Як українець Павло Пікулін «догрався» до мільйонів і здійснив свою дитячу мрію

Український підприємець Павло Пікулін каже, що комп’ютер у нього був з народження. Батько-радіотехнік і мама-програміст виховали програміста, який в 7 років вже писав сайти, в 13 ― розробляв ігри і керував командою геймдевів, заробивши до 25 років свій перший мільйон.

Сьогодні Павлу 32, він — успішний підприємець, співвласник одного з найбільших ігрових холдингів WhaleApp і драйвер робототехнічного прогресу в українських реаліях. Його компанія Deus Robots — піонер у створенні української історії робототехніки. Павло вклав у свою улюблену справу понад $1 млн і є потенційним партнером для найбільших логістичних компаній України.

dev.ua розповідає його історію.

Комп’ютер — з народження, але ігри — за розкладом

Павло ріс звичайною дитиною з тією лише різницею, що доступ до комп’ютера у нього був з раннього дитинства. Річ у тому, що його батько зібрав комп’ютер задовго до того, як їх стали масово продавати в магазинах. «А коли мені було 6 років, він створив інтернет-провайдер у Житомирі», — розповідає Павло. Мама українського роботобудівника — програміст, тому він обрав подібний шлях і для себе.

Свій перший сайт Пікулін розробив у 7 років для компанії друга батька. Так хлопець заробив перші у своєму житті гроші — $20. Потім з’явилися нові замовники, хоча програмував Павло на HTML, а графічні елементи створював просто в Paint.

У 10 років юний програміст навчився програмувати на Visual Basic під Windows.

При цьому розробник не приховує, що його, як і інших підлітків, сильно обмежували в користуванні комп’ютером.

«Були періоди, коли мені дозволяли працювати за комп’ютером всього 15 хвилин у день (так рекомендували лікарі). На комп’ютер ставили паролі, але я завжди знаходив спосіб, як його розблокувати. Потім батьки забирали шнур, але я завжди знав, де взяти запасний. А потім стали перевіряти, чи теплий монітор, і я розраховував час так, щоб до повернення батьків додому той вже встиг охолонути», — з посмішкою згадує підприємець.

Обмежувати хлопця перестали, як тільки він почав заробляти серйозні гроші.

Павло зізнається, що заробляв на іграх: шукав і знаходив баги, купував ігрові артефакти, і потім продавав їх за справжні гроші.

«У 13 років зароблених на іграх грошей вистачило б на те, щоб купити автомобіль», — говорить він. Але замість машини підліток вклався в серверне обладнання й активно розвивав свій ігровий всесвіт.

Павла також цікавив штучний інтелект. Написана ним в 15 років система для розпізнавання номерних знаків автомобілів привела до перемог на різних технічних конкурсах. Він навіть намагався продати її державі. Незабаром Павло опинився серед студентів факультету кібернетики КНУ ім. Шевченка, і, будучи студентом, зміг спробувати на смак бізнес по-українськи.

Гра в оффлайн-бізнес і шляхетний онлайн

Коли Павлу було 19, він став підприємцем. «Разом з одногрупником ми відкрили комп’ютерний клуб у Києві. Я хотів створити максимально комфортний простір для геймерів, — говорить він. — $70 000, які вклав у бізнес, я заробив сам чесною працею на іграх».

Але криза 2008 року зробила свою справу ― офлайн-бізнес не пішов, наїзди рекетирів раз у раз вганяли підприємця в ступор, і він свій клуб вирішив продати. Правда, виторгувати за нього вдалося майже уп’ятеро менше, ніж було вкладено. Це було першою невдачею.

Тоді хлопець вирішив виконати дитячу мрію, написати власну гру. Він знайшов інвесторів, залучив $30 000, і у власній квартирі ще з двома програмістами написав гру «Вогнем і мечем». Але гра, за словами Павла, не злетіла, і навіть залучені на її доопрацювання додаткові $60 000 проєкт не врятували. І це був другий провал.

Підприємець не зневірився і відправився заробляти в соцмережах. Разом з програмістом, який працював у нього, написали свій додаток для соцмережі «ВКонтакте», яка набирала тоді популярність. Зупинилися на сервісі для редагування фото «Реставратор», і в 2010 році це «порвало» соцмережу і стало мегапопулярним серед користувачів.

«У кращі дні у нас було до 200 000 установок на день. Це був рекорд «ВКонтакте», — розповідає Павло.

Отримуючи в день до 1 млн унікальних користувачів, хлопці заробляли близько $30 000 на місяць на рекламі. Зупинятися на досягнутому Пікулін не збирався ― в активі його команди виявилося понад 20 додатків із загальною аудиторією більш ніж 25 млн користувачів.

Після запаморочливого успіху команду Павла помітив найбільший на той час розробник ігор в соцмережі — Plarium. У 2010 році компанія викупила на створених Павлом сервісах всю рекламу, а потім запропонувала йому створювати власні ігри на базі холдингу. Так з’явилися ігри «Війна світів» і «Battle of Zombies», які стали суперуспішними.

Павло розповідає, що на хвилі успіху в 2017 році засновники Plarium продали бізнес і купили кілька нових студій, створили новий холдинг і запропонували Пікуліну стати в ньому партнером. Так з’явився WhaleApp. Зараз в структурі компанії п’ять студій в трьох країнах: центральний офіс — в Ізраїлі, а в Україні — дві студії в столиці та одна у Вінниці.

Два Павла і роботи на мільйон

У 2017 році, заробивши достатньо грошей, щоб почати втілювати в життя дитячу мрію, Павло вирішив зайнятися робототехнікою.

«Я з дитинства тяжів до штучного інтелекту, але робити щось масштабне було дуже дорого і трудовитратно. Але за роки, поки я заробляв в геймдеві, створювати роботів стало в рази дешевше, комплектуючі подешевшали, їх виробництво налагодили в Піднебесній», — говорить він.

Зібравши з ринку кращих робототехніків і програмістів, Пікулін разом з партнером Павлом Шеляженком, який змінив головний офіс Google на молоду українську робототехнічну компанію, створили Deus Robots.

Свій вибір Пікулін зупинив на будівельних роботах, але помилився, індустрія виявилася не готова до таких дорогих помічників. «Напевно, ми випередили час. Я вірю в будівельних роботів: через кілька років вони замінять людей в оздоблювальних роботах», — говорить Павло.

Першою на українському ринку інтерес до роботів проявила «Нова Пошта». «У них був конкретний запит — автоматизувати складські процеси, і ми взялися його задовольнити», — говорить Павло. Так з’явився спочатку прототип робота-сортувальника, який по штрихкоду міг би визначати, куди доставити посилку і сортувати таким чином відправлення. «Ми задоволені співпрацею з Deus Robots. Однією з основних переваг „Нової пошти“ є швидкість, тому ми автоматизуємо і роботизуємо наші процеси, прискорюємо процеси сортування, і як наслідок — доставки посилок», — розповідають у «Новій пошті».

Зараз «Нова Пошта» тестує два різновиди роботів від Deus Robots. Перший — робот-транспортувальник. Він запрограмований таким чином, що точно у визначений час він під’їжджає до стелажа з товаром і транспортує весь стелаж до потрібного оператора, таким чином полегшуючи його роботу. Крім того, НП тестує роботів-сортувальників. Вони автоматично розподіляють посилки за різними напрямками, кладуть їх в потрібну комірку або сумку.

У свій роботобізнес Павло вклав вже понад $1 млн. Робототехніки і програмісти зосереджені в київському офісі. Зараз в компанії зайняті 11 інженерів і 6 програмістів.

«Я думаю, що в найближчий рік ми розширимося в кілька разів. У нас є лабораторія, де ми виробляємо роботів. І є офіс, в якому працюють програмісти. Віддалено працювати не виходить, тому що потрібно тестувати роботів», — говорить Пікулін.

Торік Deus Robots виробила п’ять роботів, в цьому році — 40 роботів, у 2022 році Павло планує зростання виробництва до 1 000 розумних помічників.

Для досягнення такої мети підприємець має намір масштабуватися до серійного виробництва потужністю від 500 до 2000 роботів на місяць. Зараз попит на роботів, яких виробляє Deus Robots, за словами Пікуліна, досягає 1000 штук.

«У нас йдуть переговори з 10-ма найбільшими компаніями України. Контрактів ще немає, але ми обговорюємо проєкти. А це займає до пів року. Якби в Україні було розуміння, як користуватися роботами, то це було б набагато швидше», — розповідає Павло.

Підтверджують наявність переговорів в компанії «Епіцентр». «Група компаній» «Епіцентр К» поки не має досвіду співпраці з Deus Robots. На цей час Deus Robots формує концептуальні пропозиції згідно з технічним завданням, після чого ми будемо вивчати можливість подальшої співпраці«, — зазначили в пресслужбі компанії. Зараз «Епіцентр» використовує сортувальні лінії нідерландської компанії Vanderlande, але в майбутньому не виключає можливості співпраці з українським виробником.

Не працює поки з Deus Robots і найбільший український продовольчий рітейлер АТБ, але ставку роблять на іноземних роботів. «Ми перебуваємо в пошуках рішень, які задовольнять необхідні вимоги. Діалоги ведемо з компаніями Kapelou, UISLab, GreyOrange», — відповіли в компанії.

Роботопланы

Попри тривалість переговорів і високу конкуренцію на ринку, у Пікуліна дуже амбітні плани з розвитку робототехнічного бізнесу. За його оцінками, ринок складської робототехніки виросте за п’ять років уп’ятеро. «Нам цікаві й роботи-доставщики, і будівельна робототехніка. Але ці ринки ще не створені, це складне і дороге завдання. Ми ці напрямки активізуємо пізніше, коли буде ринок», — говорить винахідник.

Його мета — побудувати найсучасніший виробничий центр в Україні, в якому роботи збиратимуть роботів.

«Там же буде і сервісний центр, і R&D-центр. Плануємо відкрити свою роботошколу, де навчатимемо фахівців з робототехніки. Зараз розглядаємо Київ і вибираємо місце для будівництва. Думаю, що перше масштабне виробництво побудуємо наступного року», — прогнозує підприємець.

За його оцінками, на це потрібно $20 млн, і зараз ведуться переговори з великими венчурними фондами.

У Павла також великі плани на світову експансію. «Ми плануємо розвиватися дуже інтенсивно і наша мета — це ринки Європи та Америки, і навіть Африки та Азії. Щоб масштабувати продажі виробництва, в найближчі роки ми будемо витрачати більше, ніж заробляти. У нас немає мети максимально швидко вийти в прибуток. Через п’ять років ми будемо прибутковою компанією», — говорить він.

Він планує спочатку автоматизувати українські компанії, і вже потім з перевіреним продуктом конкуруватиме з великими зарубіжними компаніями. «Наш робот зараз дешевше китайського, адже ми ще стартап, і розуміємо, що наше рішення ще не пропрацювало такий же період, як і рішення конкурентів. Ми плануємо виходити на ці ринки з ціною, не нижчою ніж у конкурентів, але вигравати ще й кількістю», — говорить Павло Пікулін.