Як Китай контролює самарій і змінює глобальну безпеку: виклик Заходу

Чи може один метал, про який ви навіть не чули, визначити долю світової безпеки? Самарій — рідкоземельний елемент, який Китай тримає у монополії, і він вже став ключовою зброєю у глобальній геополітичній шахівниці. Від винищувачів до гіперзвукових ракет — цей метал формує майбутнє війни і миру, а Захід опинився у пастці власної залежності. Чому світ не готовий до «самарієвого шантажу» і як це вплине на глобальний баланс сил? Розбираємося глибоко і без прикрас.

Самарій: метал, про який ви не знали, але який вирішує долю війни

Самарій — це не просто хімічний елемент із таблиці Менделєєва. Це стратегічний ресурс, який використовується виключно у військовій промисловості, зокрема для створення надпотужних магнітів у гіперзвукових ракетах, системах наведення та радіолокації. І ось парадокс: весь світ залежить від Китаю, який контролює 100% світового виробництва цього металу. Ця монополія перетворює самарій на геополітичну зброю, що вже почала впливати на глобальні відносини[1].

Китайський «кран» самарію: як Пекін обмежує експорт і чому це загрожує Заходу

У квітні 2025 року Китай запровадив жорсткі обмеження на експорт семи важких рідкоземельних металів, серед яких самарій, гадоліній, тербій та диспрозій. Для експорту тепер потрібні спеціальні ліцензії, які фактично призвели до призупинення поставок[4]. Цей крок — відповідь на торговельні тарифи США, але він має набагато глибші наслідки.

Військові технології США, Європи та інших країн залежать від цих металів. Наприклад, понад 78% зброї Пентагону містить компоненти, що потребують рідкоземельних елементів, включно з самарієм[5]. Від винищувачів F-35 до систем наведення Tomahawk — без цих матеріалів обороноздатність Заходу під загрозою.

Історія повторюється: уроки 2010 року і нові виклики

Це не перший випадок, коли Китай використовує рідкоземельні елементи як інструмент тиску. У 2010 році після територіального конфлікту з Японією Пекін обмежив експорт, що спричинило стрімке зростання цін і змусило Японію шукати альтернативні джерела[4].

Сьогодні ситуація ускладнилася: Китай не лише контролює видобуток, а й більшість переробних потужностей. США часто відправляють сировину в Китай для обробки, а потім імпортують готові компоненти, що створює критичну залежність і вразливість[5].

Військова технологія на межі кризи: що означає дефіцит самарію

Самарій — ключовий елемент для створення постійних магнітів, які використовуються у гіперзвукових ракетах, радарах і системах наведення. Його унікальні властивості дозволяють зменшити вагу і збільшити ефективність військової техніки. Відсутність стабільних поставок може призвести до затримок у виробництві, зростання цін і навіть втрати технологічної переваги[6][7].

Пентагон вже визнає цю проблему і вживає заходів: інвестиції у відновлення внутрішніх потужностей, пошук альтернативних джерел і розвиток стратегічних запасів. Однак ці зусилля поки не можуть повністю компенсувати залежність від Китаю[5].

Глобальні наслідки: від торгів до безпеки

Обмеження Китаю не лише впливають на оборонний сектор. Рідкоземельні елементи критично важливі для електроніки, відновлюваної енергетики, медицини та космічних технологій. Збої у постачанні можуть викликати ланцюгову реакцію у світовій економіці, уповільнити розвиток «зелених» технологій і посилити геополітичну напругу[3][4][6].

Китай використовує цю ситуацію як стратегічний важіль у торговельних війнах і дипломатичних переговорах, що змушує Захід шукати нові шляхи диверсифікації і незалежності[2][8].

Відповідь Заходу: технології, інвестиції та дипломатія

США та їхні союзники активно працюють над створенням власних ланцюгів постачання рідкоземельних матеріалів. Федеральні інвестиції у видобуток і переробку, розвиток альтернативних технологій, а також використання штучного інтелекту для пошуку нових родовищ — це лише частина стратегії[5].

Паралельно ведуться переговори з іншими країнами, багатими на рідкоземельні елементи, як-от Австралія, Канада, Україна, щоб зменшити залежність від Китаю[6].

Чи є альтернатива самарію?

Пошук замінників для рідкоземельних металів — складне завдання. Властивості самарію унікальні, і на сьогодні жоден інший матеріал не може повністю замінити його у військових застосуваннях. Тому інновації зосереджені на зменшенні кількості необхідного металу, підвищенні ефективності переробки та збільшенні вторинного використання[4].

Підсумок: елемент, що визначає майбутнє глобальної безпеки

Самарій — це не просто метал, а символ нової епохи геополітичної боротьби, де контроль над ресурсами стає важливішим за традиційні військові потужності. Китай, використовуючи свою монополію, вже створив серйозні виклики для Заходу, які вимагають комплексної відповіді на рівні технологій, економіки та дипломатії.

Світ стоїть на порозі нової «елементної» війни, де переможе той, хто зможе забезпечити стабільність і незалежність у постачанні критичних матеріалів. І поки що це — не Захід.

Джерела: New York Times, Reuters, Amazing Magnets, Discovery Alert, Defense One, CNN, US Critical Materials