Як Росія веде когнітивну війну: приховані механізми впливу на Захід і Україну
05.07.2025 0 By Chilli.PepperВійна, яку не видно на мапі
Ви не почуєте вибухів, не побачите окопів і не зможете виміряти лінію фронту. Проте ця війна точиться щодня — у ваших соцмережах, новинах, у самих основах вашого мислення. Росія веде проти світу не лише гарячу, а й когнітивну війну: змінює уявлення про реальність, впливає на рішення політиків, паралізує волю до спротиву. Її зброя — не ракети, а слова, образи, ідеї. Як Кремль навчився використовувати інформаційний простір для досягнення стратегічних цілей? Чому саме зараз ця війна стала головною загрозою для Заходу та України? І чи можна захиститися від вторгнення у власну свідомість?
Що таке когнітивна війна: визначення та особливості
Когнітивна війна — це новий тип конфлікту, у якому головна мета — впливати на мислення, переконання, рішення і дії супротивника, змушуючи його діяти у вигідний для агресора спосіб. На відміну від класичної інформаційної війни, яка зосереджена на контролі над потоками даних, когнітивна війна формує самі основи сприйняття світу, змінює логіку, за якою люди приймають рішення. Росія використовує цю стратегію, щоб досягати цілей, недосяжних лише військовою силою, і з мінімальними витратами (Small Wars Journal, The Debrief).
Історичні корені: від радянських «активних заходів» до сучасних технологій
Сучасна російська когнітивна війна виросла з радянської концепції «активних заходів» — комплексної системи дезінформації, підривної діяльності, пропаганди і психологічного впливу, яку КДБ застосовував по всьому світу. Сьогодні ці методи стали ще потужнішими завдяки цифровим технологіям, соціальним мережам і миттєвому поширенню інформації. Кремль інтегрував класичні прийоми психологічної війни з кіберопераціями, інформаційними атаками та маніпуляціями у медіа і навіть у міжнародних організаціях (Strategic Panorama, Small Wars Journal).
Рефлексивний контроль: радянська теорія у дії
Ключова концепція російської когнітивної війни — «рефлексивний контроль». Це радянська теорія, згідно з якою супротивнику нав’язується певна картина світу, а потім він самостійно доходить до потрібних Кремлю рішень. Замість прямого тиску — маніпуляція інформацією, яка змушує противника діяти у власних, але насправді вигідних для Росії інтересах. Саме так Кремль діяв під час підготовки до анексії Криму, розпалювання конфлікту на Донбасі та під час втручання у вибори в інших країнах (The Debrief, Small Wars Journal).
Мета і завдання: чому Росія робить ставку на когнітивну війну
Росія не є слабкою державою, але її ресурси обмежені у порівнянні з амбіціями. Когнітивна війна дозволяє Кремлю «зрівняти шанси» з потужнішими опонентами, змушуючи їх сумніватися, діяти повільно або взагалі не діяти. Основна мета — знизити волю до спротиву, посіяти розбрат, паралізувати прийняття рішень у країнах НАТО, ЄС та Україні. Кремль прагне, щоб Захід прийняв російські наративи як даність і діяв у межах, вигідних Москві (Small Wars Journal, The Debrief).
Інструменти когнітивної війни: від медіа до кібератак і дипломатії
Російська когнітивна війна охоплює весь спектр інформаційного простору:
– Масштабні кампанії у соцмережах: створення фейкових акаунтів, поширення дезінформації, маніпулювання трендами.
– Кібероперації: злам урядових і приватних мереж, саботаж критичної інфраструктури, як це було під час атак на логістичні компанії, які підтримують Україну (BBC, BBC).
– Використання традиційних і альтернативних медіа: співпраця з іноземними журналістами, запуск проросійських ЗМІ за кордоном, фінансування блогерів та інфлюенсерів.
– Дипломатичні та економічні важелі: участь у міжнародних форумах, просування власних наративів через економічні зв’язки, маніпуляції у сфері енергетики.
– Освітні та культурні проєкти: зміна шкільних програм на окупованих територіях, пропаганда «русского мира», підготовка нового покоління до лояльності Кремлю (The Debrief).
Когнітивна війна проти України: від підготовки до окупації
Ще до повномасштабного вторгнення у 2022 році Росія роками готувала інформаційний ґрунт: поширювала міфи про «нацизм» в Україні, розпалювала міжетнічні конфлікти, дискредитувала українську владу. Після окупації частини територій Кремль захоплював місцеві телеканали, змінював навчальні програми, нав’язував власне бачення історії. Мета — створити відчуття безальтернативності російської влади та безглуздя спротиву (The Debrief, Small Wars Journal).
Кібероперації як частина когнітивної війни
Кібератаки стали невід’ємною частиною російської стратегії. З 2022 року російські військові підрозділи (зокрема GRU Unit 26165, Fancy Bear, Cadet Blizzard) здійснюють атаки на логістичні компанії, енергетичні, фінансові, транспортні та урядові структури країн НАТО та України. Мета — не лише зібрати розвіддані, а й дестабілізувати роботу критичної інфраструктури, посіяти паніку, підірвати довіру до державних інститутів (BBC, BBC).
Вплив на Захід: як Кремль змушує ворога сумніватися
Російські інформаційні операції націлені не лише на Україну, а й на країни Заходу. Кремль використовує сучасні медіа для просування наративів, які сіють розбрат, підривають довіру до урядів, посилюють поляризацію суспільства. Відомі приклади — втручання у вибори у США (2016), кампанії впливу під час Brexit, підтримка крайніх політичних рухів у Європі. Головна мета — змусити західних політиків і суспільства діяти обережно, уникати рішучих кроків, сумніватися у власній правоті (The Debrief, Small Wars Journal).
Внутрішній фронт: когнітивна війна проти власного населення
Кремль не обмежується зовнішніми операціями. Внутрішня когнітивна війна — це тотальний контроль над інформаційним простором, пропаганда, репресії проти незалежних медіа, формування образу ворога. Влада інвестує у військово-патріотичне виховання, фінансує блогерів, проводить кампанії з дискредитації опозиції. Це дозволяє мобілізувати ресурси для війни, виправдовувати жорстокість, підтримувати стабільність режиму (Small Wars Journal, Strategic Panorama).
Слабкі місця і обмеження російської когнітивної війни
Попри ефективність, когнітивна війна Росії має свої межі. Операції часто дають лише частковий результат, іноді провалюються або навіть обертаються проти Кремля. Захід поступово навчається розпізнавати і протидіяти маніпуляціям, розвиває стратегії інформаційної безпеки, посилює кіберзахист. Сама залежність Кремля від когнітивної війни робить його вразливим: якщо західні суспільства відкидають російські наративи, стратегія втрачає сенс (Small Wars Journal, The Debrief).
Як захищатися: рекомендації експертів
Головна порада західних аналітиків — не грати за кремлівськими правилами. Важливо не лише спростовувати фейки, а й розуміти, які саме наративи Кремль намагається нав’язати, і не приймати їх як основу для прийняття рішень. Захист полягає у стратегічній обізнаності, розвитку критичного мислення, зміцненні довіри до власних інституцій, а також у проактивній інформаційній політиці на міжнародному рівні (Small Wars Journal).
Висновок: Війна за свідомість триває
Російська когнітивна війна — це не тимчасова кампанія, а багаторічна стратегія, яка охоплює всі сфери життя. Її головна мета — змінити сам спосіб мислення суспільств, зробити спротив безглуздим, а агресію — легітимною. Захиститися від цієї загрози можна лише тоді, коли суспільство усвідомлює масштаби і механізми впливу, розвиває стійкість до маніпуляцій і не дозволяє ворогу нав’язати свою реальність.