відсоткам від сучасних викидів домашніми жуйними в США. Зараз їхній вклад у забруднення повітря складає мізерні 4,3 відсотка від викидів рогатої худоби.

Може здатися, що у відносно недалекому минулому, в межах від десятків до пари сотень років тому, тваринництво було більш активним, ніж у сучасному урбанізованому суспільстві, а тому й корів та інший скот тримали у більшій кількості. Можливо, й справді тоді більший відсоток людей займався тваринництвом, але разом із тим людство було у кілька разів менш численним, тому й потреби його у харчових ресурсах були меншими. Станом на початок 1800-х років наша чисельність була майже у вісім разів меншою та перетнула рубіж в 1 мільярд лише 1804 року. Коли у 1900 році людей на Землі було 1,65 мільярда, вони тримали орієнтовно 448 мільйонів голів великої рогатої худоби, у 1960 році — 942 мільйони. Зараз нас 7,8 мільярда осіб, а чисельність корів — більш ніж 1,4 мільярда. Крім цього, завдяки селекції сучасні породи корів стали більшими в розмірах, тому продукують більше метану, ніж їхні предки. Загалом глобальні викиди СН4 свійськими жуйними зросли приблизно на 330 відсотків із 1900 року.

Таким чином, всупереч тому, що жуйних у минулому було більше, а велику рогату худобу тримала значна частка людей, сучасні корови викидають більше метану, ніж будь-які інші ссавці в історії людства. Можливо, їхнім внеском і можна було б знехтувати, якби на додаток зараз не існували інші вагомі антропогенні джерела парникових газів. У сумі вони мають колосальний негативний ефект на клімат і живу природу нашої планети.

А нам справді треба перестати їсти яловичину?

Людська популяція продовжує зростати. Очікується, що до 2050 року нас стане майже 10 мільярдів осіб. Це означає, що потреба у їжі так само буде підвищуватися, а разом із загальним зростанням доходу населення, зростатиме й кількість людей, які можуть собі дозволити частіше купувати м’ясо та молочні продукти. Зрозуміло, що тенденція поки що рухається у бік збільшення поголів’я худоби.

Більшість екологів упевнені, що нам усім варто змінити свої харчові звички для спинення темпів глобального потепління. Для цього необов’язково кожному ставати вегетаріанцем. Вчені вважають, що достатньо зменшити споживання тваринних продуктів, особливо яловичини та коров’ячого молока, що дасть змогу утримувати менше худоби. До того ж це пішло б на користь здоров’ю людей у розвинених країнах, враховуючи поширену нестачу в їхньому раціону рослинних продуктів та надлишок м’яса. Інститут світових ресурсів каже, що зменшення споживання яловичини на 50 калорій у день (близько 1,5 бургера на тиждень) жителями країн, де найбільше вживають м’яса, дасть змогу суттєво знизити потребу в розширенні сільськогосподарських земель для тваринництва, навіть якщо нас стане 10 мільярдів.

Утім, така стратегія не спрацює в глобальному масштабі. Для багатьох груп населення, особливо у бідних країнах та тих, що розвиваються, тваринні продукти є важливим джерелом поживних речовин. До того ж у багатьох народів вживання яловичини основане на релігійних та культурних переконаннях або традиціях, від яких не всі зможуть відмовитися.

Якось можна цю проблему з коровами розв’язати?

Зменшити викиди парникових газів свійськими тваринами можна та потрібно. Продовольча та сільськогосподарська організація ООН наголошує, що краще переходити до сучасних практик утримання й розведення корів, які допомагають зменшити викиди метану. Такі рішення вже зараз доступні для всіх видів тварин та регіонів, хоча й мають різну ефективність.

Кількість метану, що його виділяє корова, сильно залежить від її раціону. Приміром, більш волокниста їжа сприяє збільшенню продукції метану, тому часто застосовують зменшення частки таких продуктів у дієті тварин. Але допомогти можуть і різні харчові добавки, які впливають на метаногенні мікроби в шлунку корів. Одними з безпечних варіантів є додавання до корму бобових або невеликої кількості олій, наприклад, лляної. Це може сприяти зменшенню кількості метану, виділеного коровами, до 15 відсотків без погіршення якості молока чи м’яса. А одне з недавніх досліджень показало, що викиди метану можна скоротити аж на 82 відсотки, якщо додавати до корму корів невелику кількість морських водоростей.

Кращий догляд за коровами також допоможе протистояти зміні клімату. Здоровіші й більш продуктивні тварини дають змогу зменшити їхнє поголів’я. Також у світі зростає толерантність до генномодифікованих організмів, тому рятівним може стати годування худоби ГМО-кормом, який зменшує газоутворення, або навіть розведення створених за допомогою генної інженерії порід корів, які вроджено виробляють меншу кількість метану. Ще експерти радять уважніше ставитися до утилізації коров’ячого гною, забезпечуючи його екологічне перероблення. І зрештою, важливим є налагодження правильного використання пасовищ, щоб покращити їхню продуктивність без необхідності розширення сільськогосподарських земель коштом руйнування лісів та інших природних екосистем. Так, чергування місць випасання дає змогу відновитися траві між відвідуваннями та відростити міцні коріння, затримуючи значну кількість вуглекислого газу.


Підтримати проект:

Підписатись на новини:




В тему: