Як підрозділ генпрокуратури “зливає” арештовані кошти злочинного капіталу і роль у цьому Лєщенко

Олена Тищенко: Щодо діяльності Заступника Генерального прокурора України, відповідального за міжнародні зв’язки, В. Каська

Відразу після утворення Управління із забезпечення повернення активів, набутих злочинним шляхом МВС України, мною було виявлено близько 80,5 мільйонів доларів США, які знаходилися на рахунках в Латвійській республіці та мали відношення до компаній – фігурантів справи щодо С. Курченка.

Зазначені кошти були арештовані Кримінальною поліцією МВС Латвійської республіки. У результаті спілкування зі слідчим у справі, мені стало відомо, що про зазначені кошти представники МВС Латвійської республіки повідомляли Генеральну прокуратуру України під час візиту представника міжнародного управління МВС Латвії до Генеральної прокуратури України, де вони спілкувалися з управлінням міжнародних зв”язків ГПУ, яке знаходиться в підпорядкуванні В. Каська, та слідчим у справі.

Зокрема, як за свідченням латвійського слідчого, представників Генеральної прокуратури було повідомлено не тільки про ці кошти, але й про те, що у разі не звернення Генеральної прокуратури України у встановленому порядку через управління, в підпорядкуванні В. Каська, до Латвійського МВС, ці кошти будуть стягнуті до бюджету Латвійської республіки за виділеним щодо них провадженням як предмет відмивання.

Крім того, під час візиту представників Латвійського МВС, ними було передано до Генеральної прокуратури три запити про міжнародно-правову допомогу у допиті ряда осіб. Серед них була особа, яка мешкає в м. Києві та зі своєї української IP aдреси, керувала рахунками компаній С. Курченка у Латвійській республіці та перераховувала з них кошти за допомогою кодів електронного доступу.

Не зважаючи на надану інформацію, Управління, очолюване В. Каськом не вчинило ніяких дій, направлених на забезпечення арешту коштів, що знаходяться на Латвійських рахунках, в межах кримінальних справ Генеральної прокуратури.

В той же час було абсолютно зрозуміло, що якщо ці кошти не будуть переарештовані, а справа не перейнята в порядку Конвенції 073 Ради Європи, як це пропонувалося Латвійським МВС, кошти будуть стягнуті до бюджету Латвійської республіки, а справу буде закрито.

Це дає підстав вважати, що дійсна мета такої бездіяльності полягала у неотриманні відомостей про латвійські рахунки компаній С. Курченка та кількох інших громадян України, та оборотів по ним, адже з них кошти виводилися далі в Європу.

Таким чином виявлення оборотів по цим рахункам забезпечило би стягнення значно більших коштів, що переховувалися та інвестувалися С. Курченком у власних інтересах та інтересах інших осіб в Європейських країнах.

Це підтверджується й тим, що незважаючи на те, що один з запитів стосувався кримінальної справи у провадженні МВС України, зокрема в якому йшлося про необхідність допиту особи, яка розпоряджалася коштами на рахунках офшорних компаній С. Курченка в Латвії з української адреси, зазначеної у дорученні, виконання доручення в цій частині, Генеральна прокуратура України, зокрема Управління В. Каська, яке відповідає за розподілення міжнародно-правових доручень до виконання, залишило за собою, та не доручило зробити це МВС України.

Після встановлення цих фактів, мною було повідомлено Міністра внутрішніх справ України про необхідність термінового арешту 80,5 мільйонів доларів США в рамках кримінального провадження МВС України та щодо встановлення всіх оборотів по рахункам у Латвійській республіці, з метою виявленя каналів виведення коштів в інші європейські країни.

За участю мого Управління в кінці липня 2015 року було складено міжнародно-правове доручення до МВС Латвійської республіки, яке у встановленому порядку передано до Управління В. Каська для підписання та відправлення.

Проте В. Касько заблокував підписання цього доручення з посиланням на вказівку Генерального прокурора України.

Більш того, як мене було повідомлено, в усній розмові він заявив начальнику слідчого управління МВС України про те, що якщо мені і далі буде надаватися доступ до матеріалів кримінальних справ, він порушить проти слідчих кримінальну справу за розголошення таємниці слідства.

Я спробувала зустрітися з ним, але він відмовився від зустрічі.

Це дало підстави вважати про його пряму зацікавеність у приховуванні інформації про справу С. Курченка та інші активи.

За сприянням Міністра внутрішніх справ мене було прийнято Генеральним прокурором України, який викликав до себе В. Каська. На цій зустрічі В. Касько переконував Генерального прокурора, що коштів на рахунках в Латвійській республіці не існує. З посиланям на Держфінмоніторинг України, який ніби то не надав йому таких відомостей.

Проте мною було пред’явлено листування з МВС Латвійської республіці, де чітко були визначені суми арештованих коштів. В результаті Генеральний прокурор надав В. Каську вказівку співпрацювати з МВС України щодо направлення міжнародно-правових доручень для забезпечення арешту та одержання інформації по рахункам С. Курченка в Латвійській республіці.

Не зважаючи на це, Управління В. Каська не вчинило ніяких дій з цього приводу. Більш того, справа щодо С. Кученка була вилучена в МВС України до Генеральної прократури відразу після зустрічі у Генерального прокурора і до МВС не повернена.

Повторна поїздка до Латвійської республіки для ознайомлення з матеріалами справи по відмиванню коштів компаніями С. Курченка та інших осіб, була запланована на початок вересня 2015 року.

Я особисто декілька разів телефонувала В. Каську, який повідомляв мені, що слідство Генеральної прокуратури затримує складання міжнародно-правового доручення. В результаті, станом на початок вересня 2015 року міжнародно-правове доручення від Генеральної прокуратури України на ознайомленя з матеріалами справи про відмивання коштів, підготовлено не було.

Щодо доручення від МВС України, то оскільки воно вимагало попередньої ухвали суду для розкриття банківської таємниці та арешту рахунків, слідство МВС потребувало копій документів з матеріалів справи, яка перебувала у Генеральній прокуратурі України “на ознайомленні”.

Я повторно зустрілася з Генеральним прокурором з цього приводу, він викликав заступника, відповідального за слідство, і знову дав необхідні доручення. Всупереч цьому слідчого до матеріалів допущено не було.

Одночасно Управління В. Каська підготувало поїздку слідчого Генеральної прокуратури у справі Курченка до МВС Латвії без відповідного міжнародно-павового доручення.

В. Касько особисто погоджує такі документи і поїздки. Йому достеменно відомо, що для того, щоб ознайомитись з матеріалами справи, розкрити банківську таємницю, та арештувати рахунки, необхідно направити міжнародно-правове доручення до відповідного органу та попердньо взяти дозвіл суду на проведення слідчих дій, які зазвичай потребують такого погодження в Україні.

Незважаючи на це, він організував відрядження слідчого Генеральної прокуратури до Латвійського МВС без таких процесуальних документів.

Це означає, що слідчий не мав процесуального права ознайомитись з матеріалами латвійської справи. Навіть якби представниками МВС Латвійської республіки йому і було б надано доступ до матеріалів справи, інформація, одержана ним, не могла би використовуватися в українському кримінальнмоу провадженні, адже була б отриманою не у встановленому порядку.

В той же час, як наведено вище, В. Каську було відомо, що справа в Латвійській республіці була розслідувана і до лютого 2016 року мала бути закрита, а кошти стягнуті в бюджет.

Також звертаю увагу на те, що саме Управління в підпорядкуванні В. Каська є відповідальним за міжнародні зв’язки Генеральної прокуратури України.

Зокрема, за передачу матеріалів до правоохоронних органів Англії у справі щодо колишнього Міністра екології М. Злочевського, по якій правоохоронцями Serious Fraud Office було арештовано 27 мільйонів ЄВРО, які компанія Злочевського мала направити на його приватний рахунок у Швейцарії на початку 2014 року.

В грудні 2014 року справу проти Злочевського було витребувано з МВС України, в провадженні якого вона була, до Генеральної прокуратури України.

В січні 2015 року Генеральна прокуратура України (відповідальне управління – в підпорядкуванні В. Каська) повідомила Високий суд Англії, що кримінальної справи проти Злочевського в Україні не має, підозра йому не оголошена. В результаті кошти були розморожені судом і відправлені М, Злочевським на Кіпрський рахунок, з якого приховані далі.

Такі ж самі повідомлення стали підставою для закриття справ та розморожування активів Ю. Іванющенка, М. Азарова, С. Арбузова та інших колишніх українських високопосадовців в Европейських країнах. Кожного разу відповідальним за міжнародну комунікацію управлінням було Управління в підпорядкуванні В. Каська.

Крім того В. Касько входить до Міжвідомчої комісії по поверненню активів при Адміністрації Президента України, створення якої було запропоновано очолюваною мною на той момент Міжвідомчою групою з розробки антикорупційного законодавства при Адміністраці Президента України, та запроваджено Указом В.О. Президента України Турчинова від 13 травня 2014 року під час.

За повідомленням інших учасників комісії, саме В. Касько, як представнику Генеральної прокуратури України було передано всі дані щодо рахунків в країнах ЄС, заморожених в рамках міжнародних санкцій по відношенню до колишніх українських високопосадовців.

На моє звернення до В. Каська під час зустрічі з ним щодо надання таких матеріалів МВС України по відношенню щодо осіб, стосовно яких МВС розслідувало справи, він відвідмовився це зробити.

Щодо протидії мені особисто та створеному мною в МВС України Управоінню із забезпечення повернення активів, набутих злочинним шляхом:

Крім того, В. Касько, як представник Генеральної прокуратури України в Міжвідомчій комісії з повернення активів при Президенті України, ініціював рішення цієї Комісії щодо утворення в Україні окремого органу з повернення та розпорядження активами в підпорядкуванні Міністерства юстиції (Національного Агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, отриманими від корупційних та інших злочинів) та забезпечив внесення цього як вимоги у План наближення України до ЕС.

При цьому він особисто спілкувався з цього приводу з представниками посольства США та іншими іноземними спостерігачами.

В той же час 24 червня 2015 року в МВС України було створене Управління із забезпечення повернення активів, набутих злочинним шляхом, Начальником якого було призначено мене.

Це Управління повністю відповідає світовій практиці та не перебачає витрат бюдету на утримання чергового дисфункційного органу. Воно було утворено за прикладом 118 подібних управлінь, які існують при Кримінальних поліціях в іших країнах.

Так, наприклад, з 60-ти членов CARIN (Камденської міжвідомчої мережі з повернення злочинних активів) з 142 контактних управліннь – переважна більшість утворена при Кримінальних поліціях та міністерствах внутрішніх справ (Польща, Естонія, Латвія, Литва тощо). Частина з них створена при прокуратурах. І приблизно 7 – при Міністерствах юстиції. При цьому в 3-х з них (Румунія, Грузія, США) Міністерства юстиції відіграють роль правоохоронного органа. В решти додатково до Міністерства юстиції, в мережі беруть участь Управління, створені при поліціях.

Не зважаючи на це, відразу після оголошеня про утворення Управління в структурі МВС, до МВС України надійшло звернення від громадської організації Центр протидії корупції за підписом Д. Каленюк. В ньому вона зверталася до Міністра внутрішніх справ України з клопотанням пояснити причину утворення такого Управління та вимагала його закриття з посиланням на те, що її громадською організацією розробляється законопроект про утворення вищевказаного Агентства з пошуку та управління активами, отже саме воно має займатися пошуком активів після його утворення.

Ще одним лобістом цього законопроекту є В. Касько. Він разом з Д. Каленюк, іншим членом цієї громадської організації В. Шабуніним неодноразово з’являвся на різних телеканалах та висловлвався в інших засобах масової інформації щодо необхідності утворення такого Управління. Та шукав підтримку серед іноземних спостерігачів.

Так, саме на ім’я В. Каська та Д. Каленюк було направлено лист співробітника Міністерства юстиції США Мері Батлер, в якому вона повідомляє Д. Каленюк та В. Каська, що надасть свої коментарі щодо законопроекту про створення такого Агентства, зареєстрованого у Верховній Раді за номером 3040.

Таким чином, враховуючи, що повернення активів шляхом їх пошуку та направлення міжнародно-правових доручень до інших правоохоронних органів, входить до безпосередніх обов’язків В. Каська у Генеральній прокуратурі України, є очевидним, що лобіювання утворення такого органу здійснювалося ним із наміром його очолення у майбутньому.

В результаті ознайомлення з текстом законопроекта 3040 вбачається наступне: 

Агентство з пошуку та розпорядження активами планується створити як окремий орган в підпорядкуванні Міністерства юстиції України. Оскільки Міністерство та створювані ним органи не мають слідчих функцій така ідея заздалегідь приречена. В світі вже є прклад утворення такого органу як самостійного (в Англії). Агентство закрилося через три роки після створення, адже на нього було витрачено 46,5 мільйонів фунтів, а повернено ним лише 4, 6 мільйона.

Проте заздалегідь очевидна неефективність Агентства у пошуку активів, що може бути ще однією причиною його утворення, не є головним в цьому законопроекті. Головним є те, що авторами законопроекту плануєтсья віддати Агентству в розпорядження все арештоване в Україні майно з правом залишення прибутку від його реалізації та використання у фонді Агентства, без перерахування до Державного бюджету України.

Зокрема передбачається, такі повноваження Агенства:

Управління рухомим та нерухомим майном, цінними паперами, майновими та іншими правами, шляхом реалізації відповідних активів, їх технологічної переробки або передачі їх в управління.

Одержані від реалізації або технологічної переробки активів кошти зараховуються на вкладні (депозитні) рахунки Національного агентства
Управління грошовими коштами у готівковій та безготівковій формах у будь-якій валюті, а також банківськими металами, на які накладено арешт у кримінальному провадженні, здійснюється шляхом їх розміщення на вкладних (депозитних) рахунках Національного агентства у відповідній валюті або банківському металі, відкритих у державних банках за договором банківського вкладу на вимогу.

До надходжень від управління активами, здійснюваного Національним агентством планується віднести:

1) проценти, нараховані як плата за користування банками коштами або банківськими металами, розміщеними на вкладних (депозитних) рахунках Національного агентства;

2) доходи від використання активів, переданих в управління;

3) 25 відсотків коштів, одержаних від реалізації або технологічної переробки арештованих активів які підлягають конфіскації або спеціальній конфіскації.

Національне агентство є головним розпорядником коштів, що надходять до спеціального фонду Державного бюджету України від управління активами.

Таким чином мова йде про те, що майно, щодо якого судом не винесене рішення про його злочинне походження, або щодо якого не застосовано конфіскацію або спеціальну конфіскацію, буде реалізовуватися Агенством на етапі досудового слідства, а 25 відсотків його документальної вартості буде передаватися у спеціальний фонд Агенства для його власного використання, без передбаченої законом можливості подальшої компенсації у випадку закриття справи.

Більш того, законопроектом передбачено, що прибуток від використання арештованого майна повністю передається у власність Агенства.

Так, всі арешовані кошти Агентство буде розміщати на власних рахунках у приватних банках, а нараховані відсотки по депозитах будуть йти йому у власність.

Враховуючи, що звичайне розслідування значних справ в Україні триває багато років, можна уявити доходи від діяльності такого Агентства.

Фактично, якщо взяти за приклад арештовані цінні папери вартістю 1,5 мільярда доларів США та 200 мільйонів доларів США, належні Клименку та ін. то заміть забезпеченя їх швидкої конфіскації, планується передати їх в Управління Агентству, яке отримуватиме сотні мільйонів доларів США у вигляді відсотків за розміщення цих цінностей на власних депозитних рахунка у приватних банках, які можуть за це віддавати додаткову винагороду.

По суті те, що робило оточення Янковича, замість Агентства, використовуючи офшорні компанії.

Також законопроектом 3040 створюються численні корупційні можливості, адже воно матиме право передавати арештовані активи в управління іншим особам.

Таким чином ті ж самі Ставицький, Курченко та ін., зможуть одержувати свої компанії в управління через підставних осіб за домоленістю з Агентством та продовжувати злочинну діяльність і виведення коштів за кордон. Прикладів, коли майно на час кримінального проваження передається в управління його ж власникам в Україні достатньо.

В той же час саме з приводу затримання розслідувань кримінальних проваджень, мною було доопрацьовано запропонований Генеральним прокурором законопроект про особливий режим спецконфіскації майна, належного колишнім високопосадовцям режима Януковича.

Цей законопроект повністю йшов в розріз з намірами авторів законопроекту про Агентство з повернення та управління активами, адже передбачає негайне стягнення на користь держави всього арештованого майна колишніх високопосадовців, та майна яким вони фактично користуються при відсутності доведення законності походження коштів на його придбання.

Крім того у випадку прийняття цього законопроекту, в Агентства, якщо його буде утворено, зникне більшість корупційних можливостей, адже не буде чим розпоряджатися та управляти. Додатково мною готується законопроект про пряме право громадян України на переслідування корупціонерів та стягнення їх майна.

Саме це, на мою думку, стало причиною активізації протидії мені особисто та законодавчим ініціативам, які я розробляю.

Як вбачається з листа співробітника Мін’юсту США М. Батлер, опублікованого на Українській Правді, В. Касько та Д. Каленюк звернулися до неї з проханням прокоментувати законопроект про особливий режим спецконіскації, і в своєму зверненні надали явно неправдиві дані про текст законопроекту.

Ці ж самі особи, як наведено вище, забезпечили внесення створення такого органу у План наближення до ЕС. Хоча навіть в своєму Плані ЕС не висував вимоги до України утворити посередника між злочинними активами та держбюджетом, який отримуватиме 25 відсотків від реалізованого майна та весь приуток від його використання протягом всього слідства.

За таких обставин є підстави вважати, що окрім злочинної бездіяльності на своїй посаді, В. Касько вживав дії, направленні на утворення органу, який централізовано буде мати в своєму розпорядженні та управлінні всі арештовані активи, зокрема колишніх високопосадовців, з правом передачі їх в управління, з одержанням від цього доходів, та з правом релізації.

Враховуючи, що одночасно з С. Лещенком та В. Касько дії по моїй дискредитації вчиняв колишній Заступник Голови Адміністрації Президента України А. Портнов, вбачаєься, що ним, та колишніми високопосадовцями була розроблена централізована корупційна схема, за якою їх майно мало бути не стягнуто на користь держави, а передане Агентству, з яким вони б вже погоджували порядок управління своїми злочиннимим активами (компаніями, сітями АЗС, нафтобазами), які досіть працюють в Україні.

Саме цьому заважав законопроект, який я підготувала, та який передачає негайне стягнення їх майна на користь держави.

Тобто по суті, законопроектом про негайну спецконфіскацію майна колишніх високопосадовців режиму Януковича мною та співавторами була викрита загальнодержавна, централізована корупційна схема з приховування та подальшого розпорядження цими активами за допомогою Агентства, яке планувалося створити В. Каськом та рядом інших осіб.

Щодо порушення по відношенню до мене завідомо безпідставної кримінальної справи:
За повідомленнями в ЗМІ, на дискредитацію мене особисто та зазначених законодавчих ініціатив колишніми високопосадовцями, що переховуютсья в Російській Федерації, було виділено 500 000 доларів США.

16 вересня 2015 року, після мого звільнення, народний депутат Лещенко, який весь час після створення очолюваного мною Управління МВС займався систематичним і явно замовнимм “вкидами” в ЗМІ негативної та неправдивої інформації щодо мене, повідомив на своїй сторінці в Фейсбуці про порушення щодо мене кримінальної справи за ст. 366 КК України. На момент публікації такої справи не було.

25 вересня заступник Генерального прокурора В. Касько, у відповідь на клопотання, одержане від С. Лещенка, повідомив його, що справу порушено.

Разом із тим, до цього епізоду, зі своїми клопотаннями С. Лещенко звертався до Генерального прокурора України. Але у випадку заяви про порушення кримінальної справи звернувся саме до В. Каська, до службових обов’язків якого входить не слідство, а міжнародна діяльність.

Більш того, Лещенко вже звертався з подібними заявами до Генерального прокурора України, проте його матеріали були визнані такими, що не свідчать про вчинення мною будь-яких порушень.

Стаття 366 КК України стосуєтсья підробки офіційних документві службовими особами, до предмету діяльності яких входить видача офіційних документів: довідок, дозволів, ліцензій тощо. Враховуючи, що на своїй посаді в МВС України в мої обов’язки не входило складання офіційних документів, справа є такою, що порушена завідомо безпідставно.

Те, що про справу С. Лещенко повідомляв до її порушення та навіть до власного звернення до Генеральної прокуратури, свідчить про те, що він, за попередньою змовою з В. Касько, разом з ним, шляхом зловживання службовим становищем, вчинив дії, направлені на порушення завідомо безпідставної кримінальної справи проти мене з корисливих мотивів.

Зв’язки самого С. Лещенка з колишніми високопосадовцями, підтверджуються тим, що за 30 хвилин до розгону студентського Майдана він раптом покинув його територію. Після – в результаті отримання гранту від Фонда, який за моїми висновками має відношення до Льовочкіна, на написання книги про В. Лазаренка, залишив країну та протягом всього часу перебував у США. Налагоджуючи контакти з політичними силами.

Наразі справу проти мене не можуть “знайти”. В прокуратурі міста Києва, до якої, як повідомив Касько, її направили, про неї нічого не змогли сказати, в реєстрі проваджень досить станом насьогодні не було номера провадження і так далі.

Проте замовна справа може мати свою позитивну роль. Вона означає, що я, та ті, з ким я працюю, на правильному шляху.