Як український застосунок резервує зарядки для електрокарів у 47 країнах

29.01.2022 0 By NS.Writer

Усе більше країн та автовиробників декларують плани відмовитися від авто з двигунами внутрішнього згоряння на користь електроавтомобілів. Українці теж не стоять осторонь тренду. Якщо чотири роки тому в Україні було 5600 електромобілів, то на 1 січня 2022 року вже зареєстровано 33 522, пише vctr.media.

Попит зростає зокрема через скасований 2018 року ПДВ на імпорт таких транспортних засобів. До цього скасували мито 10%. Не останню роль також відіграє й поява інфраструктури для електроавто, зокрема зарядних станцій. Її запуску посприяв і засновник стартапу GO-TO-U Назар Шимоне-Давида, який 2014 року першим привіз до України Tesla. Перед якими труднощами постав тоді, як будує бізнес зараз і як виходить на міжнародний рівень — в інтерв’ю Vector.

Про початок роботи з електрокарами

Першого разу я проїхався за кермом повноцінного електромобіля 2006 року. Це була Toyota Rav4. Вона масово не продавалася та була лише в дилерському відділі Toyota в США, де я працював продавцем-консультантом. Тоді зрозумів, що за електроавто — майбутнє.

Пізніше з’явилася компанія Tesla. Я, моя дружина, Олена Артеменко, та її сестра, Любов Артеменко, вклалися в її акції 2012 року.

Це було вдале рішення — інвестиції помножилися на чотири. За ці гроші купили електрокар Tesla, який привезли в Україну 2014 року.

Відразу почали шукати власника для цього авто. Ним став ресторатор Діма Борисов, який згодом встановив зарядки для електроавто у своїх ресторанах.

Потім до нас почали звертатися люди, які хотіли придбати Tesla. Це переросло в бізнес — компанію Tesla Club. Ми допомагали доставити в Україну та розмитнити авто. Наголошую, що в нас був не салон. Це суперечило би вимогам Tesla, яка завжди напряму працює з клієнтами.

Про запуск GO-TO-U

Ми побачили, що в Україні взагалі не було інфраструктури для електроавто. У Європі було лише вісім зарядних станцій — можна було проїхати з Нідерландів через Німеччину в Австрію. Далі нам доводилося заряджатися від розеток у готелях. Так зрозуміли, що можна розвинути інфраструктуру.

Згодом купили чотири зарядні станції, які привезли в Україну. Одну з них купив ресторан у Львові для своїх клієнтів. Після цього до нас звернулася мережа АЗС ОККО. Восени 2014 року разом із ними ми встановили перші 39 зарядних станцій на їхніх заправках. За зарядки заплатила ОККО.

Інформацію про ці станції ми розмістили на open source. Але деяким людям не сподобалося, що ОККО розмістило безплатні зарядки. Вони почали міняти дані на open source, що заважало користувачам знаходити зарядні станції. Тому 2016 року почали роботу над IT-рішенням, яке потім стало GO-TO-U. Цей застосунок допомагає знайти найближчу зарядку та зарезервувати її. Тобто коли людина приїде, не потрібно ставати в живу чергу. У світі подібних рішень не було й немає.

Зауважу, що ми не власники зарядних станцій. Наша бізнес-модель ґрунтується на співпраці з ними. Власники платять за під’єднання до нашого застосунку. Нині наша команда складається з 25 людей, із яких приблизно 15 — ІТ-спеціалісти.

2020 року GO-TO-U потрапила до TechStars, одного з топових світових фондів-акселераторів. Він майже завжди оцінює компанії в $3 млн. Це потрібно, щоб інвестувати в обмін на невелику частку.

Якщо говорити про більш-менш справжню оцінку, то вона значно зросла восени цього року. Тоді в нас інвестувала швейцарська компанія Asea Brown Boveri (ABB). Але оцінку ми не розкриваємо. Я лише можу сказати, що вона вимірюється в десятках мільйонів доларів. Точно більше, ніж три.

Невдачі трапляються постійно. Найважчим був останній рік. Ми повинні були зробити стрибок — заручитися підтримкою когось великого. Знайти партнера, який повірив би в те, що ми робимо. Нам вдалося. Але до цього було буквально 150 невдалих переговорів.

Важливо не зупинятися та йти далі, навіть коли ви всоте чуєте: «Ми не розуміємо, що ви взагалі робите».

Про складність бізнесу електрозарядних станцій

Ринок зарядних станцій для електрокарів тільки формується. Він розвинений лише на 3%. Його можна порівняти з мобільними застосунками, про які ми 15 років тому взагалі не знали. Тому такі нові ринки важливо побачити, знайти проблему в них і знати, як її розв’язати.

Зараз установлення швидкісної зарядної станції обійдеться десь у €50 000. Її окупність із 25% завантаженістю — десь п’ять-шість років.

Тут важлива не так окупність, як можливість зайняти ринок. Для цього потрібно розуміти всі позитивні та негативні процеси. Зокрема, було зроблено багато помилок у розвитку європейської та світової інфраструктури.

Наприклад, коли Tesla перша почала встановлювати суперчарджери, у Європі вирішили побудувати конкурента. В інфраструктуру вкладені мільярди євро, але коли приїжджає користувач, починаються проблеми.

По-перше, немає резервування станції. По-друге, мобільний застосунок не працює як треба, бо вимоги до нього ставив тендерний комітет. У них прописали, що зарядка має вимикатися, мусить бути мапа, але як цим буде користуватися водій, ніхто не думав.

Стояло завдання побудувати 5000 станцій — його виконали. Це робила компанія без економічного підґрунтя для цього бізнесу. Зарядки там — суто затратна частина в проєкті. Тому якість фінальної послуги достатньо низька.

Наша держава ніяк не впливає на інфраструктуру зарядних станцій. Це можна вважати негативом, бо держава чи місто не розбудовують мережу зарядок. З іншого боку — ми не допустили європейських помилок. Усе реалізовувалося лише на комерційній основі.

Про розвиток GO-TO-U у понад 47 країнах

За кордоном ми працюємо переважно в Європі. Є дві моделі співпраці. Перша — отримувати покриття від наявних зарядних станцій через роумінг. Пів року тому ми інтегрувалися з роумінговою платформою Hubject. Це дало можливість користувачу нашого застосунку зарядитися в Німеччині на станціях мережі Ionity. Усе працює за принципом Uber. Інша модель — станції, якими ми керуємо. Вони з’являються через партнерів.

Також ми вже інтегровані з Booking.com і TripAdvisor. У нашому застосунку можна знайти зарядну станцію біля готелю та зарезервувати кімнату на ніч в один клік. Для цього є пряме посилання на Booking. Подібним чином працюємо з TripAdvisor. Можна подивитися, які заклади є поруч із зарядною станцією.

Ці компанії мають свої реферальні програми. Фактично вони діляться прибутком із тим, хто привів клієнта. Тобто ми отримуємо маленький відсоток.

Умови співпраці стандартні, але потрібні хороші ІТ-спеціалісти, які інтегрують платформи. Це має нескладний вигляд, але коли берешся, виявляється, що там дуже багато роботи.

Про родичів у бізнесі

Кожен досвід — абсолютно унікальний. У нашому випадку, певен, позитивних сторін набагато більше, ніж потенційних конфліктів, які зупиняють багатьох від ведення бізнесу з родичами.

Як на мене, класно, коли близькі люди залучені в роботу компанії.

Для нас це фактично справа життя, яку ми розвиваємо останні вісім років. Оскільки ми всі були залучені із самого початку, у нас найкраща експертиза. Це, напевно, і є той рецепт успіху, завдяки якому ми так далеко зайшли.


Підтримати проект:

Підписатись на новини:




В тему: