Як нова енергетика допомагає Молдові відновитися після удару Москви

Ексклюзив. За останні п’ять років (2020–2025) економіка Молдови зазнала значних змін, зумовлених внутрішніми реформами, зовнішніми викликами (зокрема війною в Україні та енергетичною кризою), а також прагненням до інтеграції з Європейським Союзом.

У 2020 році ВВП Молдови скоротився на 7% через пандемію COVID-19, яка вплинула на торгівлю, туризм і промислове виробництво. У 2022 році економіка зазнала додаткового спаду на 5,9% через напад Росії на Україну, зростання цін на енергоносії та порушення логістичних ланцюгів.

У 2023 році економіка почала відновлюватися, досягнувши зростання ВВП на 0,7% (до 300,4 млрд леїв, або ~$17 млрд). Позитивний вплив мали сільське господарство (+2,6%), охорона здоров’я (+0,7%) та сектор інформаційних технологій (+0,5%). У 2024 році економіка виросла на 0,1%.

Хоча сільське господарство залишається ключовим сектором (9,2% ВВП у 2022 році), його частка зменшується. У 2021 році 21% зайнятого населення працювало в аграрному секторі. Водночас зростає значення інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ, 6,7% ВВП у 2023 році), переробної промисловості та автомобілебудування.

Сектор ІКТ демонструє швидке зростання завдяки залученню іноземних інвестицій і розвитку стартапів. Це сприяє диверсифікації економіки та створенню робочих місць для висококваліфікованих фахівців.

З 2017 по 2018 роки фармацевтична галузь зросла на 7,5%, і ця тенденція продовжується. Переробна промисловість, попри спад на 1,1% у 2023 році, залишається важливим експортним сектором.

Молдова активно переорієнтовується на ринки ЄС, який у 2022 році став основним торговельним партнером (49,3% експорту, $2,53 млрд). Експорт до ЄС у 2022 році зріс з 1,8 до 2,6 млрд євро. Основні експортні товари: сільськогосподарська продукція (вина, фрукти, горіхи), текстиль, електропроводка та автокомпоненти.

Торговельна залежність від Росії знижується (7,1% ВВП у 2020 році) через політичні та економічні фактори, зокрема перехід на закупівлю газу через Румунію та США (перша закупівля СПГ у 2024 році).

Торговельний баланс залишається від’ємним: у 2023 році експорт склав $3,55 млрд (спад на 10%), а імпорт – $9,5 млрд. Прогнозується, що дефіцит зростатиме до $5,74 млрд у 2027 році.

У 2023 році споживання газу впало на 22% через відмову від прямих поставок із Росії. Молдова перейшла на закупівлю газу через посередників (наприклад, грецькі компанії) та отримала субсидії від ЄС на 250 млн євро для закупівлі газу в Румунії.

Відновлювані джерела енергії (ВДЕ) стрімко розвиваються: у 2025 році частка ВДЕ досягла 36% у виробництві електроенергії, а встановлена потужність зросла до 689 МВт. Сонячна та вітрова енергетика є пріоритетними, а проєкти з системами зберігання енергії заплановані на 2025–2030 роки.

ЄС надає значну підтримку: у 2025–2027 роках Молдова отримує 1,9 млрд євро (гранти, кредити та пільгові кредити) для реформ, інфраструктури та енергетичної безпеки.

Рівень безробіття залишався відносно стабільним: 4,5% у 2023 році, 3,8% у 2-му кварталі 2023 року, 4,4% у 1-му кварталі 2025 року. Проте висока трудова міграція (близько 1 млн громадян працюють за кордоном) створює дефіцит робочої сили. Середня зарплата у 2023 році склала 12 176 MDL/місяць (~$670), що свідчить про поступове зростання доходів. У 2023 році інвестиційна позиція склала $10,24 млрд.

Розвиток відновлюваних джерел енергії (ВДЕ) у Молдові за останні роки демонструє значний прогрес, що обумовлено прагненням країни до енергетичної незалежності, європейської інтеграції та виконання міжнародних зобов’язань.

У квітні 2025 року Молдова досягла рекордного показника: 36% електроенергії було вироблено з ВДЕ, що стало значним зростанням порівняно з 23% у березні того ж року. У окремі дні, наприклад, 29 червня 2025 року, частка ВДЕ сягала 48%, а в пікові години – до 82%.

Загальна встановлена потужність ВДЕ у травні 2025 року склала 689 МВт, з яких 67% припадає на сонячні електростанції (СЕС), 29% – на вітрові електростанції (ВЕС), 3% – на гідроенергетику та 1% – на біогаз. За останні чотири-п’ять років потужності ВДЕ зросли у вісім разів, що свідчить про швидке розширення сектору.

Молдова зобов’язалася до 2030 року довести частку ВДЕ у національному енергобалансі до 30% відповідно до європейської енергетичної політики. За прогнозами, у 2025 році цей показник уже сягне 27%. Енергетична стратегія Молдови до 2030 року передбачає інтеграцію з європейськими енергетичними ринками, підвищення енергоефективності та розвиток ВДЕ.

У 2020 році було затверджено «зелений тариф» для проєктів ВДЕ потужністю до 1 МВт, який становить близько 0,105 USD/кВт·год. Це стимулювало розвиток малих сонячних електростанцій.

У 2024 році Молдова розпочала тендери на будівництво сонячних і вітрових парків загальною потужністю 165 МВт, що залучило інвестиції на суму близько 200 млн євро. Другий етап тендерів запланований на жовтень 2025 року з акцентом на системи зберігання енергії.

Сонячна енергетика є особливо перспективною завдяки високому рівню сонячної інсоляції в Молдові, який перевищує показники багатьох європейських країн, таких як Німеччина чи Нідерланди. Собівартість електроенергії від СЕС становить менше 0,025 USD/кВт·год, що робить її конкурентоспроможною порівняно з традиційними джерелами. Проєкт «Енергія та біомаса в Молдові», що фінансується ЄС та реалізується ПРООН, сприяє розвитку біоенергетики та енергоефективності, зокрема в сільських регіонах.

Молдова історично залежала від імпорту енергоресурсів, зокрема газу з Росії, та електроенергії з Молдовської ДРЕС у Придністров’ї (70–85% потреб у 2018–2019 роках). Розвиток ВДЕ є частиною стратегії диверсифікації джерел енергії. З 2022 року Молдова синхронізувала свою енергосистему з європейською ENTSO-E разом з Україною, що відкриває можливості для імпорту електроенергії з країн ЄС, зокрема Румунії, після завершення будівництва ЛЕП Вулканешти-Кишинів у 2025 році.

Ця політика демонструє чимало успішних локальних прикладів. Так, село Фештеліца досягло енергетичної самодостатності завдяки встановленню сонячних панелей та біомасових систем, що дозволило знизити рахунки за електроенергію та опалення до нуля. Цей проєкт став прикладом сталого розвитку, частково викликаного енергетичною кризою через війну в Україні.

Молдова має значний потенціал для розвитку сонячної та вітрової енергетики завдяки сприятливим природним умовам і географічному розташуванню. Спрощення процедур підключення до мереж, підтримка зелених тарифів та міжнародні інвестиції сприяють подальшому зростанню ВДЕ. Молдова активно розвиває сектор ВДЕ, що є ключовим елементом її енергетичної стратегії. Рекордні показники 2025 року, зростання потужностей та міжнародна підтримка свідчать про значний прогрес. Проте для повної реалізації потенціалу необхідні подальші інвестиції в інфраструктуру, технології зберігання енергії та законодавчу підтримку.

Ключовим для відновлення та трансформації економіки є збереження проєвропейської влади та відповідного курсу в результаті парламентських виборів 28 вересня цього року. Альтернатива – перетворення на додаток до стагнуючого Придністров’я, керованого з Москви.

Михайло Коваль, оглядач