Як кремліни рятують світ у власному телевізорі

Доволі цікаво іноді дивитись російське телебачення. Так би мовити, зануритись у паралельну реальність. Алісине задзеркалля, де Європа лежить у руїнах, де на італійських вулицях валяються трупи а вцілілі, із надією простирають руки на схід — де сяє золотом надія людства — Російська Федерація. У цій іронії немає ані крихти утрирування. Котрий день поспіль бачу увесь цей сюр по ОРТ, РТР, ТНТ і багатьох, багатьох інших. Іноді, із посиланнями на авторитет Ванги.

Втім, у чистому вигляді — усе це продукт, призначений для внутрішнього споживача. Пересічного росіянина, що майже не виїздить за межі рідного Усть-Пропойска і не уявляє, яким може бути життя поза Росією. Водночас, у цих на перший погляд, винятково пропагандистських мемах містяться тези реальної зовнішньої політики. Пропаганда ж, завжди є нічим іншим, як її відображенням.

І реальність нам вкотре переконливо доводить, що кінцевою метою офіційної Москви є посилення протиріч в європейському співтоваристві та створення передумов для дезінтеграції ЄС з метою посилення своїх позицій в регіоні. А поступове ослаблення та подальше руйнування європейського моноліту наразі є ключовим пріоритетом для РФ у контексті її інтересів на європейському напрямку.

І, не будемо применшувати сили ворога, зовнішня політика Росії використовує для цього будь-які проблеми, що виникають у ЄС. Тим більше, не могла вона не використати і глобальну кризу під назвою «коронавірус». Традиційно, ставка у такій політиці робиться на ті країни ЄС, де має місце напрацьований комплекс зв’язків та агентів «п’ятої колони». Як самопроголошений правонаступник СРСР, Росія не могла не використати існуючі важелі впливу в Італії — країні з традиційним потужним проросійським лобі. Ось і зараз, до Італії, із гучною помпою було відправлено «гуманітарний конвой». Із медичним обладнанням.

Традиційно, усе це подається в обгортці жертовного пориву, визвольної місії і т.д. і т.п. Попутно, здійснивши антипольський випад, звинувативши РП у небажанні пропускати російську «допомогу» для Італії. Після досягнення ж пропагандистського ефекту і протестів польського МЗС із спростуваннями брехні, просто, видаливши відповідний запис члена Ради Федерацій у «Твіттері».

При тому, італійська ж таки газета «La Stampa» зауважила, що 80% російських поставок не мають для Італії жодної користі. Усе це — обладнання для дезінфекції територій, котрих у країні цілком достатньо. Тим не менше, російська агентура впливу в Італії, серед яких така одіозна постать, як П.Дзоккателлі, вже включилась у цю пропагандистську кампанію. Російські ж ЗМІ, використовуючи старе добре гасло «лови злодія» обвинуватили «La Stampa» у заангажованості, не спростувавши, однак, жодного із її закидів.

Ну і, дивно було б, якби таку зручну нагоду для легалізації, не використала потужна російська розвідка. У даному випадку, швидше за все, ГРУ. В самій Італії це добре всі помітили, звернувши увагу на відсутність цивільних осіб серед надісланих Росією фахівців. У кращих традиціях, змальованих Стенлі Кубриком, ті вільно мандрують країною, поблизу баз НАТО.

Розвідка ніколи не була і не є самостійною політичною силою. Вона — інструмент зовнішньої політики держави. І така багатошарова активність Росії в Італії вказує на те, де саме та намагатиметься прорвати санкційний фронт та легалізувати агресію проти України. Не без успіху. В Італії вже давно спостерігаються симпатії як до фашистської ідеології, так і до профашистських, правих режимів. От і зараз, прем’єр країни Джузеппе Конте заявив, що прийняв цю, загалом, непотрібну для Італії допомогу з політичною метою — «для зміцнення особистих взаємин» з Кремлем.

Життя триває.

Богдан Бернадський

Публікація здійснюється в рамках інформаційної програми IDS Kronos