Як дефіцит українського зерна вплине на голод у бідних країнах

26.07.2022 0 Редакция NS.Writer

Світ занурений у масштабну продовольчу кризу. Ціни на продукти харчування тримаються на рекордно високому рівні. Якби не війна в Україні, цього можна було б уникнути, пише forbes.ua.

Пропаганда говорить: глобальна продовольча криза — не наслідок вторгнення РФ в Україну, а дворічний ефект пандемії COVID-19.

Є аргументовані підстави вважати, що світова продовольча криза настала через війну в Україні, блокування портів і ризик ракетних обстрілів.

Україна є великим світовим виробником та експортером зерна.

У 2021 році країна посідала:

6-е місце серед найбільших експортерів пшениці (20 млн т, або 10% світового експорту);

2-е місце — за експортом ячменю (5,6 млн т, або 15% світового експорту);

3-є місце — за експортом кукурудзи (24,7 млн т, або 12% світового експорту.

Країни з низьким рівнем доходу та дефіцитом продовольства, що знаходяться в Азійсько-Тихоокеанському регіоні, Північній Африці та на південь від Сахари, — ключові споживачі українського зерна. Джибуті, Еритрея, Ліван, Лівія, Мавританія, Пакистан, Сомалі та Туніс надто залежать від української пшениці, принаймні 40% цього зерна в кожну з країн надходить саме з України.

Близько 90% експорту українського зерна проходило через чорноморські порти, доступ до яких заблокували війська РФ. Головна проблема в тому, що усталена логістика не може бути повністю замінена наземним і річковим транспортом. Це фізично неможливо.

Відтак український експорт зерна різко скоротився.

У травні експорт пшениці обвалився в 20 разів у річному вимірі (43 500 т у травні 2022 року проти 857 800 т у травні 2021 року).

Експорт ячменю — у два рази (11 600 т у травні 2022 року проти 45 000 т у травні 2021 року).

Експорт кукурудзи — більше ніж удвічі (959 000 т у травні 2022 року проти 2 245 000 т у травні 2021 року).

Якщо блокада українських морських портів триватиме, світ зіткнеться з нестачею цих культур у розмірі близько 7% світового експорту.

Російські «науковці» стверджують, що війна в Україні є фактором, що налякав ринки, які сповнені спекулятивними мотивами. Втім замість спекулятивного, а отже, й тимчасового стрибка цін через «погані новини» про вторгнення РФ ціни на пшеницю впевнено тримаються на рівні $300–400 за т протягом останніх п’яти місяців — на 30% більше, аніж напередодні початку повномасштабної війни (Рис. 1). Аналогічною є ситуація з цінами на продукти харчування загалом: індекс продовольчих цін від ФАО злетів на 18 пунктів лише за місяць після вторгнення РФ, тоді як за весь 2021 рік зростання становило 20 пунктів.

Беззаперечно, пандемія COVID-19, енергетична криза (що так само розпалюється зумисними діями Кремля) і низькі світові запаси зерна завдали значного удару глобальній продовольчій безпеці, однак саме вторгнення РФ стало справжнім чинником кризи, з якою зіткнувся світ. На рисунках 1 і 2 добре видно, як ринки реагували на пандемію COVID-19, починаючи з березня 2020 року, та на вторгнення РФ в Україну.

Пропаганда говорить: кількість зерна, заблокованого в Україні, незначна і не вплине на продовольчу кризу.

Як вважають російські «науковці», протягом липня 2021 року — лютого 2022 року Україна змогла експортувати значну кількість свого зерна. Проте, за даними Держстату, за цей період Україна експортувала 42,3 млн т зерна, а всього у 2021 році в Україні вироблено 84 млн т зерна. Віднявши від врожаїв внутрішнє споживання та обсяги експорту, в українських сховищах залишилося близько 22,6 млн т зерна.

Враховуючи те, що зазвичай 70–80% зібраного зерна йде на експорт, у березні — червні цього року Україна мала б відправити на світові ринки ще 16,5–20 млн т зерна (близько третини загального експорту).

Щомісячна статистика надає реальну картину воєнного часу. У березні цього року експорт зерна з України становив лише 200 т, у квітні — 810 000 т, у травні — 1,5 млн т, у червні — 1,4 млн т. Останнє на 43% менше від експорту за аналогічний період минулого року.

Зокрема, експорт кукурудзи впав на 29%, пшениці — на 78%, ячменю — на 44%. Загалом з моменту нового витка агресії РФ Україні вдалося відправити лише 3,9 млн т зерна замість запланованих 16–20 млн т.

Чи мають 16–20 млн т зерна реальний вплив на продовольчу ситуацію, залежить від суб’єкта такого «впливу». Наприклад, у Ємені живе 3,5 млн людей, які мають проблеми з нестачею їжі. Основною зерновою культурою там є пшениця, якою власними врожаями країна забезпечена лише на 3%. Щороку Ємен імпортує близько 3 млн т пшениці, 26% з них — з України.

Українське зерно, що не можна вивезти із зерносховищ і портів, а також пов’язане з цим зростання цін є серйозною загрозою для цієї країни. Врешті, говорячи про третини поставок експортера з 10–15% часткою ринку, здоровий глузд підказує, що йдеться про великі обсяги, котрі мають реальний вплив на ситуацію.

Читайте також на Newssky «Григорій Перепелиця: Скептики, які кажуть, що білорусь на нас не нападе, помиляються» та дивіться на YouTube-каналі «Нудний Пенс».


Поделиться статьей:

                               

Подписаться на новости:




В тему: